![]() |
Перелік обов'язкових освітніх компонент |
![]() |
Перелік
обов'язкових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти,
що навчаються за освітньою програмою
«Біотехнологія»
| Освітній рівень «Бакалавр» | ||||
| 6 семестр | ||||
| «Інженерна і комп’ютерна графіка» | ||||
![]() |
Дисципліна передбачає вивчення теорії та практики розробки та оформлення графічної частини конструкторської документації щодо вузлів та установок біотехнологічного призначення. Розглянуто базові стандарти та норми, які регулюють створення конструкторської документації, основи приготування технічних креслеників з використанням традиційних графічних засобів, базові принципи використання програми AutoCAD для приготування складальних креслеників та креслеників деталей вузлів та установок. Детально висвітлено питання використання 3D-редактора SketchUp у конструкторських цілях. | |||
Дисципліни, які викладаються студентам,
що навчаються за освітньою програмою
«Екологія»
| Освітній рівень «Бакалавр» | ||||
| 1 семестр | ||||
| «Біологія» | ||||
![]() |
Дисципліна стосується популяційно-видового рівня організації тваринного та рослинного світу як об’єкту дослідження широкого кола біологів та екологів. Дисципліна покликана сформувати уявлення про місце безхребетних тварин, водоростей та грибів у системі органічного світу, їх екологічну роль і значення для існування біосфери, походження і загальні закономірності еволюційного розвитку зазначених істот та їх індивідуального розвитку. | |||
![]() |
Перелік вибіркових освітніх компонент |
![]() |
Перелік
вибіркових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти,
що навчаються за освітньою програмою
«Біотехнологія»
| Освітній ступінь «Магістр» | |
| 3 семестр | |
| «Біотрансформація сировини рослинного походження» |
|
![]() |
Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами основ біотрансформації рослинної сировини ферментами різних груп організмів, зокрема мікроміцетами та вищими грибами, формування у майбутніх фахівців теоретичних знань щодо складу, властивостей та поширення рослинних полісахаридів, уявлення про роль мацеруючих ферментів у трансформації рослинної речовини та використання цих ферментів в технологічних процесах переробки рослинної сировини. |
| «Рослинні продуценти в біотехнології» | |
![]() |
Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами шляхів біосинтезу вторинних рослинних речовин з класу алкалоїдів, ізопреноїдів та фенольних сполук, формування у майбутніх фахівців теоретичних знань щодо складу, властивостей та поширення рослинних полісахаридів, уявлення про роль мацеруючих ферментів у трансформації рослинної речовини та використання цих ферментів в технологічних процесах переробки рослинної сировини. |
Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти,
що навчаються за освітньою програмою
«Екологія»
| Освітній ступінь «Бакалавр» | ||||
| 5 семестр | ||||
| «Екофізіологія рослин» | ||||
![]() |
Дисципліна вивчає фізіологічні функції рослинного організму за дії різних природних та антропогенних чинників та сприяє розумінню механізмів адаптації рослин до несприятливих факторів середовища, що розкриває можливості керування продукційним процесом фітоценозів задля створення теоретичної бази раціонального використання й захисту рослинного світу. | |||
![]() |
Перелік обов'язкових освітніх компонентів |
![]() |
Перелік
обов'язкових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
| Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти, що навчаються за освітньою програмою «Ландшафтне планування урбанізованого середовища» (з 2025 р.) / «Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища» |
|
| Освітній ступінь «Магістр» | |
| 1 семестр | |
| «Культура садово-паркового мистецтва» |
|
![]() |
Дисципліна знайомить студентів із сучасними філософсько-культурологічними підходами у дослідженні садово-паркового мистецтва як культурного феномену. З′ясовуються зв′язок садово-паркової креації із саморозвитком людини, обумовленість садово-паркових форм специфікою світосприйняття та домінуючими духовно-естетичними інтенціями, закономірність їх кореляції із стильовими домінантами мистецтва. Висвітлюються питання залежності моделей садово-паркового облаштування від соціокультурної суттєвості конкретного періоду суспільного розвитку, мотивованості та рівня почуттєвого сприйняття світу, наявних можливостей креативної діяльності як способу особистої сутнісної реалізації. |
| «Професійна та корпоративна етика» |
|
![]() |
Навчальна дисципліна послідовно розглядає особливості розвитку і становлення професійної та корпоративної етики їх необхідність в сучасних професійних практиках. Визначається предмет, завдання, теоретичні основи, методології, основні напрямки професійної етики. З’ясовуються особливості використання поглиблених знань правових та етичних норм при оцінці наслідків своєї діяльності, вироблення та розвитку практичних вмінь та навичок прийняття рішень з етичної поведінки спеціалістів в дилемних ситуаціях професійної діяльності, а також ознайомлення з кодексами професійної етики. Розглядаються особливості оволодіння методами аналізу даних кодексів та їх удосконалення, напрацювання розуміння та переконання щодо слідування нормам професійної етики, як необхідної умови професійного розвитку. |
| «Сучасні технології ландшафтного проектування» |
|
![]() |
Курс присвячений теорії та практиці ландшафтного проектування. Коротко розглянуто історію розвитку методик ландшафтного проектування, приділено увагу сучасним методикам ландшафтного проектування і детально розглянуто основні тенденції змін у підходах до проектування ландшафтних об'єктів. Визначено роль ІТ-технологій на сучасному етапі розвитку ландшафтної сфери, проаналізовано поточні зміни у використанні комп'ютерних застосунків з особливою увагою на перспективи впровадження ВІМ-технологій у ландшафтне проектування. Встановлено баланс у використанні комп'ютерних програм та традиційних засобів образотворчого мистецтва під час проектування садів, парків та скверів. Висвітлені особливості сучасного застосування пропорціонування та оманливої перспективи у дизайні садів. Знання, одержані на лекціях, закріплюються на практичних заняттях у ході проектування корпоративного зимового саду. |
| «Маркетинг та менеджмент в садово-парковому господарстві» |
|
![]() |
Мета дисципліни полягає у формуванні управлінського мислення, фахових компетентностей застосування концепцій та прикладного інструментарію маркетингу та менеджменту в садово-парковому господарстві, а також навичок до самовизначення і самореалізації у професійній діяльності. Дисципліну сфокусовано на систематизації уявлень про маркетинг та менеджмент як науку, практику і мистецтво управління в організаціях різних видів економічної діяльності, а також прикладних аспектах застосування сучасних концепцій і професійного інструментарію маркетингу та менеджменту. |
| «Сучасні технології вирощування рослин в умовах водозабезпечення міст» |
|
![]() |
Дисципліна «Сучасні технології вирощування рослин в умовах водозабезпечення міст» є обов’язковою дисципліною, яка вивчає сучасні технології вирощування рослин, спрямовані на максимально-можливе розкриття та реалізацію ресурсного потенціалу їх продуктивності, декоративності, стійкості до хвороб і шкідників. Розглядаються світові тенденції та сучасні методи у галузі рослинництва. Висвітлюються питання вирощування рослин способами аеропоніки, гідропоніки, іонопоніки, багатоярусної вузькостелажної системи, сучасні підходи в технології вирощування рослин в умовах урбанізованого середовища. |
| «Специфіка організації, планування та експлуатації СПО різного функціонального призначення» |
|
![]() |
Навчальна дисципліна «Специфіка організації, планування та експлуатації СПО різного функціонального призначення» передбачає сформувати у студентів комплексне уявлення щодо архітектурно-просторової організації садово-паркових об’єктів різного функціонального призначення та їх експлуатації. У ній викладено питання, що стосуються професійного підготування фахівців садово-паркового профілю з питань створення комфортного міського середовища на садово-паркових об’єктах різного функціонального призначення. |
| «Природоохоронна справа в умовах урбанізованого середовища» |
|
![]() |
Дисципліна висвітлює питання охорони довкілля, раціонального природокористування та ресурсозбереження на урбанізованих територіях; формує комплекс знань про джерела і прояви сучасної екологічної кризи та шляхи її подолання, перспективи взаємодії економічних, правових, технічних та ін. заходів; поглиблює почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення людини як частки природи та сталого розвитку природи і суспільства; окреслює питання міжнародного та вітчизняного законодавства у сферах екологічної безпеки, раціонального природокористування, аутфітосозології, синфітосозології та заповідної созології, знайомить із проблематикою занесення чужинних видів та спрямована на набуття вміння виявляти та своєчасно застосувати заходи по усуненню небезпечних напрямків природокористування в умовах урбанізованого середовища. |
| 2 семестр | |
| «Нормативно-правова база в декоративному садівництві» |
|
![]() |
Навчальна дисципліна «Нормативно-правова база в декоративному садівництві» розглядає питання, пов’язані із нормативно-правовими аспектами регулювання діяльності підприємств, що здійснюють благоустрій територій населених пунктів згідно чинного законодавства України. Висвітлено питання правової регламентації митного законодавства України та ЄС. Зазначено види юридичної відповідальності за правопорушення, зокрема законодавства України, а також приділено увагу правовим питанням з екологічної безпеки. |
| «Strategy for urban greening / Сучасна стратегія озеленення міст» |
|
![]() |
Дисципліна стосується стратегічного підходу до планування озеленення урбанізованих територій. Її місце у системі інших дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з набуттям необхідних навичок студентами спеціальності «Садово-паркове господарство», яка покликана озброїти студентів конкретними знаннями про способи ефективної і раціональної естетичної та екологічної оптимізації урбанізованих ландшафтів, свідомо, цілеспрямовано створюваних людиною для виконання тих чи інших соціально-економічних функцій, або таких, що виникли в результаті ненавмисної зміни природних ландшафтів. Набуті знання повинні допомогти фахівцеві на сучасному рівні використовувати корисні властивості ландшафту, його потенціал для задоволення різноманітних потреб суспільства. |
| «Урбомоніторинг та облік зелених насаджень» |
|
![]() |
Навчальна дисципліна «Урбомоніторинг та облік зелених насаджень» передбачає формування у студентів комплексного уявлення щодо функціонування системи державного моніторингу довкілля в урбаноландшафтах України. У ній викладено питання, пов’язані із нормативно-правовими засадами регулювання взаємодії між суб’єктами системи моніторингу. Наведено кількісні та якісні показники, що визначають стан атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів та рослинного світу, а також методику обліку зелених насаджень у містах та їх паспортизацію. |
| 3 семестр | |
| Виробнича переддипломна практика |
|
![]() |
Виробнича практика – обов’язковий компонент освітньо-професійної програми «Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища», спрямований на набуття здобувачем освіти професійних, спеціальних фахових компетентностей, необхідних для вирішення науково-теоретичних, науково-дослідних та прикладних задач аграрних наук відповідними методами. Під час виробничої практики студент повністю або частково виконує функціональні обов’язки працівника відповідного фаху і рівня та вирішує реальні завдання. Структура виробничої практики залежить від змісту практичного навчання за певним професійноорієнтованим блоком і забезпечує виконання основних професійних функцій тих посад, на які може претендувати студент після здобуття відповідного освітнього ступеня. Виробнича переддипломна практика здійснюється з урахуванням компетентностного підходу на базах практики Інституту (Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна, Канівський природний заповідник), на базі НДУ НАНУ (ботанічні сади та дендрологічні парки), на профільних державних, комунальних та приватних підприємствах, в ландшафтних фірмах та тепличних господарствах, на об’єктах ландшафтного будівництва, в садових центрах та розсадниках, на об’єктах садово-паркового господарства КП «Київзеленбуду» та «Укрзеленбуду», з якими заключені договори щодо проходження студентами виробничої переддипломної практики, виконання кваліфікаційних робіт (керівництво здійснюється співробітниками відповідних установ). |
![]() |
Перелік вибіркових освітніх компонентів |
![]() |
Перелік
вибіркових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти,
що навчаються за освітньою програмою
«Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища» (з 2025 р.) / «Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища»
| Освітній ступінь «Магістр» | ||||
| 2 семестр | ||||
| Пакет вибіркових дисциплін 1 | ||||
| «Фітооптимізація антропогенно змінених ландшафтів» |
||||
![]() |
Викладання дисципліни спрямовано на формування у студентів системи знань та умінь щодо оптимізації ландшафтів антропогенного походження, підбору та використання рослин для озеленення територій антропогенно змінених ландшафтів з врахуванням біоекологічних особливостей рослин. Розглядаються сучасні тенденції в системі рекультивації, фітомеліорації, озелененні ландшафтів антропогенного походження різного функціонального призначення для поліпшення їх стану та відновлення. |
|||
| «Організація міського середовища як системи відкритих і закритих просторів (викладається українською/англійською мовою)» |
||||
![]() |
Викладання дисципліни спрямовано на формування у студентів системи знань та умінь щодо формування міського ландшафтного середовища, організації відкритих та закритих просторів різного типу за допомогою природного та штучного матеріалу, підбору та використання рослин для озеленення з врахуванням їх біоекологічних особливостей та створення комфортного середовища для життєдіяльності людини. Розглядаються історія ландшафтного мистецтва та сучасні принципи озеленення міст і тенденції ландшафтної архітектури, основні принципи композиції пейзажів садово-паркових об'єктів. | |||
| Пакет вибіркових дисциплін 2 | ||||
| «Зонування урбанізованих територій за функціональним призначенням та специфіка їх озеленення» |
||||
![]() |
Викладання дисципліни спрямовано на формування у студентів комплексного уявлення про: зонування урбанізованих територій; принципи підбору та використання рослин для озеленення урбанізованих територій різного функціонального призначення з врахуванням особливостей взаємодії рослин та їх кліматоформуючої здатності; заходи щодо поліпшення стану урбанізованих територій; сучасні тенденції в системі їх озеленення. | |||
| «Вертикальне озеленення урбанізованих ландшафтів» |
||||
![]() |
Викладання даної дисципліни спрямовано на формування у студентів системи знань та умінь щодо підбору та використання рослин для вертикального озеленення урбанізованих ландшафтів з врахуванням особливостей взаємодії рослин та їх кліматоформуючої здатності. Розглядаються особливості озеленення висотних будівель та специфіка озеленення дахів; особлива увага відводиться специфіці урбанізованих ландшафтів та сучасним тенденціям в системі їх озеленення. | |||
| Пакет вибіркових дисциплін 3 | ||||
| «Алелопатична взаємодія рослин в урбанізованих ландшафтах» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна «Алелопатична взаємодія рослин в урбанізованих ландшафтах» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: особливості колообігу фізіологічно активних речовин, що відіграють роль регулятора внутрішніх і зовнішніх взаємовідношень, поновлення, розвитку й зміни рослинного покриву за умов урбанізації; хімічну природу виділень та дифузатів, біологічне значення фітогенних органічних речовин в атмосфері; фітонцидну активність рослин, фізіологічну дію летких виділень; механізми і особливості гетеротрофного живлення рослин як передумови алелопатичної дії, значення мікроорганізмів у алелопатії вищих рослин; передумови для участі алелопатії в озелененні урболандшафтів. | |||
| «Специфіка кореневого живлення рослин в урбанізованих ландшафтах» |
||||
![]() |
«Специфіка кореневого живлення рослин в урбанізованих ландшафтах» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: особливості будови та функції кореневої системи рослин, фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро- та мікроелементів, особливості колообігу фізіологічно активних речовин, що відіграють роль алелопатично активних агентів, фізіологічні особливості живлення рослин за умов урбанізації. Дисципліна формує комплексне уявлення про живлення рослин в системі «грунт-рослина»: склад, властивості мінеральної, органічної складової ґрунтів, значення мікроорганізмів у живленні рослин. Здійснюється аналіз впливу урбанізації на процеси ґрунтоутворення, живлення рослин, поновлення, розвитку й сукцесійні зміни рослинного покриву. У ході вивчення дисципліни студенти набуваються практичних навичок фізико-хімічного аналізу зразків ґрунту, вмісту основних елементів живлення рослин, проведення діагностики живлення рослин за умов нестачі макро- та мікроелементів, формується екологічне мислення з питань збереження біорізноманіття, раціонального природокористування, охорони ґрунтів, необхідності озеленення урболандшафтів. | |||
| Пакет вибіркових дисциплін 4 | ||||
| «Адаптивні стратегії рослин в мікрокліматичних просторах ландшафтів» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна формує фундаментальні знання щодо мікрокліматичних територій урболандшафтів та специфіки озеленення їх на основі підбору різноадаптованих видів та сортів рослин. Аналізує механізми формування кліматофрмуючої здатності рослин для практичного використання в озелененні урболандшафтів за умовах глобальних кліматичних змін. Формує комплексне уявлення про: фізіологічні процеси за дії стресових ситуацій; адаптацію й гомеостаз рослинного організму як прояви адаптаційного синдрому; специфіку формування реакції відповіді рослин на дію парникових газів, «шкідливого озону» та «островів тепла» в урболандшафтах. Пояснює поняття глобалізації рослинного царства в умовах кліматичних змін на основі специфіки розподілу видів, невілювання біорізноманіття за рахунок розповсюдження адаптованих видів та неспецифічних реакцій рослин при формуванні сталих урбосистем. | |||
| «Кліматоформуюча здатність рослин в урболандшафтах» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна спрямована на розвиток уявлення про те, як рослинність впливає на клімат планети, та їх інтерпретацію у моделі кліматичних просторів мегаполісів, малих населених пунктів, заміських територій, парків, скверів, рекреаційних територій. Метою дисципліни є формування фундаментальних знань щодо мікрокліматичних територій урболандшафтів, зумовлених утворенням «островів тепла», «шкідливого озону» та пристосуванням до цих умов рослин різних видів завдяки фізіологічним процесам водообміну, фотосинтетичної активності, посухо-, холодо-, жаростійкості, тощо. В межах дисципліни студенти розширять свої знання щодо адаптивних стратегій рослин в умовах глобальних кліматичних змін для практичного використання в озеленені урботериторій. | |||
| Пакет вибіркових дисциплін 5 | ||||
| «Засоби захисту рослин» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна «Засоби захисту рослин» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: фітогормони, як ендогенні регулятори росту та розвитку рослинного організму; особливості впливу природних та штучних стимуляторів та інгібіторів гормональної природи на фізіологічні реакції рослин, їх здатність пристосовуватися до змін довкілля; класифікація та застосування засобів захисту рослин в умовах урбанізованих ландшафтів. | |||
| «Отруйні та лікарські рослини в урбанізованому середовищі» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна «Отруйні та лікарські рослини в урбанізованому середовищі» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про: екологію, хімічний склад, особливості застосування отруйних та лікарських рослин в умовах урбанізованого середовища; накопичення та виділення біологічно активних, небезпечних, цінних речовин; вплив на організм людини, застереження. | |||
![]() |
Перелік обов'язкових освітніх компонентів |
![]() |
Перелік
обов'язкових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
![]() |
Перелік вибіркових освітніх компонентів |
![]() |
Перелік
вибіркових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти,
що навчаються за освітньою програмою
«Ландшафтне планування та озеленення» (з 2025р.) / «Ландшафтний дизайн та озеленення»
![]() |
Перелік обов'язкових освітніх компонентв |
![]() |
Перелік
обов'язкових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
Дисципліни, які викладаються студентам, що навчаються
за освітньою програмою «Біологія»
| Освітній рівень «Бакалавр» | ||||
| 1 семестр | ||||
| «Ботаніка» |
||||
![]() |
Дисципліна “Ботаніка” є базовою біологічною дисципліною, що стосується водоростей, вищих рослин та грибів як об’єкту діяльності широкого кола біологів. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про рослини та гриби як матеріал для широкого кола біологічних досліджень, аналогічно до тварин у зоології, та частково бактерій та вірусів у мікробіології. Предметом вивчення дисципліни є поняття, принципи і методи, класифікаційні системи і теорії галузі альгології, мікології, ботаніки вищих рослин. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів, понять і систем в галузі науки та в інших сферах суспільної діяльності (сільське господарство, біотехнологія, пошук нових рослинних ресурсів, виробництво сировини рослинного походження, безпека життєдіяльності, охорона природи, моделі сталого розвитку природи і суспільства, освіта тощо). Метою дисципліни є сформувати систему здатностей та вмінь з ботаніки за узагальненим об’єктом діяльності водорості, вищі рослини та гриби, що дозволяють вирішувати типові задачі діяльності бакалавра-біолога. |
|||
| 2 семестр | ||||
| «Навчальна практика з ботаніки та зоології» (блок "Ботаніка") |
||||
![]() |
Навчальна практика з ботаніки та зоології є важливим етапом підготовки бакалаврів за спеціальністю «Біологія». Її завданням є закріплення теоретичних і науково-методичних знань, здобутих під час опановування теоретичних дисциплін «Ботаніка» та «Зоологія» блоку обов’язкових навчальних дисциплін та безпосередня практична підготовка до роботи в польових умовах. Історично навчальна практика з ботаніки та зоології проводиться на базі Канівського природного заповідника. Під час проходження практики студенти знайомляться із біологічним різноманіттям флори і фауни України, методами збору та збереження гербарного та колекційного матеріалів, алгоритмами визначення водоростей та грибів, вищих рослин та тварин, а також принципами організації природоохоронної роботи. |
|||
| 3 семестр | ||||
| «Фізіологія рослин» |
||||
![]() |
Дисципліна, що забезпечує пізнання механізмів інтеграції фізіологічних функцій на рівні цілісного рослинного організму. Фізіологія рослин вивчає інтегральні фізіологічні процеси, дослідження функціонування яких на різних рівнях організації системи дозволяє максимально близько підійти до розуміння сутності живого, особливо в екстремальних умовах, коли "життя знаходиться на межі життя". У цій дисципліні рослини вивчаються на клітинному, тканинному та на рівні цілого організму. Як інтегративна наука фізіологія рослин використовує чисельні класичні та найсучасніші науково-методичні підходи до пізнання основ життєдіяльності рослинного організму. | |||
![]() |
Перелік вибіркових освітніх компонентів |
![]() |
Перелік
вибіркових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти, що навчаються
за освітньою програмою «Біологія»
| Освітній рівень «Бакалавр» | ||||
| 6 семестр | ||||
| «Ріст і розвиток рослин» |
||||
![]() |
Курс складається з розділів про особливості процесів росту і розвитку рослин, їх основні закономірності та регуляцію на клітинному, міжклітинному та організмовому рівнях. В межах курсу розглядаються клітинні основи росту і морфогенезу, явища фотоперіодизму та яровизації, значення фітохромної системи, регенерації і періодичності росту, способи розмноження рослин. | |||
| «Мікологія» |
||||
![]() |
Дисципліна є базовою ботанічною дисципліною, що висвітлює питання таксономічного та еколого-трофічного різноманіття справжніх грибів та грибоподібних організмів, як невід’ємного компонента гетеротрофного блоку біогеоценозів, їх місця в системі органічного світу, комплекс притаманних їм морфологічних, цитологічних, генетичних та фізіологічних ознак, їх біологічні особливості, життєві цикли, механізми та шляхи ураження рослин та тварин патогенними грибами. Дисципліна вивчає функціональну роль грибів (в широкому розумінні - Fungi s.l.) в екосистемах, позитивні та негативні аспекти їх життєдіяльності в історичному та сучасному контексті на прикладі основних (модельних) видів, їх сучасні фундаментально-наукові та прикладні аспекти дослідження. Розглядаються галузі застосування мікологічних знань та значення цих знань для вирішення завдань в інших фундаментальних і прикладних науках. | |||
| «Архегоніати» |
||||
![]() |
Дисципліна є базовою ботанічною дисципліною, що дає змогу сформувати уявлення про місце вищих спорових та голонасінних рослин у системі органічного світу і найсучасніших системах класифікації цих об’єктів, їх походження та філогенетичні взаємозв’язки, структурно-організаційну та таксономічну різноманітність, роль і значення для сталого розвитку природи і суспільства, сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових і прикладних досліджень у галузі систематики архегоніат і суміжних з нею науках. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про рослини як матеріал для різнобічних біологічних досліджень, аналогічно до тварин у зоології, та бактерій та вірусів у мікробіології та вірусології, відповідно. Дисципліна тісно взаємопов'язана із систематикою та номенклатурою вищих рослин, морфологією, анатомією, фізіологією рослин, фітоценологією, географією рослин, палеоботанікою, екологією рослин, молекулярною біологією, ресурсознавством та фітосозологією. | |||
| «Лабораторний практикум з біології рослин (частина 1)» |
||||
![]() |
Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин. | |||
| 7 семестр | ||||
| «Фізіологія вищих водних рослин» |
||||
![]() |
Вибіркова дисципліна «Фізіологія вищих водних рослин» вивчає особливості будови та протікання головних фізіологічних процесів у вищих водних рослин, пов’язані зі специфічними умовами їхньої життєдіяльності, способи регуляції цих процесів, специфіку формування водних фітоценозів та їхнє значення у функціонуванні та збереженні водних екосистем. Основну увагу курсу приділено класифікації водних рослин, факторам водного середовища та пристосуванню до них різних екологічних груп рослин, взаємовідносинам водних макрофітів з іншими гідробіонтами. Розглянуто важливість водних рослин, як складових компонентів біоценозів та потужного фактора самоочищення водойм, для існування природних водних екосистем та перспективи використання вищих водних рослин з метою фіторемедіації водного середовища. | |||
| «Кореневе живлення рослин» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна «Кореневе живлення рослин» вивчає особливості будови та функції кореневої системи рослин, молекулярно-клітинні механізми поглинання і транспортування мінеральних елементів, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро- та мікроелементів. Дисципліна формує комплексне уявлення про живлення рослин в системі «грунт-рослина»: розглядається склад, властивості мінеральної, органічної складової різних типів ґрунтів, роль мікроорганізмів у живленні рослин, алелопатична взаємодія рослин у ценотичних угрупуваннях. У студента формуються уявлення щодо діагностики живлення рослин за умов нестачі макро- та мікроелементів у ґрунті, можливості раціонального керування продукційним процесом в агрофітоценозах; аналітичне та екологічне мислення з питань збереження біорізноманіття, раціонального використання добрив, охорони ґрунтів. | |||
| «Альгологія» |
||||
![]() |
Дисципліна «Альгологія» є складовою циклу вільного вибору студента. Дисципліна є класичною біологічною дисципліною, що стосується цілісного уявлення про біорізноманіття, техніки ідентифікації водоростевих об'єктів за комплексами фенотипних ознак, аналізу локальних систем водоростей різних відділів, формування уявлень про поширення та значення водоростей у природі та житті людини. | |||
| «Еволюційна морфологія та анатомія квіткових» |
||||
![]() |
Дисципліна висвітлює основні теорії походження квітки та вегетативних органів, питання часу і місця виникнення квіткових, еволюційних взаємовідносин деревних і трав’янистих квіткових, розглядає можливі напрямки еволюції різних органів квіткових, включаючи їх анатомічні та паліноморфологічні ознаки. Знайомить із будовою органів на макро-, мікро- та ультраструктурному рівнях. Висвітлює питання адаптивних пристосувань рослин різних екологічних груп. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з питань морфологічного та анатомічного різноманіття вегетативних та репродуктивних органів квіткових рослин, адаптивних пристосувань рослин різних екологічних груп. | |||
| «Лабораторний практикум з біології рослин (частина 2)» |
||||
![]() |
Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин. | |||
| 8 семестр | ||||
| «Молекулярна таксономія рослин» |
||||
![]() |
Дисципліна «Молекулярна таксономія рослин» є складовою циклу вільного вибору студента. Дисципліна є базовою біологічною дисципліною, що стосується цілісного уявлення про біорізноманіття, техніки ідентифікації біологічних об'єктів за маркерними послідовностями геномної ДНК, отримання, аналізу та редагування хроматогрям з результатами секвенування, з’ясування філогенетичних відносин рослинних та грибних об'єктів за допомогою технік молекулярно-філогенетичного аналізу, визначення ступеню відмін між таксонами на основі молекулярно-генетичних маркерів. | |||
| «Стійкість рослин» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна «Стійкість рослин» надасть студентам систему знань зі стрестолерантності біологічних систем, сконцентрована на з’ясуванні механізмів стійкості рослин до різних типів біотичних і абіотичних стресових чинників, характеризує поняття стресу і фактори, що визначають силу його впливу; досліджує модифікації метаболізму рослинних клітин при нелетальній дії стресу із залученням класичних методів фізіології, генетичної інженерії та біотехнології. Вивчає механізми відповіді рослин на: водний стрес у разі посухи чи затоплення; температурний стрес у разі дії низьких та високих температур; хімічний стрес у разі забруднення середовища важкими металами. Механізми локальної стійкості рослинних клітин до дії патогена, реакцію надчутливості та системної набутої стійкості. На клітинному і молекулярному рівнях розглядаються шляхи контролю процесів старіння і завершення онтогенезу рослин, підвищення стійкості рослин до дії стресорів при застосуванні регуляторів росту та шляхом створення трансгенів. | |||
| «Систематика квіткових» |
||||
![]() |
Дисципліна «Систематика квіткових» є базовою ботанічною дисципліною, що стосується систематики та таксономії квіткових. Її місце у системі інших біологічних дисциплін узгоджується з поняттям про різноманітність покритонасінних рослин у цілому як матеріалу для різносторонніх біологічних досліджень та таксономічну різноманітність квіткових рослин зокрема. Дисципліна висвітлює питання систематики квіткових рослин, принципи їх класифікації та ідентифікації, знайомить із сучасною проблематикою їх таксономії, діагностичними ознаками програмних таксонів, класичними та сучасними поглядами на походження та філогенетичні зв'язки між таксонами квіткових рослин та спрямована на набуття вміння ідентифікувати (визначати) таксони різного рангу. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з питань таксономічної різноманітності квіткових рослин, принципів їх класифікації та ідентифікації, походження та філогенетичних зв’язків між таксонами. |
|||
| «Біологія лікарських рослин» |
||||
![]() |
Дисципліна висвітлює такі питання: специфіка накопичення у рослин лікарсько цінних речовин; залежність фізіологічної дії рослинного препарату від його хімічного складу; рослини, які застосовують для лікування та профілактики хвороб, посилення розумової і фізичної працездатності, лікування захворювань системи травлення, дихання, нервової, ендокринної та серцево-судинної систем; рослини, що виявляють антибактеріальну, противірусну, фунгіцидну, інсектицидну дії; рослини, багаті на вітаміни, олії, гіркоти, протидіабетичної дії, отруйні рослини та надання першої допомоги постраждалим від вживання отруйних рослин; регламент строків і способів збору, заготівлі і зберігання лікарської сировини. | |||
| «Лабораторний практикум з біології рослин (частина 3)» |
||||
![]() |
Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин. | |||
| Освітній рівень «Магістр» | ||||
| 2 семестр |
||||
| «Екофізіологія рослин та здоров'я людини» |
||||
![]() |
Дисципліна висвітлює вплив різних природних та антропогенних факторів на процеси метаболізму рослин, шляхи надходження цих речовин в організм людини, їх дію на фізіологічні процеси людського організму та дає змогу зрозуміти як за допомогою збалансованого раціонального харчування забезпечувати профілактику захворювань в умовах антропогенного забруднення. Під час вивчення дисципліни студенти знайомляться з альтернативними методами вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, оптимальними агротехнічними прийомами при вирощуванні рослин в умовах закритого та відкритого ґрунту для зменшення накопичення ними токсичних і канцерогенних речовин; вчаться підбирати рослинні продукти, враховуючи їх харчову та біологічну цінність для профілактики захворювань. | |||
| «Фікотехнологія та промислове культивування грибів» |
||||
![]() |
Дисципліна є інтегральною біологічною дисципліною, що дає змогу сформувати уявлення про шляхи використання грибів та водоростей в господарській діяльності людини, опанувати методами масового культивування водоростей та грибів для потреб харчової та фармакологічної промисловості, для вирішення проблеми збереження зникаючих видів тощо. Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами прикладних аспектів для об'єктів, що вивчає ботаніка, зокрема основ вирощування посівного міцелію та плодових тіл грибів та використання водоростей із різних систематичних груп у найрізноманітніших галузях господарської діяльності людини. Мета даного курсу – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь та практичних навичок за допомогою спеціалізованих приладів, інструментів та обладнання щодо способів вирощування грибів та водоростей в промислових масштабах та значення масового культивування грибів та водоростей у народному господарстві. |
|||
| «Системи регуляції у рослин» |
||||
![]() |
Дисципліна вивчає системи сприйняття і передачі внутрішніх і зовнішніх сигналів рослин впродовж їхнього онтогенезу на дію факторів навколишнього середовища, досліджує регуляцію фізіологічних процесів на різних рівнях організації рослинного організму: клітинному, тканинному та організменому, розкриває механізми роботи та взаємозв’язків генетичної, мембранної, метаболічної, трофічної, гормональної та електрофізіологічної систем регуляції. | |||
| «Фітобіотехнологія» |
||||
![]() |
В курсі розглядаються особливості живлення і умови культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, способи вирощування ізольованих рослинних клітин, тканин і органів залежно від мети досліджень, питання мікроклонального розмноження рослин, клітинної селекції, кріозбереження рослин, одержання біологічно активних речовин, клітинної та генетичної інженерії. | |||
| «Палеоботаніка» |
||||
![]() |
Палеоботаніка - галузь палеонтології, що вивчає рослинні залишки, які утворились в результаті їх захоронення (фосилізації). Тісно пов’язана із геологією, ботанічною систематикою та географією. Метою палеоботаніки є виявлення та вивчення викопних залишків рослин задля реконструкції прадавніх представників флори, середовища їх існування, з’ясування питань філогенезу та флорогенезу та еволюції життя в цілому. Курс охоплює теми, що освітлюють зародження життя, основні біотичні події Землі, геологічну історію основних груп водоростей, вищих рослин та грибів. | |||
| «Флора та рослинність України» |
||||
![]() |
Базова ботанічна дисципліна, що у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про фіторізноманітність і диференціацію рослинних надорганізмових систем як матеріалу для проведення різнобічних ботанічних досліджень і наступних узагальнень про стан екосистем різних регіонів України. Дисципліна висвітлює питання структурного аналізу флори, застосування статистичних методів обробки даних флористичних досліджень, особливостей формування аборигенної і адвентивної фракцій флор та урбанофлори, різноманітності та загальних і спеціальних структурно-функціональних ознак рослинних угруповань, які трапляються в Україні, їхнього походження, закономірностей розвитку та значення у природних біомах і для людини, флористичного, геоботанічного та ботаніко-географічного районувань, збереження ресурсного потенціалу спонтанного рослинного покриву України та покликана узагальнити уявлення про роль фіторізноманітності для сталого функціонування біосфери. | |||
| 3 семестр |
||||
| «Прикладна ботаніка» |
||||
![]() |
Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами прикладних аспектів ботаніки. Розглядаються морфологічні особливості та декоративні якості деревних рослин, основні групи газонів, способи визначення посівних якостей та врожайності насіння, види квіткового оформлення, принципи підбору декоративних рослин для різних видів озеленення, типи і види флористичних композицій, включаючи весільні, осінні, весняні та новорічні, а також технічні прийоми їх створення. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з основ дендрології, насінництва, газонництва, декоративного квітництва та флористики. | |||
| «Продуктивність фотосинтезу та нанотехнології» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна висвітлює фундаментальні основи взаємодії світла з фотобіологічними наносистемами різними за складністю організації. Знайомить з основними уявленнями про природні фотонанобіосистеми (фоторецепторні, фоторегуляторні, фотосинтетичні) на рівні яких відбувається перетворення первинного сигналу (енергії квантів світла) у інші форми енергії. Формує знання з теоретичних основ функціонування фотосинтезуючих систем від наночасток, молекул до біосфери, механізми фотофізичних, фотохімічних та біохімічних рекцій, задіяних у реалізації продукційних процесів рослини. Розглядає фотосинтетичний апарат – як складну надмолекулярну систему наноелементів органічної природи, принципи організації фотобіологічних наносистем – перетворювачів енергії фотонів світла. Механізми фотосинтезу від молекулярного до біосферного масштабів. Використання наночастинок в регуляції фотосинтетичних процесів. Фотосинтез та продукційний процес у біосфері. | |||
| «Стратегії збереження біорізноманіття» |
||||
![]() |
Дисципліна висвітлює основні поняття та принципи екологічного ризику, екологічної безпеки, екологічної оцінки, екологічної експертизи, екологічного аудиту, екологічного страхування; формує комплекс знань про джерела і прояви сучасної екологічної кризи, шляхи подолання, перспективи взаємодії економічних, політичних, державно-правових, технічних та інш. заходів, про природні умови та ресурси, економічну оцінку природних ресурсів, ефективність природоохоронних заходів, основні поняття сталого розвитку; поглиблює почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення людини як частки природи; її місце у системі інших біологічних дисциплін узгоджується з поняттям про збереження окремих видів рослин, фітоценозів та екосистем у цілому як матеріалу для різносторонніх біологічних досліджень та сталого розвитку природи і суспільства. Дисципліна висвітлює питання міжнародного та вітчизняного екологічного законодавства у сферах екологічної безпеки, природоохоронних стратегій, раціонального природокористування, аутфітосозології, синфітосозології та заповідної созології, знайомить із проблематикою занесення чужинних видів та спрямована на набуття вміння виявляти та своєчасно застосувати заходи по усуненню небезпечних напрямків природокористування. | |||
| «Вторинний метаболізм рослин» |
||||
![]() |
Навчальна дисципліна «Вторинний метаболізм рослин» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про особливості вторинного обміну у рослин, метаболізм рослин на молекулярному, клітинному, тканинному рівнях та рівні цілісного організму; шляхи синтезу, особливості накопичення та секреції біологічно активних речовин вторинного обміну, зокрема фенольних сполук, глікозидів та терпеноїдів, алкалоїдів та їх похідних. В межа курсу розглядаються нові технології отримання синтетичних та напівсинтетичних біологічно активних сполук вторинного обміну рослин та перспективи їх застосування у фармакологічній, харчовій, легкій промисловості. Студенти опановують методи якісного та кількісного визначення основних груп речовин вторинного обміну (фенольні сполуки, терпени та терпеноїди, глікозиди, алкалоїди), що використовуються у наукових та прикладних дослідженнях, а також набувають практичних навичок скринінгу лікарських рослин за їх хімічним складом та отримання біологічно активних речовин із рослинної сировини. | |||
| «Фітомоніторинг та фіторемедіація» |
||||
![]() |
Вибіркова дисципліна «Фітомоніторинг та фіторемедіація» вивчає теоретичні знання та сучасні методи дослідження забруднення атмосфери, грунтів та гідросфери, методи оцінки стійкості та динаміки екосистем на основі фітоіндикації, стратегії фіторемедіації антропогенно-порушених екосистем та відновлення їхнього біорізноманіття. Розглядаються питання функціонування різних екологічних груп рослин та утворення взаємозв’язків рослинних організмів та їхніх угруповань між собою і з навколишнім середовищем за умов антропогенного навантаження. Основну увагу приділено практичним аспектам і новітнім методам фітоіндикаційних, фітомоніторингових та фіторемедіаційних досліджень. | |||
| Додатковий пакет вибіркових дисциплін | ||||
| «Філогенетичний аналіз» |
||||
![]() |
Дисципліна знайомить студентів з теорією та практикою філогенетичного аналізу, дає можливість оволодіти навичками його проведення, навчитися формулювати еволюційний сценарій за наявним філогенетичним деревом. Основними завданнями дисципліни є формування у студентів уявлення про застосування методів філогенетичних реконструкцій у сучасних дослідженнях; ознайомлення студентів з базовими принципами філогенетичного аналізу морфологічних та молекулярно-генетичних даних; навчання вибору філогенетичних методів вирішення певної дослідницької задачі; ознайомлення з основними підходами для формулювання та оцінки філогенетичних гіпотез; формування уявлення про сучасні концепції молекулярної еволюції, а також про недоліки та обмеження у використанні певних концепцій під час проведення філогенетичного аналізу; розвиток мотивації у студентів до проведення самостійних досліджень в галузі філогенетики. | |||
| «Молекулярні механізми стійкості рослин до фітопатогенів» |
||||
![]() |
Дисципліна є інтегральною біологічною дисципліною, яка спрямована на вивчення закономірностей виникнення та розповсюдження захворювань рослин, розглядає взаємовідносини рослин-хазяїв та їх патогенів, висвітлює питання щодо особливостей механізмів сприйнятливості та стійкості рослин до патогенів. В ході вивчення дисципліни формується уявлення про неспецифічні та специфічні фактори стійкості, що проявляються на різних рівнях організації та різних етапах розвитку інфекції. Дисципліна розглядає механізми генетичного контролю стійкості рослин до патогенів, знайомить з науково-теоретичними основами отримання стійких до вірусів рослин сучасними біотехнологічними методами, а також висвітлює роль умов навколишнього середовища в патогенезі, формує вміння прогнозувати появу захворювань рослин і обґрунтовувати методи та засоби попередження хвороб. | |||
| «Практична мікологія» |
||||
![]() |
Дисципліна “Практична мікологія” є складовою циклу вільного вибору студента. Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами основ прикладної мікології, формування у майбутніх фахівців теоретичних знань про сучасні можливості та перспективи використання грибів у фундаментальній та судово-криміналістичній медицині, ветеринарії, сільському господарстві, в різноманітних біотехнологічних процесах. Також розглядаються основи грибівництва, медичної мікології та мікотоксикології, вивчаються лікарські гриби-макроміцети та їх активні інгредієнти з терапевтичним ефектом, грибні нутріцевтики та гриби в фармакогнозії, основи використання грибів в біоконверсії різноманітних субстратів, зокрема сировини рослинного та тваринного походження, промислових відходів, вторинної сировини, перспективи культивування грибів-макроміцетів на відходах агропромислового комплексу. Студенти також отримують відомості про гриби-біодеструктори будівль, промислових товарів, продуктів, виробів мистецтва, архівних документів, різноманітного обладнання тощо. В межах цього блоку розглядаються гриби-делігніфікатори та біопалпінг як перспективний напрямок в деградації лігноцелюлозного комплексу за допомогою грибних агентів, роль грибів в целюлознопаперовій промисловості тощо. | |||
Ми знаходимось за адресою:
Україна, 03022, м. Київ-022,
проспект Академіка Глушкова 2
Станція метро Виставковий центр
Приймальня директора:
Кімната №307
E-mail: biomed@knu.ua
Телефон/Факс: +38044 521-35-98
Гаряча лінія:
E-mail: knu.ibm.questions@gmail.com
Поштова та юридична адреса:
Україна, 01601, місто Київ-601,
вул. Володимирська, 64/13
ННЦ "Інститут біології та медицини"
Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter