 |
Перелік вибіркових навчальних дисциплін |
 |
Перелік
вибіркових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра біології рослин
Дисципліни, які викладаються студентам, що навчаються
за освітньою програмою «Біологія»
| Освітній рівень «Бакалавр» | ||||
| 6 семестр | ||||
| «Біохімія рослин» |
||||
 |
Навчальна дисципліна «Біохімія рослин» знайомить студентів з теоретичними та практичними аспектами пізнання будови, властивостей і функціонування основних класів органічних сполук та речовин вторинного походження, пояснює їх роль у метаболізмі рослинного організму, сприяє розумінню біохімічної адаптації рослин до несприятливих факторів середовища та розкриває перспективи практичного застосування і раціонального використання рослинних ресурсів у промисловості, фармації, медицині і сільському господарстві для одержання біологічно цінних речовин і енергетичної сировини.
|
|||
| «Молекулярна таксономія рослин» |
||||
 |
Дисципліна «Молекулярна таксономія рослин» є складовою циклу вільного вибору студента. Дисципліна є базовою біологічною дисципліною, що стосується цілісного уявлення про біорізноманіття, техніки ідентифікації біологічних об'єктів за маркерними послідовностями геномної ДНК, отримання, аналізу та редагування хроматогрям з результатами секвенування, з’ясування філогенетичних відносин рослинних та грибних об'єктів за допомогою технік молекулярно-філогенетичного аналізу, визначення ступеню відмін між таксонами на основі молекулярно-генетичних маркерів. | |||
| «Методи експериментальної біології рослин» |
||||
 |
«Методи експериментальної біології рослин» є дисципліною вільного вибору, яка формує у студента систему знань і навичок ефективного ведення дослідницької роботи в галузі біології рослин: теоретичні основи планування експерименту, дотримання основних елементів методики досліду, вибір об’єкту та методів дослідження, формування вибіркових статистичних сукупностей та способи їх класифікації, використання основних критерії вірогідності статистичного оцінювання і перевірки статистичних гіпотез, методів аналізу числових і нечислових даних; уявлення про сучасні програмні засоби комп’ютерного аналізу експериментальних даних. | |||
| «Лабораторний практикум з біології рослин (частина 1)» |
||||
 |
Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин. | |||
| 7 семестр | ||||
| «Ріст і розвиток рослин» |
||||
 |
Курс складається з розділів про особливості процесів росту і розвитку рослин, їх основні закономірності та регуляцію на клітинному, міжклітинному та організмовому рівнях. В межах курсу розглядаються клітинні основи росту і морфогенезу, явища фотоперіодизму та яровизації, значення фітохромної системи, регенерації і періодичності росту, способи розмноження рослин. | |||
| «Мікологія» |
||||
 |
Дисципліна є базовою ботанічною дисципліною, що висвітлює питання таксономічного та еколого-трофічного різноманіття справжніх грибів та грибоподібних організмів, як невід’ємного компонента гетеротрофного блоку біогеоценозів, їх місця в системі органічного світу, комплекс притаманних їм морфологічних, цитологічних, генетичних та фізіологічних ознак, їх біологічні особливості, життєві цикли, механізми та шляхи ураження рослин та тварин патогенними грибами. Дисципліна вивчає функціональну роль грибів (в широкому розумінні - Fungi s.l.) в екосистемах, позитивні та негативні аспекти їх життєдіяльності в історичному та сучасному контексті на прикладі основних (модельних) видів, їх сучасні фундаментально-наукові та прикладні аспекти дослідження. Розглядаються галузі застосування мікологічних знань та значення цих знань для вирішення завдань в інших фундаментальних і прикладних науках | |||
| «Фізіологія вищих водних рослин» |
||||
 |
Вибіркова дисципліна «Фізіологія вищих водних рослин» вивчає особливості будови та протікання головних фізіологічних процесів у вищих водних рослин, пов’язані зі специфічними умовами їхньої життєдіяльності, способи регуляції цих процесів, специфіку формування водних фітоценозів та їхнє значення у функціонуванні та збереженні водних екосистем. Основну увагу курсу приділено класифікації водних рослин, факторам водного середовища та пристосуванню до них різних екологічних груп рослин, взаємовідносинам водних макрофітів з іншими гідробіонтами. Розглянуто важливість водних рослин, як складових компонентів біоценозів та потужного фактора самоочищення водойм, для існування природних водних екосистем та перспективи використання вищих водних рослин з метою фіторемедіації водного середовища. | |||
| «Стійкість рослин» |
||||
 |
Навчальна дисципліна «Стійкість рослин» надасть студентам систему знань зі стрестолерантності біологічних систем, сконцентрована на з’ясуванні механізмів стійкості рослин до різних типів біотичних і абіотичних стресових чинників, характеризує поняття стресу і фактори, що визначають силу його впливу; досліджує модифікації метаболізму рослинних клітин при нелетальній дії стресу із залученням класичних методів фізіології, генетичної інженерії та біотехнології. Вивчає механізми відповіді рослин на: водний стрес у разі посухи чи затоплення; температурний стрес у разі дії низьких та високих температур; хімічний стрес у разі забруднення середовища важкими металами. Механізми локальної стійкості рослинних клітин до дії патогена, реакцію надчутливості та системної набутої стійкості. На клітинному і молекулярному рівнях розглядаються шляхи контролю процесів старіння і завершення онтогенезу рослин, підвищення стійкості рослин до дії стресорів при застосуванні регуляторів росту та шляхом створення трансгенів. | |||
| «Еволюційна морфологія та анатомія квіткових» |
||||
 |
Дисципліна висвітлює основні теорії походження квітки та вегетативних органів, питання часу і місця виникнення квіткових, еволюційних взаємовідносин деревних і трав’янистих квіткових, розглядає можливі напрямки еволюції різних органів квіткових, включаючи їх анатомічні та паліноморфологічні ознаки. Знайомить із будовою органів на макро-, мікро- та ультраструктурному рівнях. Висвітлює питання адаптивних пристосувань рослин різних екологічних груп. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з питань морфологічного та анатомічного різноманіття вегетативних та репродуктивних органів квіткових рослин, адаптивних пристосувань рослин різних екологічних груп. | |||
| «Архегоніати» |
||||
 |
Дисципліна є базовою ботанічною дисципліною, що дає змогу сформувати уявлення про місце вищих спорових та голонасінних рослин у системі органічного світу і найсучасніших системах класифікації цих об’єктів, їх походження та філогенетичні взаємозв’язки, структурно-організаційну та таксономічну різноманітність, роль і значення для сталого розвитку природи і суспільства, сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових і прикладних досліджень у галузі систематики архегоніат і суміжних з нею науках. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про рослини як матеріал для різнобічних біологічних досліджень, аналогічно до тварин у зоології, та бактерій та вірусів у мікробіології та вірусології, відповідно. Дисципліна тісно взаємопов'язана із систематикою та номенклатурою вищих рослин, морфологією, анатомією, фізіологією рослин, фітоценологією, географією рослин, палеоботанікою, екологією рослин, молекулярною біологією, ресурсознавством та фітосозологією. | |||
| «Лабораторний практикум з біології рослин (частина 2)» |
||||
 |
Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин. | |||
| 8 семестр | ||||
| «Альгологія» |
||||
 |
Дисципліна «Альгологія» є складовою циклу вільного вибору студента. Дисципліна є класичною біологічною дисципліною, що стосується цілісного уявлення про біорізноманіття, техніки ідентифікації водоростевих об'єктів за комплексами фенотипних ознак, аналізу локальних систем водоростей різних відділів, формування уявлень про поширення та значення водоростей у природі та житті людини. | |||
| «Систематика квіткових» |
||||
 |
Дисципліна «Систематика квіткових» є базовою ботанічною дисципліною, що стосується систематики та таксономії квіткових. Її місце у системі інших біологічних дисциплін узгоджується з поняттям про різноманітність покритонасінних рослин у цілому як матеріалу для різносторонніх біологічних досліджень та таксономічну різноманітність квіткових рослин зокрема. Дисципліна висвітлює питання систематики квіткових рослин, принципи їх класифікації та ідентифікації, знайомить із сучасною проблематикою їх таксономії, діагностичними ознаками програмних таксонів, класичними та сучасними поглядами на походження та філогенетичні зв'язки між таксонами квіткових рослин та спрямована на набуття вміння ідентифікувати (визначати) таксони різного рангу. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з питань таксономічної різноманітності квіткових рослин, принципів їх класифікації та ідентифікації, походження та філогенетичних зв’язків між таксонами. |
|||
| «Кореневе живлення рослин» |
||||
 |
Навчальна дисципліна «Кореневе живлення рослин» вивчає особливості будови та функції кореневої системи рослин, молекулярно-клітинні механізми поглинання і транспортування мінеральних елементів, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро- та мікроелементів. Дисципліна формує комплексне уявлення про живлення рослин в системі «грунт-рослина»: розглядається склад, властивості мінеральної, органічної складової різних типів ґрунтів, роль мікроорганізмів у живленні рослин, алелопатична взаємодія рослин у ценотичних угрупуваннях. У студента формуються уявлення щодо діагностики живлення рослин за умов нестачі макро- та мікроелементів у ґрунті, можливості раціонального керування продукційним процесом в агрофітоценозах; аналітичне та екологічне мислення з питань збереження біорізноманіття, раціонального використання добрив, охорони ґрунтів. | |||
| «Біологія лікарських рослин» |
||||
 |
Дисципліна висвітлює такі питання: специфіка накопичення у рослин лікарсько цінних речовин; залежність фізіологічної дії рослинного препарату від його хімічного складу; рослини, які застосовують для лікування та профілактики хвороб, посилення розумової і фізичної працездатності, лікування захворювань системи травлення, дихання, нервової, ендокринної та серцево-судинної систем; рослини, що виявляють антибактеріальну, противірусну, фунгіцидну, інсектицидну дії; рослини, багаті на вітаміни, олії, гіркоти, протидіабетичної дії, отруйні рослини та надання першої допомоги постраждалим від вживання отруйних рослин; регламент строків і способів збору, заготівлі і зберігання лікарської сировини. | |||
| «Лабораторний практикум з біології рослин (частина 3)» |
||||
 |
Курс складається з розділів про: особливості вирощування рослин методами водної та піщаної культури, а також культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, метаболізм та фізіолого-біохмічне значення найважливіших макро-, мікроелементів та діагностика живлення рослин; екологічне значенням кореневих виділень, використання ізольованих культур для вивчення процесів дедиференціації, диференціації та морфогенезу; методи культивування, розмноження, зберігання фітопатогенних грибів, а також методи інокуляції рослинного матеріалу фітопатогенами та дослідження формування рослинних захисних реакцій за змінами основних морфо-фізіологічних показників і вмісту біологічно-активних речовин. | |||
| Освітній рівень «Магістр» | ||||
| 2 семестр |
||||
| «Екофізіологія рослин та здоров'я людини» |
||||
 |
Дисципліна висвітлює вплив різних природних та антропогенних факторів на процеси метаболізму рослин, шляхи надходження цих речовин в організм людини, їх дію на фізіологічні процеси людського організму та дає змогу зрозуміти як за допомогою збалансованого раціонального харчування забезпечувати профілактику захворювань в умовах антропогенного забруднення. Під час вивчення дисципліни студенти знайомляться з альтернативними методами вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, оптимальними агротехнічними прийомами при вирощуванні рослин в умовах закритого та відкритого ґрунту для зменшення накопичення ними токсичних і канцерогенних речовин; вчаться підбирати рослинні продукти, враховуючи їх харчову та біологічну цінність для профілактики захворювань. | |||
| «Фікотехнологія та промислове культивування грибів» |
||||
 |
Дисципліна є інтегральною біологічною дисципліною, що дає змогу сформувати уявлення про шляхи використання грибів та водоростей в господарській діяльності людини, опанувати методами масового культивування водоростей та грибів для потреб харчової та фармакологічної промисловості, для вирішення проблеми збереження зникаючих видів тощо. Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами прикладних аспектів для об'єктів, що вивчає ботаніка, зокрема основ вирощування посівного міцелію та плодових тіл грибів та використання водоростей із різних систематичних груп у найрізноманітніших галузях господарської діяльності людини. Мета даного курсу – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь та практичних навичок за допомогою спеціалізованих приладів, інструментів та обладнання щодо способів вирощування грибів та водоростей в промислових масштабах та значення масового культивування грибів та водоростей у народному господарстві. |
|||
| «Системи регуляції у рослин» |
||||
 |
Дисципліна вивчає системи сприйняття і передачі внутрішніх і зовнішніх сигналів рослин впродовж їхнього онтогенезу на дію факторів навколишнього середовища, досліджує регуляцію фізіологічних процесів на різних рівнях організації рослинного організму: клітинному, тканинному та організменому, розкриває механізми роботи та взаємозв’язків генетичної, мембранної, метаболічної, трофічної, гормональної та електрофізіологічної систем регуляції. | |||
| «Фітобіотехнологія» |
||||
 |
В курсі розглядаються особливості живлення і умови культивування рослинних клітин, тканин і органів in vitro, способи вирощування ізольованих рослинних клітин, тканин і органів залежно від мети досліджень, питання мікроклонального розмноження рослин, клітинної селекції, кріозбереження рослин, одержання біологічно активних речовин, клітинної та генетичної інженерії. | |||
| «Палеоботаніка» |
||||
 |
Палеоботаніка - галузь палеонтології, що вивчає рослинні залишки, які утворились в результаті їх захоронення (фосилізації). Тісно пов’язана із геологією, ботанічною систематикою та географією. Метою палеоботаніки є виявлення та вивчення викопних залишків рослин задля реконструкції прадавніх представників флори, середовища їх існування, з’ясування питань філогенезу та флорогенезу та еволюції життя в цілому. Курс охоплює теми, що освітлюють зародження життя, основні біотичні події Землі, геологічну історію основних груп водоростей, вищих рослин та грибів. | |||
| «Флора та рослинність України» |
||||
 |
Базова ботанічна дисципліна, що у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про фіторізноманітність і диференціацію рослинних надорганізмових систем як матеріалу для проведення різнобічних ботанічних досліджень і наступних узагальнень про стан екосистем різних регіонів України. Дисципліна висвітлює питання структурного аналізу флори, застосування статистичних методів обробки даних флористичних досліджень, особливостей формування аборигенної і адвентивної фракцій флор та урбанофлори, різноманітності та загальних і спеціальних структурно-функціональних ознак рослинних угруповань, які трапляються в Україні, їхнього походження, закономірностей розвитку та значення у природних біомах і для людини, флористичного, геоботанічного та ботаніко-географічного районувань, збереження ресурсного потенціалу спонтанного рослинного покриву України та покликана узагальнити уявлення про роль фіторізноманітності для сталого функціонування біосфери. | |||
| 3 семестр |
||||
| «Прикладна ботаніка» |
||||
 |
Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами прикладних аспектів ботаніки. Розглядаються морфологічні особливості та декоративні якості деревних рослин, основні групи газонів, способи визначення посівних якостей та врожайності насіння, види квіткового оформлення, принципи підбору декоративних рослин для різних видів озеленення, типи і види флористичних композицій, включаючи весільні, осінні, весняні та новорічні, а також технічні прийоми їх створення. Мета дисципліни – формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь і практичних навичок з основ дендрології, насінництва, газонництва, декоративного квітництва та флористики. | |||
| «Продуктивність фотосинтезу та нанотехнології» |
||||
 |
Навчальна дисципліна висвітлює фундаментальні основи взаємодії світла з фотобіологічними наносистемами різними за складністю організації. Знайомить з основними уявленнями про природні фотонанобіосистеми (фоторецепторні, фоторегуляторні, фотосинтетичні) на рівні яких відбувається перетворення первинного сигналу (енергії квантів світла) у інші форми енергії. Формує знання з теоретичних основ функціонування фотосинтезуючих систем від наночасток, молекул до біосфери, механізми фотофізичних, фотохімічних та біохімічних рекцій, задіяних у реалізації продукційних процесів рослини. Розглядає фотосинтетичний апарат – як складну надмолекулярну систему наноелементів органічної природи, принципи організації фотобіологічних наносистем – перетворювачів енергії фотонів світла. Механізми фотосинтезу від молекулярного до біосферного масштабів. Використання наночастинок в регуляції фотосинтетичних процесів. Фотосинтез та продукційний процес у біосфері. | |||
| «Стратегії збереження біорізноманіття» |
||||
 |
Дисципліна висвітлює основні поняття та принципи екологічного ризику, екологічної безпеки, екологічної оцінки, екологічної експертизи, екологічного аудиту, екологічного страхування; формує комплекс знань про джерела і прояви сучасної екологічної кризи, шляхи подолання, перспективи взаємодії економічних, політичних, державно-правових, технічних та інш. заходів, про природні умови та ресурси, економічну оцінку природних ресурсів, ефективність природоохоронних заходів, основні поняття сталого розвитку; поглиблює почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення людини як частки природи; її місце у системі інших біологічних дисциплін узгоджується з поняттям про збереження окремих видів рослин, фітоценозів та екосистем у цілому як матеріалу для різносторонніх біологічних досліджень та сталого розвитку природи і суспільства. Дисципліна висвітлює питання міжнародного та вітчизняного екологічного законодавства у сферах екологічної безпеки, природоохоронних стратегій, раціонального природокористування, аутфітосозології, синфітосозології та заповідної созології, знайомить із проблематикою занесення чужинних видів та спрямована на набуття вміння виявляти та своєчасно застосувати заходи по усуненню небезпечних напрямків природокористування. | |||
| «Вторинний метаболізм рослин» |
||||
 |
Навчальна дисципліна «Вторинний метаболізм рослин» є вибірковою навчальною дисципліною, яка формує комплексне уявлення про особливості вторинного обміну у рослин, метаболізм рослин на молекулярному, клітинному, тканинному рівнях та рівні цілісного організму; шляхи синтезу, особливості накопичення та секреції біологічно активних речовин вторинного обміну, зокрема фенольних сполук, глікозидів та терпеноїдів, алкалоїдів та їх похідних. В межа курсу розглядаються нові технології отримання синтетичних та напівсинтетичних біологічно активних сполук вторинного обміну рослин та перспективи їх застосування у фармакологічній, харчовій, легкій промисловості. Студенти опановують методи якісного та кількісного визначення основних груп речовин вторинного обміну (фенольні сполуки, терпени та терпеноїди, глікозиди, алкалоїди), що використовуються у наукових та прикладних дослідженнях, а також набувають практичних навичок скринінгу лікарських рослин за їх хімічним складом та отримання біологічно активних речовин із рослинної сировини. | |||
| «Фітомоніторинг та фіторемедіація» |
||||
 |
Вибіркова дисципліна «Фітомоніторинг та фіторемедіація» вивчає теоретичні знання та сучасні методи дослідження забруднення атмосфери, грунтів та гідросфери, методи оцінки стійкості та динаміки екосистем на основі фітоіндикації, стратегії фіторемедіації антропогенно-порушених екосистем та відновлення їхнього біорізноманіття. Розглядаються питання функціонування різних екологічних груп рослин та утворення взаємозв’язків рослинних організмів та їхніх угруповань між собою і з навколишнім середовищем за умов антропогенного навантаження. Основну увагу приділено практичним аспектам і новітнім методам фітоіндикаційних, фітомоніторингових та фіторемедіаційних досліджень. | |||
| Додатковий пакет вибіркових дисциплін | ||||
| «Філогенетичний аналіз» |
||||
 |
Дисципліна знайомить студентів з теорією та практикою філогенетичного аналізу, дає можливість оволодіти навичками його проведення, навчитися формулювати еволюційний сценарій за наявним філогенетичним деревом. Основними завданнями дисципліни є формування у студентів уявлення про застосування методів філогенетичних реконструкцій у сучасних дослідженнях; ознайомлення студентів з базовими принципами філогенетичного аналізу морфологічних та молекулярно-генетичних даних; навчання вибору філогенетичних методів вирішення певної дослідницької задачі; ознайомлення з основними підходами для формулювання та оцінки філогенетичних гіпотез; формування уявлення про сучасні концепції молекулярної еволюції, а також про недоліки та обмеження у використанні певних концепцій під час проведення філогенетичного аналізу; розвиток мотивації у студентів до проведення самостійних досліджень в галузі філогенетики. | |||
| «Молекулярні механізми стійкості рослин до фітопатогенів» |
||||
 |
Дисципліна є інтегральною біологічною дисципліною, яка спрямована на вивчення закономірностей виникнення та розповсюдження захворювань рослин, розглядає взаємовідносини рослин-хазяїв та їх патогенів, висвітлює питання щодо особливостей механізмів сприйнятливості та стійкості рослин до патогенів. В ході вивчення дисципліни формується уявлення про неспецифічні та специфічні фактори стійкості, що проявляються на різних рівнях організації та різних етапах розвитку інфекції. Дисципліна розглядає механізми генетичного контролю стійкості рослин до патогенів, знайомить з науково-теоретичними основами отримання стійких до вірусів рослин сучасними біотехнологічними методами, а також висвітлює роль умов навколишнього середовища в патогенезі, формує вміння прогнозувати появу захворювань рослин і обґрунтовувати методи та засоби попередження хвороб. | |||
| «Практична мікологія» |
||||
 |
Дисципліна “Практична мікологія” є складовою циклу вільного вибору студента. Викладання даної дисципліни спрямовано на теоретичне та практичне опанування студентами основ прикладної мікології, формування у майбутніх фахівців теоретичних знань про сучасні можливості та перспективи використання грибів у фундаментальній та судово-криміналістичній медицині, ветеринарії, сільському господарстві, в різноманітних біотехнологічних процесах. Також розглядаються основи грибівництва, медичної мікології та мікотоксикології, вивчаються лікарські гриби-макроміцети та їх активні інгредієнти з терапевтичним ефектом, грибні нутріцевтики та гриби в фармакогнозії, основи використання грибів в біоконверсії різноманітних субстратів, зокрема сировини рослинного та тваринного походження, промислових відходів, вторинної сировини, перспективи культивування грибів-макроміцетів на відходах агропромислового комплексу. Студенти також отримують відомості про гриби-біодеструктори будівль, промислових товарів, продуктів, виробів мистецтва, архівних документів, різноманітного обладнання тощо. В межах цього блоку розглядаються гриби-делігніфікатори та біопалпінг як перспективний напрямок в деградації лігноцелюлозного комплексу за допомогою грибних агентів, роль грибів в целюлознопаперовій промисловості тощо. | |||
