 |
Перелік обов'язкових навчальних дисциплін |
 |
Перелік
обов’язкових навчальних дисциплін,
викладання яких забезпечує
кафедра фундаментальної медицини
| Освітній рівень «Магістр» | |
| 1 семестр |
|
| «Іноземна мова» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Іноземна мова» (англійська) є обов’язковою дисципліною, яка закладає основи фахової мови майбутнього спеціаліста з подальшою перспективою використання здобутих знань у професійній діяльності; продовжує формувати комунікативну, соціокультурну, прагматичну та професійно орієнтовану комунікативну компетентності. Дисципліна покликана закласти основи сучасного професійного мовлення, ознайомити з ядром фахової термінології та правилами укладання фахової документації, сформувати навички й вміння актуальних видів професійної мовленнєвої діяльності майбутніх фахівців. |
| «Латинська мова та медична термінологія» |
|
 |
Мета вивчення латинської мови - засвоєння базової професійної термінологічної лексики з елементами нормативної граматики латинської мови, необхідної для роботи за спеціальністю «Медицина». Вивчення курсу надасть можливість грамотно використовувати грецько-латинські анатомічні, гістологічні, фармацевтичні та клінічні терміни у практичній діяльності фахівця. |
| «Вступ до університетських студій та історія медицини» |
|
 |
Мета дисципліни «Вступ до університетських студій та історія медицини» – формування системних знань студентів щодо історії університетської освіти, основних етапів діяльності Київського університету, ознайомлення студентів із принципами організації процесу навчання шляхом роз’яснення механізмів, що лежать в основі навчання та опанування прикладних методик, що полегшують засвоєння інформації; ознайомлення з минулим інституту та його науково-навчальною роботою, сприяння адаптації першокурсників до навчання в університеті; а також інтерпретація розвитку медицини в історичній ретроспективі, трактування основних історико-медичних подій, вивчення основних етапів розвитку медицини у зв’язку з розвитком і зміною суспільно-економічних умов, формування наук у галузі медицини. Вивчення історії харчової поведінки людей впродовж існування людства. Формування у студентів знання та навичок з організації системи раціонального харчування людини шляхом застосування сучасних наукових принципів нутриціології |
| (В рамках ОП «Медицина» та ОП «Лабораторна діагностика» ОР «Бакалавр») | |
| «Медична біологія» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Медична біологія» є обов’язковою дисципліною, що передбачає набуття студентами знань біологічної та біоорганічної хімії, гістології, цитології та ембріології, фізіології, медичної генетики, клінічної імунології, інфекційних хвороб, епідеміології, медичної паразитології, тощо; формування вмінь застосовувати отриманні знання в сфері клінічної медицини для обґрунтування клінічного діагнозу та пояснення особливостей перебігу патологічних процесів в організмі людини. Предметом вивчення навчальної дисципліни «Медична біологія» є біологічні основи життєдіяльності людини |
| (В рамках ОП «Медицина») | |
| «Медична хімія» |
|
 |
Курс медичної хімії для медиків являє собою адаптовану до потреб медицини класичну модель університетського хімічного курсу, а саме, містить окремі розділи неорганічної, аналітичної, фізичної та колоїдної хімії. Метою викладання навчальної дисципліни «Медична хімія» є формування у студентів знань про основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму, а також вміти застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу, вміти класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму |
| «Анатомія людини» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Анатомія людини» спрямована на формування у студентів систему глибоких теоретичних знань з питань форми, макро- та мікробудови, положення (топографії) ділянок, частин тіла людини, його органів та систем органів в єдності з виконуваними функціями, з урахуванням походження, статевої, вікової, та індивідуальної мінливості анатомічних структур; адаптації форми і будови органів до мінливих умов функціонування та існування. Завдання курсу – вивчення морфо-функціональних та топографічних особливостей, онто- і філогенезу, можливих вад та аномалій розвитку окремих органів, опорно-рухового апарату, систем життєзабезпечення та інтегративних систем організму людини. |
| «Гістологія, цитологія та ембріонологія» |
|
 |
«Гістологія, цитологія та ембріологія» є обов’язковою дисципліною, що надає знання з особливостей будови клітин, які є основною структурно-функціональною одиницею живого, різних типів тканин, які будують органи та системи органів організму людини. Визначальні аспекти функціонування тканин і органів пов’язані із етапами і особливостями їх розвитку під час ембріонального періоду, а також впливу різних факторів на цей процес. Саме тому в курсі «Гістологія, цитологія та ембріологія» вивчається мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова клітин і тканин, гістологічна структура органів і систем органів та закономірності їх розвитку у пренатальний період. |
| 2 семестр |
|
| «Українська мова за професійним спрямуванням» |
|
 |
Основною метою викладання курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» є підготовка грамотних, висококваліфікованих фахівців, які досконало володіють державною мовою; ознайомлення студентів з особливостями офіційно-ділового стилю мовлення; вироблення практичних навичок складання й оформлення фахової документації з використанням професійної термінології; підготовка студентів до здійснення грамотного спілкування з учасниками трудового процесу; підвищення загального рівня усного й писемного мовлення |
| «Медична і біологічна фізика» |
|
 |
Метою викладання навчальної дисципліни «Медична і біологічна фізика» є: формування у студентів системи знань про базові фізичні принципи та підходи до дослідження процесів у живій природі, фізико-технічні принципи функціонування медичних пристроїв, використання математичних методів в біомедичних дослідженнях, які складають основу предметних компетентностей з медичної та біологічної фізики і є невід’ємною складовою професійної компетентності майбутнього фахівця галузі охорони здоров’я, а також підґрунтям для вивчення фахово-орієнтовних природничих та клінічних дисциплін у вищих медичних навчальних закладах України |
| «Медична інформатика та основи статистика» |
|
 |
«Медична інформатика та основи статистики» стосується ресурсів, баз даних, алгоритмів та методів, які необхідні для оптимізації отримання, зберігання, передачі та використання інформації в галузі охорони здоров'я та біомедицини. Сфера застосувань медичної інформатики є багатопрофільною та охоплює такі галузі, як електронні медичні картки пацієнтів, системи підтримки прийняття рішень, eHealth, телемедицина, медична етика, використання комп’ютерних технологій у системі охорони здоров'я населення. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється значення та практичне застосування інформаційного забезпечення діяльності в системі охороні здоров’я, даються основи статистичного аналізу біомедичних даних. |
| «Біологічна та біоорганічна хімія» |
|
 |
Опанування навчального матеріалу дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» дозволяє засвоїти знання та вміння на курсах молекулярної біології, генетики, фізіології, патології, загальної та молекулярної фармакології, токсикології та пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з біологічної та біоорганічної хімії, насамперед біохімічних процесів, які мають місце в організмі здорової та хворої людини, в процесі подальшого навчання і професійної діяльності |
| 3 семестр | |
| «Філософія» |
|
 |
Філософія в системі культури являється дисципліною, яка в усі часи відігравала важливу роль у культурно-філософському вихованні молодої людини, формуванні філософії культури та смаку студентів – майбутніх викладачів, педагогів, управлінців, адміністративних працівників. Адже їх праця пов’язана з сутнісними культурно-філософськими потребами суспільства в людях високого культурного ґатунку, які будуть нести в маси культурно-філософські цінності котрі співпадають з інтересами великої кількості людей ХХІ століття |
| «Фізіологія» |
|
 |
Дисципліна «Фізіологія» передбачає засвоєння студентами знань закономірностей еволюції, структурної організації та функціонування фізіологічних систем організму людини та механізмів функціональних зв’язків між ними. Знання, отримані з дисципліни «Фізіологія», є основою формування умінь, які можуть бути застосовані в галузі клінічної медицини для обґрунтування клінічного діагнозу, пояснення особливостей перебігу патологічних процесів, вирішення діагностичних, терапевтичних і хірургічних проблем. завдання і в інших науках (фармакології, гігієни та ін.). Предметом вивчення дисципліни «Фізіологія» є функціонування організму людини, його органів і систем, а також принципи і методи його дослідження. Організація навчального процесу здійснюється відповідно до кредитно-трансферної системи відповідно до вимог Болонського процесу |
| «Деонтологія з основами професійної та корпоративної етики» |
|
 |
Медична деонтологія, як складова медичної етики, являє собою науку та практику про морально-етичні обов’язки медика, у тому числі і студента-медика, у процесі його професійної, лікувально-діагностичної, навчальної і наукової клінічної діяльності, що визначає психоетичні норми взаємовідносин лікаря з пацієнтом і колегами. Вивчення дисципліни «Деонтологія з основами професійної та корпоративної етики» перед початком клінічних дисциплін створює необхідні передумови для швидшої адаптації студента до роботи в клініці, надає правове підґрунтя його професійної діяльності, знайомить із нормативними державними та міжнародними документами, основними принципами біомедичної етики, статусом медичної деонтології у сучасному суспільстві |
| (В рамках ОП «Медицина») | |
| 4 семестр | |
| «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» |
|
 |
Лекційні теми курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів мікробіології, вірусології та імунології. Мета дисципліни – розвивати знання про властивості патогенних представників мікробного світу, їх взаємодію з організмом людини, механізмами розвитку інфекційних захворювань, методи їх діагностики, специфічної профілактики та лікування. Студенти вивчають морфологію та будову бактерій, проводять серологічні реакції, досліди на культурах клітин, тварин і курячих ембріонів, або на основі дослідів, записаних на відео, представлених у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях. Студенти спрямовані на пошук вирішення ситуативних завдань (лабораторна діагностика інфекційних захворювань, оцінка показників імунітету, санітарно-мікробіологічна оцінка довкілля, тощо) з експериментальним, клініко-діагностичним або санітарно-гігієнічним спрямуванням. |
| «Гігієна та екологія» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Гігієна та екологія» є обов’язковою дисципліною, що висвітлює закони впливу на окремих людей та колективів соціальних, природних та штучних чинників навколишнього середовища та методи оцінки стану навколишнього середовища з огляду на його потенційну і реальну небезпеку для здоров’я населення, об’єктів навколишнього середовища. Вивчення дисципліни дозволяє узагальнити уявлення про фактори навколишнього середовища на основі їхньої кількісної характеристики та закономірностей впливу на організм людини, сформувати гігієнічне мислення - розуміння ролі чинників навколишнього середовища та соціальних умов життя у виникненні захворювань, здатність обґрунтовувати та впроваджувати профілактичні заходи, контролювати їх ефективність, прогнозувати санітарну ситуацію з урахуванням найближчої та відділеної перспективи розвитку країни |
| «Клінічна анатомія і оперативна хірургія» |
|
 |
Мета дисципліни «Клінічна анатомія і оперативна хірургія»– набуття кожним студентом конкретних знань з клінічної анатомії, необхідних для обґрунтування клінічного діагнозу, розуміння патогенезу різних захворювань, розвитку можливих ускладнень, а також вибору найбільш раціональних методів хірургічних втручань, оволодіння технічними прийомами і навичками хірургічних операцій. передбачає набуття студентами знань клінічної анатомії ділянок, органів та систем тіла людини; формування вмінь застосовувати отриманні знання в сфері клінічної медицини для обґрунтування клінічного діагнозу, пояснення особливостей перебігу патологічних процесів, вирішення діагностичних та оперативно-хірургічних задач. Предметом вивчення навчальної дисципліни є клінічна анатомія ділянок тіла людини і його органів та систем, а також принципів та методів оперативних втручань |
| «Охорона праці в галузі» |
|
 |
«Охорона праці в галузі» – це дисципліна, яка вивчає системи заходів правового, соціально - економічного, організаційно - технічного, санітарно - гігієнічного і лікувально-профілактичного характеру, що спрямовані на збереження здорових і безпечних умов праці фахівців в галузі. Мета курсу – забезпечити майбутніх інженерно-технічних фахівців (екологів) знаннями та практичними навичками при створенні безпечних та нешкідливих умов праці в галузі. |
| «Сестринська практика» |
|
 |
«Сестринська практика» є обов'язковою дисципліною, спрямованою на ознайомлення студента із основними обов'язками та професійними діями медичної сестри терапевтичного, хірургічного та педіатричного відділень стаціонару. Вона передбачає опанування техніки маніпуляцій, які проводить медична сестра відповідних підрозділів стаціонару, а також вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень |
| (В рамках ОП «Медицина») | |
| «Виробнича лікарська практика» |
|
 |
«Виробнича лікарська практика» є обов’язковою клінічною дисципліною, вивчення якої покликано, щоб ознайомити студента із роботою медичних закладів, правилами контакту із хворими, закласти морально-етичні основи подальшої професійної поведінки. Дана дисципліна передбачає обстеження хворого, проведення диференціальної діагностики та встановлення клінічного діагнозу, призначення лікування, профілактичних заходів, які входять до компетенції медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень, а також опанування маніпуляціями надання першої медичної допомоги при невідкладних станах. |
| (В рамках ОП «Медицина») | |
