 |
Перелік вибіркових навчальних дисциплін |
 |
Перелік навчальних дисциплін
за напрямом
«Генетика»
Опановування всіх навчальних дисциплін за напрямом на рівні не нижче ніж 75 балів
додатково дає можливість отримати відповідну професійну кваліфікацію
| Освітній рівень «Бакалавр» | |
| 6 семестр |
|
| «Генетика людини» |
|
| Курс охоплює вивчення особливостей спадкування та мінливості нормальних та патологічних ознак людини. При вивченні загальних аспектів увага приділяється недолікам те перевагам людини як генетичного об’єкту, методам, що використовуються в генетиці людини, організації геному людини, закономірностям спадкування менделюючих та багатофакторних ознак, вибраним питанням генетики розвитку, генетиці поведінки та інтелекту, генетичним аспектам еволюції та розповсюдження виду Homo sapiens sapiens. При ознайомленні з основами медичної генетики розглядаються класифікація спадкових хвороб, молекулярні механізми паталогічних станів при прояві спадкових хвороб, основи онкогенетики та генетики психічних захворювань. | |
| «Генетика дрозофіли» |
|
| Генетика дрозофіли веде свій початок від відкриття мутації white групою Т. Моргана у плодових мух на початку минулого сторіччя. Завдяки своїм характеристикам Drosophila melanogaster виявилась універсальним модельним об’єктом, який широко використовується в генетиці, ембріології, морфології, молекулярній та клітинній біології. Для роботи з цим класичним об’єктом необхідні знання з біології цього виду, дрозофіліної символіки, правил постановки схрещувань, генетики розвитку, організації геному та ендосимбіотичних організмів дрозофілід, які студент має можливість здобути в курсі «Генетика дрозофіли». | |
| «Сучасні фізико-хімічні методи в генетиці» |
|
| Курс присвячено вивченню принципів сучасних фізико-хімічних методів досліджень та особливостей їх застосування в аналізі біологічних макромолекул та взаємодій між ними. Демонструються можливості та обмеження основних фізичних та хімічних методів, принципи вибору методу щодо мети дослідження. Освітлюються методи, які можуть застосовуватися при постановці дослідів у суміжних науках та в рамках міждисциплінарних проектів, та які вимагають глибоких знань з даної дисципліни. Особлива увага приділяється сучасним фізико-хімічним методам, які використовуються у діагностиці та прогностиці генетичних захворювань у медичній практиці в Україні та світі. У ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів у молекулярній та медичній генетиці. | |
| «Лабораторний практикум з генетики» |
|
| Навчальна дисципліна «Лабораторний практикум» покликана дати змогу студентам на основі набутих знань навчитися працювати з науковою літературою, самостійно планувати та проводити експеримент, обирати та використовувати на практиці основні методи генетичних досліджень для виконання курсових, бакалаврських та магістерських робіт, аналізувати та інтерпретувати отримані експериментальні дані, застосовуючи статистичну обробку результатів. Під час лабораторного практикуму студенти здобувають базові навички проведення лабораторних дослідів, знайомляться з методами роботи з дрозофілою, методами генеалогічних, молекулярних, цитогенетичних та популяційно генетичних досліджень, ознайомлюються із фізико-хімічними методами дослідження та сферами їх застосування у молекулярній генетиці. | |
| 7 семестр |
|
| «Хромосоми еукаріот» |
|
| Навчальна дисципліна «Хромосоми еукаріотів» є базовим генетичним курсом, який присвячено вивченню принципів молекулярної організації хромосом еукаріотичних клітин та закономірностей контролю їх поведінки у клітинному циклі. Розглядаються механізми компактизації хроматинової фібрили, молекулярна організація центромерних, теломерних та субтеломерних районів хромосом, демонструються принципи клітинного контролю сегрегації хромосом під час поділів. Освітлюється різноманіття типів структурної організації хромосом еукаріотів, а також розглядаються сучасні принципи молекулярної еволюції каріотипів. Особлива увага приділяється генетичним патологіям, що пов’язані із дисфункцією хромосомного апарату клітини та порушеннями контролю клітинного циклу. У ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється коло методів дослідження хромосом еукаріотів та результати сучасних досліджень, які можуть застосовуватися при постановці дослідів у суміжних науках та в рамках міждисциплінарних проектів, та які вимагають глибоких знань з даної дисципліни. | |
| «Генетичний аналіз» |
|
| «Генетичний аналіз» знайомить з принципами та методами аналізу генотипу окремих особин та генотипової структури популяцій, логікою планування генетичного експерименту та аналізу його результатів, особливостями застосування генетичного аналізу в дослідженнях як окремих організмів так і популяцій різних видів. | |
| «Онкогенетика» |
|
| Курс присвячений вивченню генетичних основ схильності до онкозахворювань, молекулярно-генетичні механізми ініціації та прогресії пухлин. Розглядаються загальні уявлення про онкологічні хвороби, причини та механізми трансформації клітин в результаті дії хімічних, фізичних та біологічних канцерогенів, роль генотипу в ракоутворенні. Приділяється увага молекулярно-генетичним процесам, які порушуються на різних етапах малігнізації клітини, генетичному контролю ангіогенезу та метастазування. Обговорюються питання профілактики онкозахворювань та визначення індивідуального ризику утворення пухлин. | |
| «Генетика рослин», «Основи селекції» |
|
| В курсах розглядаються теорії та методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин. Розглядаються селекційні програми по створенню нових селекційних форм рослин, на сам перед, які твердо базуються на генетичних принципах спираючись на закони генетики. Розглядається питання ролі селекції у забезпечені сільськогосподарського виробництва високоврожайними сортами культурних рослин. З цієї точки зору, селекція набуває великого значення у виробничий діяльності людини. | |
| «Імуногенетика» |
|
| Спецкурс охоплює вивчення принципів імуногенетики: Т-клітинні розпізнавання, спадкові особливості розвитку імунної системи, особливості протипухлиного імунітету, генетика імуноглобулінів, взаємодія матері і плода, імунна супресія, основи популяційної імуногенетики. У ході вивчення дисципліни демонструються приклади сучасних досліджень у цих галузях. Дисципліна покликана узагальнити уявлення студента про базові методи імуногенетики, які застосовуються у медицині та генетиці: Т-клітинні розпізнавання, спадкові особливості розвитку імунної системи, особливості противоопухлиного імунітету, генетика імуноглобулінів, взаємодія матері і плода, імунна супресія, основи популяційної імуногенетики. | |
| 8 семестр |
|
| «Генетичний моніторинг» |
|
| Дисципліна "генетичний моніторинг” є базовою біологічною дисципліною, що стосується методів оцінки появи та накопичення генотоксичних речовин в оточуючому середовищі, а саме, вивчення спектра їх мутаційних впливів та здатність індукувати ті чи інші генетичні порушення. Дисципліна покликана узагальнити уявлення про різні системи оцінювання ризиків пов’язаних з забрудненням оточуючого середовища, а також визначення генетичного тягаря в популяціях живих організмів. Дисципліна має за мету ознайомити студентів із базовими методами біологічної діагностики об'єктів навколишнього середовища і основними принципами організації генетичного моніторингу та його значенням для оцінювання генетичних ризиків для людини. | |
| «Аналітична генетика» |
|
| Дисципліна покликана узагальнити уявлення студента про основні підходи генетичного аналізу та статистики, а також надати можливість студенту оволодіти навичками планування та проведення експериментальних для вирішення конкретної науково-практичної задачі, статистичної обробки отриманих даних та інтерпретації результатів експерименту (як отриманих власноручно, так і наданих науковими лабораторіями і/або опублікованих в науковій літературі). | |
| «Молекулярна організація хроматину» |
|
| Курс присвячено базовим принципам структурної організації хроматину (хромосом) в інтерфазному ядрі еукаріотичної клітини, а також молекулярним механізмам регуляції функціональних процесів у ядрі на рівні структурних перебудов хроматину. Розглядаються структура і конформаційна рухливість нуклеосоми, наднуклеосомні рівні організації хроматину, механізми епігенетичної спадковості, молекулярні механізми регуляції транскрипції і реплікації ДНК та структурні зміни хроматину, що лежать в основі такої регуляції, а також принципи сучасних методів дослідження структури хроматину. | |
| «Molecular Organization of Chromatin» |
|
| The course covers basic principles of structural organization of chromatin (chromosomes) in interphase nucleus of eukaryotic cell and molecular mechanisms of regulation of functional processes in the nucleus at the level of structural transitions in chromatin. The topics include the structure and conformational flexibility of nucleosomes; supranucleosomal levels of chromatin structure; mechanisms of epigenetic heredity; molecular mechanisms of regulation of transcription and DNA replication, and chromatin transition involved in this regulation; principles of modern experimental methods to investigate chromatin structure. | |
| «Біологія ендоредуплікації» |
|
| Курс присвячено особливостям функціонування та будови політенних хромосом різних видів організмів. Розглядаються молекулярні механізми політенії, особливості будови хроматину у дрозофіли, поширення політенії у різних видів організмів, використання методів дослідження політенних хромосом в різних галузях біологічної науки. | |
| Освітній рівень «Магістр» | |
| 2 семестр |
|
| «Фізична хімія біополімерів» |
|
| Курс присвячено базовим принципам структурної організації, фізичної поведінки та функціонування біологічних макромолекул – нуклеїнових кислот та білків. Розглядаються структура і конформаційна рухливість біополімерів, механізми стабілізації їхньої просторової структури, закономірності кооперативних структурних перетворень, електростатичні, гідрофобні та інші нековалентні взаємодії в біополімерах, основи полімерної фізики, топологія циркулярних ДНК, принципи сучасних методів дослідження біополімерів. | |
| «Physical Chemistry of Biopolymers» |
|
| The course covers basic principles of structural organization, physical behavior and functioning of biological macromolecules – nucleic acids and proteins. The topics include structure and conformational flexibility of biopolymers; mechanisms of their structure stabilizing and cooperative transitions; electrostatic, hydrophobic and other interactions in biopolymers; basics of polymer physics; topology of circular DNA; principles of modern experimental methods to investigate biopolymers. | |
| «Епігенетичні основи онтогенетики» |
|
|
Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційного рівню «магістр», зокрема: “Основи медичної генетики“, “Фармакогенетика“. Методи епігенетики та генетики онтогенезу можуть застосовуватись як у суміжних науках, так і в міждисциплінарних дослідженнях. Дисципліна є базовою дисципліною, що висвітлює питання епігенетичних процесів,які відбуваються на всіх етапах формування та розвитку живих організмів. Дисципліна покликана узагальнити уявлення студента про основні генетичні та епігенетичні процеси біологічних об’єківи різного рівня організації, а також надати можливість студенту оволодіти навичками планування та проведення експериментальних робіт із застосуванням різних методів та методичних прийомів для вирішення конкретної науково-практичної задачі, статистичної обробки отриманих даних та інтерпретації результатів експерименту (як отриманих власноручно, так і наданих науковими лабораторіями і/або опублікованих в науковій літературі). |
|
| «Філогенетика» |
|
| Філогенетика – це інтегральна наука, що займається визначенням та поясненням еволюційних взаємовідносин між різними біологічними видами, як сучасними, так і вимерлими. Дисципліна "Філогенетика” присвячена базовим відомостям про підходи філогенетичного аналізу як ключового сучасного методу вивчення закономірностей зміни спадкової інформації в живих системах та реконструкції еволюційного процесу розвитку життя на Землі, встановлення родинних зв’язків між формами життя та створення їх еволюційної класифікації. Розкрито закономірності успадкування на популяційному рівні. Охарактеризовано філогенетичний аналіз як актуальний підхід у сучасних дослідженнях багатьох біологічних галузей (мікробіологія, вірусологія, зоологія, ботаніка тощо), що може бути використаний і в міждисциплінарних дослідженнях (наприклад, антропологічних та геологічних науках). Особливу увагу приділено генетичним процесам при виникненні нових видів. Дисципліна покликана ознайомити студентів з основними генетичними процесами, які відбуваються в ході еволюції живих систем та концепцією молекулярної еволюції. | |
| «Генетика популяцій» |
|
| Дисципліна "Генетика популяцій” є базовою біологічною дисципліною, курс присвячено базовим відомостям про популяцію як генетично-еволюційну одиницю, показано її місце в системі виду і біоценозу. Розкрито закономірності успадкування на популяційному рівні. Охарактеризована генетична мінливість і поліморфізм популяцій, розкриті джерела їх формування. Особливу увагу приділено генетичним процесам при виникненні нових видів. Дисципліна покликана ознайомити студентів з основними генетичними процесами, які відбуваються в популяціях. | |
| «Нестабільність геному» |
|
| Курс розглядає явище несталості геному як фундаментальну та невід’ємну його властивість. Увага приділяється загальним причинам нестабільності геному, молекулярним механізмам репарації, які забезпечують стабілізацію геному, розглядається роль специфічних геномних послідовностей, мобільних генетичних елементів, хроматинових структур у стабілізації та дестабілізації геному. Приділяється увага механізмам дестабілізації геному при нормальних та патологічних процесах. Обговорюється роль нестабільності геному в мікро- та макроеволюції. | |
| «Геноміка» |
|
| Дисципліна "Геноміка” є базовою біологічною дисципліною, яка охоплює вивчення геноміки як окремої та повноцінної дисципліни, що має безпосереднє відношення до сучасних методів отримання та аналізу рекомбінантних ДНК, клонування специфічних генів та використання клонованої ДНК, секвенування ДНК, ПЛР, картування геному, використання ДНК маркерів, геномних карт в генетичному аналізі, а також надає інформацію про фізичну організацію цілих геномів, функціональну геноміку, яка характеризує продукти генної експресії (протеом та ін.). Дисципліна покликана ознайомити студентів з сучасними методами отримання та аналізу рекомбінантних ДНК, з фізичною організацією геномів (як генетичний матеріал організований в хромосоми, розташування генів в хромосомах) і надати інформацію про функціонування генів і геномів (функціональну геноміку), а також методи дослідження геномів. | |
| 3 семестр |
|
| «Медична генетика з основами фармакогенетики» |
|
| Курс охоплює вивчення особливостей спадкування та мінливості патологічних ознак людини. Розглядаються класифікація спадкових хвороб, молекулярні механізми патологічних станів при прояві хромосомних та генних спадкових хвороб. Увага приділяється спадковій схильності до «спорадичних» хвороб (онкологічних, психічних, хвороб серцево-судинної системи та ін.). Розглядається зв'язок різних поліморфних варіантів геному людини із різними патологічними станами. Розглядаються загальні відомості про причини індивідуальної чутливості до препаратів, генетичні варіанти систем транспорту та метаболізму лікарських препаратів, фармакологічні аспекти генетичних варіантів молекул мішеней лікарських препаратів. Обговорюються проблеми призначення індивідуальних схем лікарської терапії в залежності від генотипу хворого. Обговорюються принципи та підходи в профілактиці та лікуванні спадкових хвороб, соціальні та етичні аспекти медичної генетики та фармакогенетики. | |
| «Генетика поведінки та інтелекту» |
|
| Курс присвячено вивченню сучасних досліджень у галузі генетики поведінки та інтелекту та методичними підходами до вивчення генетичних основ поведінки та інтелекту., а також надати можливість студенту оволодіти навичками планування та проведення експериментальних робіт із застосуванням різних методів та методичних прийомів для вирішення конкретної науково-практичної задачі, статистичної обробки отриманих даних та інтерпретації результатів експерименту (як отриманих власноручно, так і наданих науковими лабораторіями і/або опублікованих в науковій літературі). | |
| «Генетика симбіозу» |
|
| Навчальний курс дисципліни “Генетики симбіозу” покликаний ознайомити студентів з основними генетичними процесами, які відбуваються в екосистемних симбіозах; ознайомити з можливостями генетичного аналізу симбіотичних структур in vitro та in silico; сформувати уяву про основні напрямки фундаментальних та прикладних генетичних досліджень симбіотичних угрупувань; дати уявлення про сучасні тенденції розвитку генетики симбіозу та вплив дисципліни на теоретичну та прикладну базу суміжних з нею наук. В ході курсу розглядаються сучасні гіпотези/теорії інтеграції та формування надорганізменних структур, таких як хологеноми, метагеноми та мікробіоми; обговорюються механізми інтеграції: генетичний перенос генів, взаємодія патоген-хазяїн, обмін генетичною інформацією в структурі холобіоту мікориза, мікробіому та інші. | |
| «Мобільні генетичні елементи» |
|
| Курс присвяено обов’язковому компоненту всіх досліджених геномів – мобільним генетичним елементам. Розглядаються особливості поширення цих компонентів геному у різних видів організмів, їх класифікація, роль в еволюції та функціонуванні геному. | |
| «Білково-нуклеїнові взаємодії» |
|
| Курс присвячено базовим принципам взаємодій білків з нуклеїновими кислотами. Розглядаються структура і конформаційна рухливість білково-нуклеїнових комплексів, основи термодинамічного і кінетичного аналізу білково-нуклеїнових взаємодій, механізми специфічного впізнання білками нуклеотидних послідовностей, принципи сучасних методів дослідження білково-нуклеїнових взаємодій. | |
| Protein Interactions with Nucleic Acids |
|
| The course covers basic principles of protein interactions with nucleic acids. The topics include structure and conformational flexibility of nucleic acid complexes with proteins; basics of thermodynamic and kinetic analysis of protein interactions with nucleic acids; mechanisms of specific recognition of nucleotide sequences by proteins; principles of modern experimental methods to investigate protein interactions with nucleic acids. | |
| «Регуляція експресії генів» |
|
| Курс присвячено вивченню молекулярних механізмів активації та репресії генів у клітинах прокаріот та еукаріот, а також системам контролю цих процесів. Розглядається роль міжклітинних комунікацій у регуляції експресії генів під час диференціації клітин, особлива увага приділяється ролі некодуючих РНК та білків у регуляції роботи генів. Освітлюється генетика стовбурових клітин та механізми підтримання дедиференційованих клітинних ліній. Демонструються методи аналізу експресії генів та сучасні напрямки досліджень даної проблеми, наводяться результати оригінальних наукових досліджень в цій галузі. | |
| «Генетична та клітинна інженерія» |
|
| Дисципліна “Клітинна та генетична інженерія” є базовою біологічною дисципліною, яка охоплює вивчення сучасних методів клітинної та генетичної інженерії з метою створення ліній з новими корисними ознаками. Під час вивчення дисципліни наводиться та демонструється практичне застосування і значення окремих методів в біотехнології. Дисципліна покликана ознайомити студентів з базовими поняттями та сучасними методами клітинної та генетичної інженерії: основні завдання біотехнології рослин; методи культивування об'єктів in vitro (культури недиференційованих клітин та органів);клонування генів, типи векторних конструкцій для перенесення та високоефективної експресії чужорідних генів, отримання та аналіз генетично змінених організмів (конструювання генетичних векторів для трансформації, селективні та репортерні гени, пряме та опосередковане введення чужорідної ДНК в клітини, селекція трансформованих ліній та методи їх аналізу трансгенів), застосування генетично змінених організмів; редагування геному, культивування та злиття клітин, клонування рослинних та тваринних організмів , соматична гібридизація рослин; переваги та недоліки застосування продуктів генетичної та клітинної інженерії, синтетична біологія. | |
| Освітня програма «Медицина» | |
| Освітній рівень «Магістр» | |
| 4 семестр | |
| «Основи медичної генетики» |
|
| Навчальна дисципліна «Основи медичної генетики» є складовою освітньої програми професійної підготовки фахівців освітнього рівня «Магістр». Курс охоплює вивчення особливостей спадкування та мінливості патологічних ознак у людини. Розглядаються класифікація спадкових хвороб, молекулярно-генетичні механізми, що лежать в основі розвитку патологічних станів при наявності хромосомних та генних спадкових хвороб. Увага приділяється спадковій схильності до спорадичних та багатофакторних захворювань, такі як онкологічні хвороби, психічні розлади, захворювання серцево-судинної системи тощо. Наводяться дані про зв'язок різних поліморфних варіантів геному людини із різними патологічними станами, загальні відомості про причини індивідуальної чутливості до лікарських препаратів. Обговорюються проблеми призначення індивідуальних схем лікарської терапії в залежності від генотипу хворого. Особлива увага приділяється принципам та підходам у профілактиці та лікуванні спадкових хвороб, соціальним та етичним аспектам медичної генетики. | |
