Колекція культур мікроводоростей Київського національного університету імені Тараса Шевченка (абревіатура ACKU – Algae Culture Collection of Kyiv University) зареєстрована у Всесвітній федерації колекцій культур під реєстраційним номером WDCM994.

Спочатку колекція базувалася на штамах, виділених з українських ґрунтів. Пізніше колекція була доповнена штамами, виділеними з наземних біотопів Антарктиди, а також значною кількістю штамів (переважно автентичних) з двох провідних світових колекцій культур мікроводоростей: SAG (Німеччина) та CCAP (Великобританія). Особлива цінність колекції ACKU полягає в тому, що вона містить багато штамів мікроводоростей, виділених з біотопів, які були знищені внаслідок активної фази російсько-української війни або розташовані на територіях, тимчасово окупованих Росією (таких як Крим, Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області та острів Змій). Це робить колекцію ACKU центром збереження біорізноманіття для територій, що постраждали від війни.

Коротка історія створення колекції

На початку 70-х років ХХ століття професор кафедри нижчих рослин, д.б.н. Масюк Н.П. створила оригінальну колекцію штамів видів роду Dunaliella Teod., ізольованих з різних регіонів колишнього СРСР в процесі ревізії даного роду (Масюк, 1973). Це стало першим кроком в становленні колекційної справи в галузі підтримання культур мікроводоростей в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (теперішній Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Всі штами персональної колекції Н.П. Масюк були субкультурами оригінальних штамів, які наразі зберігаються в Колекції культур мікроводоростей України Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ (акронім IBASU-A), і складають основу останньої.

У 80-х роках ХХ ст. колекція культур кафедри нижчих рослин була поповнена понад 250-ма штамами 170-и видів мікроводоростей, ізольованих І.Ю. Костіковим з ґрунтів Лісостепової зони України та Українських Карпат. Проте у 1988 р., при переїзді біологічного факультету КНУ в новий корпус, некваліфіковане транспортування та тимчасове розміщення колекції у непристосованому приміщенні призвели до втрати майже всіх штамів колекції кафедри нижчих рослин, включаючи унікальні автентичні штами нових таксонів (Polytomella zerovii Massjuk et Kostikov, Polytoma kievense Kostikov, Spongiochloris irregularis Kostikov, Nautococcus verrucosus Kostikov, Hyalogonium massjukiae Kostikov) та унікальні ізоляти видів, які й досі відсутні у світових колекціях (зокрема, Schizogonium murale Kuetz., Capitulariella cf. radians Pasch.).

Відновлення колекції мікроводоростей Київського університету було розпочато у 1990-2000 рр. при проведенні широкомасштабних флористичних досліджень ґрунтових водоростей України (Костіков та ін., 2001), Бельгії та Люксембурга (Kostikov & al., 2001; Hoffmann, Ector, Kostikov, 2007), а також деяких заповідників росії (Даурського, Лазовського, Уссурійського). Як наслідок, на кафедрі ботаніки було створено кілька персональних колекцій – І.Ю. Костікова, Е.М. Демченка, Т.М. Дарієнко, П.О. Романенка, А.А. Кривенди, Н.А. Рибалки, С.О. Ярового, а також з дегідратованих культур було відновлено ряд штамів колекції культур ґрунтових водоростей кафедри нижчих рослин (Демченко, 2000).

У 2002 р. нові та найцікавіші у таксономічному відношенні штами цих персональних колекцій разом із серією штамів д-ра А. Лукешової (Інститут біології ґрунтів, Чеська Будойовиця, Чехія), переданими на кафедру ботаніки для проведення ревізії родини Radiococcaceae (Kostikov & al., 2002), були об’єднані в єдину альгологічну колекцію Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Костіков, Новохацька, 2003).

Починаючи з 2002 р. ACKU поповнюється штамами, ізольованими з наземних біотопів Антарктики (Kostikov & al. 2003) та разноманітних континентальних водойм України, а також значною кількістю штамів (переважно – автентичних) з двох провідних світових колекцій культур мікроводоростей: SAG (Sammlung von Algenkulturen at Universitat Gottingen) університета м. Геттінген (Німеччина) та CCAP (Culture Collection of Algae and Protozoa) – національної колекції культур водоростей та найпростіших Великої Британії. У 2009 р. ACKU публікує перший каталог штамів (Костиков, Демченко, Новохацкая, 2009).

На початку 2020 року колекція ACKU налічувала 1079 штамів, з яких 246 були автентичними.

Основні характеристики колекції

На жаль, початок повномасштабної фази російської агресії проти України завдав серйозної шкоди колекції. Протягом майже року ACKU потерпала від нестабільного освітлення та коливань температури, а 31 грудня 2022 року будівля, в якій розміщена основна колекція, була частково пошкоджена ракетним ударом.

Після ретельної ревізії* колекції ACKU з 2023 по 2025 рік було встановлено, що колекція наразі містить 235 штамів водоростей, що представляють 85 родів з відділів Chlorophyta, Heterokontophyta, Charophyta та Cyanobacteria.

З 235 штамів 31 є автентичними таксонами, включаючи Interfilum terricola (J.B.Petersen) Mikhailyuk et al. (ACKU 57-02), Elliptochloris perforata Hoffmann & Kostikov (ACKU 75-02), Chlamydomonas ucrainica Demchenko, Massalski, Kostikov & Hoffmann (ACKU 125-02), Garhundacystis spadensis I.Kostikov & L.Hoffmann (ACKU 190-03), Chlorochytrium hypanicus I.Y.Kostikov, E.N.Demchenko, V.R.Boiko & A.A.Gontcharov (ACKU 222-02), Pleurastrosarcina brevispinosa var. borysthenica Petlovana, Darienko & Pröschold (ACKU 382-04) та інші.

Наразі АСКU продовжує свою роботу зі збереження штамів мікроводоростей, які є цінним ресурсом для наукової спільноти. Незважаючи на складні обставини, колекція підтримується і буде зростати.

Колекція зберігається в обладнаному приміщенні на кафедрі біології рослин, з періодичним (16 годин – світлова фаза / 8 – темнова) штучним освітленням з регульованим температурним режимом (11-20°С). Всі штами є альгологічно чистими, не аксенічними. Штами зберігаються переважно в пробірках на твердих агаризованих поживних середовищах BBM, 3NBBM, BBM-V, K, SA (97% штамів). Кожний штам представлений субкультурами трьох ліній пересівів (лінія 1 – вік до 3-12 місяців, лінія 2 – від 3-12 місяців до 1.5-2 роки; лінія 3 – від 1.5-2 роки до 3-3.5 років). Біля 3% штамів зберігаються на рідких поживних середовищах BBM, 3NBBM та К у колбах об’ємом 100-250 мл, і також представлені трьома лініями субкультур, аналогічними до культур на агаризованому середовищі. Чистота штамів контролюється при проведенні пересівів на свіжі поживні середовища, а також вибірково – при проведенні науково-дослідних робіт з конкретними штамами та при видачі штамів за заявками різних організацій та окремих науковців. Всі штами документовані мікрофотографіями, мають паспорти універсального зразку. Для частини штамів (біля 250) паралельно із живими культурами виготовлені блоки, залиті у смолу Спурра для трансмісійної електронної мікроскопії. Біля 200 штамів реферовані з використанням ДНК-технологій (ДНК штрих-кодування) за ядерними нуклеотидними послідовностями кластеру рибосомальних генів (18SrDNA, ITS-2) та хлоропластними послідовностями гену rbcL і спейсеру rbcL-psbA.

На базі колекції мікроводоростей ACKU виконувались та виконуються різноманітні роботи науково-дослідного та освітнього спрямування. Науково-дослідні розробки, в основному, стосуються наступних напрямків:

• класична та молекулярна систематика мікроводоростей,
• флора наземних водоростей України та українського сектору міжнародної відповідальності в Антарктиці (район української антарктичної станції «Академік В.І. Вернадський», архіпелаг Аргентинські острови),
• фізіологія водоростей,
• фікотехнологія (розробка технологій отримання водоростевої біомаси та водоростевої сировини різного складу, розробка технологій фільтрації промислових димо-газових викидів),
• екологія водоростей.

Наукові здобутки:

1. Визначено роль наземних евкаріотичних водоростей як одного з резервуарів вірусних інфекцій вищих рослин (Бойко та ін., 2004).
2. Зазначено закономірності впливу мікрохвильового опромінення на мікроводорості (М.А. Березовська).
3. Встановлено роль мікроводоростей в утворенні лікувальних мулових сульфідних пелоїдів (С.О. Яровий, А.М. Солоненко).
4. Уточнено молекулярно-філогенетичну концепцію виду у мікроводоростей (Rybalka et al., 2009).
5. Запропоновано нових продуцентів технологічно цінних речовин, зокрема, астаксантину (Е. Челібєєва).
6. Розв’язано проблему таксономії ряду критичних груп мікроводоростей, зокрема, порядку Protosiphonales (Костиков и др., 2012), родини Radiococcaceae (Hoffmann, Gugger, Kostikov, 2002; Kostikov, Darienko, Lukešová, Hoffmann, 2002), родів Pseudococcomyxa (Kostikov, Darienko, Hoffmann, 2002), Stichococcus (Карбовська, Костіков, 2012), Interfilum (Mikhailyuk & al., 2008), Chlamydomonas (Павловська, Костіков, 2011; 2012).
7. Описано ряд нових для науки таксонів, зокрема, нового роду Garhundacystis (Kostikov, Hoffmann, 2000), багатьох нових для науки видів (Kostikov, Hoffmann, 2002; Demchenko & al., 2003; Hoffmann, Ector, Kostikov, 2007; Mikhailyuk & al., 2008; Костиков и др., 2012, Petlovana, Darienko, Pröschold, 2025). Результати досліджень опубліковані у численних статтях (з них понад 20 статей у міжнародних фахових виданнях, що мають імпакт-фактор) та одній монографії (Костіков та ін., 2001).

Освітнє значення:

• Проведення школи по ідентифікації наземних водоростей під час першої Міжнародної конференції «Algae in terrestrial ecosystems» (Канів, 27-30 вересня 2005 р.), в роботі якої взяли участь 60 науковців з 12 країн світу (Кондратюк та ін., 2005).
• Проведення спеціалізованої міжнародної школи з ідентифікації ґрунтових та аерофітних водоростей-евкаріот (Київ, 26.01. – 05.02.2010 р.) на базі референтних штамів колекції ACKU (Костиков и др., 2010).
• Використання штамів ACKU при проведенні лабораторного практикуму з нормативного курсу «Ботаніка» для студентів І курсу ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Використання штамів ACKU при проведенні лабораторного практикуму з дисциплін «Альгологія», «Молекулярна таксономія рослин», «Фікотехнологія та промислове культивування грибів».
• Забезпечення матеріалом студентів для виконання курсових та дипломних робіт альгологічного спрямування.
• Забезпечення матеріалом практичного туру IV (Всеукраїнського) етапу шкільної олімпіади з біології (2005-2010 рр.) та під час тренувальних зборів збірної команди України на Міжнародну учнівську олімпіаду з біології (2007-2011 рр).
• Забезпечення штамами загальноосвітніх середніх шкіл України для проведення практичних занять, забезпечення роботи шкільних гуртків з біології, виконання науково-дослідних робіт школярів, що подаються на конкурс МАН.
• Забезпечення матеріалами Всеукраїнської біологічної школи для обдарованих учнів «Від теорії до практики один крок» (2018-2019),
• Забезпечення матеріалами освітнього проєкту «Біошкола» (2024) 

* Ця робота отримала фінансування в рамках проекту EURIZON, грантова угода № 871072.