Розвиток вірусологічної науки в Україні історично пов’язаний з Київським університетом. Саме тут, в стінах університету святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) основоположник вірусології – наш співвітчизник Д.Й. Івановський в 1903 році успішно захистив докторську дисертацію на тему “Мозаїчна хвороба тютюну”, чим офіційно підтвердив своє відкриття патогену тютюнової мозаїки, яке він зробив в 1892 році.

В 1962 році в Київському університеті імені Тараса Шевченка, вперше в тодішньому СРСР, відкрито кафедру вірусології, яка розпочала підготовку спеціалістів-вірусологів.

Організатором та першим завідувачем кафедри була відома вірусологиня та епідеміологиня, професорка, доктор медичних наук Ніна Петрівна Корнюшенко, яка очолювала кафедру з 1962 по 1978 роки. Вагомий внесок у створення кафедри зробили такі співробітники Університету, як професори П.Д. Харченко та М.М. Ротмістров, доценти М.К. Топчій, В.Г. Байшева та О.В. Сидоренко, аспірант А.В. Маселюк (зараз професор А.В. Руденко). 

Під час досліджень, що проводились у 1970-1980 роках, була встановлена чутливість вірусів грипу та деяких вірусів рослин до геліокосмічних факторів (Н.П. Корнюшенко, А.Л. Бойко, Н.В. Тайкова, В.Г. Байшева, Ж.А. Дулевич та інші).

З 1978 по 2003 роки кафедрою завідував академік УААН, АН ВШУ, д.б.н., професор, лауреат премії імені академіка Д.К. Заболотного НАН України та Державної премії в галузі науки і техніки Анатолій Леонідович Бойко.

Академік А.Л. Бойко заснував наукову школу досліджень структури та функцій вірусів за різних екологічних умов. У цьому напрямку було підготовлено і захищено 4 докторські та більше 30 кандидатських дисертацій. Активно проводилися дослідження вірусів рослин, мікроорганізмів, комах. Вірусологи університету здобули чимало цінних відомостей про властивості ряду нових вірусів соняшнику, хмелю, ефіроолійної троянди та інших культур (А.Л. Бойко, В.П. Поліщук, О.А. Кондратюк, Н.А. Князева, Г.С. Литвинов та інші), проводилися дослідження вірусів фітопатогенних бактерій (Л.В. Токарчук, Л.І. Семчук), пшениці (Л.Т. Міщенко), вірусів комах та риб (А.Л. Бойко, Г.С. Литвинов, Л.П. Бучацький).

У цей період були вивчені зміни структури і функцій вірусів під впливом іонізуючої радіації та постійного магнітного поля. При цьому вперше було виявлено ефект орієнтації вірусів у постійному магнітному полі. На розроблені нові технології одержання безвірусних рослин-донорів був отриманий ряд авторських свідоцтв (А.Л. Бойко, В.П. Поліщук).

У 1979 р. з метою пошуків шляхів раціонального використання природних біоресурсів розпочались дослідження патогенезу фітовірусних інфекцій та розробка заходів боротьби з ними. Одним з найважливіших результатів цих наукових робіт стало виявлення загальної закономірності інфекційного процесу нових, раніше не ідентифікованих в Україні вірусів, що уражують хміль, соняшник, цукровий буряк, пшеницю (проф. А.Л. Бойко, ст.н.с. Н.А. Князева, доц. О.А. Кондратюк, пров.н.с. Л.Т. Міщенко, м.н.с. С.О. Смирнова, н.с. Н.А. Сенчугова).

Робота наукової групи під керівництвом д.б.н., проф. Л.Т. Міщенко була зосереджена на дослідженні взаємовідносин фітовірусів з рослинами-хазяями у природному і трансформованому середовищах, зокрема за умов модельованої мікрогравітації, та розробці діагностики вірусних захворювань рослин з метою профілактики хвороб вірусної етіології та створення бази даних з переліком найбільш шкодочинних патогенів.

З грудня 2003 по серпень 2017 року кафедру вірусології очолював Валерій Петрович Поліщук – професор, д.б.н., лауреат премії імені академіка Д.К. Заболотного НАН України та Державної премії в галузі науки і техніки. Ця неймовірна людина завжди надихала оточуючих на активні дії, реалізацію нових проєктів, пошук нестандартних рішень та самовдосконалення. Спілкування з Валерієм Петровичем нагадувало інтелектуальні перегони, під час яких не всім вдавалося встигати за швидкістю його думок. 

Ще на початку 1990-х років під керівництвом проф. В.П. Поліщука було розпочато дослідження впливу стресових факторів навколишнього середовища, передусім - іонізуючого опромінення на прикладі Чорнобильскої зони та важких металів, на патогенез вірусних інфекцій рослин, поширення вірусів та їх еволюцію. Цей напрямок набув значного розвитку. Було продемонстровано можливість появи нетипових візуальних симптомів вірусних захворювань рослин, які зростають за умови впливу радіоактивності, та потенційних генетичних змін вірусів (Т.П. Шевченко, В.П. Поліщук, А.Л. Бойко), показано, що стрес рослин, спричинений важкими металами, може індукувати значну інтенсифікацію розвитку вірусних захворювань та викликати зміни на клітинному і метаболічному рівні (І.Г. Будзанівська, О.В. Шевченко, В.П. Поліщук). Іншим напрямком наукової роботи кафедри було дослідження активності перспективних хіміотерапевтичних
препаратів, отриманих на основі гетерополіядерних координаційних сполук та порфіринів, для профілактики вірусних інфекцій рослин, а також отримання безвірусного рослинного матеріалу (А.В. Харіна, І.Г. Будзанівська, В.П. Поліщук).

Сьогодні славетні традиції співробітники кафедри продовжують під керівництвом д.б.н., проф. Будзанівської Ірини Геннадіївни. Результати наукових досліджень співробітників кафедри втілюються у чисельних публікаціях. До науково-дослідницької роботи широко залучаються студенти, які беруть активну участь у підготовці семінарів, наукових конкурсах та конференціях. Наявність висококваліфікованого викладацького і навчально-допоміжного персоналу, належної матеріальної бази та методичного забезпечення дозволяє кафедрі здійснювати навчально-виховний процес і відповідну підготовку студентів на рівні вимог кваліфікаційних характеристик.

У різні періоди на кафедрі читали курси лекцій видатні вчені-вірусологи: чл.-кор. НАНУ С.М. Московець, академік НАНУ С.М. Гершензон, чл.-кор. НАНУ Б.П. Мацелюх, професор В.І. Струк, професор, чл.-кор. АМН України А.Ф. Фролов, професор Ф.Д. Калінін, академік НАНУ В.П. Широбоков, чл.-кор. НАНУ Н.С. Дяченко, професор Я.Г. Кишко, д.м.н., професор Н.О. Виноград, д.м.н., професор А.П. Міроненко, к.вет.н., проф. З.С. Клестова, д.фіз.-мат.н. Г.С. Литвинов, к.б.н. Д.П. Грама, к.б.н. Ю.М. Шелудько, к.б.н. В.О. Горюшин, к.б.н. Л.Г. Білик. Відвідували кафедру та читали лекції вчені з Америки, Великобританії, Німеччини та інших країн: Д. Блашкович (Словаччина), Й. Шеффер, Л. Козлофф, Б. Альбертс, В. Доля, Є. Кунін (США), Д. Шпаар (Німеччина) та інші.

Кафедра підтримує плідну співпрацю з науковими центрами США, Великобританії, Чехії, Німеччини, В’єтнаму, Китаю, Болгарії, Литви, Молдови, Іспанії.

Наукові здобутки кафедри вірусології отримали гідне визнання. Цикл наукових праць (акад. УААН А.Л. Бойко, проф. В.П. Поліщук, ст.н.с. Н.А. Князева) з діагностики та прогнозу розвитку фітовірусних інфекцій в різних регіонах України відмічені премією ім. Д.К. Заболотного НАН України (1997 р.). У 2004 році колектив авторів на чолі з акад. А.Л. Бойко та В.П. Поліщуком був відмічений Державною премією у галузі науки і техніки за цикл робіт з екології та епідеміології вірусних інфекцій, а у 2009 р. колективу авторів, (Шевченко О.В., Компанець Т.А., Харіна А.В., Снігур Г.О.) було присуджено премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок. У 2017 році рішенням Конкурсної комісії винахід кафедри вірусології «Спосіб пригнічення розвитку контамінуючих бактерій при розмноженні рослин in-vitro» (патент № 112337; автори – А.В. Харіна, С.А. Заіка, Н.О. Корнієнко, В.П. Поліщук) визнано кращим у галузевій номінації «Сільськогосподарські технології».

Окрім наукових робіт та публікацій, кафедра є розробником чисельних навчально- методичних видань. Зокрема співробітниками кафедри виданий посібник «Екологія вірусів рослин» (А.Л. Бойко, 1990), навчальний посібник «ВІЛ/СНІД та формування здорового способу життя» (В.П. Поліщук, О.В. Молчанець, Г.В. Коротєєва, 2008), навчальний посібник «Віруси мікроорганізмів. Курс лекцій» (Т.П. Шевченко, І.Г. Будзанівська, В.П. Поліщук, 2013), підручник із загальної вірусології «Вірусологія: підручник» (І.Г. Будзанівська, Т.П. Шевченко, Г.В. Коротєєва та ін., 2019), навчальний посібник з лабораторних занять з вірусології (В.П. Поліщук, І.Г. Будзанівська., Т.П. Шевченко, та ін., 2017), навчальний посібник «Вірусні інфекції людини та тварин: епідеміологія, патогенез, особливості противірусного імунітету, терапія та профілактика» (О.М. Андрійчук, Г.В.  Коротєєва, О.В. Молчанець, А.В. Харіна, 2014), чисельні робочі зошити, методичні рекомендації та збірники ситуаційних задач та тестових завдань до дисциплін, які викладають співробітники кафедри.

До того ж видано ряд монографій та тематичних посібників: «Насіннєві вірусні інфекції соняшника та методи їх діагностики» (Н.А. Князева, А.Л. Бойко, С.О. Смирнова, 1999); «Математичні моделі в дослідженні вірусів рослин» (Ю.В. Загородній, А.Л. Бойко, 2001); «Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України» (В.П. Поліщук, І.Г. Будзанівська, С.М. Рижук, В.П. Патика, А.Л. Бойко, 2001); «Переносники вірусів рослин» (А.Є. Рижкова, В.П. Поліщук, Ю.Г. Вервес, А.Л .Бойко, 2002); «Віруси рослин. Штамове різноманіття» (Т.П. Шевченко, В.П. Поліщук, А.Л. Бойко, 2002), «Математичне моделювання вірусних епідемічних процесів рослин» (Ф.П. Дем’яненко, І.Г. Будзанівська, В.П. Поліщук, 2002); «Основи екології та біофізики вірусів» (А.Л. Бойко, 2003); «Вступ до хіміотерапії вірусних інфекцій» (А.В. Харіна, І.Г. Будзанівська, В.П. Поліщук, 2003); «Вплив важких металів на перебіг вірусних інфекцій рослин» (О.В. Шевченко, І.Г. Будзанівська, В.П. Патика, А.Л. Бойко, В.П. Поліщук, 2003), «Посібник з практичних занять до курсу Загальна вірусологія» (В.П. Поліщук, І.Г. Будзанівська, Т.П. Шевченко, 2005), десятки методичних рекомендацій для виробництва.

Кафедра вірусології є поважним членом міжнародної наукової спільноти. Багатий історичний досвід, сталі традиції та значний науковий потенціал, поступово призвели до трансформації кафедри від штатного науково-навчального підрозділу до своєрідного міжнародного майданчика для спілкування науковців з різних країн. У 2005 році кафедра вірусології сумісно з Інститутом захисту рослин та діагностики патогенів (Ашерслебен, Німеччина) отримала грант від NATO та виступила головним організатором міжнародної робочої школи «SIGNIFICANCE OF VIRUS DISEASES FOR CROP BIOSECURITY IN A DEVELOPING EUROPEAN COMMUNITY». До того ж, доброю традицією стало проведення міжнародної конференції «Біоресурси та віруси». Це найбільший у Східній Європі форум з вірусології, який проходить кожні три роки у Києві, на базі ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Конференція була вперше проведена у далекому 1994 році у м. Ялта, АР Крим. Нині конференція широко відома як в Україні, так і закордоном, та є місцем зустрічі провідних фахівців-вірусологів широкого спектру напрямків: медицини, ветеринарії, захисту рослин, бактеріофагії, молекулярної вірусології, діагностики вірусних інфекцій, тощо. У 2023 році кафедра вірусології успішно провела ювілейну 10-ту Міжнародну конференцію «Біоресурси та віруси».

У кафедри вірусології є своя історія та традиції, що є запорукою сьогоднішнього успіху та розбудови майбутнього.