НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

    Навчальні дисципліни

     
     newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
    вибіркових
    навчальних дисциплін
     Kafedra fiziolohii ta anatomii 2

     

    Перелік
    вибіркових навчальних дисциплін

    за напрямом
    «Фізіологія людини і тварин»

    Опановування всіх навчальних дисциплін за напрямом на рівні не нижче ніж 75 балів
    додатково дає можливість отримати відповідну професійну кваліфікацію

       
    Освітня програма «Біологія»

      Освітній рівень «Бакалавр»
       
    2 семестр

    «Фізіологія регіонального кровообігу»

    region krov “Фізіологія реґіонарного кровообігу” охоплює вивчення морфофункціональних особливостей кровообігу в окремих органах і тканинах (у легенях, серці, скелетних м’язах, шлунку, печінці, шкірі та ін.) і механізмів саморегуляції та нейрогуморальної регуляції реґіонарного кровообігу. а також значення та можливостей практичного застосування набутих знань в галузі науки та інших сферах, зокрема, у медицині. Методи та прийоми досліджень фізіології реґіонарного кровообігу можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних наук, так і в міждисциплінарних науках.
       
    6 семестр 

    «Фізіологія крові і дихання»
     
    3 В межах навчального курсу розглядаються еволюційні етапи формування внутрішнього рідкого середовища тварин, поняття гомеостазу, участь системи крові у захисних реакціях організму – гемостазі, імунних відповідях, запальних процесах -, роль формених елементів крові у формуванні і підтриманні гомеостазу, основи біомеханіки зовнішнього та механізми тканинного дихання, функціональні зв’язки між елементами системи крові, дихальної системи та кровообігу, шляхи нейро-гуморальної регуляції функцій крові та респіраторної системи.
    В рамках курсу «Фізіологія крові та дихання» кров та система респіраторних органів розглядаються і як самостійні елементи організму, і як елементи однієї функціональної дихальної системи. Отримані знання можуть бути корисними не лише під час навчального процесу, а і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
    Мета дисципліни: ознайомити студентів із складом крові, її функціями і шляхами їх здійснення, механізмами зовнішнього та тканинного дихання, функціональними взаємодіями між елементами системи крові та дихальною системою.
       
    «Фізіологія нервів і м'язів»

    4 В результаті вивчення навчальної дисципліни «Фізіологія нервів і м’язів» студенти засвоюють знання про будову і фізіологічні властивості нервових і м’язових клітин; механізми формування мембранного потенціалу спокою і дії; механізми синаптичної передачі збудження між нейронами та у нервово-м’язовому синапсі; молекулярні механізми електро-механічного зв’язку у посмугованих і непомугованих міоцитах; молекулярні механізми скорочення посмугованих, непосмугованих і серцевих м’зових клітин;
    Впродовж курсу студенти навчаються використовувати методами дослідження збудливості нервів та м’язів: поза- та внутрішньоклітиннної реєстрації СПД та ПД у нервовій та м’язовій тканині, методикою цукрового містка та фіксації потенціалів; користуватись методами статистичного аналізу експериментальних результатів; проводити визначення та розрахунки електрофізіологічних показників збудливих клітин.
       
    «Фізіологія харчування і травлення»
     
     
    5 Мета і завдання навчальної дисципліни “ Фізіологія харчування і травлення” - ознайомити студентів з закономірностями функціонування органів травного тракту та вивчити регуляцію секреторно-рухової функції відповідних порожнинних та паренхіматозних органів, а також ознайомити студентів з теоріями харчування та характеристикою і функцією поживних речовин. Предмет навчальної дисципліни “Фізіологія харчування і травлення” охоплює вивчення функціонування та регуляцію функцій органів системи травлення. В ході вивчення дисципліни наводиться та демонструється значення фізіології харчування і травлення для різних сфер медицини, ветеринарії та тваринництва. 
       
    Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин (частина 1)

    6  Мета дисципліни – закріпити та розширити знання студентів з теоретичних курсів «Фізіологія та анатомія людини і тварин», «Біохімія», «Зоологія», «Біофізика»; ознайомитись з основними методами досліджень центральної нервової системи, вегетативної нервової системи, ознайомитись з основними методами досліджень сенсорних систем, дослідження показників системи кровообігу.
    Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є складовою циклу професійної практичної підготовки фахівців освітнього рівня “Бакалавр” за напрямом «Біологія». Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін освітнього рівня «магістр» спеціальності 091 «Біологія» за програмою підготовки «фізіологія людини і тварин», як “Фізіологія поведінки”, "Основи патологічної фізіології", "Нейрофізіологія", «Порівняльна фізіологія», «Вікова фізіологія», «Фізіологія праці та спорту». Методи та прийоми лабораторних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і в міждисциплінарних наук.
       
    7 семестр
     
    «Фізіологія вегетативної нервової системи»

    7 Дисципліна "Фізіологія вегетативної нервової системи” є базовою фізіологічною дисципліною, яка вивчає закономірності еволюції, структурної організації та функціонування вегетативної нервової системи, її центральної та периферичної ланки та аферентних шляхів. В ході вивчення курсу розглядається структурно-функціональна організація вегетативної рефлекторної дуги, вегетативних гангліїв симпатичної та парасимпатичної частини, нервових центрів і нейроефекторних з’єднань, симпатичні та парасимпатичні фізіологічні ефекти. Дисципліна викладається в обсязі 72 год. У курсі передбачено 2 змістові модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна іспитом. Знання, отримані з дисципліни «Фізіологія вегетативної нервової системи», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук (фізіологія ЦНС, фізіологія кровообігу, фізіологія травлення, фізіологія праці та спорту та ін.), так і в інших науках (фармакологія; екологічна фізіологія, психологія, зоопсихологія та ін.).
       
    «Фізіологія сенсорних систем»
     
    8 Предметом навчальної дисципліни є вивчення еволюції, організації і функціонування сенсорних систем людини і тварин. Фізіологічні функції сенсорних систем вивчаються на рівні рецепторів, провідних шляхів та кори великих півкуль.
    Мета дисципліни – сформувати загальні знання про закономірності еволюційного розвитку та функціонування сенсорних систем.
       
    «Фізіологія ЦНС»

     
    9 Дисципліна "Фізіологія центральної нервової системи” є базовою фізіологічною дисципліною, яка вивчає закономірності еволюції, структурної організації та функціонування центральної нервової системи людини і тварин від нейронного рівня до рівня регуляторних систем мозку. В ході вивчення курсу розглядається структурно-функціональна організація спинного мозку та усіх відділів головного мозку, основні патологічні процеси, які виникають при ураженні різних структур нервової системи. Знання, отримані з дисципліни «Фізіологія центральної нервової системи», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук (фізіологія сенсорних систем, фізіологія кровообігу, фізіологія травлення, фізіологія праці та спорту та ін.), так і в інших науках (фармакологія; екологічна фізіологія, психологія, зоопсихологія та ін.).
       
    «Морально-етичні засади природничих досліджень»

    10 Мета дисципліни ознайомити студентів з джерелами формування сучасних наукових уявлень про нерозривну єдність життя людини і всього живого на землі і формування сучасної теорії біоцентризму. Розкрити суть принципів етичного ставлення до тварин та розкрити етичні принципи використання досягнень сучасної науки.
       
    «Фізіологія кровообігу»
     
    11 Впродовж часу вивчення дисципліни студенти розглядають еволюційні аспекти розвитку системи циркуляції рідин у тваринному світі, аналізують властивості міокарду, які визначають безперервну діяльність серця, розглядають механічні та електричні прояви роботи серця, показники центральної гемодинаміки, ознайомлюються із морфо-функціональною класифікацією судин, визначають основні закономірності руху крові по судинам, отримують уявлення про мікроциркуляторне русло, пояснюють механізми регуляції роботи серця та тонусу судин.
    У цій дисципліні серцево-судинна система розглядається як самостійна складова організму, так і складова кардіо-респіраторної системи, що має зв’язки із системою крові, дихальною та нервовою системами органів. Методи дослідження серцево-судинної системи та гемодинаміки можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і міждисциплінарних наук.
    Мета дисципліни: ознайомити студентів із функціями серця і судин, які забезпечують безперервний рух крові, основами гемодинаміки, механізмами регуляції серцево-судинної системи та шляхами забезпечення функціонального перерозподілу крові в організмі.
       
    «Фармакологічна фізіологія»
     
    12 Предмет є базовою нормативною дисципліною для спеціальності “фізіологія людини і тварин”. Мета і завдання навчальної дисципліни “Фізіологічна фармакологія” - ознайомити студентів з закономірностями із механізмами взаємодії хімічних сполук з живими організмами на клітинно-молекулярному, органному та системному рівнях. Предмет навчальної дисципліни “Фізіологічна фармакологія” охоплює вивчення впливу речовин на біологічні системи різної складності – від цілого організму до окремих клітин, субклітинних утворень, рецепторів і ферментів.
       
    Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин (частина 2)

    13 Мета дисципліни – закріпити та розширити знання студентів з теоретичних курсів «Фізіологія та анатомія людини і тварин», «Біохімія», «Зоологія», «Біофізика»; ознайомитись з основними методами досліджень нервів та м’язів, дослідження показників системи кровообігу та дихання, травної системи.
    Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є складовою циклу професійної практичної підготовки фахівців освітнього рівня “Бакалавр” за напрямом «Біологія». Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін освітнього рівня «магістр» спеціальності 091 «Біологія» за програмою підготовки «фізіологія людини і тварин», як “Фізіологія поведінки”, "Основи патологічної фізіології", "Нейрофізіологія", «Порівняльна фізіологія», «Вікова фізіологія», «Фізіологія праці та спорту». Методи та прийоми лабораторних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і в міждисциплінарних наук.
       
    8 семестр

     
    «Ендокринологія»

     
    14 Дисципліна «Ендокринологія», є базовою фізіологічною дисципліною, особливостей анатомо-гістологічної будови і функціонування ендокринної системи та закономірностей перебігу метаболічних процесів у ній і регуляції її функцій відповідно до видової специфічності, а також при патологічних змінах в організмі людини і тварин.
    В ході вивчення курсу розглядаються механізми функціонування та регуляції функцій органів ендокринної системи відповідно до видової специфічності та при патології. Значення ендокринної системи у підтриманні динамічної постійності внутрішнього середовища в організмі людини і тварин у нормі та при патології.
       
    «Фізіологія видільної і статевої систем»

    15 Мета дисципліни - сформувати загальні знання про закономірності еволюційного розвитку та функціонування видільної та статевої систем. Предметом вивчення навчальної дисципліни є механізми функціонування та регуляцію функцій органів видільної і репродуктивної систем. В ході вивчення дисципліни демонструється значення видільної системи у підтриманні постійного складу внутрішнього середовища організму та розвиваються нові уявлення про клітинні і молекулярні механізми репродукції. Розглядається функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової-гонадної системи на різних стадіях онтогенетичного розвитку, роль гормональних і середовищних факторів у регуляції гаметогенезу, процеси статевого диференціювання в ході ембріогенезу, вплив факторів середовища на функціонування видільної і статевої систем.
       
    «Гепатологія»

     
    16 Курс присвячений вивченню особливостей будови, численних функцій та регуляції діяльності печінки, жовчовивідних шляхів і жовчного міхура у нормі й при патології. Вивчення дисципліни «Гепатологія» сприяє формуванню цілісного уявлення про фізіологічну роль в організмі гепатобіліарної системи та специфіку її нервово-гуморальної регуляції за різних фізіологічних і патологічних умов.
    Мета дисципліни – формування знання особливостей анатомо-гістологічної будови і функціонування печінки та закономірностей перебігу метаболічних процесів у ній і регуляції функцій гепато-біліарної системи відповідно до видової специфічності, а також при патологічних змінах в організмі людини і тварин.
       
    «Фізіологія кризових станів організму»

    17 Навчальна дисципліна “Фізіологія кризових станів організму людини” має особливе значення для засвоєння знань і вмінь що до закономірностей змін функціонування органів і систем при дії патогенних факторів та механізмах розвитку кризових станів організму. У цій дисципліні функціональні системи розглядаються і як самостійні елементи організму, і як його складові. Фізіологічні процеси, які висвітлюються в межах навчальної дисципліни, вивчаються на молекулярному, клітинному, тканинному, органному рівні та рівні систем. Методи досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і міждисциплінарних наук.
    Важливою частиною дисципліни є розгляд конкретних способів та прийомів надання першої долікарської невідкладної допомоги при різних кризових станах організму.
       
    Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин (частина 3)

    18 Мета дисципліни – закріпити та розширити знання студентів з теоретичних курсів «Фізіологія та анатомія людини і тварин», «Біохімія», «Зоологія», «Біофізика»; ознайомитись з основними методами досліджень печінки і жовчовиділення, дослідження показників системи кровообігу, ендокринної системи.
    Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є складовою циклу професійної практичної підготовки фахівців освітнього рівня “Бакалавр” за напрямом «Біологія». Навчальна дисципліна „Лабораторний практикум з фізіології людини і тварин” є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін освітнього рівня «магістр» спеціальності 091 «Біологія» за програмою підготовки «фізіологія людини і тварин», як “Фізіологія поведінки”, "Основи патологічної фізіології", "Нейрофізіологія", «Порівняльна фізіологія», «Вікова фізіологія», «Фізіологія праці та спорту». Методи та прийоми лабораторних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних, так і в міждисциплінарних наук.
       
    Освітній рівень «Магістр»
       
    2 семестр

     
    «Еволюція поведінки та антропогенез»

    19 Мета дисципліни – сформувати у студентів знання наукового розуміння загального процесу антропогенез, основних етапів формування сучасного типу людини, факторів антропогенезу, становлення та розвитку психіки, проблеми біологічного і соціального в поведінці, ролі біологічних детермінант у психіці.
       
    «Фізіологія онтогенезу»

    20 Основою навчальної дисципліни «Фізіологія онтогенезу» є розгляд механізмів та ведучих факторів розвитку фізіологічних функцій протягом онтогенезу. Зокрема детально висвітлюються питання про розвиток організму на різних етапах онтогенезу, вікові особливості систем органів, критичні етапи онтогенезу людини та тварин, механізми старіння та довголіття. Обґрунтовується закономірність виникнення мови, самосвідомості і свідомості як особливого механізму регуляції поведінки людини в соціальному середовищі. Розглядаються питання функціональні реакції органів в нормі та за умов порушення їх діяльності.
       
    «Фізіологія поведінки»

    21 Основою навчальної дисципліни «Фізіологія поведінки» є розгляд нейрофізіологічних механізмів реалізації вродженої та набутої поведінки людини і тварин. Зокрема детально висвітлюються  нейрофізіологічні механізми формування потреб; мотивацій, емоцій, навчання і пам’яті як базових для здійснення будь-якої цілеспрямованої поведінкової реакції людини і тварин. Обґрунтовується закономірність виникнення мови, самосвідомості і свідомості як особливого механізму регуляції поведінки людини в соціальному середовищі. Розглядаються питання поведінкових реакцій в нормі та за умов порушення діяльності мозку.
       
    «Порівняльна фізіологія»

    22 «Порівняльна фізіологія” охоплює вивчення функціонування організмів різних тварин, визначення спільних механізмів регуляції діяльності систем органів. В ході вивчення дисципліни наводиться та демонструється значення порівняльної фізіології для фізіології людини та тварин, зоології, еволюційної та екологічної фізіології.
    4. Завдання (навчальні цілі):
    1) сформувати уявлення про фізіологічні особливості функціонування різних тваринних організмів.
    2) засвоїти характеристику різних організмів в ракурсі їх положення на еволюційній драбині.
    3) дати студентам наукові уявлення про сучасні теорії розвитку типових фізіологічних систем організмів тварин.
       
    «Основи патологічної фізіології»

    23 Дисципліна " Основи патологічної фізіології” є базовою фізіологічною дисципліною, яка вивчає закономірності еволюції, структурної організації та функціонування організму людини і тварин від нейронного рівня до рівня регуляторних систем. В ході вивчення курсу розглядається структурно-функціональна організація організму людини, основні патологічні процеси, які виникають при ураженні різних структур і систем. Знання, отримані з дисципліни «Фізіологія центральної нервової системи», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук (фізіологія сенсорних систем, фізіологія кровообігу, фізіологія травлення, фізіологія праці та спорту та ін.), так і в інших науках (фармакологія; екологічна фізіологія, психологія, зоопсихологія та ін.).
       
    «Основи доказової медицини»

    24 Дисципліна є базовою для підготовки студентів до самостійної наукової роботи, в тому числі до статистичної обробки даних, які отримані в ході виконання дипломних робіт. Дисципліна покликана сформувати уявлення про основні положення доказової медицини як сукупності методологічних підходів при проведенні дослідження, оцінки та застосуванні отриманих результатів, а також стосовно методів статистичного аналізу медико-біологічних даних та вимог щодо представлення їх результатів в наукових публікаціях згідно правил оформлення публікацій Міжнародного комітету редакторів медичних журналів ICMJE. В результаті успішного опанування курсу студенти набудуть навичок самостійного опрацювання медико-біологічних даних в пакеті прикладних програм Statistica 7.0 (StatSoft, USA).
       
    3 семестр

     
    «Фізіологія праці і спорту»
     
    25 Предметом  навчальної дисципліни “Фізіологія праці і спорту” є вивчення функціонування, реакції та адаптації систем та органів організму людини на трудові навантаження. В ході вивчення дисципліни наводиться та демонструється значення фізіології праці для різних сфер трудової діяльності людини, включаючи спортивні навантаження. Завдання – сформувати уявлення про типи, види і форми праці, фази трудової діяльності; засвоїти особливості реакції та адаптації основних фізіологічних та енергетичних систем організму на робочі навантаження;  дати наукові уявлення про функціонування організму людини в екологічно змінених умовах.
       
    «Системна нозологія»

    26 Спецкурс «Системна нозологія» присвячений вивченню етіології і патогенезу розповсюджених нозологічних форм (хвороб) на рівні морфо-функціональних систем організму людини: крові, дихання, серцево-судинній, травній, видільній, нервовій, ендокринної, статевої. Крім причинності і механізмів перебігу означених порушень, розглядаються можливі засоби їх діагностики, корекції і лікування, що наближає біолога-фізіолога до можливого продовження наукової діяльності в клінічних лікувальних закладах.
       
    «Нейровізуалізація»
     
    27 Предметом вивчення навчальної дисципліни "Нейровізуалізація” є методи візуалізації структури, функції і біохімічних характеристик мозку на основі застосування сучасних фізичних, математичних методів і комп’ютерних технологій. Знання, отримані з дисципліни «Нейровізуалізація», можуть застосовуватись як у дослідженнях фізіологічних наук, зокрема таких, як фізіологія ЦНС, психофізіологія, загальна нейрофізіологія, патологічна фізіологія, фізіологія праці, вікова фізіологія, так і в міждисциплінарних науках (психологія, інженерна психологія, зоопсихологія та ін.). Завдання– сформувати уявлення про історію нейровізуалізації як науки; детально розглянути методи нейровізуалізації, їх фізичні основи; отримати уявлення про математичний апарат, який застосовується для отримання нейрозображень; дати студентам наукові уявлення про функціонування масштабних систем мозку на основі нейрозображень; навчити студентів обробляти та аналізувати результати фМРТ.
       
    «Фізіологія регіонального кровообігу»

    28 Дисципліна “Фізіологія реґіонарного кровообігу”   присвячена закономірностям функціонування реґіонарного кровообігу для  забезпечення органів і тканин поживними речовинами та пластичним матеріалом, здійснення в них газообміну та гуморальної регуляції. Окрім загальних закономірностей, розглядаються особливості кровообігу в різних органах і тканинах організму та механізми його регуляції; регіонарний кровообіг в органах і тканинах під час реалізації гомеостатичних і поведінкових реакцій організму та взаємодію при цьому регуляторних механізмів кровообігу.
       
    «Загальна нейрофізіологія»
     
    29 Предметом навчальної дисципліни "Загальна нейрофізіологія” є  вивчення молекулярних, клітинних та системних рівнів організації та функціонування нервової системи. В ході вивчення курсу розглядаються механізми трансдукції сигналів, формування мембранних потенціалів, функціонування основних нейрохімічних систем мозку. В курсі висвітлюється динаміка інформаційних процесів мозку, дається поняття про канонічні і неканонічні нейронні мережі, розкривається роль експансії асоціативної кори. Розглядається організація і функціонування основних розподілених нейронних мереж головного мозку (значима, центральні виконавчі і дефолтна, системи уваги, дзеркальних нейронів).
       
    «Електрофізіологія»

     
      Мета і завдання навчальної дисципліни “Електрофізіологія” – ознайомити студентів з базовими характеристиками, механізмами формування і функціональним значенням основних видів електричної активності головного мозку людини і тварин. Предмет навчальної дисципліни “Електрофізіологія ”  охоплює вивчення різних типів електричних реакцій головного мозку в цілому, а також його окремих складових. В ході вивчення  дисципліни наводиться та демонструється значення електрофізіології головного мозку для фізіології ЦНС, фізіології вищої нервової діяльності, психофізіології.
       
    «Молекулярна фізіологія»
     
      Мета дисципліни – ознайомити студентів з базовими знаннями про молекулярні механізми, що лежать в основі фізіологічних процесів життєдіяльності організму людини і тварин.
    Завдання навчальної дисципліни є знайомство студентів з базовим принципами організації молекул живої клітини в білкові системи, що підтримують нормальну функцію органів і організму в цілому. У завдання курсу входить також оволодіння студентами базовими методичними підходами, які застосовуються для дослідження функціонування молекулярних структур живих клітин на прикладі клітин центральної і периферичної нервових систем.
       
    Освітня програма «Екологія»
       
    Освітній рівень «Магістр»
    5 семестр

     
    «Екофізіологія тварин»

    32 Мета дисципліни - ознайомити студентів з закономірностями функціонування організмів на різних рівнях філогенетичого розвитку та механізмами фізіологічних адаптації. Завдання дисципліни - сформувати уявлення про фізіологічні особливості функціонування різних тваринних організмів; засвоїти характеристику різних організмів в ракурсі їх положення на еволюційній драбині; дати студентам наукові уявлення про сучасні теорії розвитку типових фізіологічних систем організмів тварин в залежності від екологічних умов існування.

     

     
     newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
    обов'язкових
    навчальних дисциплін
     Kafedra fiziolohii ta anatomii 2


    Перелік

    обов’язкових навчальних дисциплін,
    викладання яких забезпечує
    кафедра фізіології та анатомії


    Освітня програма «Біологія»
       
      Освітній рівень «Бакалавр»
       
    3 та 4 семестр 

    «Фізіологія та анатомія людини і тварин»

    1 Предметом вивчення навчальної дисципліни «Фізіологія і анатомія людини і тварин» є будова та фізіологічні функції людини і тварин, нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій, фізіологічні механізми адаптації фізіологічних функцій до різних умов оточуючого середовища, еволюція фізіологічних функцій та основні рушійні сили онтогенетичного та філогенетичного розвитку функцій. Мета дисципліни – сформувати загальні знання про закономірності еволюції, організації та функціонування систем організму людини і тварин та механізмів їх взаємодії.
       
    Освітня програма «Медицина»
       
    Освітній рівень «Магістр»
       
    1 та 2 семестр 

     
    «Анатомія людини» /  «Human anatomy»

    anatomy

    Анатомія як базова дисципліна є фундаментом для підготовки висококваліфікованих лікарів і займає одне з ключових місць у системі медичної освіти.
    Предметом вивчення цієї дисципліни є будова тіла людини, взаємозв'язок між його органами і системами, а також топографічні особливості, що забезпечують їхню нормальну функцію. Анатомія досліджує як макроскопічні, так і мікроскопічні структури організму, акцентуючи увагу на їхньому функціональному значенні та еволюційному розвитку.
    Анатомія забезпечує ґрунтовну підготовку майбутніх медиків, формуючи уявлення про нормальну будову організму як основу для розуміння патологічних змін і проведення клінічних маніпуляцій. Ця дисципліна тісно інтегрується з іншими навчальними предметами, такими як гістологія, ембріологія, фізіологія, патофізіологія, біологія людини та медична хімія.
    Опанування анатомії формує у студентів системний підхід до аналізу стану організму, дозволяє ефективно використовувати отримані знання для подальшого вивчення клінічних дисциплін і підготовки до професійної діяльності. Анатомія також сприяє розвитку просторового мислення, що є важливим для хірургії, діагностики та лікування пацієнтів.

    Anatomy as a fundamental discipline serves as the foundation for training highly qualified doctors and holds one of the central positions in the medical education system.
    The subject of this discipline is the structure of the human body, the interconnection between its organs and systems, as well as the topographic features that ensure their normal function. Anatomy studies both macroscopic and microscopic structures of the body, emphasizing their functional significance and evolutionary development.
    Anatomy provides a solid basis for the education of future medical professionals, creating an understanding of the normal structure of the body as a prerequisite for comprehending pathological changes and performing clinical procedures. This discipline closely integrates with other academic subjects such as histology, embryology, physiology, pathophysiology, human biology, and medical chemistry.
    Mastering anatomy develops a systemic approach to analyzing the state of the human body, enabling students to apply their knowledge effectively in the study of clinical disciplines and professional practice. Furthermore, anatomy enhances spatial thinking, which is essential for surgery, diagnostics, and patient treatment.

       
    3 та 4 семестр

     
    «Фізіологія / Physiology»
    (українською та англійською мовою)

    2

    Фізіологія як базова дисципліна, орієнтована на підготовку висококваліфікованих магістрів медицини і є одним із найважливіших предметів у системі медичної освіти.
    Предметом вивчення навчальної є функції живого організму, їх зв'язок між собою, регуляція і пристосування до зовнішнього середовища, походження і становлення в процесі еволюції і індивідуального розвитку особини.
    Фізіологія як навчальна дисципліна забезпечує підготовку медиків, які володіють значним обсягом теоретичних та практичних знань відносно структурно-функціональних особливостей організму на різних рівнях його організації та ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін й інтегрується з цими дисциплінами. Фізіологія закладає основи вивчення студентами патофізіології та пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з фізіології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності; закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій у процесі життєдіяльності.

    Physiology, as a basic discipline, contributes to training of highly qualified masters of medicine and is one of the most important subjects in the medical education system.
    The subject of this discipline is functioning of a living organism, how different processes are interconnected, regulation and adaptation to the environment, origins and formation of organisms over the course of evolution and individual development of separate specimen.
    Physiology as an academic discipline provides training for students of Dentistry at master level, who have a considerable amount of theoretical and practical knowledge about structural and functional features of the organism at various levels of its biological organization. Physiology is based on previous knowledge that students have in medical biology, medical and biological physics, medical chemistry, biochemistry and bioorganic chemistry, divisions of morphology, and integrates with these disciplines; lays the foundation for further study of pathophysiology and propedeutics of clinical disciplines, which allows for integration of teaching of these disciplines and development of skill for using knowledge of physiology in further studies and professional practice. Physiology establishes the basis of a healthy personal lifestyle and prevention of functional impairment in the process of life.

       
    5 та 6 семестр

     
    «Патофізіологія / Pathophysiology»

    pathophysiology

    Патофізіологія є однією з ключових дисциплін у підготовці майбутніх лікарів, яка забезпечує розуміння механізмів виникнення, розвитку та наслідків патологічних процесів і станів.
    Предметом вивчення патофізіології є закономірності порушень функцій організму, їх зв’язок із етіологічними факторами, патогенетичні механізми розвитку захворювань та компенсаторні реакції організму. Дисципліна досліджує механізми хвороб на рівні клітин, тканин, органів та систем, формуючи базу для діагностики, лікування та профілактики захворювань.
    Патофізіологія ґрунтується на знаннях, здобутих у процесі вивчення анатомії, гістології, фізіології, біохімії та мікробіології, і тісно інтегрується з ними. Вона також є базою для опанування клінічних дисциплін, таких як внутрішня медицина, педіатрія, хірургія та фармакологія.
    Опанування патофізіології дозволяє студентам зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки у виникненні та розвитку патологічних станів, що є важливим для формування клінічного мислення. Це забезпечує можливість аналізу проявів хвороб, оцінки ризиків ускладнень і вибору оптимальних терапевтичних стратегій.

    Pathophysiology is one of the fundamental disciplines in training future physicians, providing an understanding of the mechanisms of onset, progression, and consequences of pathological processes and conditions.
    The subject of pathophysiology is the study of the regularities of functional impairments in the body, their connection with etiological factors, pathogenic mechanisms of disease development, and compensatory reactions of the organism. This discipline examines the mechanisms of diseases at the cellular, tissue, organ, and systemic levels, forming the basis for diagnostics, treatment, and prevention of diseases.
    Pathophysiology builds upon knowledge acquired during the study of anatomy, histology, physiology, biochemistry, and microbiology, and it integrates closely with these subjects. Additionally, it serves as a foundation for clinical disciplines such as internal medicine, pediatrics, surgery, and pharmacology.
    Mastering pathophysiology enables students to understand the cause-and-effect relationships in the development and progression of pathological conditions, which is essential for developing clinical reasoning. This ensures the ability to analyze disease manifestations, assess the risk of complications, and choose optimal therapeutic strategies.

       

    Наші контакти

    Ми знаходимось за адресою:
    Україна, 03022, м. Київ-022,
    проспект Академіка Глушкова 2
    Станція метро Виставковий центр

    Приймальня директора:
    Кімната №307
    E-mail: biomed@knu.ua
    Телефон/Факс: +38044 521-35-98

    Гаряча лінія:
    E-mail: knu.ibm.questions@gmail.com

    Поштова та юридична адреса:
    Україна, 01601, місто Київ-601,
    вул. Володимирська, 64/13
    ННЦ "Інститут біології та медицини"

    Повідомити про помилку

    Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

    loader