НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ"

    Навчальні дисципліни

     
     newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
    обов'язкових
    навчальних дисциплін
     Kafedra Biomediciny LOGO




    Дисципліни, які викладаються студентам,
    що навчаються за освітньою програмою
    «Лабораторна діагностика»

     

     Освітній рівень «Бакалавр»
     1 семестр 
    «Вступ до університетських студій та історія медицини»
    1

     

     

    Навчальна дисципліна «Вступ до університетських студій та історія медицини» є базовим предметом, що має сформувати у студентів-початківців чітке розуміння принципів засвоєння інформації, історичні передумови і регламент навчального процесу в університеті. Протягом курсу викладаються сучасні знання про роботу мозку, як головного органу, що забезпечує сприйняття, обробку і систематизації інформації. Отримані в цьому блоці знання допоможуть студентам організувати подальший навчальний процес ефективно і усвідомлено. Також частина курсу присвячена вивченню медицини, яка як і будь-яка інша галузь людської діяльності та знання, обов’язково потребує ґрунтовного ознайомлення з її історією. Неможливо досконало оволодіти наукою без знання її історії. Методологічно правильна історична оцінка явища, факту, теорії і є справжня їх суть. Ось чому історія медицини – одна з теоретичних дисциплін у галузі медицини взагалі. Вона дає поняття про походження всього сучасного комплексу знань у цій галузі, про їх суть у процесі розвитку.
    «Іноземна мова»
    2 Навчальна дисципліна «Іноземна мова» має на меті розвивати мовну компетенцію студентів до рівня ретельного та усвідомленого використання іноземної мови у широкому колі реальних ситуацій на міжособистісному, професійному та освітньому рівнях. Курс передбачає систематичне засвоєння студентами основних мовленнєвих навичок та опанування великої кількості міжкультурних тем, лексичних вправ, сталих виразів, ідіом, базових побутових розмовних тем, що дасть змогу вільно орієнтуватися в сучасному світі за межами України. Вивчення основ іноземної мови спрямоване на формування та розвиток логічного мислення студентів, їх іншомовних мовленнєвих здібностей, різних видів пам’яті та уяви
       

    «Цитологія та гістологія людини»

    7 «Цитологія та гістологія людини» є обов’язковою навчальною дисципліною про будову, функціонування, еволюцію, онтогенез клітини як елементарної одиниці життя, а також взаємозв’язок морфологічних і функціональних особливостей тканин в нормі, при зміні їхнього фізіологічного статусу, на різних стадіях розвитку, а також при окремих видах патології. Завданнями дисципліни є: ознайомити студентів з закономірностями будови, розвитку, обміном речовин у клітинах та тканинах людини; сформувати уявлення про походження і загальні закономірності еволюційного розвитку клітин та тканин; про будову та сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових і прикладних досліджень у цитології та гістології.
       

    «Аналітична хімія»

    4 Навчальна дисципліна «Аналітична хімія» присвячена ознайомленню студентів з теорією найбільш важливих сучасних методів розділення, ідентифікації та визначення хімічного складу речовин. Предметом аналітичної хімії як науки є теорія і практика хімічного аналізу. Таким чином, аналітична хімія як фундаментальна наука розробляє та теоретично обґрунтовує методи хімічного аналізу речовин або їх сумішей. Практичною задачею дисципліни «Аналітичної хімії» є вивчення основних методів розділення речовин або їх сумішей, а також встановлення їх хімічного складу (якісного та кількісного).
       

    «Медична хімія»

    5 Дисципліна «Медична хімія» передбачає ознайомлення студентів із хімічними механізмами дії лікарських засобів, із теоретичними основами біоенергетики та кінетики біохімічних реакцій; властивостями розчинів та їхньої роль у перебігу біохімічних процесів; із сучасними уявленнями про розробку, виявлення, оптимізацією і отриманням ліків і біологічно активних сполук, вивчає їх метаболізму, спосіб дії на молекулярному рівні, а також залежності «структура-активність». Завданнями дисципліни є ознайомлення студентів із біогенним елементам і їхнім хімічним властивостям, розглянутим із позиції сучасних уявлень про будову атомів, хімічний зв'язок та будову молекул; висвітлення також питань нанохімії як однієї з основ розвитку нанотехнологій, що активно входять у медичну практику.
       

    «Анатомія людини»

     
    6 Вивчення дисципліни «Анатомія людини» являє собою адаптовану до потреб медицини класичну модель університетського курсу, який передбачає набуття кожним студентом знань у світі природничо-наукових уявлень про будову і функції організму людини в цілому, вміння використовувати набуті знання при подальшому вивченні інших фундаментальних наук медицини та у практичній діяльності лабораторного діагноста та дієтолога. Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини» як науки є системний підхід до опису форми, будови органів, положення (топографії) частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини.
       

    «Основи екології»

     
    7  Дисципліна «Основи екології» є базовою навчальною дисципліною, яка має світоглядний інтегральний характер. Світогляд студентів формується під час розгляду таких основних понять, як «людина», «діяльність», «навколишнє середовище», «екосистема», які водночас є об’єктами вивчення філософії, соціології, психології, природничих наук, але синтезуються в екологічні знання та культуру. Розкриваючи суть цих понять, студенти усвідомлюють функціональну нерозривність людини і навколишнього середовища, їхній взаємний вплив, що відображається не тільки на життєдіяльності, а й на способі мислення, активній соціальній позиції, особистій безпеці людини та стані довкілля.
       
    2 семестр  

    «Іноземна мова»

     
    2 Навчальна дисципліна «Іноземна мова» має на меті розвивати мовну компетенцію студентів до рівня ретельного та усвідомленого використання іноземної мови у широкому колі реальних ситуацій на міжособистісному, професійному та освітньому рівнях. Курс передбачає систематичне засвоєння студентами основних мовленнєвих навичок та опанування великої кількості міжкультурних тем, лексичних вправ, сталих виразів, ідіом, базових побутових розмовних тем, що дасть змогу вільно орієнтуватися в сучасному світі за межами України. Вивчення основ іноземної мови спрямоване на формування та розвиток логічного мислення студентів, їх іншомовних мовленнєвих здібностей, різних видів пам’яті та уяви.
       

    «Анатомія людини»

    6 Вивчення дисципліни «Анатомія людини» являє собою адаптовану до потреб медицини класичну модель університетського курсу, який передбачає набуття кожним студентом знань у світі природничо-наукових уявлень про будову і функції організму людини в цілому, вміння використовувати набуті знання при подальшому вивченні інших фундаментальних наук медицини та у практичній діяльності лабораторного діагноста та дієтолога. Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини» як науки є системний підхід до опису форми, будови органів,  положення (топографії) частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини.
       

    «Латинська мова та термінологія»

    8  Навчальна дисципліна «Латинська мова та термінологія» має на меті ознайомити студентів з системою латинської мови - однією з найдавніших мов індоєвропейської мовної сім'ї, та історичними етапами розвитку і становлення латинської мови як фахової мови медицини. Даний курс покликаний ознайомити студентів із основами граматики, обсяг якої необхідний для використання в практичній діяльності медика, та найбільш уживаною медичною термінологією: як анатомо-гістологічною, так і клінічною та фармацевтичною.
       

    «Фізіологія людини»

    9 В рамках курсу «Фізіологія людини» формуються уявлення про структурну та функціональну єдність фізіологічних систем організму людини. При цьому висвітлюються вікові та статеві особливості функціонування різних органів і систем. Отримані знання можуть бути використані студентами не лише у навчальному процесі, але і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
       

    «Ембріологія людини»

    10 Фундаментальна дисципліна «Ембріологія людини» висвітлює питання про закономірності ембріонального розвитку людини, особливості мікроскопічної та субмікроскопічної організації органів та систем органів на різних етапах ембріогенезу в умовах норми й при патології.
       

    «Техніка лабораторних робіт»

    11 «Техніка лабораторних робіт» - це інтегральна, міждисциплінарна, базисна медико-біологічна дисципліна, метою якої є навчання студентів теорії та практиці клініко-діагностичного аналізу, поглиблення знань з різних видів лабораторних методів, зокрема біохімічних, морфологічних (цитологічних) та мікробіологічних з урахуванням професійної направленості, необхідних майбутньому спеціалісту для засвоєння і розвитку практичних навичок при проведенні лабораторних досліджень. Студенти отримають професійні навички пошуку та аналізу інформації біомедичного профілю та фундаментальні, біомедичні, клінічні та соціальні знання з питань охорони здоров’я населення; профілактики, діагностики захворювань людини на індивідуальному, родинному та популяційному рівні, необхідні для здійснення професійної діяльності фахівця спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та лікування».
       

    «Медична та біологічна фізика»

    12 Навчальна дисципліна «Медична та біологічна фізика» поєднує фундаментальні загальнофізичні відомості з чіткою медико-біологічною спрямованістю. Поряд з матеріалом з фізики і біофізики студентам викладаються елементи теорії ймовірностей і математичної статистики, питання медичної метрології і електроніки, основи фотомедицини, дозиметрії та ін. Окремо приділяється увага питанню про фізичні методи діагностики та лікування.
       
    3 семестр  

    «Маніпуляційна техніка в клінічній медицині»

    13 «Маніпуляційна техніка в клінічній медицині» - дисципліна спрямована на формування у студентів теоретичних знать і практичних навичок надання першої домедичної допомоги, підготовки пацієнта до лікувально-діагностичних заходів; оформлення медичної документації, удосконалення технології виконання медичних послуг. Знання та вміння, придбані студентами в рамках дисципліни «Маніпуляційна техніка в клінічній медицині» є необхідною частиною професійного становлення майбутніх фахівців спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та лікування».
       

    «Патоморфологія та патофізіологія»

    13a Дисципліна «Патоморфологія та патофізіологія» спрямована на формування уявлення про основи розуміння студентами етіології, патогенезу і клінічних проявів хвороби через засвоєння нозології, типових патологічних процесів і патофізіології органів і систем, розкриття основних положень учення про хворобу, пояснення суті хвороботворного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на організм. Курс надає студентам знання з основних розділів патологічної анатомії й патологічної фізіології, які необхідні для правильного та глибокого засвоєння клінічних дисциплін, формування в майбутніх медичних працівників розуміння причин і механізмів перебігу патологічних процесів у організмі людини.
       

    «Фармакологія та медична рецептура»

    14 «Фармакологія та медична рецептура» - це інтегральна міждисциплінарна, що вивчає фізико-хімічні властивості лікарських засобів, шляхи їх введення в організм, основні механізми всмоктування хімічних сполук; біологічні бар’єри, депонування, класифікація і локалізація рецепторів, на які впливають речовини, що належать до різних терапевтичних груп фармакологічних препаратів, розподіл, хімічні перетворення лікарських речовин в організмі, виведення, дозування, залежність ефекту від віку і стану організму, основні групи лікарських засобів, найбільш широко вживаних в медицині, фізіологічні ефекти речовин, що належать до різних терапевтичних груп, залежність фармакотерапевтичного ефекту від властивостей лікарських препаратів, умов їх застосування та стану фізіологічного організму, застосування фармакологічних препаратів при лікуванні певних патологічних станах, класифікація лікарських форм, основні способи їх виготовлення та правила виписування рецептів.
       

    «Українська та зарубіжна культура»

    15 Знайомство з українською та зарубіжною культурами — невід’ємна частина інтелекту випускника вищого навчального закладу. Навчальна дисципліна «Українська та зарубіжна культура» сприяє розумінню сучасних соціокультурних процесів в Україні та світі, світоглядним передумовам та культуротворчій орієнтації сучасної людини. Дисципліна знайомить студентів з вузловими питаннями історії культури різних країн. Виклад матеріалу подається за основними етапами розвитку культури — від первісного суспільства до сьогоднішнього дня. Це дає уявлення про поступальний рух людської цивілізації та підвищення рівня матеріальної і духовної культури людства. Все це має практичне значення для удосконалення культурологічної підготовки студентів.
       

    «Біологічна хімія»

    16 Навчальна дисципліна «Біологічна хімія» є обов’язковою дисципліною, що присвячена таким фундаментальним поняттям як хімічні перетворення необхідні для забезпечення життєдіяльності. В контексті вивчення даної дисципліни розглядаються такі принципові біологічні поняття як ана- та катаболізм, їх особливості та значення відносно кожного класу біоорганічних сполук (білків, вуглеводів, ліпідів та нуклеїнових кислот). Дисципліна покликана узагальнити уявлення про системність та взаємоперехід різних метаболічних ланок живого і про роль закономірно скоординованих біохімічних перетворень у забезпеченні оптимальної гомеостатичної рівноваги при функціонуванні й пластичності організмів в змінних зовнішніх умовах.
       

    «Вибрані розділи трудового права і основ підприємницької діяльності»

    17 Викладання навчальної дисципліни «Вибрані розділи трудового права і основ підприємницької діяльності» спрямована на формування у студентів системи знань щодо теоретичних, економічних, інституційних, правових та організаційних основ підприємницької діяльності, опануванні студентами основних інститутів трудового права, а також необхідних компетенцій і початкових практичних навичок, потрібних для організації ведення підприємництва відповідно до вимог регуляторної політики держави та застосування трудового законодавства.
       
    4 семестр  

    «Соціально-політичні студії»

    18 Навчальна дисципліна «Соціально-політичні студії» спрямована на вивчення суспільства як цілісної системи, виявлення законів соціальної взаємодії соціальних груп, інститутів, особистості; політики, політичних відносин і процесів; політичної культури, політичних систем і режимів, політичних партій та суспільно-політичних рухів, класів, соціальних груп, кланів, еліт, їх інтересів, форм діяльності, методів боротьби за владу тощо. Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у студентів цілісної системи знань про соціально-політичну дійсність, норми соціально-політичної поведінки, соціально-політичні цінності, що має сприяти вихованню освічених людей, здатних раціонально і критично давати оцінку соціально-політичним феноменам, робити свідомий соціально-політичний вибір.
       

    «Філософія»

    19 Дисципліна «Філософія» має на меті надання знань з філософії як світогляду людини, або сукупності поглядів на світ у цілому та ставлення людини до цього світу, в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття. Завданнями дисципліни є забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.
       

    «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень»

    20 «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень» охоплює вивчення основних етіологічних та патогенетичних факторів виникнення захворювань органів травлення, дихальної, серцево-судинної та сечевидільних систем; основи клінічного обстеження хворого, основні симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів та їх оцінка, методичні основи фізикального обстеження хворого та семіологічна оцінка результатів обстеження хворого, клініко-діагностична інтерпретація показників найважливіших лабораторно-інструментальних досліджень в нормі та при даних захворюваннях; основні принципи лікування, прогнозу та профілактики.
       
     «Клінічна лабораторна діагностика» 
    21 Зміст навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика» охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навиків, необхідних лікарю-спеціалісту та спеціалісту з клінічної лабораторної діагностики для самостійної роботи з розпізнавання хвороб, постановки діагнозу та надання кваліфікованої допомоги хворим і потерпілим.
       
    «Мікробіологія з мікробіологічною діагностикою» 
    22 Навчальна дисципліна «Мікробіологія з мікробіологічною діагностикою» присвячена вивченню будови прокаріотичних клітин, їх морфології, типів метаболізму, генетики; способам культивування мікроорганізмів у лабораторних і промислових умовах, принципам складання поживних середовищ; розповсюдженню мікроорганізмів у природі та закономірностям їх існування у різних екологічних нішах; причинам патогенності мікроорганізмів, збудників основних бактеріальних інфекційних захворювань; основам мікробних біотехнологій; виробництву антибіотиків; основним методам мікробіологічної діагностики.
       
    «Навчальна практика з мікробіології»
    «Навчальна практика з клінічної лабораторної діагностики»
       
    5 семестр  
    «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень»
    20 «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень» охоплює вивчення основних етіологічних та патогенетичних факторів виникнення захворювань органів травлення, дихальної, серцево-судинної та сечевидільних систем; основи клінічного обстеження хворого, основні симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів та їх оцінка, методичні основи фізикального обстеження хворого та семіологічна оцінка результатів обстеження хворого, клініко-діагностична інтерпретація показників найважливіших лабораторно-інструментальних досліджень в нормі та при даних захворюваннях; основні принципи лікування, прогнозу та профілактики.
       
    «Клінічна лабораторна діагностика»
    21 Зміст навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика» охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навиків, необхідних лікарю-спеціалісту та спеціалісту з клінічної лабораторної діагностики для самостійної роботи з розпізнавання хвороб, постановки діагнозу та надання кваліфікованої допомоги хворим і потерпілим.
       
    «Вірусологія з вірусологічною діагностикою»
    23 Навчальна дисципліна “Вірусологія з вірусологічною діагностикою» є базовою дисципліною, що формує уявлення про віруси, їх структурну та функціональну різноманітність, особливості взаємовідносин вірусів, пріонів та їх хазяїв, основні вірусні захворювання людини, тварин та прокаріотів. У ході вивчення дисципліни приділяється увага сучасній класифікації, генетиці та молекулярній біології вірусів з оцінкою окремих вірусних інфекцій, їх патогенезу, епідеміології та лікування. Розглядаються питання методів діагностики та профілактики вірусних хвороб людини, плануванню та проведенню профілактичних та протиепідемічних заходів щодо вірусних хвороб.
       
     «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» 
    24 Предметом вивчення навчальної дисципліни «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» є закономірності фізичного та психомоторного розвитку дітей різного віку, анатомо-фізіологічні особливості та семіотика ураження різних органів та систем дитячого організму, принципи клініко-лабораторної діагностики та дифдіагностики, сучасні принципи лікування основних нозологічних форм у дітей різного віку. Педіатрія з оцінкою результатів досліджень як навчальна дисципліна ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, анатомії, гістології, фізіології й інтегрується з цими дисциплінами.
       
    «Лабораторна діагностика паразитарних інвазій»
    25 Навчальної дисципліна «Лабораторна діагностика паразитарних інвазій» вивчає методи лабораторного дослідження паразитарних хвороб, питання морфофункціональних особливостей паразитів, їх локалізації, патогенезу, циклу розвитку, шляхи зараження, заходи боротьби i профілактики.
       
    «Клінічна хімія»
    26 В межах опанування навчальної дисципліни «Клінічна хімія» студенти знайомляться із методи аналітичної хімії для дослідження біологічних об'єктів на предмет вмісту певних хімічних речовин (біомаркерів) з метою діагностики захворювань або патологічних станів організму.
       
    6 семестр  
    «Клінічна лабораторна діагностика»
    21 Зміст навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика» охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навиків, необхідних лікарю-спеціалісту та спеціалісту з клінічної лабораторної діагностики для самостійної роботи з розпізнавання хвороб, постановки діагнозу та надання кваліфікованої допомоги хворим і потерпілим.
       
    «Імунологія з імунологічною діагностикою»
    27 Навчальна дисципліна «Імунологія з імунологічною діагностикою» присвячена будові імунної системи ссавців; класифікації типів реакцій імунної системи; механізмам активації імунної реакції; ефекторним клітинним та гуморальним механізмам природної резистентності (вродженого імунітету); клітинним та гуморальним засобам адаптивного (специфічного) імунітету. Розглянуто патологічні прояви імунної реактивності, класифікацію та характеристику імунологічних методів дослідження та діагностики, напрямки розвитку імунобіотехнології.
       
    «Хірургія з оцінкою результатів досліджень»
    28 Предмет навчальної дисципліни «Хірургії з оцінкою результатів досліджень» базується на синдромному підході до вивчення основних патологічних станів в хірургії з вивченням студентами окремих методів діагностики та лікування хірургічної патології. Надбання навичок клінічного, лабораторного та інструментальних методів дослідження хворих, знання основних синдромів значно полегшує засвоєння інших розділів клінічної медицини. Особлива увага приділяється на застосування в хірургії новітніх технологій діагностики, сучасних лабораторних та інструментальних методів дослідження та інш. При проходженні курсу загальної хірургії студенти засвоюють перелік практичних навичок, які лежать в основі надання невідкладної медичної допомоги.
       
    «Охорона праці в галузі»
    29 Навчальна дисципліна «Охорона праці в галузі» присвячена вивчення основ законодавства України з охорони праці і засвоєння комплексу адміністративних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних і медичних заходів, спрямованих на профілактику виробничого травматизму, виникнення професійних отруєнь і захворювань та інших несприятливих порушень у стані здоров’я в результаті впливу шкідливих чинників виробничого середовища у галузі охорони здоров’я, формування у студентів цілісної уяви про основи здорового способу життя та профілактики виникнення небезпечних ситуацій у професійній діяльності майбутнього фахівця охолони здоров’я.
       
    «Навчальна практика з імунології»
    «Навчальна практика з клінічної лабораторної діагностики»
       
    7 семестр  
    «Інфекційні хвороби з оцінкою результатів досліджень»
    30 Викладання навчальної дисципліни «Інфекційні хвороби з оцінкою результатів досліджень» забезпечить майбутнього лікаря-лаборанта знаннями стосовно організації роботи лабораторної служби та клініко-діагностичної лабораторії, а також проведення внутрішнього та зовнішнього контролю якості.
    Предметом навчальної дисципліни є вивчення понять, термінології та організаційних аспектів в роботі сучасної клініко-діагностичної лабораторії та забезпечення точних, надійних та об’єктивних клінічних лабораторних досліджень.
       
    «Військова медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій»
     31  Навчальна дисципліни «Військово медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій» присвячена наданню теоретичних знать та практичних навичок студентам щодо надання ними першої медичної допомоги пораненим та ураженим на полі бою та підчас надзвичайних ситуації та катаклізмів та долікарської допомоги на медичному пункті батальйону. В курсі особу увагу приділено питаннюм класифікації надзвичайних ситуацій, медико-тактичним характеристикам різного виду аварій, стихійних лих, принципам захисту населення від уражаючих факторів екстрених ситуацій та при застосуванні сучасної зброї; принципам лікувально-евакуаційного забезпечення населення в системі Державної служби медицини катастроф.
       
    «Гігієна з гігієнічною експертизою»
    32 В рамках курсу «Гігієна з гігієнічною експертизою» у студентів формуються уявлення про гігієну як основну дисципліну природоохоронного та профілактичного спрямування. Студенти отримують професійні знання і навички щодо принципів дослідження факторів навколишнього середовища, їх впливу на здоров’я людини, значення гігієнічних нормативів, профілактичних заходів, які забезпечують оптимальні умови для життєдіяльності людини. Отримані знання можуть бути використані студентами не лише у навчальному процесі, але і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
       
    «Навчальна практика з гігієни»
       
       
    8 семестр  
    «Гігієна з гігієнічною експертизою»
    32 В рамках курсу «Гігієна з гігієнічною експертизою» у студентів формуються уявлення про гігієну як основну дисципліну природоохоронного та профілактичного спрямування. Студенти отримують професійні знання і навички щодо принципів дослідження факторів навколишнього середовища, їх впливу на здоров’я людини, значення гігієнічних нормативів, профілактичних заходів, які забезпечують оптимальні умови для життєдіяльності людини. Отримані знання можуть бути використані студентами не лише у навчальному процесі, але і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
       
    «Виробнича практика»
    «Комплексний теоретичний державний екзамен зі спеціальності»
    «Практично-орієнтований державний екзамен зі спеціальності»

     

     
     newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
    обов'язкових
    навчальних дисциплін
     Kafedra Biomediciny LOGO


    Перелік

    обов’язкових навчальних дисциплін,
    викладання яких забезпечує
    кафедра біомедицини 

    Дисципліни, які викладаються студентам,
    що навчаються за освітньою програмою
    «Лабораторна діагностика»

       
      Освітній рівень «Бакалавр»
       
    1 семестр 
    Вступ до університетських студій та історія медицини
    Іноземна мова
    Цитологія та гістологія людини
    Аналітична хімія
    Медична хімія
    Анатомія людини
    Основи екології
     
       
    2 семестр  
    Іноземна мова
    Анатомія людини
    Латинська мова та термінологія
    Фізіологія людини
    Ембріологія людини
    Техніка лабораторних робіт
    Медична та біологічна фізика
     
       
    3 семестр  

    Фармакологія та медична рецептура
    Українська та зарубіжна культура
    Маніпуляційна техніка в клінічній медицині
    Біологічна хімія
    Вибрані розділи трудового права і основ підприємницької діяльності

     
       
    4 семестр  

    Соціально-політичні студії
    Філософія
    Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень
    Клінічна лабораторна діагностика
    Мікробіологія з мікробіологічною діагностикою
    Навчальна практика з мікробіології
    Навчальна практика з клінічної лабораторної діагностики

     
       
    5 семестр  

    Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень
    Клінічна лабораторна діагностика
    Вірусологія з вірусологічною діагностикою
    Педіатрія з оцінкою результатів досліджень
    Лабораторна діагностика паразитарних інвазій
    Клінічна хімі

     
       
    6 семестр  
    Клінічна лабораторна діагностика
    Імунологія з імунологічною діагностикою
    Хірургія з оцінкою результатів досліджень
    Охорона праці в галузі
    Навчальна практика з клінічної лабораторної діагностики
    Навчальна практика з імунології
     
       
    7 семестр  
    Інфекційні хвороби з оцінкою результатів дослідження
    Військово медична підготовка та медицина
    Гігієна з гігієнічною експертизою
    Навчальна практика з гігієни
     
       
    8 семестр  

    Гігієна з гігієнічною експертизою
    Виробнича практика
    Комплексний теоретичний державний екзамен зі спеціальності Практично-орієнтований державний екзамен зі спеціальності

     

     

     
     newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
    вибіркових
    навчальних дисциплін
     Kafedra Biomediciny LOGO



    Дисципліни, які викладаються студентам,
    що навчаються за освітньою програмою
    «Лабораторна діагностика»

     

       
      Освітній рівень «Бакалавр»
       
    3 семестр

     
    «Медична інформатика»

    1

    Медична інформатика – це сучасна інтегральна, міждисциплінарна наука, що виникла на перетині інформатики, комп’ютерних технологій та медицини.
    Ця дисципліна стосується ресурсів, баз даних, алгоритмів та методів, які необхідні для оптимізації отримання, зберігання, передачі та використання інформації в галузі біомедицини.
    В ході вивчення дисципліни наводиться та демонструється значення і практичне застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій при опрацюванні медико-біологічних даних. Студенти отримають професійні навички пошуку та аналізу інформації медичного профілю, використання інноваційних програм, ресурсів та комп’ютерних технологій для розвитку науково-обґрунтованої медицини, а також проведення власних досліджень у галузі медичної інформатики.
       
    «Медична біологія»
     
    2 Навчальна дисципліна «Медична біологія» - комплексна наука, яка вивчає біологічні основи станів людини, використовуючи мікроскопічні, молекулярно-генетичні, біохімічні, генеалогічні та інші методи дослідження.
    Вона обзнайомлює студентів з макро- та мікроструктурою організму людини, основами функціонування органів і систем, причинами їх порушення та виникнення хвороб, способами їх діагностики та профілактики.
    Вивчаються також питання паразитології: дія паразитів на людину, діагностика та профілактика паразитарних захворювань. Розуміння механізмів виникнення патології на різних рівнях організації живої матерії, принципів збереження здоров’я і чинників виникнення хвороб дозволяє запобігати їм, вірно діагностувати і лікувати людину.
       
    «Історія України»

    3 Навчальна дисципліна «Історія України» знайомить студентів із процесами, явищами, історичними фактами, закономірностями і особливостями історичного розвитку населення на теренах України в період від давніх часів до наших днів.
    «Історія України» має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.
       
    «Українська мова»

    4 Курс «Українська мова» має за мету ознайомити студентів з основами культури мови та фахового мовлення, виявити специфіку функціонування усної і писемної форм сучасної літературної української мови відповідно до напряму підготовки та обраного фаху, навчити студентів основних принципів користування словниками, вільно володіти лексикою і термінологією своєї спеціальності, виробити у них навички оформлення сучасних найбільш уживаних ділових документів, сформувати практичні навички та вміння до професійного спілкування державною українською мовою у суспільстві та спільній фаховій мовленнєвій діяльності.
       
    «Історія української державності

    5 Навчальна дисципліна «Історія української державності» допомагає студентам осмислити ключові аспекти історії, національних та державотворчих процесів, основні етапи формування українського національно-визвольного руху, його конкретний зміст і форми; визначити роль і місце в національному державотворенні видатних історичних осіб.
    У ході вивчення дисципліни студенти мають виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; системно аналізувати основні етапи розвитку державності українського народу та використовувати одержані знання для аналізу сучасних проблем державно-політичного та національно-культурного життя України.
    Шляхом переосмислення та оновлення історичних знань, що є гарантією незворотності національно-державного відродження українського народу – сформувати всебічно розвинену та соціально активну особистість, з чіткою громадянською позицією.
       
    4 семестр

     
    «Молекулярна біологія»
     
    6 Курс присвячено базовим механізмам перебігу біологічних процесів на молекулярному рівні.
    Розглядаються принципи структурної організації білків, нуклеїнових кислот і макромолекулярних комплексів; структурна організація спадкового апарату клітини; молекулярні механізми транскрипції, процесингу РНК, біосинтезу білків, реплікації, репарації і рекомбінації ДНК; молекулярні механізми регуляції біологічних процесів; принципи методів молекулярної біології.
       
    «Біотехнологія»

    7 «Біотехнологія» – це інтегральна наука, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук.
    Завданням біотехнології є використання комплексу фундаментальних, прикладних наук та технічних засобів, спрямованих на одержання та використання клітин мікроорганізмів, тварин і рослин, а також продуктів їх життєдіяльності: ферментів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків та ін. Взаємодія біохімії, молекулярної біології, генетики, генної інженерії, мікробіології, хімії і хімічної технології в області проблемних питань біотехнології веде до створення нових біологічних агентів, вдосконалення керування біосинтезу, тощо. Біотехнологія - саме та дисципліна, що сьогодні визначає науково-технічний прогрес і вирішує глобальні проблеми людства – ліквідація недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я й якості навколишнього середовища.
       
    5 семестр

     
    «Загальна генетика»
     
    8 Генетика – це одна з фундаментальних дисциплін біології, яка вивчає закономірності спадковості та мінливості живих організмів.
    Предмет навчальної дисципліни “Загальна генетика” охоплює вивчення понять, принципів, методів, методичних підходів та теорії генетики і суміжних наук.
    В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів, понять і теорій в галузі науки та в інших сферах суспільної діяльності (медицина, сільське господарство, біотехнологія, пошук нових генетичних ресурсів, безпека життєдіяльності, охорона природи, моделі сталого розвитку природи і суспільства, освіта тощо).
       
    «Клітинна інженерія»

    9 Навчальна дисципліна «Клітинна інженерія» спрямована на формування теоретичних, практичних засад і принципів, спрямованих на визначення основних біотехнологічних напрямків використання властивостей мікроорганізмів, клітин, тканин та органів рослин і тварин для задоволення потреб людини.
    Клітинна інженерія включає реконструкцію життєздатної клітини з окремих фрагментів різних кліток, об'єднання двох цілих клітин, що належать різним видам, з утворенням нової, несучої генетичний матеріал вихідних клітин, і інші операції.
       
    «Ендокринологія з оцінкою результатів досліджень»

    10 «Ендокринологія з оцінкою результатів досліджень» створює у студентів цілісне уявлення про ендокринну систему, глибоке знання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування основних захворювань ендокринних залоз, в першу чергу цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, надниркових залоз, невідкладних станів при них.
    Дисципліна висвітлює роль ендокринної системи в патогенезі захворювань внутрішніх органів, ознайомлює студентів із організацією ендокринологічної служби в країні та принципами диспансеризації хворих з ендокринною патологією.
       
    «Фтизіатрія з оцінкою результатів досліджень»

    11 «Фтизіатрія з оцінкою результатів досліджень» - клінічна дисципліна, призначена для вирішення завдань з первинного обстеження хворого на туберкульоз легень, постановці попереднього діагнозу, надання первинної екстреної допомоги хворим на туберкульоз (з легеневою кровотечею, спонтанним пневмотораксом, асфіксією, гострою легенево-серцевою недостатністю) і проведення протитуберкульозних лікувальних заходів.
    Кожен випускник спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та лікування» зобов'язаний своєчасно запідозрити у хворого туберкульоз, правильно провести діагностику і направити хворого до протитуберкульозного спеціалізованого закладу.
       
    6 семестр

     
    «Епідеміологія»
     
    12 Навчальна дисципліни «Епідеміологія» направлена на формування системи базових знань з теорії механізму передачі збудників інфекційних хвороб, практичних вмінь та навичок з планування і здійснення протиепідемічних та профілактичних заходів щодо найбільш поширених та особливо небезпечних інфекційних хвороб на основі використання описових, аналітичних, експериментальних та прогностичних методів епідеміологічних досліджень.
       
    «СНІД»

    13 Дисципліна «СНІД» розглядає процеси, що розвиваються в організмі у відповідь на інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Розглянуто стадії ВІЛ-інфекції та описано діагностичні підходи до її моніторингу для оцінки стану як стану імунної системи, так і загального стану хворого. Детально вивчено клінічну картину ВІЛ-інфекції та СНІДу, зокрема, опортуністичні інфекції, що виникають на тлі пригнічення імунітету.
    Проаналізовано методи лікування ВІЛ-інфекції (від традиційної антиретровірусної терапії до новітніх методів генної терапії), а також підходи до пошуку потенційних препаратів та розробки вакцин проти ВІЛ.
    Знання, засвоєні під час вивчення даної дисципліни, є необхідними медичними працівникам, які спеціалізуються у галузі лабораторної діагностики, ця дисципліна надає інформацію не тільки про діагностику ВІЛ-інфекції, а й створює уявлення про діагностику імунітету взагалі.
       
    «Онкологія з оцінкою результатів досліджень»

    14 Навчальна дисципліна «Онкологія з оцінкою результатів досліджень» охоплює вивчення основних концепцій клінічної онкології та принципів фундаментальних досліджень пухлин, ідентифікації діагностичних, прогностичних та предиктивних біомаркерів пухлинного процесу, індивідуалізації лікування та ін. В рамках викладання дисципліни детально розглядаються питання патогенетичних основ та механізмів розвитку злоякісних новоутворень, молекулярно- генетичних особливостей їхньої прогресії та метастазування. В ході викладання дисципліни особлива увага приділяється висвітленню прикладних аспектів фундаментальної онкології, наводиться та/або демонструється можливість практичного застосування і значення окремих лабораторних методів для ранньої діагностики солідних пухлин та лімфопроліферативних захворювань.
       
    «Соціальна медицина»

    15 Об'єктом вивчення «Соціальної медицини» є громадське здоров'я, тобто здоров'я суспільства, населення країни, континенту, світу, популяції в цілому, яке розглядається як найважливіший економічний потенціал і медико-соціальний ресурс країни, обумовлений впливом різних факторів навколишнього середовища і способу життя населення, що дає забезпечити оптимальний рівень якості і безпеки життя, гармонійний розвиток особистості і суспільства.
    Дисципліна спрямована на засвоєння студентами принципів розробки заходів задля покращання здоров’я населення та окремих його контингентів; формування знань з питання втрати працездатності, її видів, порядку організації експертизи працездатності та дій медичних працівників щодо конкретних ситуацій експертизи втрати працездатності; опанування принципів розробки управлінських рішень, спрямованих на вдосконалення діяльності закладів охорони здоров’я.
       
    «Дерматологія, венерологія з оцінкою результатів»

    16 Викладання дисципліні «Дерматологія, венерологія з оцінкою результатів» має за мету формування системних медичних знань, вмінь та навичок ранньої діагностики шкірних та венеричних захворювань.
    Передбачається, що оволодіння знаннями стосовно основних клінічних ознак шкірних та венеричних хвороб дасть можливість спеціалісту вчасно розпізнати такі хвороби та спрямувати пацієнта до лікаря-дерматовенеролога або до лікаря загальної практики. Обізнаність стосовно проявів венеричних хвороб та інфекцій, що передаються статевим шляхом (ВІЛ-інфекція, гепатити В і С, папіломовірусна інфекція та інші) є важливою складовою професійної підготовки лікаря-лаборанту, а знання профілактичних заходів щодо зазначених хвороб є обов’язком фахівця будь-якої спеціальності та спеціалізації.
       
    «Неврологія з оцінкою результатів досліджень»
     
    17 Метою дисципліни «Неврологія з оцінкою результатів досліджень» є вивчення основних симптомів і синдромів ураження нервової системи, дослідження неврологічного статусу; визначення етіологічних факторів та патогенетичних механізмів розвитку основних неврологічних захворювань, розробка реабілітаційних та профілактичних заходів основних неврологічних захворювань.
       
    «Акушерство та гінекологія з оцінкою результатів досліджень»

    18 Навчальна дисципліна «Акушерство та гінекологія з оцінкою результатів досліджень» направлена на придбання студентами знань з фізіологічного та патологічного акушерства, з етіологічних та патогенетичних факторыв основних захворювань жіночої репродуктивної системи, консервативної та оперативної гінекології, засвоєння загальних принципів ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду, вміння аналізувати акушерську ситуацію та хірургічні ризики гінекологічної хворої, визначати фактори, що впливають на планування сім’ї та розробляти заходи, спрямовані на раціональне планування сім’ї, використовувати основні та додаткові методи досліджень.
       
    «Психіатрія та наркологія з оцінкою результатів досліджень»

    19 Навчальна дисципліна «Психіатрія та наркологія з оцінкою результатів досліджень» закладає основи вивчення студентами психіатрії, наркології та інших клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами;  забезпечує формування умінь застосовувати знання з медичної психологи в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;  закладає основи пізнання лікарем психології хворої людини, обґрунтування попереднього діагнозу психічних та психосоматичних розладів, визначення тактики ведення хворих, призначення невідкладної медичної допомоги, формування здорового способу життя та профілактики порушення психічних функцій в процесі життєдіяльності та при різних захворюваннях.
       
    7 семестр

     
    «Сучасні лабораторні дослідження»
     
    20 Дисципліна «Сучасні лабораторні дослідження» є складовою підготовки фахівців освітнього рівня «бакалавр» за напрямом підготовки «Лабораторна діагностика».  
    Основне завдання дисципліни – засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навиків сучасних лабораторних досліджень при встановленні та верифікації діагнозу у хворих на найпоширеніші захворювання, здійснення об’єктивної оцінки стану здоров’я, проведення діагностики захворювань, моніторингу ефективності лікування, подальшого прогнозу перебігу хвороби та якості життя.
       
    «Ензимодіагностика»

    21 «Ензимодіагностика» ґрунтується на ролі ферментів у діагностиці фізіологічного стану організму і полягає в постановці діагнозу захворювання (або синдрому) на основі визначення активності ферментів у біологічних рідинах людини.
    Дисципліна ознайомлює студентів із знаннями, що кожен орган або тканина має характерний для них спектр ферментів та поява їх у крові надає змогу діагностувати патологію. Також причиною використання ферментів у діагностиці є те, що в організмі здорової людини підтримується стан динамічної рівноваги між процесами анаболізму та катаболізму. Тому вміст у крові ферментів є величиною відносно постійною, а збільшення або зниження активності ферментів у ній свідчать про наявність патологічних процесів.
       
    «Клінічна мікробіологія»

    22 Навчальна дисципліна «Клінічна мікробіологія» направлена на формування системи знань про способи співіснування мікроорганізмів і організму людини, біологічні властивості мікроорганізмів, які викликають мікробні ускладнення; протимікробні методи і засоби боротьби з хвороботворними мікроорганізмами, антимікробні сполуки (антисептики, антибіотики, хіміопрепарати, дезінфектанти); професійних умінь та практичних навичок з виділення та дослідження мікроорганізмів, що викликають мікробні ускладнення.
       
    «Мікробіологія інфекційних хвороб людини бактеріальної етіології»

    23 Навчальна дисципліна «Мікробіологія інфекційних хвороб людини бактеріальної етіології» висвітлює закономірності поширення бактеріальних збудників, їх основні фізіолого-біохімічні властивості, фактори патогенності, антигенну структуру, патогенез, формування імунітету.
    Вона ознайомлює студентів із сучасними методами ідентифікації, детекції та діагностики бактеріальних збудників захворювань людини та надає можливість оволодіти засадами планування та проведення діагностичних досліджень.
       
    «Урологія з оцінкою результатів досліджень»

    24 Дисципліна «Урологія з оцінкою результатів досліджень» спрямована навчити студентів визначати тактику ведення пацієнтів з найбільш поширеними урологічними захворюваннями; пояснювати принципи відновного лікування та реабілітації хворих з ураженнями сечовидільної системи; проводити диференційну діагностику урологічних захворювань, встановлювати попередній діагноз при найбільш поширених урологічних захворюваннях.
       
    «Пропедевтика внутрішньої медицини»

    25 Предметом навчальної дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини» є вивчення принципів діагностики захворювань внутрішніх органів. Студентів ознайомлюють з проведенням опитування та фізикального обстеження хворих та аналізом їх результатів в клініці внутрішніх хвороб; аналізом результатів основних лабораторних та інструментальних методів дослідження; визначенням провідних симптомів та синдромів у клініці внутрішніх хвороб. 
       
    «Лабораторна служба. Оцінка аналітичних методів»
     
    26 «Лабораторна служба. Оцінка аналітичних методів» охоплює вивчення понять, термінології та організаційних аспектів в роботі сучасної клініко-діагностичної лабораторії та забезпечення точних, надійних та об’єктивних клінічних лабораторних досліджень. Предмет вчить принципам організації лабораторної справи, основам діяльності та контролю якості клініко-діагностичної лабораторії, визначенню її необхідних виробничих потреб.
       
    «Організація лабораторної служби»

    27 Навчальна дисципліна «Організація лабораторної служби» ознайомлює студентів із організаційною структурою лабораторної служби, принципами та формами централізації клінічних лабораторних досліджень, критеріями вибору лабораторного обладнання для медичних лабораторій, основами економічної ефективність медичних лабораторій та шляхами її  покращення; вимогами організації робочих місць та безпеки в медичних лабораторіях; сертифікацією, акредитацією та ліцензуванням медичних лабораторій та лабораторних послуг.
       
    8 семестр

     
    «Клінічна хімія. Система гемостазу»

    28 В межах опанування навчальної дисципліни «Клінічна хімія. Система гемостазу» студенти знайомляться із аналітичними методами біохімії крові для дослідження на предмет вмісту певних хімічних речовин (біомаркерів) з метою діагностики захворювань або патологічних станів організму.
       
    «Біохімічні методи дослідження системи гемостазу»

    29 В межах опанування навчальної дисципліни «Біохімічні методи дослідження системи гемостазу» студенти знайомляться із аналітичними методами біохімії крові для дослідження на предмет вмісту певних хімічних речовин (біомаркерів) з метою діагностики фізіологічного або патологічних станів організму.
       
    «Гігієна харчування»

    30 Навчальна дисципліна «Гігієна харчування» надає відомості про вплив аліментарного фактора на організм людини і розробляє заходи щодо попередження захворювань і зміцнення здоров'я та збільшення тривалості активного життя шляхом впровадження принципів раціонального харчування і вимог до якості і безпеки споживаних харчових продуктів.
       
    «Сучасні проблеми екології людини»

    31 Навчальна дисципліна «Сучасні проблеми екології людини» вивчає закономірності взаємодії людини з довкіллям, вплив останнього на збереження здоров’я, пристосування людського організму до сучасних техногенних змін навколишнього середовища, визначає індивідуальні особливості людини та вишукує принципи й методи морального і духовного її виховання на шляху перебудови мислення для усвідомлення своєї ролі в природі. Студент має знати основні сучасні проблеми екології\ та усвідомити, що будь-яка діяльність людини впливає на довкілля, а погіршення стану біосфери небезпечно для усього живого, у тому числі і для людини.
       
    «Імунодіагностика»​
     
    32 Навчальна дисципліна «Імунодіагностика» ознайомлює студентів із сучасними методами імунної системи, які використовуються для дослідження, інфекційних захворювань, діагностики онкологічних процесів, захворювань ендокринної системи і багатьох інших. Почасти це пов'язано з залученнями імунної системи в самі різні за етіологією і патогенезом захворювання в межах єдності нейро-імуно-ендокринної регуляції гомеостазу, почасти - з використанням імунологічних підходів у виготовленні реактивів, тест-систем для дослідження практично будь-яких молекул і клітин. 
       
    «Методи дослідження імунної системи»

    33 Навчальна дисципліна «Методи дослідження імунної системи» ознайомлює студентів із сучасними методами імунодіагностики, які використовуються для дослідження імунної системи, інфекційних захворювань, діагностики онкологічних процесів, захворювань ендокринної системи і багатьох інших. Почасти це пов'язано з залученнями імунної системи в самі різні за етіологією і патогенезом захворювання в межах єдності нейро-імуно-ендокринної регуляції гомеостазу, почасти - з використанням імунологічних підходів у виготовленні реактивів, тест-систем для дослідження практично будь-яких молекул і клітин.
       
    «Статеві гормони та репродуктологія»

    34 «Статеві гормони та репродуктологія» - навчальна дисципліна, яка знайомить студентів зі статевими гормонами - головними елементами репродуктивної системи людини, нормальною репродуктивною функцією людини і її патологічними станами, а також підходами щодо профілактики репродуктивних порушень у різні вікові періоди життя людини.
       
    «Біохімія гормонів та їх діагностичне значення»

    35 «Біохімія гормонів та їх діагностичне значення» - навчальна дисципліна, яка формує у студентів уявлення про біохімічну природу і діагностичне значення зміни вмісту гормонів, як регуляторів гомеостазу, а також регуляторів багатьох фізіологічних функцій і поведінкових реакцій (росту, розвитку, обміну речовин, реакції на зміни умов середовища).
       
    «Цитологічна діагностика»

    36 Мета навчальної дисципліни «Цитологічна діагностика» - формування професійних знань і навичок щодо принципів відбору цитологічного матеріалу при дослідженні пунктатів, мазків-відбитків, зішкрябів, змивів, ексфоліатів, центрофугатів тощо за допомогою яких можна встановити характер патологічного процесу: запальний, дизгормональний, передпухлинний, доброякісний чи злоякісний; мікроскопії нативних і забарвлених цитологічних препаратів з диференціацією морфології клітин, на основі яких проводиться діагностика патологічних процесів з оформленням результатів досліджень.
       
    «Цитогенетичні та молекулярні методи діагностики»

    37 «Цитогенетичні та молекулярні методи діагностики» - ознайомлює студентів із можливостями діагностики хромосом і пов’язаних з ними захворювань. З'єднання цитогенетичних і молекулярно-генетичних методів в генетиці людини робить майже необмеженими можливості діагностики хромосомних аномалій. На сьогоднішній день росте попит у фахівцях з пренатальної діагностики, передімплантаційної діагностики, коли лікар-генетик, маючи в своєму розпорядженні лише едину клітину, ставить точний діагноз і попереджає про спадкову схильність до тієї чи іншої хвороби.
       
    «Лабораторна діагностика вірусних інфекцій»

    38 «Лабораторна діагностика вірусних інфекцій» висвітлює питання розвитку сучасних методів біологічних досліджень, покликана окреслити коло методів та методичних прийомів досліджень, що проводяться у галузі вірусології для вирішення конкретних науково-практичних та діагностичних задач. Дисципліна покликана сформувати систему здатностей та вмінь з методів лабораторної діагностики вірусних інфекцій, ідентифікації, виділення, накопичення, очищення вірусів, методів молекулярно-біологічних та серологічних досліджень вірусів, а також методів культивування культур клітин та їх практичного використання у вірусологічних дослідженнях.
       
    «Вірусні інфекції та їх діагностика»

    39 Навчальна дисципліна «Вірусні інфекції та їх діагностика» є базовою дисципліною, що формує уявлення про віруси, їх структурну та функціональну різноманітність, особливості взаємовідносин вірусів, пріонів та їх хазяїв, основні вірусні захворювання людини, тварин та прокаріотів. У ході вивчення дисципліни приділяється увага сучасній класифікації, генетиці та молекулярній біології вірусів з оцінкою окремих вірусних інфекцій, їх патогенезу, епідеміології та лікування. Розглядаються питання методів діагностики та профілактики вірусних хвороб людини, плануванню та проведенню профілактичних та протиепідемічних заходів щодо вірусних хвороб. 

     

     
     newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
    вибіркових
    навчальних дисциплін
     Kafedra Biomediciny LOGO


    Перелік

    вибіркових навчальних дисциплін,
    викладання яких забезпечує
    кафедра біомедицини 

    Дисципліни, які викладаються студентам,
    що навчаються за освітньою програмою
    «Дієтологія»

    Опановування всіх навчальних дисциплін за напрямом на рівні не нижче ніж 75 балів
    додатково дає можливість отримати відповідну професійну кваліфікацію

     

    Освітній рівень «Бакалавр»
    3 семестр
     
    «Фізіологія харчування і травлення»
     
     
     1 Навчальна дисципліна “Фізіологія харчування і травлення” охоплює вивчення потреб людини в основних поживних речовинах, вітамінах та мікронутрієнтах залежно від фізіологічного стану організму, процесів перетворення нутрієнтів їжі, секреторної, моторно-евакуаторної і всмоктувальної функції травної системи, а також вивчення регуляції функцій органів травлення. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється значення та практичне застосування фізіології харчування і травлення в системі охороні здоров’я. Отримані студентами професійні навички будуть використані для розвитку науково-обґрунтованої дієтології, необхідної для збереження здоров’я, профілактики захворювань, їх лікування та реабілітації після перенесених хвороб та оперативних втручань.
       
    «Основи харчування» 
     
    2 Навчальна дисципліна «Основи харчування» має на меті ознайомити студентів із основними складовими харчових продуктів (білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, мінеральними речовинами, мікро-, макроелементами), їх значення для здоров’я людини; основами раціонального харчування, особливостями лікувально-дієтичного харчування та нетрадиційними методами харчування (голодування, сироїдіння, вегетаріанство); вплив харчових додатків на здоров’я людини; захворюваннями які виникають при ентеральному харчуванні.
       
    «Біохімія травлення»

    3 Навчальна дисципліна «Біохімія травлення» ознайомлює студентів із біохімічними механізмами травлення як етапу метаболізму поживних речовин, в ході якого відбувається гідроліз харчових компонентів ферментами травного тракту. Окремо приділено увагу механізмам регуляції травлення та всмоктування гідрофікованих продуктів в нормальному фізіологічному стані та при патологічних станах різноманітної етіології.
       
    «Обмін речовин»

    4 Навчальна дисципліна «Обмін речовин» ознайомлює студентів із сукупністю хімічних і фізичних перетворень речовин і енергії, які забезпечують життєдіяльність організму в реалізації обміну речовин в середині організму та при взаємодії із навколишнім середовищем. Дисципліна спрямована на формування у студентів системи знань загальних закономірностей метаболізму; основних ланок обміну білків, жирів, вуглеводів та нуклеїнових кислот; ролі вітамінів та антиоксидантної системи в організмі людини; захворювань, що пов’язані з порушенням обміну речовин.
       
    4 семестр  
       
    «Вітаміни та мікроелементи»

    5 Дисципліна «Вітаміни та мінерали» надає загальні відомості стосовно значення вітамінів та мінералів для обмінних процесів, знайомить із хімічною природою та джерелами надходження та добовими потребами у вітамінах та мінералах, етіологічними та патогенетичними факторами гіпо- та гіпервітамінозів, їх клінічними проявами у людей різних вікових і статевих груп, в нормі і патологічних станах.
       
    «Біологічно активні добавки»
     
    6 Навчальна дисципліна «Біологічно активні добавки» направлений на ознайомлення студентів із причинами, що призводять до необхідності вживання біологічно активних добавок, їх класифікацією, особливостями виробництва, властивостями, механізмами дії, перевагами і недоліками, ефективністю і метою використання окремих груп
       
    5 семестр  
       
     «Основи ендокринології»
     
     7 «Основи ендокринології» - навчальна дисципліна, яка ознайомлює студентів із будовою та функціями залоз внутрішньої секреції, спектром гормонів, які ними синтезуються; формує уявлення про біохімічну природу і діагностичне значення зміни вмісту гормонів, як регуляторів гомеостазу, а також регуляторів багатьох фізіологічних функцій і поведінкових реакцій (росту, розвитку, обміну речовин, реакції на зміни умов середовища).
       
     «Гормональна регуляція метаболізму»
     
     8 Навчальна дисципліна «Гормональна регуляція метаболізму» має відобразити сучасний стан і рівень розвитку знань з молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на обмінні процеси. В межах дисципліни розглядаються питання хімічної структури ряду гормонів, пептидних факторів з гормональною дією, клітинних рецепторів (внутрішньоклітинних та мембранних) і месенджерів, за допомогою яких гормони реалізують своє регуляторний вплив на метаболізм клітини, а також патологічні стани та захворювання, викликані порушенням гормональної регуляції обміну речовин.
       
    «Гастроентерологія»

     9 «Гастроентерологія» як навчальна дисципліна ознайомлює студентів із системою шлунково-кишкового тракту, будовою органів, функціонуванням, регуляцією роботи складових компонентів травної системи людини, їх захворюваннями, профілактики та лікування. Останні десятиріччя охарактеризувались стрімким розвитком молекулярно-генетичної та імунологічної діагностики гастроентерологічних захворювань, впровадженням біотехнологій в клінічну практику, що посприяло значному прогресу в діагностиці та лікуванні гастроентерологічних захворювань. Зросли діагностичні можливості ендоскопічних та радіологічних методів обстеження хворих, покращалась лабораторна діагностика аутоімунної патології. Отже, знання методів діагностики гастроентерологічних захворювань особливо актуальне для випускників спеціальності «Технології медичної діагностики та лікування»..
       
     «Захворювання травної системи»
     
     10 Навчальна дисципліна «Захворювання травної системи» базується на знаннях про системою шлунково-кишкового тракту, будовою органів, функціонуванням і регуляцією роботи складових компонентів травної системи людини. В курсі основна увага приділяється захворюванням травної системи, їх профілактиці та лікування. У зв’язку з тим, що останні десятиріччя охарактеризувались стрімким розвитком молекулярно-генетичної та імунологічної діагностики гастроентерологічних захворювань, впровадженням біотехнологій в клінічну практику, що посприяло значному прогресу в діагностиці та лікуванні гастроентерологічних захворювань, зросли діагностичні можливості ендоскопічних та радіологічних методів обстеження хворих, покращалась лабораторна діагностика аутоімунної патології, то знання методів діагностики гастроентерологічних захворювань особливо актуальне для випускників спеціальності «Технології медичної діагностики та лікування».
       
    6 семестр  
       
    «Харчова хімія»

    11 Навчальної дисципліна «Харчова хімія» ознайомлює студентів із компонентами харчових систем, будовою, хімічними властивостями, функціями в організмі макронутриєнтів, змінами хімічного складу і загальними закономірностями перетворень макронутриєнтів у харчових системах при їх переробці та зберіганні. Дана дисципліна дає можливості для опанування аналізу продуктів харчування на вміст білків, ліпідів та визначення їхньої якості, оцінювання харчової та біологічної цінності продуктів харчування.
       
    «Аналіз та оцінка якості їжі»

    12 «Аналіз та оцінка якості їжі» знайомить студентів із вимогами щодо якості продуктів харчування, які залежить від сформульованих у нормативно-технічній документації вимог до якості продукції, якості первинної сировини, досконалості рецептури й технології, дотримання технологічної дисципліни, рівня технічної оснащеності виробництва, кваліфікації кадрів, організації виробництва, ефективності контролю якості продукції на всіх стадіях виробництва. Забезпечення якості продукції включає в себе взаємопов'язані і взаємозалежні стадії та операції - від приймання сировини до зберігання та реалізації готової продукції. Студенти мають бути ознайомлені із методами контролю якості, умовами і термінами зберігання, основами нормативно-технічнох документації вимог до якості продуктів харчування.
       
    «Загальна та молекулярна генетика людини»

    13 Предмет навчальної дисципліни “Загальна та молекулярна генетика людини” охоплює вивчення особливостей спадкування та мінливості нормальних та патологічних ознак людини. При вивченні загальних аспектів увага приділяється недолікам те перевагам людини як генетичного об’єкту, методам, що використовуються в генетиці людини, організації геному людини, закономірностям спадкування менделюючих та багатофакторних ознак, вибраним питанням генетики розвитку, генетиці поведінки та інтелекту, генетичним аспектам еволюції та розповсюдження виду Homo sapiens sapiens. При ознайомленні з основами медичної генетики розглядаються класифікація спадкових хвороб, молекулярні механізми паталогічних станів при прояві спадкових хвороб, основи онкогенетики та генетики психічних захворювань.
       
    «Медична біологія і генетика»

    14 «Медична біологія і генетика» - комплексна навчальна дисципліна, яка вивчає біологічні основи станів людини, використовуючи мікроскопічні, молекулярно-генетичні, біохімічні, генеалогічні та інші методи дослідження. Вона ознайомлює студентів з макро- та мікроструктурою організму людини, основами функціонування органів і систем, причинами їх порушення та виникнення хвороб, ролі в цьому спадковості, способами їх діагностики та профілактики. Вивчення «Медичної біології і генетики» формує у студентів цілісну уяву про загальні закономірності розвитку живої природи; про сутність життя, його форми, індивідуальний та історичний розвиток органічного світу і місце людини в ньому; про форми біотичних зв’язків у природі, життєві цикли паразитів та паразитарні хвороби людини; про місце людини в біосфері; забезпечує фундаментальну біологічну підготовку та набуття практичних навичок для наступної професійної діяльності спеціаліста «Технології медичної діагностики та лікування».
       
    «Харчова мікробіологія»

    15 «Харчова мікробіологія» спрямована на засвоєння студентами морфологічних, фізіологічних і культуральних ознак мікроорганізмів, біохімічних процесів їх життєдіяльністі; визначення ролі мікроорганізмів у кругообізі речовин у природі, зміні якості харчових продуктів при зберіганні, впливі на життєдіяльність мікроорганізмів факторів зовнішнього середовища. Студенти знайомляться із характеристиками основних мікробіологічних показників якості харчових продуктів і методами їх визначення. Окрему увагу приділено мікроорганізмам, які використовуються в технології харчових продуктів (виробництво кисломолочної продукції, сироваріння, пивоваріння, виноробство).
       
    «Технологія харчових продуктів»
     
    16 Дисципліна «Технологія харчових продуктів» вивчає технологічні процеси виробництва напівфабрикатів і готової продукції, механічні, фізико-хімічні та біохімічні зміни, які відбуваються у продуктах під час обробки, способи управління технологічними процесами з метою отримання готової продукції високої якості при найменших витратах сировини і продуктів. Мета навчальної дисципліни: дати майбутнім спеціалістам знання з наукових основ виробництва продукції громадського харчування, практичні навички та вміння планувати і вирішувати виробничі задачі, відповідати за якість їхнього виконання, керувати технологічними процесами, впливати на структуру, збалансованість і культуру харчування людини.
       
    «Основи статистичного аналізу»
     
    17 Дисципліна направлена на формування загальних знань та вмінь роботи з основними методами систематизації, аналізу та порівняння медичних даних залежно від їх типу, розмірності і задач дослідження. Завданнями дисципліни є: сформувати уявлення про випадкові статистичні величини та їх розподіли, основні принципи теорії ймовірності; сформувати уявлення про загальні закономірності планування медичних експериментів, формування вибіркових статистичних сукупностей та механізми їх класифікації; сформувати уявлення про основні критерії вірогідності статистичного оцінювання і перевірки статистичних гіпотез, методи аналізу числових і нечислових даних; сформувати уявлення про сучасні програмні засоби комп’ютерного аналізу медичних даних. 
       
    «Інформаційні технології в медицині»
     
    18 Дисципліна покликана сформувати у студентів уявлення про інформацію, роль і місце теорії інформації у системі медичного знання; становлення, розвиток і галузі застосування комп’ютерних технологій у медичних дослідженнях; дати уявлення про важливу роль інформатики в аналізі і моделюванні епідеміологічних ситуацій, розробки нових лікарських препаратів тощо. Розглядаються принципи роботи з електронними базами даних та програмним забезпеченням для обробки медичної інформації.
       
    7 семестр  
       
    «Дієтологія в спорті»
     
    19 «Дієтологія в спорті» має на меті ознайомлення майбутніх спеціалістів «Технології медичної діагностики та лікування» з особливостями харчування спортсменів, призначеного для поповнення енерговитрат, що відбуваються в процесах життя і специфічної спортивної роботи, для реалізації забезпечення функцій організму і потоку речовин, що діють як регулятори обмінних процесів. Не менш важливо визначити основні принципи, на яких має базуватися харчування спортсменів, а також можливість спрямованого впливу продуктів харчування на показники фізичного виконання і збереження здоров'я спортсменів.
       
    «Фізіологія спорту»

    20 Навчальна дисципліна «Фізіологія спорту» вивчає функціонування, реакції та адаптації систем та органів організму людини при спортивних навантаженнях. В ході вивчення дисципліни наводяться та демонструються фізіологічні основи спортивних навантажень для здоров’я та профілактики патологічних станів. Дисципліна формує уявлення про типи, види і форми праці, фази загальної трудової діяльності та професійні трудові навантаження спортсменів різних типів; про особливості реакції та адаптації основних фізіологічних та енергетичних систем організму на робочі навантаження; про функціонування організму людини в екологічно змінених умовах.
       
    «Сучасні проблеми екології людини»
     
    22 Навчальна дисципліна «Сучасні проблеми екології людини» вивчає закономірності взаємодії людини з довкіллям, вплив останнього на збереження здоров’я, пристосування людського організму до сучасних техногенних змін навколишнього середовища, визначає індивідуальні особливості людини та вишукує принципи й методи морального і духовного її виховання на шляху перебудови мислення для усвідомлення своєї ролі в природі. Студент має знати основні сучасні проблеми екології та усвідомити, що будь-яка діяльність людини впливає на довкілля, а погіршення стану біосфери небезпечно для усього живого, у тому числі і для людини.
       
    «Соціальні аспекти харчування»
     
    22a Дисципліна покликана ознайомити студентів із соціальними аспектами харчування, причинами змін у структурі харчування сучасної людини, основними принципами і напрямками державної політики у сфері здорового харчування. За даними Держкомстату, в країні спостерігається тенденція до одноманітного харчування, а його енергетична цінність забезпечується переважно вуглеводами та жирами за рахунок хліба, борошняних виробів, картоплі та олії. Основу національного здорового харчування, мають становити доступні та традиційні продукти з високою біологічною цінністю, які вживалися населенням України протягом століть. В якості набуття практичних навичок студентам буде запропоновано розробити дієтичні рекомендації для сучасної людини, виходячи із активності та стану здоров’я організму.
       
    «Репродуктивна дієтологія»
     
     23 Дисципліна «Репродуктивна дієтологія» покликана ознайомити студентів із принципами харчування, що сприяють репродуктивному здоров’ю людини, потребами і відмінностями в харчуванні чоловіків і жінок. Дисципліна охоплює питання дієтичного харчування дітей у пубертатній період, чоловіків і жінок на етапі підготовки до запліднення, жінки у період вагітності і годування, а також питання здорового харчування для тривалого періодам репродуктивних можливостей.
       
    «Вікові особливості харчування»

    24 «Вікові особливості харчування» охоплюють питання дієти щодо врахування вікових потреб організму та особливостей метаболізму на різних етапах життя людини. Дисципліна передбачає розгляд питань здорового харчування дітей, підлітків, людей молодого, середнього та похилого віку, а також складання меню дієт для перелічених вікових груп із врахуванням фізичної активності та фізіологічних потреб..
       
    «Психічні розлади харчової поведінки»

    25 Навчальна дисципліна «Психічні розлади харчової поведінки» формує уявлення про найпоширеніші розлади харчової поведінки — нервова анорексія, булімія та компульсивне переїдання, які є асоційованими з вираженими негативними медико-соціальними наслідками та мають найвищий рівень смертності серед усіх психічних захворювань. В межах курсу будуть розглянуті механізми формування харчової поведінки особистості, причини їх розладів, наслідки, особливості діагностування та лікування.
       

    «Дієтичні консультації з елементами дієтотерапії»

    26 Навчальна дисципліна «Дієтичні консультації з елементами дієтотерапії» направлений на ознайомлення студентів з основами оздоровчого харчування, способами збереження і зміцнення здоров’я за допомогою здорового, раціонального превентивно-лікувального харчування, нозологічною характеристикою лікувальних дієт, роллю дієт в запобіганні таким захворюванням, як ожиріння, виразкова і жовчнокам’яна хвороба, зоб тощо.
       
    8 семестр  
       

    «Організація харчування в лікувально-профілактичних закладах»

    27 Оскільки організація лікувального харчування хворих в лікувально-профілактичних установах є одним з важливих розділів в комплексі лікувальних заходів, то майбутні фахівці «Технології медичної діагностики та лікування» в межах дисципліни «Організація харчування в лікувально-профілактичних закладах» будуть ознайомлені із загальними положеннями концепцією збалансованого харчування, пропорційністю речовин в харчових раціонах, біохімічними і фізіологічними закономірностями, що визначають засвоєння їжі хворою людиною. В межах курсу буде зроблений огляд існуючої системи харчування в лікувально-профілактичних закладах України та особливостей організації харчування в лікувально-профілактичних закладах різних країн світу.
       

    «Дієтичні традиції в світі» 

    28 Деякі гастрономічні традиції різних культур часто неприйнятні представникам інших культур. Навчальна дисципліна «Дієтичні традиції в світі» ознайомлює із різноманітністю концепцій харчування в окремих культурах світу, із метаболічними особливостями і відмінностями представників різних гастрономічних культур, дає поняття вегетаріанства, сироїдіння, лікувального голодування, концепції роздільного харчування, харчування за групами крові.
       

    «Курортно-лікувальне харчування» 

    29 Оскільки організація лікувального харчування хворих є одним з важливих розділів в комплексі лікувальних заходів, то навчальна дисципліна «Курортно-лікувальне харчування» ознайомить студентів із основними підходами до організації лікувального харчування на санаторно-курортних підприємствах, тенденціями удосконалення організації дієтичного (лікувального і профілактичного) харчування, контролем якості та стандартами харчування, альтернативними школами харчування.
       

    «Лікувальне харчування» 

    30 Навчальна дисципліна «Лікувальне харчування» направлений на ознайомлення студентів з основами оздоровчого харчування, способами збереження і зміцнення здоров’я за допомогою здорового, раціонального превентивно-лікувального харчування, нозологічною характеристикою лікувальних дієт, роллю харчування в запобіганні таким захворюванням, як ожиріння, діабет, виразкова і жовчнокам’яна хвороба, зоб тощо.
       

    «Харчування при ендокринних розладах» 

    31 Оскільки при ендокринних розладах страждає обмін речовин, то дієтотерапія – найважливіша складова правильного лікування хворого. Отже, навчальна дисципліна «Харчування при ендокринних розладах» присвячена особливостям дієтичного харчування при порушеннях роботи ендокринної системи різної етіології для різних вікових і статевих груп, при порушеннях, спровокованих депресивними станами та стрес-факторами. Задача студентів – навчитися складати індивідуальне дієтичне меню в залежності від стану і діагнозу хворого.
       

     «Харчування при захворюваннях травної системи» 

    32 Дієтотерапія при захворюваннях шлунково-кишкового тракту – найважливіша частина правильного лікування. Отже, навчальна дисципліна «Харчування при захворюваннях травної системи» присвячена особливостям дієтичного харчування при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, запаленні підшлункової залози, гастриті, функціональній диспепсії і деяких інші патологіях шлунково-кишкового тракту. Задача студентів – навчитися складати індивідуальне дієтичне меню в залежності від скарг і стану хворого.
       

    «Гігієна харчування та токсикологія» 

    33 Навчальна дисципліна «Гігієна харчування та токсикологія» надає відомості про вплив аліментарного фактора на організм людини, розробляє заходи щодо попередження захворювань, та отруєнь і зміцнення здоров'я та збільшення тривалості активного життя шляхом впровадження принципів раціонального харчування і вимог до якості і безпеки споживаних харчових продуктів, ознайомлює з методами виявлення та визначення токсичних речовин, системою сучасного контролю якості виробництва та готової продукції за токсикологічними показниками.
       

    «Алергологія» 

    34 Дисципліна «Алергологія» висвітлює сучасні уявлення про алергію та атопію, типи та основні стадії алергічних реакцій, сучасні аспекти алергодіагностики, лікування і профілактики алергічних захворювань, роль генетичних факторів і навколишнього середовища в формуванні респіраторних та нереспіраторних алергічних захворювань. Бронхіальна астма: етіологія, патогенез, класифікація, диференційна діагностика, лікування. Особливості перебігу та лікування бронхіальної астми у людей різних вікових груп. Непереносимість лікарських засобів. Медикаментозна алергія і анафілаксія.
       

    «Харчова та біологічна цінність продуктів харчування»

    35 Навчальна дисципліна «Харчова та біологічна цінність продуктів харчування» ознайомлює студентів із основними характеристиками продуктів харчування – харчовою і біологічною цінністю. Харчова цінність характеризується всією повнотою корисних властивостей продукту і його смаковими властивостями, обумовленими поживними речовинами, що містяться в ньому. Харчова цінність тим вища, чим більшою мірою продукт задовольняє фізіологічні потреби організму в цих речовинах і забезпечує його нормальне функціонування. Енергетична цінність характеризується сумарною кількістю енергії, що виділяється при біологічному окисленні поживних речовин, що містяться в 100 гр. продукту і використовується для підтримки фізіологічних функцій організму.
       

    «Основи здорового харчування» 

    36 Навчальна дисципліна ознайомлює студентів з основами оздоровчого харчування, способами збереження і зміцнення здоров’я за допомогою здорового, раціонального превентивно-лікувального харчування, властивостями окремих груп харчових продуктів та їх значення для зміцнення здоров’я. «Основи здорового харчування» направлена на формування уміння аналізувати харчування окремих людей залежно від віку, статі, виду діяльності; складати харчовий раціон з урахуванням особливостей груп населення і їхнього стану здоров’я; обґрунтовано, на підставі особистої переконаності, пропагувати принципи здорового харчування.
       

    «Сучасні методи лабораторної діагностики» 

    37 Дисципліна «Сучасні методи лабораторної діагностики» ознайомлює із основами сучасних лабораторних досліджень при встановленні та верифікації діагнозу у хворих на найпоширеніші захворювання, здійсненні об’єктивної оцінки стану здоров’я, проведення діагностики захворювань, моніторингу ефективності лікування та дієтичного харчування, подальшого прогнозу перебігу хвороби та якості життя.
       

    «Фізіологія гомеостазу» 

    38 В межах опанування навчальної дисципліни «Фізіологія гемостазу» розглядаються еволюційні етапи формування внутрішнього рідкого середовища організму, поняття гомеостазу, участь системи крові у захисних реакціях організму – гемостаз; основні механізми зупинки кровотечі при пошкодженні судин в нормі та при порушенні системи згортання крові підчас різних патологічних станів.

     
     newlogo with heart new 05.12.2017 Перелік
    обов'язкових
    навчальних дисциплін
     Kafedra Biomediciny LOGO


    Перелік

    обов’язкових навчальних дисциплін,
    викладання яких забезпечує
    кафедра біомедицини 

    Дисципліни, які викладаються студентам,
    що навчаються за освітньою програмою
    «Дієтологія»

     

     Освітній рівень «Бакалавр»
     1 семестр 
    «Вступ до університетських студій та історія медицини»
    1

     

     

    Навчальна дисципліна «Вступ до університетських студій та історія медицини» є базовим предметом, що має сформувати у студентів-початківців чітке розуміння принципів засвоєння інформації, історичні передумови і регламент навчального процесу в університеті. Протягом курсу викладаються сучасні знання про роботу мозку, як головного органу, що забезпечує сприйняття, обробку і систематизації інформації. Отримані в цьому блоці знання допоможуть студентам організувати подальший навчальний процес ефективно і усвідомлено. Також частина курсу присвячена вивченню медицини, яка як і будь-яка інша галузь людської діяльності та знання, обов’язково потребує ґрунтовного ознайомлення з її історією. Неможливо досконало оволодіти наукою без знання її історії. Методологічно правильна історична оцінка явища, факту, теорії і є справжня їх суть. Ось чому історія медицини – одна з теоретичних дисциплін у галузі медицини взагалі. Вона дає поняття про походження всього сучасного комплексу знань у цій галузі, про їх суть у процесі розвитку.
    «Іноземна мова»
    2 Навчальна дисципліна «Іноземна мова» має на меті розвивати мовну компетенцію студентів до рівня ретельного та усвідомленого використання іноземної мови у широкому колі реальних ситуацій на міжособистісному, професійному та освітньому рівнях. Курс передбачає систематичне засвоєння студентами основних мовленнєвих навичок та опанування великої кількості міжкультурних тем, лексичних вправ, сталих виразів, ідіом, базових побутових розмовних тем, що дасть змогу вільно орієнтуватися в сучасному світі за межами України. Вивчення основ іноземної мови спрямоване на формування та розвиток логічного мислення студентів, їх іншомовних мовленнєвих здібностей, різних видів пам’яті та уяви
       

    «Цитологія та гістологія людини»

    7 «Цитологія та гістологія людини» є обов’язковою навчальною дисципліною про будову, функціонування, еволюцію, онтогенез клітини як елементарної одиниці життя, а також взаємозв’язок морфологічних і функціональних особливостей тканин в нормі, при зміні їхнього фізіологічного статусу, на різних стадіях розвитку, а також при окремих видах патології. Завданнями дисципліни є: ознайомити студентів з закономірностями будови, розвитку, обміном речовин у клітинах та тканинах людини; сформувати уявлення про походження і загальні закономірності еволюційного розвитку клітин та тканин; про будову та сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових і прикладних досліджень у цитології та гістології.
       

    «Аналітична хімія»

    4 Навчальна дисципліна «Аналітична хімія» присвячена ознайомленню студентів з теорією найбільш важливих сучасних методів розділення, ідентифікації та визначення хімічного складу речовин. Предметом аналітичної хімії як науки є теорія і практика хімічного аналізу. Таким чином, аналітична хімія як фундаментальна наука розробляє та теоретично обґрунтовує методи хімічного аналізу речовин або їх сумішей. Практичною задачею дисципліни «Аналітичної хімії» є вивчення основних методів розділення речовин або їх сумішей, а також встановлення їх хімічного складу (якісного та кількісного).
       

    «Медична хімія»

    5 Дисципліна «Медична хімія» передбачає ознайомлення студентів із хімічними механізмами дії лікарських засобів, із теоретичними основами біоенергетики та кінетики біохімічних реакцій; властивостями розчинів та їхньої роль у перебігу біохімічних процесів; із сучасними уявленнями про розробку, виявлення, оптимізацією і отриманням ліків і біологічно активних сполук, вивчає їх метаболізму, спосіб дії на молекулярному рівні, а також залежності «структура-активність». Завданнями дисципліни є ознайомлення студентів із біогенним елементам і їхнім хімічним властивостям, розглянутим із позиції сучасних уявлень про будову атомів, хімічний зв'язок та будову молекул; висвітлення також питань нанохімії як однієї з основ розвитку нанотехнологій, що активно входять у медичну практику.
       

    «Анатомія людини»

     
    6 Вивчення дисципліни «Анатомія людини» являє собою адаптовану до потреб медицини класичну модель університетського курсу, який передбачає набуття кожним студентом знань у світі природничо-наукових уявлень про будову і функції організму людини в цілому, вміння використовувати набуті знання при подальшому вивченні інших фундаментальних наук медицини та у практичній діяльності лабораторного діагноста та дієтолога. Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини» як науки є системний підхід до опису форми, будови органів, положення (топографії) частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини.
       

    «Основи екології»

     
    7  Дисципліна «Основи екології» є базовою навчальною дисципліною, яка має світоглядний інтегральний характер. Світогляд студентів формується під час розгляду таких основних понять, як «людина», «діяльність», «навколишнє середовище», «екосистема», які водночас є об’єктами вивчення філософії, соціології, психології, природничих наук, але синтезуються в екологічні знання та культуру. Розкриваючи суть цих понять, студенти усвідомлюють функціональну нерозривність людини і навколишнього середовища, їхній взаємний вплив, що відображається не тільки на життєдіяльності, а й на способі мислення, активній соціальній позиції, особистій безпеці людини та стані довкілля.
       
    2 семестр  

    «Іноземна мова»

     
    2 Навчальна дисципліна «Іноземна мова» має на меті розвивати мовну компетенцію студентів до рівня ретельного та усвідомленого використання іноземної мови у широкому колі реальних ситуацій на міжособистісному, професійному та освітньому рівнях. Курс передбачає систематичне засвоєння студентами основних мовленнєвих навичок та опанування великої кількості міжкультурних тем, лексичних вправ, сталих виразів, ідіом, базових побутових розмовних тем, що дасть змогу вільно орієнтуватися в сучасному світі за межами України. Вивчення основ іноземної мови спрямоване на формування та розвиток логічного мислення студентів, їх іншомовних мовленнєвих здібностей, різних видів пам’яті та уяви.
       

    «Анатомія людини»

    6 Вивчення дисципліни «Анатомія людини» являє собою адаптовану до потреб медицини класичну модель університетського курсу, який передбачає набуття кожним студентом знань у світі природничо-наукових уявлень про будову і функції організму людини в цілому, вміння використовувати набуті знання при подальшому вивченні інших фундаментальних наук медицини та у практичній діяльності лабораторного діагноста та дієтолога. Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини» як науки є системний підхід до опису форми, будови органів,  положення (топографії) частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини.
       

    «Латинська мова та термінологія»

    8  Навчальна дисципліна «Латинська мова та термінологія» має на меті ознайомити студентів з системою латинської мови - однією з найдавніших мов індоєвропейської мовної сім'ї, та історичними етапами розвитку і становлення латинської мови як фахової мови медицини. Даний курс покликаний ознайомити студентів із основами граматики, обсяг якої необхідний для використання в практичній діяльності медика, та найбільш уживаною медичною термінологією: як анатомо-гістологічною, так і клінічною та фармацевтичною.
       

    «Фізіологія людини»

    9 В рамках курсу «Фізіологія людини» формуються уявлення про структурну та функціональну єдність фізіологічних систем організму людини. При цьому висвітлюються вікові та статеві особливості функціонування різних органів і систем. Отримані знання можуть бути використані студентами не лише у навчальному процесі, але і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
       

    «Ембріологія людини»

    10 Фундаментальна дисципліна «Ембріологія людини» висвітлює питання про закономірності ембріонального розвитку людини, особливості мікроскопічної та субмікроскопічної організації органів та систем органів на різних етапах ембріогенезу в умовах норми й при патології.
       

    «Техніка лабораторних робіт»

    11 «Техніка лабораторних робіт» - це інтегральна, міждисциплінарна, базисна медико-біологічна дисципліна, метою якої є навчання студентів теорії та практиці клініко-діагностичного аналізу, поглиблення знань з різних видів лабораторних методів, зокрема біохімічних, морфологічних (цитологічних) та мікробіологічних з урахуванням професійної направленості, необхідних майбутньому спеціалісту для засвоєння і розвитку практичних навичок при проведенні лабораторних досліджень. Студенти отримають професійні навички пошуку та аналізу інформації біомедичного профілю та фундаментальні, біомедичні, клінічні та соціальні знання з питань охорони здоров’я населення; профілактики, діагностики захворювань людини на індивідуальному, родинному та популяційному рівні, необхідні для здійснення професійної діяльності фахівця спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та лікування».
       

    «Медична та біологічна фізика»

    12 Навчальна дисципліна «Медична та біологічна фізика» поєднує фундаментальні загальнофізичні відомості з чіткою медико-біологічною спрямованістю. Поряд з матеріалом з фізики і біофізики студентам викладаються елементи теорії ймовірностей і математичної статистики, питання медичної метрології і електроніки, основи фотомедицини, дозиметрії та ін. Окремо приділяється увага питанню про фізичні методи діагностики та лікування.
       
    3 семестр  

    «Маніпуляційна техніка в клінічній медицині»

    13 «Маніпуляційна техніка в клінічній медицині» - дисципліна спрямована на формування у студентів теоретичних знать і практичних навичок надання першої домедичної допомоги, підготовки пацієнта до лікувально-діагностичних заходів; оформлення медичної документації, удосконалення технології виконання медичних послуг. Знання та вміння, придбані студентами в рамках дисципліни «Маніпуляційна техніка в клінічній медицині» є необхідною частиною професійного становлення майбутніх фахівців спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та лікування».
       

    «Патоморфологія та патофізіологія»

    13a Дисципліна «Патоморфологія та патофізіологія» спрямована на формування уявлення про основи розуміння студентами етіології, патогенезу і клінічних проявів хвороби через засвоєння нозології, типових патологічних процесів і патофізіології органів і систем, розкриття основних положень учення про хворобу, пояснення суті хвороботворного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на організм. Курс надає студентам знання з основних розділів патологічної анатомії й патологічної фізіології, які необхідні для правильного та глибокого засвоєння клінічних дисциплін, формування в майбутніх медичних працівників розуміння причин і механізмів перебігу патологічних процесів у організмі людини.
       

    «Фармакологія та медична рецептура»

    14 «Фармакологія та медична рецептура» - це інтегральна міждисциплінарна, що вивчає фізико-хімічні властивості лікарських засобів, шляхи їх введення в організм, основні механізми всмоктування хімічних сполук; біологічні бар’єри, депонування, класифікація і локалізація рецепторів, на які впливають речовини, що належать до різних терапевтичних груп фармакологічних препаратів, розподіл, хімічні перетворення лікарських речовин в організмі, виведення, дозування, залежність ефекту від віку і стану організму, основні групи лікарських засобів, найбільш широко вживаних в медицині, фізіологічні ефекти речовин, що належать до різних терапевтичних груп, залежність фармакотерапевтичного ефекту від властивостей лікарських препаратів, умов їх застосування та стану фізіологічного організму, застосування фармакологічних препаратів при лікуванні певних патологічних станах, класифікація лікарських форм, основні способи їх виготовлення та правила виписування рецептів.
       

    «Українська та зарубіжна культура»

    15 Знайомство з українською та зарубіжною культурами — невід’ємна частина інтелекту випускника вищого навчального закладу. Навчальна дисципліна «Українська та зарубіжна культура» сприяє розумінню сучасних соціокультурних процесів в Україні та світі, світоглядним передумовам та культуротворчій орієнтації сучасної людини. Дисципліна знайомить студентів з вузловими питаннями історії культури різних країн. Виклад матеріалу подається за основними етапами розвитку культури — від первісного суспільства до сьогоднішнього дня. Це дає уявлення про поступальний рух людської цивілізації та підвищення рівня матеріальної і духовної культури людства. Все це має практичне значення для удосконалення культурологічної підготовки студентів.
       

    «Біологічна хімія»

    16 Навчальна дисципліна «Біологічна хімія» є обов’язковою дисципліною, що присвячена таким фундаментальним поняттям як хімічні перетворення необхідні для забезпечення життєдіяльності. В контексті вивчення даної дисципліни розглядаються такі принципові біологічні поняття як ана- та катаболізм, їх особливості та значення відносно кожного класу біоорганічних сполук (білків, вуглеводів, ліпідів та нуклеїнових кислот). Дисципліна покликана узагальнити уявлення про системність та взаємоперехід різних метаболічних ланок живого і про роль закономірно скоординованих біохімічних перетворень у забезпеченні оптимальної гомеостатичної рівноваги при функціонуванні й пластичності організмів в змінних зовнішніх умовах.
       

    «Вибрані розділи трудового права і основ підприємницької діяльності»

    17 Викладання навчальної дисципліни «Вибрані розділи трудового права і основ підприємницької діяльності» спрямована на формування у студентів системи знань щодо теоретичних, економічних, інституційних, правових та організаційних основ підприємницької діяльності, опануванні студентами основних інститутів трудового права, а також необхідних компетенцій і початкових практичних навичок, потрібних для організації ведення підприємництва відповідно до вимог регуляторної політики держави та застосування трудового законодавства.
       
    4 семестр  

    «Соціально-політичні студії»

    18 Навчальна дисципліна «Соціально-політичні студії» спрямована на вивчення суспільства як цілісної системи, виявлення законів соціальної взаємодії соціальних груп, інститутів, особистості; політики, політичних відносин і процесів; політичної культури, політичних систем і режимів, політичних партій та суспільно-політичних рухів, класів, соціальних груп, кланів, еліт, їх інтересів, форм діяльності, методів боротьби за владу тощо. Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у студентів цілісної системи знань про соціально-політичну дійсність, норми соціально-політичної поведінки, соціально-політичні цінності, що має сприяти вихованню освічених людей, здатних раціонально і критично давати оцінку соціально-політичним феноменам, робити свідомий соціально-політичний вибір.
       

    «Філософія»

    19 Дисципліна «Філософія» має на меті надання знань з філософії як світогляду людини, або сукупності поглядів на світ у цілому та ставлення людини до цього світу, в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття. Завданнями дисципліни є забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.
       

    «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень»

    20 «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень» охоплює вивчення основних етіологічних та патогенетичних факторів виникнення захворювань органів травлення, дихальної, серцево-судинної та сечевидільних систем; основи клінічного обстеження хворого, основні симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів та їх оцінка, методичні основи фізикального обстеження хворого та семіологічна оцінка результатів обстеження хворого, клініко-діагностична інтерпретація показників найважливіших лабораторно-інструментальних досліджень в нормі та при даних захворюваннях; основні принципи лікування, прогнозу та профілактики.
       
     «Клінічна лабораторна діагностика» 
    21 Зміст навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика» охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навиків, необхідних лікарю-спеціалісту та спеціалісту з клінічної лабораторної діагностики для самостійної роботи з розпізнавання хвороб, постановки діагнозу та надання кваліфікованої допомоги хворим і потерпілим.
       
    «Мікробіологія з мікробіологічною діагностикою» 
    22 Навчальна дисципліна «Мікробіологія з мікробіологічною діагностикою» присвячена вивченню будови прокаріотичних клітин, їх морфології, типів метаболізму, генетики; способам культивування мікроорганізмів у лабораторних і промислових умовах, принципам складання поживних середовищ; розповсюдженню мікроорганізмів у природі та закономірностям їх існування у різних екологічних нішах; причинам патогенності мікроорганізмів, збудників основних бактеріальних інфекційних захворювань; основам мікробних біотехнологій; виробництву антибіотиків; основним методам мікробіологічної діагностики.
       
    «Навчальна практика з мікробіології»
    «Навчальна практика з клінічної лабораторної діагностики»
       
    5 семестр  
    «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень»
    20 «Внутрішня медицина з оцінкою результатів досліджень» охоплює вивчення основних етіологічних та патогенетичних факторів виникнення захворювань органів травлення, дихальної, серцево-судинної та сечевидільних систем; основи клінічного обстеження хворого, основні симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів та їх оцінка, методичні основи фізикального обстеження хворого та семіологічна оцінка результатів обстеження хворого, клініко-діагностична інтерпретація показників найважливіших лабораторно-інструментальних досліджень в нормі та при даних захворюваннях; основні принципи лікування, прогнозу та профілактики.
       
    «Клінічна лабораторна діагностика»
    21 Зміст навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика» охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навиків, необхідних лікарю-спеціалісту та спеціалісту з клінічної лабораторної діагностики для самостійної роботи з розпізнавання хвороб, постановки діагнозу та надання кваліфікованої допомоги хворим і потерпілим.
       
    «Вірусологія з вірусологічною діагностикою»
    23 Навчальна дисципліна “Вірусологія з вірусологічною діагностикою» є базовою дисципліною, що формує уявлення про віруси, їх структурну та функціональну різноманітність, особливості взаємовідносин вірусів, пріонів та їх хазяїв, основні вірусні захворювання людини, тварин та прокаріотів. У ході вивчення дисципліни приділяється увага сучасній класифікації, генетиці та молекулярній біології вірусів з оцінкою окремих вірусних інфекцій, їх патогенезу, епідеміології та лікування. Розглядаються питання методів діагностики та профілактики вірусних хвороб людини, плануванню та проведенню профілактичних та протиепідемічних заходів щодо вірусних хвороб.
       
     «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» 
    24 Предметом вивчення навчальної дисципліни «Педіатрія з оцінкою результатів досліджень» є закономірності фізичного та психомоторного розвитку дітей різного віку, анатомо-фізіологічні особливості та семіотика ураження різних органів та систем дитячого організму, принципи клініко-лабораторної діагностики та дифдіагностики, сучасні принципи лікування основних нозологічних форм у дітей різного віку. Педіатрія з оцінкою результатів досліджень як навчальна дисципліна ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, анатомії, гістології, фізіології й інтегрується з цими дисциплінами.
       
    «Лабораторна діагностика паразитарних інвазій»
    25 Навчальної дисципліна «Лабораторна діагностика паразитарних інвазій» вивчає методи лабораторного дослідження паразитарних хвороб, питання морфофункціональних особливостей паразитів, їх локалізації, патогенезу, циклу розвитку, шляхи зараження, заходи боротьби i профілактики.
       
    «Клінічна хімія»
    26 В межах опанування навчальної дисципліни «Клінічна хімія» студенти знайомляться із методи аналітичної хімії для дослідження біологічних об'єктів на предмет вмісту певних хімічних речовин (біомаркерів) з метою діагностики захворювань або патологічних станів організму.
       
    6 семестр  
    «Клінічна лабораторна діагностика»
    21 Зміст навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика» охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навиків, необхідних лікарю-спеціалісту та спеціалісту з клінічної лабораторної діагностики для самостійної роботи з розпізнавання хвороб, постановки діагнозу та надання кваліфікованої допомоги хворим і потерпілим.
       
    «Імунологія з імунологічною діагностикою»
    27 Навчальна дисципліна «Імунологія з імунологічною діагностикою» присвячена будові імунної системи ссавців; класифікації типів реакцій імунної системи; механізмам активації імунної реакції; ефекторним клітинним та гуморальним механізмам природної резистентності (вродженого імунітету); клітинним та гуморальним засобам адаптивного (специфічного) імунітету. Розглянуто патологічні прояви імунної реактивності, класифікацію та характеристику імунологічних методів дослідження та діагностики, напрямки розвитку імунобіотехнології.
       
    «Хірургія з оцінкою результатів досліджень»
    28 Предмет навчальної дисципліни «Хірургії з оцінкою результатів досліджень» базується на синдромному підході до вивчення основних патологічних станів в хірургії з вивченням студентами окремих методів діагностики та лікування хірургічної патології. Надбання навичок клінічного, лабораторного та інструментальних методів дослідження хворих, знання основних синдромів значно полегшує засвоєння інших розділів клінічної медицини. Особлива увага приділяється на застосування в хірургії новітніх технологій діагностики, сучасних лабораторних та інструментальних методів дослідження та інш. При проходженні курсу загальної хірургії студенти засвоюють перелік практичних навичок, які лежать в основі надання невідкладної медичної допомоги.
       
    «Охорона праці в галузі»
    29 Навчальна дисципліна «Охорона праці в галузі» присвячена вивчення основ законодавства України з охорони праці і засвоєння комплексу адміністративних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних і медичних заходів, спрямованих на профілактику виробничого травматизму, виникнення професійних отруєнь і захворювань та інших несприятливих порушень у стані здоров’я в результаті впливу шкідливих чинників виробничого середовища у галузі охорони здоров’я, формування у студентів цілісної уяви про основи здорового способу життя та профілактики виникнення небезпечних ситуацій у професійній діяльності майбутнього фахівця охолони здоров’я.
       
    «Навчальна практика з імунології»
    «Навчальна практика з клінічної лабораторної діагностики»
       
    7 семестр  
    «Інфекційні хвороби з оцінкою результатів досліджень»
    30 Викладання навчальної дисципліни «Інфекційні хвороби з оцінкою результатів досліджень» забезпечить майбутнього лікаря-лаборанта знаннями стосовно організації роботи лабораторної служби та клініко-діагностичної лабораторії, а також проведення внутрішнього та зовнішнього контролю якості.
    Предметом навчальної дисципліни є вивчення понять, термінології та організаційних аспектів в роботі сучасної клініко-діагностичної лабораторії та забезпечення точних, надійних та об’єктивних клінічних лабораторних досліджень.
       
    «Військова медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій»
     31  Навчальна дисципліни «Військово медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій» присвячена наданню теоретичних знать та практичних навичок студентам щодо надання ними першої медичної допомоги пораненим та ураженим на полі бою та підчас надзвичайних ситуації та катаклізмів та долікарської допомоги на медичному пункті батальйону. В курсі особу увагу приділено питаннюм класифікації надзвичайних ситуацій, медико-тактичним характеристикам різного виду аварій, стихійних лих, принципам захисту населення від уражаючих факторів екстрених ситуацій та при застосуванні сучасної зброї; принципам лікувально-евакуаційного забезпечення населення в системі Державної служби медицини катастроф.
       
    «Гігієна з гігієнічною експертизою»
    32 В рамках курсу «Гігієна з гігієнічною експертизою» у студентів формуються уявлення про гігієну як основну дисципліну природоохоронного та профілактичного спрямування. Студенти отримують професійні знання і навички щодо принципів дослідження факторів навколишнього середовища, їх впливу на здоров’я людини, значення гігієнічних нормативів, профілактичних заходів, які забезпечують оптимальні умови для життєдіяльності людини. Отримані знання можуть бути використані студентами не лише у навчальному процесі, але і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
       
    «Навчальна практика з гігієни»
       
       
    8 семестр  
    «Гігієна з гігієнічною експертизою»
    32 В рамках курсу «Гігієна з гігієнічною експертизою» у студентів формуються уявлення про гігієну як основну дисципліну природоохоронного та профілактичного спрямування. Студенти отримують професійні знання і навички щодо принципів дослідження факторів навколишнього середовища, їх впливу на здоров’я людини, значення гігієнічних нормативів, профілактичних заходів, які забезпечують оптимальні умови для життєдіяльності людини. Отримані знання можуть бути використані студентами не лише у навчальному процесі, але і під час наукової діяльності в області суміжних та міждисциплінарних наук.
       
    «Виробнича практика»
    «Комплексний теоретичний державний екзамен зі спеціальності»
    «Практично-орієнтований державний екзамен зі спеціальності»

     

    Наші контакти

    Ми знаходимось за адресою:
    Україна, 03022, м. Київ-022,
    проспект Академіка Глушкова 2
    Станція метро Виставковий центр

    Приймальня директора:
    Кімната №307
    E-mail: biomed@knu.ua
    Телефон/Факс: +38044 521-35-98

    Гаряча лінія:
    E-mail: knu.ibm.questions@gmail.com

    Поштова та юридична адреса:
    Україна, 01601, місто Київ-601,
    вул. Володимирська, 64/13
    ННЦ "Інститут біології та медицини"

    Повідомити про помилку

    Якщо ви помітили помилку на сторінці, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

    loader