The microalgae culture collection of Taras Shevchenko National University of Kyiv (acronym ACKU - Algae Culture Collection of Kyiv University) is registered with the World Federation for Culture Collections, registration number WDCM994.

Initially, the collection was based on strains isolated from Ukrainian soils. Later the collection was supplemented by strains isolated from terrestrial habitats of Antarctica, as well as by significant number of strains (mostly authentic) from two leading world culture collections of microalgae: SAG (Germany) and CCAP (UK). The ACKU collection's special value lies in the fact that it contains many strains of microalgae isolated from biotopes that have been destroyed due to the active phase of the Russian-Ukrainian war or are located in territories temporarily occupied by Russia (such as Crimea, Donetsk, Luhansk, Kherson, Zaporizhzhia regions, and Snake Island). This makes the ACKU collection a biodiversity conservation center for war-torn areas.

A brief history of the ACKU creation

In the early 70s of the twentieth century, Professor of the Lower Plants Department, DSc N.P. Masyuk created an original collection of strains of species of the genus Dunaliella Teod., isolated from different regions of the former USSR in the process of revision of this genus (Masyuk, 1973). This was the first step in the establishment of a collection of microalgae cultures at the Taras Shevchenko Kyiv State University (now Taras Shevchenko National University of Kyiv). All strains from N.P. Masyuk personal collection were subcultures of the original strains, which are currently stored in the Collection of microalgae cultures of M.G. Kholodny Institute of Botany of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) (acronym IBASU-A), and form the basis of the latter.

In the 80s of the 20th century, the collection of cultures of the Department of Lower Plants was replenished with more than 250 strains of 170 species of microalgae, isolated by I.Y. Kostikov from the soils of the Forest-Steppe zone of Ukraine and the Ukrainian Carpathians. Unfortunately, in 1988, when the Faculty of Biology of KNU moved to a new building, unqualified transportation and temporary placement of the collection in an unsuitable room led to the loss of almost all strains of the collection of the Department of Lower Plants, including unique authentic strains of new taxa (Polytomella zerovii Massjuk et Kostikov, Polytoma kievense Kostikov, Spongiochloris irregularis Kostikov, Nautococcus verrucosus Kostikov, Hyalogonium massjukiae Kostikov) and unique isolates of species that are absent in other collections (in particular, Schizogonium murale Kuetz., Capitulariella cf. radians Pasch.).

The restoration of the microalgae collection of Kyiv University began in 1990-2000 during large-scale floristic studies of soil algae in Ukraine (Kostikov et al., 2001), Belgium and Luxembourg (Kostikov et al., 2001; Hoffmann, Ector, Kostikov, 2007), as well as some reserves of russia (Daursky, Lazovsky, Ussuriysky). As a result, several personal collections were created at the Department of Botany – I.Y. Kostikov, E.M. Demchenko, T.M. Darienko, P.O. Romanenko, A.A. Kryvenda, N.A. Rybalka, S.O. Yarovyi, as well as a number of strains of the collection of soil algae of the Department of Lower Plants were restored from dehydrated cultures (Demchenko, 2000).

In 2002, the new and most taxonomically interesting strains from these personal collections, together with a set of strains from Dr. A. Lukeshova (Institute of Soil Biology, Česká Budojovice, Czech Republic), transferred to the Department of Botany for revision of the family Radiococcaceae (Kostikov & al., 2002), were consolidated in ACKU (Kostikov, Novokhatska, 2003).

Since 2002, the ACKU has been enriched with strains isolated from terrestrial habitats of Antarctica (Kostikov & al. 2003) and various inland waters of Ukraine, as well as a significant number of strains (mostly authentic) from two of the world's leading collections of microalgal cultures: SAG (Sammlung von Algenkulturen at Universitat Gottingen) of the University of Gottingen (Germany) and CCAP (Culture Collection of Algae and Protozoa), the national collection of algae and protozoa cultures of the United Kingdom. In 2009. ACKU publishes the first catalog of strains (Kostikov, Demchenko, Novohatska, 2009).
At the beginning of 2020, the ACKU collection numbered 1,079 strains, of which 246 strains were authentic.

Main characteristics of the collection

Unfortunately, the start of the large-scale phase of russian aggression against Ukraine caused serious damage to the collection. For almost a year, ACKU endured unstable lighting and temperature fluctuations, and on December 31, 2022, the building that hosts the main collection was partially damaged by a missile strike.

After thoroughly revising* the ACKU collection from 2023 to 2025, it was determined that the collection currently contains 235 algal strains representing 85 genera from the divisions Chlorophyta, Heterokontophyta, Charophyta, and Cyanobacteria.

Of the 235 strains, 31 are authentic taxa, including Interfilum terricola (J.B.Petersen) Mikhailyuk et al. (ACKU 57-02), Elliptochloris perforata Hoffmann & Kostikov (ACKU 75-02), Chlamydomonas ucrainica Demchenko, Massalski, Kostikov & Hoffmann (ACKU 125-02), Garhundacystis spadensis I.Kostikov & L.Hoffmann (ACKU 190-03), Chlorochytrium hypanicus I.Y.Kostikov, E.N.Demchenko, V.R.Boiko & A.A.Gontcharov (ACKU 222-02), Pleurastrosarcina brevispinosa var. borysthenica Petlovana, Darienko & Pröschold (ACKU 382-04), and others.

Today, ACKU continues its work to preserve microalgae strains, which are a valuable resource for the scientific community. Despite the difficult circumstances, the collection will continue to grow.

The collection is stored in an equipped room, with periodic (16 hours - light phase / 8 - dark) artificial lighting with a controlled temperature regime (11-20°C). All strains are algologically pure, not axenic. Strains are stored mainly in test tubes on solid agar nutrient media BBM, 3NBBM, BBM-V, K, SA (97% of strains). Each strain is represented by subcultures of three lines of reseeding (line 1 - age up to 3-12 months, line 2 - from 3-12 months to 1.5-2 years; line 3 - from 1.5-2 years to 3-3.5 years). About 3% of the strains are stored on liquid nutrient media BBM, 3NBBM and K in flasks with a volume of 100-250 ml, and are also represented by three lines of subcultures similar to cultures on agar medium. The purity of strains is controlled when carrying out reseeding on fresh nutrient media, as well as selectively - when conducting research work with specific strains and when issuing strains at the request of various organizations and individual scientists. All strains are documented by micrographs and have universal passports. For some strains (about 250), blocks poured into Spurr resin for transmission electron microscopy were made in parallel with live cultures. About 200 strains were characterized using DNA barcoding technologies based on nuclear nucleotide sequences of the ribosomal gene cluster (18SrDNA, ITS-2) and chloroplast sequences of the rbcL gene and the rbcL-psbA spacer.

On the basis of the ACKU microalgae collection, various research and educational works have been carried out and are being carried out. Research developments mainly concern the following areas:

• classical and molecular taxonomy of microalgae,
• flora of terrestrial algae of Ukraine and the Ukrainian sector of international responsibility in the Antarctic (area of the Ukrainian Antarctic station «Akademik V.I. Vernadsky», archipelago of the Argentine Islands),
• physiology of algae,
• phycotechnology (development of technologies for obtaining algal biomass and algal raw materials of various compositions, development of filtration technologies industrial smoke and gas emissions),
• algae ecology.

Scientific achievements:

1. The role of terrestrial eukaryotic algae as one of the reservoirs of viral infections of higher plants has been determined (Boyko et al., 2004).
2. The regularities of the influence of microwave irradiation on microalgae are indicated (M.A. Berezovskaya).
3. The role of microalgae in the formation of therapeutic silt sulfide peloids has been established (S.O. Yarovyi, A.M. Solonenko).
4. The molecular phylogenetic concept of the species in microalgae has been clarified (Rybalka et al., 2009).
5. New producers of technologically valuable substances, in particular, astaxanthin have been proposed (E. Chelibeeva)
6. The problem of taxonomy of a number of critical groups of microalgae has been solved, in particular, the order Protosiphonales (Kostikov et al., 2012), the family Radiococcaceae (Hoffmann, Gugger, Kostikov, 2002; Kostikov, Darienko, Lukešová, Hoffmann, 2002), genera Pseudococcomyxa (Kostikov, Darienko, Hoffmann, 2002), Stichococcus (Karbovskaya, Kostikov, 2012), Interfilum (Mikhailyuk & al., 2008), Chlamydomonas (Pavlovska, Kostikov, 2011; 2012).
7. A number of new for science taxa have been described, in particular, a new genus Garhundacystis (Kostikov, Hoffmann, 2000), many new to science species (Kostikov, Hoffmann, 2002; Demchenko & al., 2003; Hoffmann, Ector, Kostikov, 2007; Mikhailyuk & al., 2008; Kostikov et al., 2012, Petlovana, Darienko, Pröschold, 2025). The results of the research have been published in numerous articles (including more than 20 articles in international professional journals with an impact factor) and one monograph (Kostikov et al., 2001).

Educational value:

• The workshop for identification of terrestrial algae during the First International Conference International Conference «Algae in terrestrial ecosystems» (Kaniv, September 27-30, 2005). The participants of the school were 60 scientists from 12 countries (Kondratyuk et al., 2005).
• International specialized training in identification of soil and aerophytic eukaryotic algae using ACKU collection reference strains. (Kostikov et al., 2010).
• The strains from the ACKU are regularly used in the laboratory practice of the normative courses «Botany», «Plant Biology» and «Soil Science and Soil Microbiology» for bachelor students of the ESC «Institute of Biology and Medicine» of Taras Shevchenko National Universityof Kyiv.
• The strains from the ACKU are regularly used in the laboratory practice of the special courses «Algology», «Molecular Taxonomy of Plants», «Phycotechnology and Industrial Cultivation of Fungi».
• Providing materials for students to use in researching their Bachelor's and Master's theses.
• Providing material for the practical round of the IV (All-Ukrainian) stage of the School Olympiad in Biology (2005-2010) and during the training camp of the national team of Ukraine for the International Student Olympiad in Biology (2007-2011).
• Providing strains of secondary schools of Ukraine for practical classes, ensuring the work of school biolog clubs, performing research work of schoolchildren submitted to the competition of the Junior Academy of Sciences (JAS).
• Providing materials for Summer Biology School for Gifted Students (2018-2019).
• Providing materials for educational project «BioSchool» (2024).

*This work has received funding through the EURIZON project, grant agreement No.871072.

2024

ТЕЗИ

Синельник М.Ю., Панюта О.О. Перспективи використання культиварів ялівцю китайського (Juniperus chinensis L.) в озелененні населених місць / XІІІ Міжнародна науково-практична конференція Рослини та урбанізація. – Дніпро, 2024. – Стор. 133-135.

2023

СТАТТІ

Нестерук І., Шпагін В. Гармонізація архітектурних просторів в сучасних університетських кампусах. Norwegian Journal of development of the International Science, No 104/2023, pp. 7-11.

Lytvyn B.B., Kosyk O.I. Using vertical gardening to improve thermal insulation in urban conditions. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. 2023. Вип. 29–30. С. 243–248. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.29

Лисучевська М.Ю., Косик О.І. Роль меморіальних садово-паркових комплексів у збереженні культурної та історичної спадщини. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. 2023. Вип. 29–30. С. 232–242. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.28

Рожко Є.А., Косик О.І. Ландшафтний дизайн – екологічно-оздоровчий компонент сучасності. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. 2023. Вип. 27. С. 213-220. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.27.27

Таран Н.Ю., Косик О.І., Бацманова Л.М., Туріца П.П. Газон в ландшафтному дизайні міських просторів. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. 2023. Вип. 27. С. 221-227. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.27.28

Безсмертна А.М., Косик О.І. Втілення українських етнічних традицій у ландшафтному дизайні. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. 2023. Вип. 28. С. 245–251. doi: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.27

Андрієнко О.Р., Панюта О.О. Біофільний дизайн як спосіб поліпшення умов праці та мікроклімату офісних приміщень // Теорія та практика дизайну. – 2023. – Вип. 29-30. – Стор. 225-231. DOI https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.27

ТЕЗИ

Білоног М., Косик О. Особливості створення дитячих терапевтичних ландшафтів /«Шевченківська весна: досягнення в науках про життя/Advancements in Life Sciences 2023»: збірник тез XX Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Київ, 27-28 квітня 2023 р.) с. 151-153.

Марасанова А., Косик О. Тематичні сквери та їх роль в організації відпочинкового простору історичної частини міста/«Шевченківська весна: досягнення в науках про життя/Advancements in Life Sciences 2023»: збірник тез XX Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Київ, 27-28 квітня 2023 р.) с. 158 - 159.

Рожко Є.А., Косик О.І. Вплив зелених насаджень на формування оздоровчого клімату в лікарняному просторі /«Шевченківська весна: досягнення в науках про життя/Advancements in Life Sciences 2023»: збірник тез XX Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Київ, 27-28 квітня 2023 р.) с. 166-170.

Рожко Є.А., Косик О.І. Роль зеленого ландшафту у формуванні екологічно-оздоровчого компоненту в сучасному світі / ПОЛІТ. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ. Тези доповідей XXIII Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених. Київ, 4-7 квітня 2023, с.11-13.

Лисучевська М., Косик О. МЕМОРІАЛЬНІ ПАРКИ ЯК СИМВОЛИ СЛАВИ ГЕРОЇВ ВІЙНИ //The IX International Scientific and Practical Conference "Promising ways of information technology development", November 13-15, 2023, Bilbao, Spain. Pp. 26-28.

Bezzubtseva M., Kosyk O. The use of essential oil plants in the urban public spaces design //The X International Scientific and Practical Conference "Trends and prospects for the development of modern education", November 20-22, 2023, Munich, Germany. Pp. 14-15.

Гуменюк М., Войцехівська О. (2023) Перспективи використання видів роду Magnolia в озелененні урболандшафтів. Збірник тез: ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Рослини та урбанізація», сс. 104-107.

Бовсуновська А. О., Бровко О. Ф., Бровко Ф. М. Щодо активності каталази у міських грунтах ризосфери ялівця козачого з різним умістом
свинцю. International Electronic Scientific and Practical Journal «WayScience». Modern Movement of Science: Proceedings of the 15 th International Scientific and Practical Internet Conference, October 19-20, 2023. FOP Marenichenko V.V., Dnipro, Ukraine, 2023. P. 94–96.

Нестерук І., Шпагін В. До питання про необхідність реконструкції архітектурних просторів перед фасадами ННЦ «Інститут біології та медицини». Тези конференції Шевченківська весна: досягнення в науках про життя / Advancements in Life Sciences 2023: збірник тез XX Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених, м. Київ, 27-28 квітня 2023 р., с. 160-164.

Аксененко С., Коваленко М. Використання українських автентичних рослин в ландшафтному плануванні зелених зон / Матеріали ХХ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених «Шевченківська весна: досягнення в науках про життя»: збірник тез (Київ, 27-28 березня 2023 р.). – 2023. – с. 149-151.

Тарахта В., Коваленко М. Модульні фітокомпозиції як спосіб формування простору / Матеріали ХХ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених «Шевченківська весна: досягнення в науках про життя»: збірник тез (Київ, 27-28 березня 2023 р.). – 2023. – с. 170-172.

Могила В.В., Панюта О.О. Відмінності в озелененні прибудинкових територій в 70-ті роки та сьогодення / XІІ Міжнародна науково-практична конференція Рослини та урбанізація. – Дніпро, 2023. – Стор. 136-138.

2022

СТАТТІ

Косик О.І., Павленко А.А. Озеленення балконів у міських просторах України та Німеччини. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. 2022. Вип. 26. С. 260-267.

Косик О.І., Білоног М.І. Особливості планування та озеленення терапевтичних ландшафтів дитячих лікарень. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. К.: НАУ, 2022. Вип. 25. С. 228-235.

Рихліцька О. Д., Косик О.І., Беззубцева М.С. Еколого-естетичний підхід до дизайну об’єктів збору сміття в міському просторі. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. К.: НАУ, 2022. Вип. 25. С. 249-255.

Кривомаз Т.І., Тищенко О.В., Сулейманов І.Е. Рослини для біофільного дизайну в зеленому будівництві // Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. - К.: НАУ, 2022. - Вип. 25. - С. 236-248. - doi: 10.18372/2415-8151.25.16801

ТЕЗИ

Bezzubtseva Maria, Kosyk Oksana. Essential oil plants in landscaping to restore the psycho-emotional state of people /Bezzubtseva M., Kosyk O. // Materials XVIII international scientific and practical conference «Advancing in research, practice and education». May 10-13, 2022. Florence, Italy – Р. 20-21.

Lytvyn Bogdan, Kosyk Oksana.VERTICAL LANDSCAPING IN THE SYSTEM OF TRANSFORMED URBANSCAPES// Modern problems in science. Proceedings of the ХIХ International Scientific and Practical Conference. Vancouver, Canada. May 17 – 20, 2022. – P. 35-36.

Pavlenko A., Kosyk O. Features of balconies urban landscape design in Ukraine // The latest implementation of technologies in education. Abstracts of IV International Scientific and Practical Conference. Munich, Germany 2022. Pp. 15-16.

2021

СТАТТІ

Косик О.І., Гуцаленко У.Ю. Топіарні сади в сучасній ландшафтній архітектурі. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове мистецтво. К.: НАУ, 2021. Вип. 23. С. 135-140.

Косик О.І., Летік К. В. Формування комфортного міського середовища засобами озеленення. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Садово-паркове господарство. К.: НАУ, 2021. Вип. 23. С.134-140.

Терлецька Д.А., Шпагін В.Ф. Простори перед класичними спорудами. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Біологія. – 2021. – 3 (86). – С. 45 – 47.

ТЕЗИ

Косик О.І., Гвоздецька А.В. Озеленення дахів як засіб екологізації міського простору // Impact of modernity on science and practice. Abstracts of VIII International Scientific and Practical Conference. Madrid, Spain, April 6 – 7, 2021. P. 16-18.

Савченко Д., Тищенко О. Оцінка естетичної цінності міського парку «Херсонська фортеця» (м. Херсон) // «Шевченківська весна: досягнення біологічної науки / Вioscience Аdvances»: збірник тез XVІІ міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. – Київ: СПОЛОМ, 2021. – С. 216-220.

Сулейманов І., Тищенко О. Вертикальне озеленення в зеленому будівництві // Шевченківська весна: досягнення біологічної науки / Вioscience Аdvances»: збірник тез XVІІ міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. – Київ: СПОЛОМ, 2021. – С. 220-225.

Гуменюк М., Войцехівська О. (2021). Перспективи використання видів роду Magnolia в озелененні урболандшафтів. Збірник тез: ХІХ міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених «Шевченківська весна», сс. 197-201.

2020

СТАТТІ

Косик О.І., Андрієнко О.Р. Особливості озеленення і благоустрою дитячих відкритих просторів // Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. – Вип. 21. Дизайн архітектурного середовища – К.: НАУ, 2020. – C.48-57.

Косик О.І., Горупаха В.Г., Гуменюк М.О. Використання контейнерного озеленення в міському середовищі // Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. – Вип. 21. Дизайн архітектурного середовища – К.: НАУ, 2020. – C.58-65.

Косик О.І., Тарахта В.В. Озеленення зупинок громадського транспорту// Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. – Вип. 20. Дизайн архітектурного середовища – К.: НАУ, 2020. – C.78-88.

Косик О.І., Гуменюк М.О., Горупаха В.Г. Тенденції використання берсо та пергол у ландшафтній архітектурі// Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. – Вип. 20. Дизайн архітектурного середовища – К.: НАУ, 2020. – C.67-77.

ТЕЗИ

Кучерявий Р.О., Бровко Ф.М. Сучасний стан постійної лісонасінної бази у ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство». Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченої пам’яті професора А. І. Гузія «Проблеми ведення та експлуатації лісових і мисливських ресурсів». (Житомир, 25 вересня 2020 р.). Житомир, Поліський національний університет, 2020. С. 137–138.

Матвієнко О., Хорунженко К., Шпагін В. Тенденції в організації освітніх просторів просто неба в Україні в умовах пандемії. Тези конференції European scientific discussions. Abstracts of the 1st International scientific and practical conference. Рим, Італія, 28-30 листопада 2020. с. 268-275. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2020/11/EUROPEAN-SCIENTIFIC-DISCUSSIONS-28-30.11.20.pdf

Зененко Б., Шпагін В. Проектна пропозиція благоустрою території перед бічним фасадом корпусу ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тези конференції «Шевченківська весна: Досягнення Біологічної Науки / BioScience Advances»: Матеріали XVІІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених – Київ: Паливода А.В., 2020, с. 174.

Пишненко А., Шпагін В. Особливості вибору архітектурного стиля майбутнього скверу на території ННЦ «Інститут біології та медицини». Тези конференції «Шевченківська весна: Досягнення Біологічної Науки / BioScience Advances»: Матеріали XVІІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених – Київ: Паливода А.В., 2020, с. 186.

Терлецька Д., Шпагін В. Специфіка застосування золотого перетину при проектуванні архітектурного простору перед західним фасадом червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тези конференції «Шевченківська весна: Досягнення Біологічної Науки / BioScience Advances»: Матеріали XVІІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених – Київ: Паливода А.В., 2020, с. 195.

2019

СТАТТІ

Косик О.І., Зененко Б.М. Особливості поєднання архітектурних стилів та озеленення в м. Севіля // Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. – Вип. 19. Дизайн архітектурного середовища – К.: НАУ, 2019. – C.16-27.

Косик О.І., Гнатюк Л.Р., Бутмерчук Є.Ю. Особливості розвитку садово-паркових об’єктів міста–держави Ватикан // Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. – Вип. 18. Дизайн архітектурного середовища – К.: НАУ, 2019. – C.58–67.

Терлецька Д., Шпагін В. Ідентифікація архітектурного стилю Червоного корпусу Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка в цілях ландшафтного дизайну. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Серія: Біологія, т. 77, №1, 2019, с. 68-71.

ТЕЗИ

Самотохіна О.А., Іванова І.Ю., Тищенко О.В. Види та сорти роду Taxus L. у декоративному озелененні урбанізованих територій // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції "Зелене будівництво", 12-13 листопада 2019 р. - Київ, 2019. - С. 31-33.

Онопрієнко І.І., Тищенко О.В. Озеленення та благоустрій присадибної ділянки приватного домоволодіння у сільській місцевості // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції "Зелене будівництво", 12-13 листопада 2019 р. - Київ, 2019. - С.62-64.

2018

СТАТТІ

Косик О.І., Овчаренко В.А. Історія містобудування Великого Новгорода. Еволюція і порівняльна характеристика архітектури стародавнього Новгорода у XI — XV ст. та озеленення міського простору сучасного Великого Новгорода // Теорія та практика дизайну. Збірник наукових праць. – Вип. 18. Дизайн архітектурного середовища – К.: НАУ, 2019. – C.68-81.

Колекція культур мікроводоростей Київського національного університету імені Тараса Шевченка (абревіатура ACKU – Algae Culture Collection of Kyiv University) зареєстрована у Всесвітній федерації колекцій культур під реєстраційним номером WDCM994.

Спочатку колекція базувалася на штамах, виділених з українських ґрунтів. Пізніше колекція була доповнена штамами, виділеними з наземних біотопів Антарктиди, а також значною кількістю штамів (переважно автентичних) з двох провідних світових колекцій культур мікроводоростей: SAG (Німеччина) та CCAP (Великобританія). Особлива цінність колекції ACKU полягає в тому, що вона містить багато штамів мікроводоростей, виділених з біотопів, які були знищені внаслідок активної фази російсько-української війни або розташовані на територіях, тимчасово окупованих Росією (таких як Крим, Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області та острів Змій). Це робить колекцію ACKU центром збереження біорізноманіття для територій, що постраждали від війни.

Коротка історія створення колекції

На початку 70-х років ХХ століття професор кафедри нижчих рослин, д.б.н. Масюк Н.П. створила оригінальну колекцію штамів видів роду Dunaliella Teod., ізольованих з різних регіонів колишнього СРСР в процесі ревізії даного роду (Масюк, 1973). Це стало першим кроком в становленні колекційної справи в галузі підтримання культур мікроводоростей в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (теперішній Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Всі штами персональної колекції Н.П. Масюк були субкультурами оригінальних штамів, які наразі зберігаються в Колекції культур мікроводоростей України Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ (акронім IBASU-A), і складають основу останньої.

У 80-х роках ХХ ст. колекція культур кафедри нижчих рослин була поповнена понад 250-ма штамами 170-и видів мікроводоростей, ізольованих І.Ю. Костіковим з ґрунтів Лісостепової зони України та Українських Карпат. Проте у 1988 р., при переїзді біологічного факультету КНУ в новий корпус, некваліфіковане транспортування та тимчасове розміщення колекції у непристосованому приміщенні призвели до втрати майже всіх штамів колекції кафедри нижчих рослин, включаючи унікальні автентичні штами нових таксонів (Polytomella zerovii Massjuk et Kostikov, Polytoma kievense Kostikov, Spongiochloris irregularis Kostikov, Nautococcus verrucosus Kostikov, Hyalogonium massjukiae Kostikov) та унікальні ізоляти видів, які й досі відсутні у світових колекціях (зокрема, Schizogonium murale Kuetz., Capitulariella cf. radians Pasch.).

Відновлення колекції мікроводоростей Київського університету було розпочато у 1990-2000 рр. при проведенні широкомасштабних флористичних досліджень ґрунтових водоростей України (Костіков та ін., 2001), Бельгії та Люксембурга (Kostikov & al., 2001; Hoffmann, Ector, Kostikov, 2007), а також деяких заповідників росії (Даурського, Лазовського, Уссурійського). Як наслідок, на кафедрі ботаніки було створено кілька персональних колекцій – І.Ю. Костікова, Е.М. Демченка, Т.М. Дарієнко, П.О. Романенка, А.А. Кривенди, Н.А. Рибалки, С.О. Ярового, а також з дегідратованих культур було відновлено ряд штамів колекції культур ґрунтових водоростей кафедри нижчих рослин (Демченко, 2000).

У 2002 р. нові та найцікавіші у таксономічному відношенні штами цих персональних колекцій разом із серією штамів д-ра А. Лукешової (Інститут біології ґрунтів, Чеська Будойовиця, Чехія), переданими на кафедру ботаніки для проведення ревізії родини Radiococcaceae (Kostikov & al., 2002), були об’єднані в єдину альгологічну колекцію Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Костіков, Новохацька, 2003).

Починаючи з 2002 р. ACKU поповнюється штамами, ізольованими з наземних біотопів Антарктики (Kostikov & al. 2003) та разноманітних континентальних водойм України, а також значною кількістю штамів (переважно – автентичних) з двох провідних світових колекцій культур мікроводоростей: SAG (Sammlung von Algenkulturen at Universitat Gottingen) університета м. Геттінген (Німеччина) та CCAP (Culture Collection of Algae and Protozoa) – національної колекції культур водоростей та найпростіших Великої Британії. У 2009 р. ACKU публікує перший каталог штамів (Костиков, Демченко, Новохацкая, 2009).

На початку 2020 року колекція ACKU налічувала 1079 штамів, з яких 246 були автентичними.

Основні характеристики колекції

На жаль, початок повномасштабної фази російської агресії проти України завдав серйозної шкоди колекції. Протягом майже року ACKU потерпала від нестабільного освітлення та коливань температури, а 31 грудня 2022 року будівля, в якій розміщена основна колекція, була частково пошкоджена ракетним ударом.

Після ретельної ревізії* колекції ACKU з 2023 по 2025 рік було встановлено, що колекція наразі містить 235 штамів водоростей, що представляють 85 родів з відділів Chlorophyta, Heterokontophyta, Charophyta та Cyanobacteria.

З 235 штамів 31 є автентичними таксонами, включаючи Interfilum terricola (J.B.Petersen) Mikhailyuk et al. (ACKU 57-02), Elliptochloris perforata Hoffmann & Kostikov (ACKU 75-02), Chlamydomonas ucrainica Demchenko, Massalski, Kostikov & Hoffmann (ACKU 125-02), Garhundacystis spadensis I.Kostikov & L.Hoffmann (ACKU 190-03), Chlorochytrium hypanicus I.Y.Kostikov, E.N.Demchenko, V.R.Boiko & A.A.Gontcharov (ACKU 222-02), Pleurastrosarcina brevispinosa var. borysthenica Petlovana, Darienko & Pröschold (ACKU 382-04) та інші.

Наразі АСКU продовжує свою роботу зі збереження штамів мікроводоростей, які є цінним ресурсом для наукової спільноти. Незважаючи на складні обставини, колекція підтримується і буде зростати.

Колекція зберігається в обладнаному приміщенні на кафедрі біології рослин, з періодичним (16 годин – світлова фаза / 8 – темнова) штучним освітленням з регульованим температурним режимом (11-20°С). Всі штами є альгологічно чистими, не аксенічними. Штами зберігаються переважно в пробірках на твердих агаризованих поживних середовищах BBM, 3NBBM, BBM-V, K, SA (97% штамів). Кожний штам представлений субкультурами трьох ліній пересівів (лінія 1 – вік до 3-12 місяців, лінія 2 – від 3-12 місяців до 1.5-2 роки; лінія 3 – від 1.5-2 роки до 3-3.5 років). Біля 3% штамів зберігаються на рідких поживних середовищах BBM, 3NBBM та К у колбах об’ємом 100-250 мл, і також представлені трьома лініями субкультур, аналогічними до культур на агаризованому середовищі. Чистота штамів контролюється при проведенні пересівів на свіжі поживні середовища, а також вибірково – при проведенні науково-дослідних робіт з конкретними штамами та при видачі штамів за заявками різних організацій та окремих науковців. Всі штами документовані мікрофотографіями, мають паспорти універсального зразку. Для частини штамів (біля 250) паралельно із живими культурами виготовлені блоки, залиті у смолу Спурра для трансмісійної електронної мікроскопії. Біля 200 штамів реферовані з використанням ДНК-технологій (ДНК штрих-кодування) за ядерними нуклеотидними послідовностями кластеру рибосомальних генів (18SrDNA, ITS-2) та хлоропластними послідовностями гену rbcL і спейсеру rbcL-psbA.

На базі колекції мікроводоростей ACKU виконувались та виконуються різноманітні роботи науково-дослідного та освітнього спрямування. Науково-дослідні розробки, в основному, стосуються наступних напрямків:

• класична та молекулярна систематика мікроводоростей,
• флора наземних водоростей України та українського сектору міжнародної відповідальності в Антарктиці (район української антарктичної станції «Академік В.І. Вернадський», архіпелаг Аргентинські острови),
• фізіологія водоростей,
• фікотехнологія (розробка технологій отримання водоростевої біомаси та водоростевої сировини різного складу, розробка технологій фільтрації промислових димо-газових викидів),
• екологія водоростей.

Наукові здобутки:

1. Визначено роль наземних евкаріотичних водоростей як одного з резервуарів вірусних інфекцій вищих рослин (Бойко та ін., 2004).
2. Зазначено закономірності впливу мікрохвильового опромінення на мікроводорості (М.А. Березовська).
3. Встановлено роль мікроводоростей в утворенні лікувальних мулових сульфідних пелоїдів (С.О. Яровий, А.М. Солоненко).
4. Уточнено молекулярно-філогенетичну концепцію виду у мікроводоростей (Rybalka et al., 2009).
5. Запропоновано нових продуцентів технологічно цінних речовин, зокрема, астаксантину (Е. Челібєєва).
6. Розв’язано проблему таксономії ряду критичних груп мікроводоростей, зокрема, порядку Protosiphonales (Костиков и др., 2012), родини Radiococcaceae (Hoffmann, Gugger, Kostikov, 2002; Kostikov, Darienko, Lukešová, Hoffmann, 2002), родів Pseudococcomyxa (Kostikov, Darienko, Hoffmann, 2002), Stichococcus (Карбовська, Костіков, 2012), Interfilum (Mikhailyuk & al., 2008), Chlamydomonas (Павловська, Костіков, 2011; 2012).
7. Описано ряд нових для науки таксонів, зокрема, нового роду Garhundacystis (Kostikov, Hoffmann, 2000), багатьох нових для науки видів (Kostikov, Hoffmann, 2002; Demchenko & al., 2003; Hoffmann, Ector, Kostikov, 2007; Mikhailyuk & al., 2008; Костиков и др., 2012, Petlovana, Darienko, Pröschold, 2025). Результати досліджень опубліковані у численних статтях (з них понад 20 статей у міжнародних фахових виданнях, що мають імпакт-фактор) та одній монографії (Костіков та ін., 2001).

Освітнє значення:

• Проведення школи по ідентифікації наземних водоростей під час першої Міжнародної конференції «Algae in terrestrial ecosystems» (Канів, 27-30 вересня 2005 р.), в роботі якої взяли участь 60 науковців з 12 країн світу (Кондратюк та ін., 2005).
• Проведення спеціалізованої міжнародної школи з ідентифікації ґрунтових та аерофітних водоростей-евкаріот (Київ, 26.01. – 05.02.2010 р.) на базі референтних штамів колекції ACKU (Костиков и др., 2010).
• Використання штамів ACKU при проведенні лабораторного практикуму з нормативного курсу «Ботаніка» для студентів І курсу ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Використання штамів ACKU при проведенні лабораторного практикуму з дисциплін «Альгологія», «Молекулярна таксономія рослин», «Фікотехнологія та промислове культивування грибів».
• Забезпечення матеріалом студентів для виконання курсових та дипломних робіт альгологічного спрямування.
• Забезпечення матеріалом практичного туру IV (Всеукраїнського) етапу шкільної олімпіади з біології (2005-2010 рр.) та під час тренувальних зборів збірної команди України на Міжнародну учнівську олімпіаду з біології (2007-2011 рр).
• Забезпечення штамами загальноосвітніх середніх шкіл України для проведення практичних занять, забезпечення роботи шкільних гуртків з біології, виконання науково-дослідних робіт школярів, що подаються на конкурс МАН.
• Забезпечення матеріалами Всеукраїнської біологічної школи для обдарованих учнів «Від теорії до практики один крок» (2018-2019),
• Забезпечення матеріалами освітнього проєкту «Біошкола» (2024) 

* Ця робота отримала фінансування в рамках проекту EURIZON, грантова угода № 871072.

Студентами кафедри біології рослин, що навчаються за спеціальністю 206 Садово-паркове господарство (ОП "Ландшафтний дизайн та озеленення", ОП "Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища") розроблено проєктні пропозиції з благоустрою ландшафтного простору біля корпусів ННЦ "Інститут біології та медицини". Розміщуємо їх на сайті для ознайомлення університетською спільнотою та чекаємо на Ваші відгуки.

Проєкт благоустрою території перед головним фасадом корпуса ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розробник - студ. Нестерук І.І.

Проєкт благоустрою території перед бічним фасадом корпуса ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розробник – студ. Зененко Б.М.

Проєктна пропозиція зі створення скверу на території ННЦ "Інститут біології та медицини". Розробник – студ. Пишненко А.В.

Візуалізацію проєктних пропозицій студенток Зененко Б.М. та Пишненко А.В. можна знайти тут у форматі відео.

Кафедра Біології рослин ННЦ "Інститут біології та медицини" сформована у 2017 р. на базі найстаріших кафедр Київського національного університету імені Тараса Шевченка – ботаніки і фізіології та екології рослин, з відповідним успадкуванням майже 200 річного досвіду з підготовки висококваліфікованих фахівців з даних спеціальностей. Біологія рослин – наука ХХI століття, яка об’єднала класичні засади фітофізіології та ботаніки з новітніми методами молекулярної та клітинної біології, біотехнології, системної та еволюційної біології рослин, а також прикладного напряму з ландшафтного дизайну та садово-паркової архітектури.
Очолює кафедру − кандидат біологічних наук, доцент Смірнов Олександр Євгенович.

Структура кафедри складається з таких підрозділів: професорсько-викладацький склад (з них штатних 17 співробітників, зокрема, 2 доктори наук та 15 кандидатів наук), навчальна лабораторія (8 співробітників, з них 1 доктор наук та 1 кандидат наук), аспірантура (2 аспіранти). Загальна кількість співробітників кафедри: 25 (з них 2 доктори наук та 15 кандидатів наук). До лекційного процесу на кафедрі долучаються відомі в Україні та за її межами науковці НАН України.

Кафедра готує фахівців з фізіології рослин, альгології, мікології, фітопатології, систематики, флористики, географії та екології рослин, гідробіології, фітоценології, фіто-, фіко- та мікотехнології, зеленого будівництва, ландшафтного дизайну, лісового і садово-паркового господарства.

Студенти-бакалаври, які проходять підготовку за блоком дисциплін «Біологія рослин» самостійно (за власним бажанням) обирають напрямок своїх наукових досліджень. Надалі студенти можуть продовжити навчання у магістратурі за спеціальністю «Біологія та біохімія» (ОП "Біологія") або за спеціальністю «Садово-паркове господарство» (ОП "Ландшафтне планування урбанізованого середовища" (до 2025 р. – "Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища")).

На кафедрі можна підвищити свою кваліфікацію в аспірантурі та докторантурі.

Плідна наукова робота стала запорукою створення на базі кафедри наукової школи: «Фізіолого-біохімічні основи формування стійкості і продуктивності рослин в стресових умовах», яка була зареєстрована Міністерством освіти і науки України в 1996 р. Наші наукові розробки відомі широкому колу наукової спільноти.

Проведення навчального процесу забезпечує навчальна лабораторія.

Освітня діяльність на кафедрі здійснюється за наступними напрямами:

І

Галузь знань – E «Біологія»
Спеціальність – E1 «Біологія та біохімія»
Освітня програма – «Біологія»

Освітній ступінь – «Бакалавр»
Освітня кваліфікація – бакалавр біології
Професійна кваліфікація – асистент біолога (фізіолога рослин)

Освітній ступінь – «Магістр»
Освітня кваліфікація – магістр біології
Професійна кваліфікація (за умови дотримання вимог) – 2211.1 молодший науковий співробітник (біологія), 2211.1 фізіолог рослин
Денна та заочна форми навчання

ІІ

Галузь знань – E «Біологія»
Спеціальність – E1 «Біологія та біохімія»
Освітня програма – «Біологія»

Освітній ступінь – «Бакалавр»
Освітня кваліфікація – бакалавр біології
Професійна кваліфікація – асистент біолога (ботаніка)

Освітній ступінь – «Магістр»
Освітня кваліфікація – магістр біології
Професійна кваліфікація (за умови дотримання вимог) – 2211.1 молодший науковий співробітник (біологія), 2211.2 ботанік
Денна та заочна форми навчання

ІІІ

Галузь знань – H Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина
Спеціальність – H3 Садово-паркове господарство
Освітня програма – «Ландшафтне планування та озеленення» (з 2025 р.)

Освітній ступінь – «Бакалавр»
Освітня кваліфікація (за умови дотримання вимог) – бакалавр садово-паркового господарства
Професійна кваліфікація (за наявності) – за умови дотримання вимог – 3212 фахівець садово-паркового господарства
Денна форма навчання

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство
Спеціальність – 206 Садово-паркове господарство
Освітня програма – «Ландшафтний дизайн та озеленення»

Освітній рівень – «Бакалавр»
Освітня кваліфікація (за умови дотримання вимог) – бакалавр садово-паркового господарства
Професійна кваліфікація (за наявності) – за умови дотримання вимог – 3212 фахівець садово-паркового господарства
Денна форма навчання

IV

Галузь знань – H Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина
Спеціальність – H3 Садово-паркове господарство
Освітньо-професійна програма – «Ландшафтне планування урбанізованого середовища» (з 2025 р.)

Освітній ступінь – «Магістр»
Освітня кваліфікація (за умови дотримання вимог) – магістр садово-паркового господарства
Професійна кваліфікація за умови дотримання вимог – 2213.2 Фахівець з ландшафтного дизайну
Денна форма навчання

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство
Спеціальність – 206 Садово-паркове господарство
Освітньо-професійна програма – «Ландшафтний дизайн урбанізованого середовища»

Освітній рівень – «Магістр»
Освітня кваліфікація (за умови дотримання вимог) – магістр садово-паркового господарства
Професійна кваліфікація за умови дотримання вимог – 2213.2 Фахівець з ландшафтного дизайну
Денна форма навчання

V

Галузь знань – E «Біологія»
Спеціальність – E1 «Біологія та біохімія»
Освітньо-наукова програма – «Біологія»
Освітньо-науковий ступінь – «Доктор філософії»

Біологія рослин – наука ХХI століття. Стрімкий розвиток різних розділів науки про рослини, сучасні тенденції інтеграції класичних  напрямів фітофізіології та ботаніки з новітніми методами молекулярної та клітинної біології, біотехнології, системної та еволюційної біології рослин, а також прикладного  напряму з ландшафтного дизайну та садово-паркової архітектури,  обумовили  необхідність створення   у  2017 р. кафедри  «Біології рослин», як структурного підрозділу  ННЦ «Інститут біології та медицини». Вона  сформована на базі найстаріших кафедр Київського національного університету імені Тараса Шевченка  - ботаніки і фізіології та екології рослин, з відповідним успадкуванням майже 200 річного досвіду з підготовки висококваліфікованих фахівців з даних спеціальностей.

Генезис біології рослин тісно поєднаний насамперед, з кафедрою ботаніки заснованої  в 1834 р. у складі філософського факультету  університету Св. Володимира. Водночас це є й початок  історії Київського університету, оскільки першим  ректором  був призначений Михайло Олександрович Максимович - професор кафедри ботаніки Московського університету. У Києві він очолив кафедру російської словесності, оскільки знав, що ще за півроку до офіційного відкриття університету  (1834 р.) посада завідувача кафедри ботаніки вже була запропонована ботаніку з європейським ім'ям – Віллібальду Готлібовичу Бессеру. Водночас з В.Г. Бессером на кафедрі ботаніки органологію та фізіологію рослин  викладав доктор філософії П.Я. Корноух-Троїцький. В основі їх лекцій були праця «О системах растительного царства» (1823 р.) та підручники першого ректора Київського університету Св.Володимира М.О. Максимовича «Основания ботаники. Органология» (1828 р.), «Систематика растений» (1831 р.), в яких розглядалась фізіологічна роль клітин та поняття обміну речовин.  

Пізніше на кафедрі ботаніки працювали Р.Е. Трауфеттер, О.С.Рогович, І.Ф.Шмальгаузен та Я.Я. Вальц, який започаткував новий напрямок – ботаніку нижчих рослин. Згідно з Університетським  статутом від 18 червня 1863 р. на фізико-математичному факультеті діяла  кафедра ботаніки з відділеннями - «Морфологія і систематика рослин» та « Анатомія і фізіологія рослин». В 1866-1873 рр. курс  анатомії і фізіології рослин вів І.Г. Борщов, який досліджував фізико-хімічні властивості клітини.  Впродовж 1873-1898 рр. ці курси читав Й.В. Баранецький, який заснував першу фізіологічну лабораторію і по праву вважається основоположником  фізіології рослин в Україні. З моменту створення її назва звучала як "Кафедра ботаніки" (1834-1894 рр.).  

За довгу історію свого існування кафедра неодноразово реорганізовувалася, перейменовувалася та народжувала нові кафедри і підрозділи університету. Перша реорганізація відбулась у 1894 р. – на її базі створено кафедру "Морфології та систематики" (завідувач – академік С. Г. Навашин) і "Анатомії та фізіології рослин" яку впродовж 16 років очолював К.А. Пурієвич. Він обладнав найкращу в колишній Росії фітофізіологічну лабораторію, виконав ряд оригінальних досліджень з фізіології проростання насіння, дихання та фотосинтезу. Впродовж 1906-1933 рр. на кафедрі працював вчений із світовим ім’ям академік М.Г. Холодний, який провів блискучі дослідження з фітогормонології, екології рослин, мікробіології. В 1933 р. на базі кафедри відкрито кафедру мікробіології на чолі з М.Г. Холодним, тоді як кафедру фізіології та біохімії рослин очолив О.М. Льовшин. Саме він  запропонував оригінальну гіпотезу процесу фотосинтезу, розширив уявлення про водний режим рослин. С.Г. Навашин за час роботи на кафедрі (1894-1914 рр.) сформував широко відому цитолого-ембріологічну школу (В.В. Фінн, М.В. Цінгер, Г.А. Левитський, Я.С. Модилевський та ін), а відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин на прикладі  Lilium martagon та  Fritilaria tenella  влітку 1898 р. принесло світову славу Київському університету.

Впродовж буремних переломних  років 1914-1930 рр.  кафедру та і всю ботанічну науку того періоду очолював  О.В. Фомін , який створив  широко відому наукову ботанічну школу систематиків та флористів нижчих і вищих рослин  (Д.К. Зеров, О.В. Топачевський, О.М. Окснер, П.Ф. Оксіюк, О.Л. Липа та ін.).

Друга реорганізація відбулась в 1933 р. Кафедра морфології й систематики була розділена на кафедру морфології й систематики квіткових рослин (В.В. Фінн)  та кафедру систематики й морфології спорових рослин (академік Д.К. Зеров), які згодом мали назву кафедри вищих рослин і нижчих рослин відповідно.

В повоєнний період в січні 1944 р. знову відбулась реорганізація ботанічних кафедр, унаслідок якої були створені кафедри систематики вищих рослин (М.Г. Попов), морфології та анатомії рослин (А.С. Лазаренко), систематики нижчих рослин (Д.К. Зеров) та мікології і фітопатології (С.Ф. Морочковський).  Академік Д.К. Зеров – очолював  кафедру нижчих рослин впродовж 1933-1957 рр. Як фітоценолог, флорогенетик, бріолог, він також вивчав флору різних регіонів України.  Як завідувач кафедри, він зумів зібрати  ціле сузір’я видатних вчених: О.В. Топачевський – видатний альголог; А.М. Окснер – ліхенолог зі світовим визнанням; С.Ф. Морочковський – видатний міколог та фітопатолог, член-кореспондент АН УРСР В.П. Муравйов. Через надмірну завантаженість  в 1956 р. Д.К. Зеров передає завідування  кафедрою академіку О.В. Топачевському. Основний напрямок його досліджень – морфологія, систематика і філогенія водоростей, а також гідробіологія. В 1959 р. його обирають директором Інституту гідробіології, а кафедру очолює міколог-фітопатолог доцент З.Г. Лавітська, яка керувала нею до 1971 р. В 1972 р. кафедру очолила Н.П. Масюк. На кафедру було запрошено фізіологів та біохіміків  рослин - М.М. Мусієнка (1971-1974 рр.), В.І.  Миронюка (1973 р.), Є.А. Кузьменка (1974 р.), альголога І.Ю. Костикова (1984 р.). Ними було  започаткувано  новий напрямок – систематичні, фізіолого-біохімічні та прикладні функціонально-морфологічні й хемотаксономічні дослідження нижчих рослин. На жаль, кафедра морфології та анатомії рослин проіснувала лише рік. Кафедру розформовують. Курс морфології рослин передають кафедрі систематики вищих рослин, тоді як  анатомію рослин передають кафедрі фізіології та біохімії рослин.

Вже в 1948 р. кафедру очолив О.Л. Липа, який керував нею впродовж наступних 30 років. Під його керівництвом проведено фундаментальні дослідження в галузі дендрології, геоботаніки та ресурсознавства. В 1978 р. кафедру очолив В.І. Чопик, який став одним з засновників національної хорологічної школи. Професор В.І. Чопик працював на цій посаді до об’єднання обох ботанічних кафедр в 1985 р. в  кафедру ботаніки, яку впродовж наступних шести років керує О. Лаптєв (1985-1991 рр.) Під його керівництвом розроблено еколого-біологічні основи створення дернового покриття, культури газонів, методику рекультивації порушених земель і ландшафтів, біологічні основи насінництва газонних трав. Короткочасно кафедру очолювали Ю.О. Войтюк (1991-1996 рр.), В.А. Соломаха (1996-2000 рр.), О.І. Пидюра (2000-2002 рр.). Ю. О. Войтюк закінчив процес об'єднання кафедр, відновив науковий гербарій, організував навчальну лабораторію та альгологічну колекцію чистих культур мікроводоростей.  В.А. Соломаха сформував  школу фітоценологів, що працюють у галузі флористичної класифікації рослинності. О.І.  Пидюра створив групу хемосистематиків та організував лабораторію електрофоретичних досліджень запасних білків.  З 2002 року кафедру очолював І.Ю. Костіков, який спрямував колектив кафедри на вивчення флори ґрунтових водоростей, філогенії, цитології та молекулярної таксономії рослин.

Впродовж 1944-1980 рр. кафедру фізіології та біохімії рослин очолював чл.кор.УААН Д.П. Проценко, який розгорнув масштабні дослідження з екологічної фізіології рослин за участю професорів кафедри І.П. Білоконя, С.Я. Мінінберг, Л.К. Поліщук, Л.А. Сіренко, А.В. Каплі, О.В. Брайона. З 1980 по 1990 рр. кафедрою завідував А.В. Капля, який провів дослідження фізіологічного ефекту синтетичних сполук ретардантної дії на плодові насадження.

Наступний період історії кафедри (1990-2004 рр.- завідувач - академік НААН України М.М. Мусієнко) пов’язаний з вирішенням найактуальніших проблем фізіології рослин на межі тисячоліть – з’ясування адаптаційного синдрому за структурно-функціональними маркерами стресового стану рослинного організму, фіто- та агроценозів. Сформовано теорію перманентної адаптації та концецепцію збалансованої продуктивності рослинного організму за умов глобальних змін клімату.  Результати досліджень кафедри з екології рослин в цей період довели, що фізіологія рослин може стати провідником досягнень фізико-хімічної біології в екологію. За вагомі успіхи в дослідженні актуальних проблем екології Вчена рада університету в 1993 р. затверджує нову назву кафедри - «Фізіологія  та екологія рослин». В цей час   плідно працює очолювана М.М. Мусієнком наукова школа світового рівня «Фізіолого-біохімічні основи формування стійкості і продуктивності рослин в стресових умовах». Він – автор підручників з біології рослин  для загальноосвітньої («Біологія 6»;» Біологія 7») та вищої школи («Фізіологія рослин», «Загальна екологія», «Екологія рослин»), затверджених МОН для всіх навчальних закладів України.

З 2004 по 2010 рр. кафедру очолювала  Т.В. Паршикова, яка розробила експрес-методи контролю функціонального стану мікроводоростей при забрудненні води, відпрацювала біотехнологію оптимізації мінерального живлення при індустріальному культивуванні господарсько цінних видів мікроводоростей, започаткувала напрямок с.-г. використання мікроводоростей у складі композицій азотфіксуючих діазотрофів.

В період 2010 – 2016 рр. року кафедру очолювала Н.Ю. Таран . Нею була експериментально обґрунтована оригінальна концепція індукції пристосувальних реакцій адаптаційного синдрому рослинного організму за участю компонентів ліпід-пігментного комплексу – гліколіпідів, каротиноїдів та інтермедіатів пероксидного окиснення ліпідів фотосинтетичних мембран.

Наукова робота зосереджувалась в НДЛ «Фізіологічних основ продуктивності рослин», яка відносилась до структури НДЧ біологічного ф-ту та кафедри фізіології та екології рослин з 1983 по 2018 роки. Очолювала НДЛ «Фізіологічних основ продуктивності рослин» − к.б.н., с. н. с. Бацманова Людмила Михайлівна. Плідна наукова робота стала запорукою створення на базі НДЛ «Фізіологічних основ продуктивності рослин» наукової школи: «Фізіолого-біохімічні основи формування стійкості і продуктивності рослин в стресових умовах», яка була зареєстрована Міністерством освіти і науки України в 1996 р.

У зв’язку з реорганізацією в 2016 році кафедра фізіології та екології рослин об’єдналася з кафедрою ботаніки і створили  кафедру біології рослин під керівництвом доктора біологічних наук, професора Таран Наталії Юріївни. За два роки функціонування кафедри біології рослин було відроджене викладання ландшафтної архітектури, як продовження традицій кафедри архітектури, яка була створена ще у 1842 році та відкрито нові спеціальності 206 «Садово-паркове господарство»  за програмами підготовки «Садово-паркове господарство» та  «Ландшафтний дизайн та озеленення».

Пріоритети у напрямах роботи кафедри біології рослин  - це модернізація та розробка інноваційних методів у вивченні сучасної біології рослин як інтегративної науки, з використанням класичних та найсучасніших науково-методичних  підходів до пізнання основ життєдіяльності рослинного організму,зокрема:

- фундаментальні та прикладні дослідження геноміки, протеоміки, метаболоміки та фенотайпінгу рослин за несприятливих умов довкілля та глобальних змін клімату;
- фотосинтез і альтернативна біоенергетика;
- розробка інноваційних ресурсоощадних та екологобезпечних технологій раціонального природокористування  (програмування продукційних процесів агро- та біоценозів, нанотехнології у рослинництві, органічне рослинницство) шляхом розкриття ендогенних механізмів регуляторних систем організму (сигналінг адаптому) та використання фізіологічно активних речовин;
- розробка принципово нових методів індукції генетичного різноманіття культурних рослин і методів відбору їх за фізіолого-біохімічними ознаками;
- систематичні та флористичні дослідження рослинності  України та розробка її синтаксономії, як складового елемента загальної класифікації рослинності Європи; вивчення динаміки рослинного покриву різних регіонів території України; флористичні та екологічні дослідження рідкісних і зникаючих рослин та рослинних угруповань;
- лікарські рослини,  дослідження  нових біологічно-активних речовин рослинної сировини та їх застосування в медицині, прикладні дослідження в галузі фармацевтичної ботаніки;
- прикладні дослідження в галузі фікотехнології та мікотехнології, вивчення протипухлинних властивостей макроміцетів;
- дослідження в галузі фіто- та мікотоксикології.
- фізіологія та біохімія хворої рослини, прикладні дослідження в галузі  мікології, лісової фітопатології,  маркерних технологій молекулярної діагностики фітопатогенів, фітоімунітет.;
- дослідження мікроскопічних грибів як основних агентів біодеструкції виробів та матеріалів;
- фітоекологія, фітомоніторинг, фітомінінг, фіторемедіація;
- ландшафтний дизайн, садово-паркова архітектура зеленого будівництва, інтродукція  рослин, декоративні рослини, топіарне мистецтво, фітодизайн.

Усі напрями науково-навчальної діяльності кафедри сприятимуть популяризації знань з освітніх спеціальностей  біології рослин серед  абітурієнтів, зроблять привабливою  та зрозумілою  для молоді кафедру біології рослин, будуть орієнтиром та перспективним трендом при виборі майбутньої спеціальності. Наразі такий підхід дозволить підвищити академічну мобільність нашим студентам, поєднуючи спеціалізацію в галузі біології рослин з  іншими спорідненими  міждисциплінарними напрямами.

Кафедра виконує міжнародні наукові проекти, підтримує зв’язки із закордонними навчальними та науково-дослідними установами у Білорусії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Бельгії , США, Куби, Франції.

М.М. Мусієнко, Н.Ю. Таран.