Історія викладання медицини в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка бере свій початок з вересня  1841 року, коли був створений медичний факультет в Університеті св. Володимира в Києві. Підгрунтям для відкриття медичного напрямку став Височайший Рескрипт про відкриття медичного факультету в Університеті св. Володимира в Києві, підписаний Імператором Миколою І, а також рішенням Ради професорів Університету св. Володимира. Офіційне вікриття факультету відбулося 23 вересня 1841 р. (9.09.1841 р. за старим стилем) і тоді ж розпочалися перші заняття та лекції. Першу лекцію з анатомії прочитав завідувач кафедри Микола Іларіонович Козлов, який в подальшому став завідувачем кафедри патологічної анатомії, заснував при Київському університеті патологоанатомічний музей, де була зібрана унікальна колекція макропрепаратів, одним з перших проводив гістохімічний аналіз для визначення сутності хворобливих процесів. 

Першу лекцію з енциклопедії та методології медицини 26 вересня 1841 року (12.09.1841 р.) прочитав професор Володимир Опанасович Караваєв. За статутом 1842 року була створена єдина кафедра медицинознавства, кафедра нормальної та патологічної фізіології. Статутом передбачалося також організація кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією. Термін навчання на факультеті був установлений 5 років. Студенти вивчали фізіологічну анатомію під керівництвом М.І. Козлова, а енциклопедію та методологію медицини - В.О. Караваєва, який у 1843 році був призначений першим деканом медичного факультету Університету св. Володимира.

У 1885 р. збудовано хірургічну і терапевтичну клініки, а в 1888 р. – акушерську, вони стали основою Київських наукових клінічних шкіл. У 1920 р. було створено Київський інститут охорони здоров’я, який об’єднав медичний факультет університету св. Володимира, Жіночий медичний інститут та медичний факультет Українського державного університету. До його складу увійшов в жовтні 1920 р. Одонтологічний інститут, перетворений на Одонтологічний факультет; у 1921 р. Київський інститут охорони здоров’я перейменовано у Київську державну медичну академію, що згодом стала Київським медичним інститутом, який сьогодні називається Національним медичним університетом імені О. О. Богомольця.

Тобто майже століття в Університеті св. Володимира (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) існував медичний факультет.
У 2011 році керівництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка вирішило відновити давні традиції університету навчання медицині, у зв’язку з чим 23 лютого 2011 року ректор академік Леонід Васильович Губерський підписав наказ №112-32 про створення кафедри фундаментальної медицини в Навчально-науковому центрі «Інститут біології», яка стала першою кафедрою медичного спрямування у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Першим кафедру фундаментальної медицини очолив академік НАН України, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Лауреат премії ім. Р.Є. Кавецького НАН України Чехун Василь  Федорович.

З вересня 2016 року по вересень 2017 року кафедру фундаментальної медицини очолювала д.б.н., проф. Фалалєєва Тетяна Михайлівна, науковими інтересами якої є механізми нервової та гуморальної регуляції секреторної функції шлунку; експериментальна фармакологія; харчування та дієтотерапія; пошук засобів лікування та профілактики ожиріння.
Процес відродження медицини у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка продовжив наказ ректора № 943-32 від 09  грудня 2016 року про створення кафедри біомедицини, а Навчально-науковий центр «Інститут біології» реорганізовано в Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини».
З 18 вересня 2017 року кафедру очолила Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, старший науковий співробітник  - Хоперія Вікторія Геннадіївна.
За час функціонування кафедри фундаментальної медицини було створено матеріально-технічну базу, яка дає змогу проводити лекційні, практичні та лабораторні заняття для студентів спеціальності «Медицина» на рівні, що відповідає вимогам МОЗ України та міжнародним стандартам. Для забезпечення освітнього процесу модернізовано 2 лекційні зали, створено 3 комп’ютерні та 6 мікроскопічних класів на 15 місць, обладнано бібліотеку, що нараховує понад 7 тисяч навчальних підручників, посібників, атласів англійською та українською мовами. Заняття з дисциплін, що викладаються на кафедрі проводяться з застосуванням сучасної мультимедійної та комп’ютерної техніки, достатньої кількості наочних матеріалів: анатомо-морфологічних та гістологічних препаратів, штучних макетів органів, навчальних фільмів. Колективом кафедри розроблено навчальні посібники та робочі зошити з анатомії, цитології, гістології та ембріології, які допомагають покращити засвоєння матеріалу, підвищити і оптимізувати ефективність роботи студентів, отримувати практичний досвід. 

На базі кафедри створено навчальну лабораторію мікроскопії, яка є першою навчальною лабораторією такого класу в Україні. Дана лабораторія надає широкі можливості як для навчального, так і дослідницького процесів. Навчальна лабораторія складається з мікроскопа дослідницького рівня Axiolmager А2 із системою спільного спостереження на 11 осіб. Дана система дає змогу перевести навчальний процес на більш високий рівень та підвищити продуктивність засвоєння матеріалу студентами. 
Обладнання, реактиви, тест-системи допоміжні матеріали та засоби індивідуального захисту, що були закуплені для проведення лабораторних робіт зі студентами спеціальності «Медицина» з курсу «Біологічна та біоорганічна хімія» забезпечують проведення занять на рівні визнаних міжнародних та вітчизняних стандартів для даної спеціальності. 
Для проведення лабораторних занять з курсу «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» для студентів спеціальності «Медицина» лабораторія обладнана боксом біологічної безпеки, що створює локальну стерильну зону, яка необхідна при роботі із культурами клітин для індикації вірусної репродукції. Закуплене обладнання та витратні матеріали (аквадистилятор, рН-метри, терези лабораторні, мікропланшети, дозатори, посуд, тест-набори та ін.) забезпечують проведення занять із серологічних реакцій у вірусології, імуноферментної детекції вірусів, реакції гальмування гемаглютанації при вивчення вірусних інфекцій, опрацювання студентами методик роботи з вірусами на курячих ембріонах та тваринах, вивчення студентами вірусів мікроорганізмів, опанування детекції ортоміксовірусів, ентеровірусів та збудників вірусних гепатитів.
Для викладання дисципліни «Медична біологія» було закуплено фазово-контрастний та бінокулярні мікроскопи, набори мікропрепаратів, реактивів, устаткування, витратних матеріалів та засобів індивідуального захисту, що дозволяє проводити практичні заняття з дисципліни на рівні, що відповідає сучасним вимогам. Фазово-контрастний мікроскоп дозволяє вивчати малоконтрастні, напівпрозорі структури і організми, зокрема живих протистів та дрібних паразитичних червів. Бінокулярні мікроскопи використовуються для вивчення мікропрепаратів хвороботворних найпростіших, паразитів людини і тварин. Наявна матеріально-технічна база дозволяє анатомувати, фіксувати та зберігати ушкоджені паразитами органи і тканини, виготовляти тимчасові та постійні препарати, аналізувати їх на макро- і мікроскопічному рівні, формувати препаратний фонд для викладання дисципліни та розвивати у студентів навички виготовлення тимчасових препаратів паразитів та подальшої їх ідентифікації.
Головним завданням застосування даних засобів навчання є інтенсифікація навчального процесу, тобто підвищення якості вивчення предмету. Медикобіологічні засоби навчання розвивають ініціативу і творчу діяльність студентів, підвищують ефективність навчального процесу, поглиблюють знання і навички, створюють умови для комплексного контролю знань і вмінь. Систематичне використання біологічних об’єктів забезпечує інформативність, наочність, доступність, науково-медичну достовірність навчального процесу за рахунок показу реальних патологічних процесів і хвороб.

Основними напрямками роботи кафедри є:
• освітня діяльність, яка спрямована на реалізацію програм вищої професійної освіти і на підготовку висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців;
• наукова діяльність, яка включає в себе організацію і проведення наукових досліджень відповідно до профілю кафедри в рамках міжнародних, вітчизняних або університетських науково-дослідних програм або проектів;
• інноваційна діяльність включає в себе виконання робіт або надання послуг зі створення, освоєння або практичного застосування нових або вдосконалених освітніх технологій, наукових досягнень в галузі охорони здоров'я;
• основні напрямки наукових досліджень кафедри відповідають пріоритетним напрямкам розвитку науки, охорони здоров'я та освіти України;
• викладачі кафедри фундаментальної медицини беруть активну участь в міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конгресах, симпозіумах, конференціях і т.п.

Основні напрямки методичної роботи:
• організація відкритих занять і взаємних відвідувань занять, роботи методичного семінару, конкурсів, виставок та інших заходів методичного спрямування;
• планування та організація редакційно-видавничої діяльності кафедри;
• організація обміну передовим досвідом та впровадження його в педагогічну діяльність викладачів;
• організація і управління процесом розробки та формування навчально-методичних матеріалів з дисциплін, закріплених за кафедрою;
• розробка тестових завдань з дисциплін, закріплених за кафедрою.

Випускники кафедри фундаментальної медицини мають високий рівень фахової підготовки, що дає їм високу конкурентоспроможність, забезпечує можливість їх працевлаштування та створює ґрунтовну базу для побудови блискучої кар’єри лікаря.

Історія створення медичного факультету Університету св. Володимира та діяльність його факультетських клінік у ХІХ столітті

 

Імператорський університет св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) створено у 1834 році. 28 квітня 1840 року був оприлюднений царський указ про заснування у Київському університеті медичного факультету. Через брак аудиторного фонду відкриття медичного факультету було відстрочено на 1842 рік до закінчення будівництва головного університетського корпусу. Проте, у зв’язку з поширенням епідемій та великою потребою в лікарнях, заняття на факультеті розпочалися з початку 1841–1842 р. навчального року. Для його тимчасового розміщення було орендовано триповерховий будинок на Лютеранській вулиці, і вже 9 вересня 1841 р. 22 студенти-медики слухали першу лекцію з анатомії, а 12 вересня – з енциклопедії і методології медицини.

Медичному факультету було передано частину лабораторного майна і наочного приладдя Віленської медико-хірургічної академії, закритої урядом як один з центрів польського національно-визвольного руху. З огляду на те, що більшість її викладачів були поляками, лише невелика кількість з них, визнаних політично благонадійними, змогли перейти на роботу до Київського університету. На той час у Російській імперії функціонували Медико-хірургічна (потім – Військово-медична) академія в Петербурзі, медичні факультети університетів у Москві, Дерпті, Казані, Харкові, проте Київському університетові вже при створенні медичного факультету відводилася важлива роль у системі медичної освіти країни: він мав стати керівним центром для інших медичних факультетів півдня Росії.

На перший курс медичного факультету університету св. Володимира було прийнято 29 випускників гімназій, які навчалися за казенні кошти. Перші професори-медики були запрошені до університету ще до затвердження Статуту 1842 року. Серед них випускники університетів: Володимир Опанасович Караваєв (Казанський), Олександр Петрович Вальтер, Е.Е. Мірам (Дерптський), Ф.С. Цицурін (Харківський), О.П. Матвєєв (Московський) та інші. Саме вони виступили безпосередніми засновниками і організаторами клінік Університету.

Згідно із прийнятим статутом 1842 року, медичний факультет університету св. Володимира мав складатися з 10 кафедр:
- анатомії фізіологічної з макрографією, завідувачі: М.І. Козлов (1841–1844), О.П. Вальтер (1844–1868), В.О. Бец (1868–1890), М.А.Тихомиров (з 1890р.);
- фізіології здорової людини, завідувачі: Е.Е. Мірам (1842–1862), О.П. Вальтер (1862–1864), В.Б. Томса (1865–1884);
- фізіології хворої людини, або патологічної фізіології з патологічною анатомією, завідувачі: М.І. Козлов (1841–1853), О.П. Вальтер (1853–1854), Ю.І. Мацон (1854–1856), Мінх Григорій Миколайович (1876–1895);
- загальної терапії і лікарського «речовинослів’я», завідувачі: М.І. Козлов (1842–1843), В.В. Беккер (1843–1859), О.П. Вальтер (1859–1861), О.О. Шеффер (1861–1864), Е.Г. Гейбель (1865–1868, 1877–1897), В.І. Дибковський (1868–1870), П.П. Сущинський (1871–1876);
- оперативної хірургії з хірургічною клінікою, завідувачі: В.А. Караваєв (1841–1861), Ю.К. Шимановський (1861–1868), О.Х. Рінек (1879–1894);
- теоретичної хірургії з офтальмологією, завідувачі: В.А. Караваєв (1843–1844), В.В. Беккер (1844–1845), О.К Цільхерт (1846–1848), В.К. Курдюмов (1848–1850), Х.Я. Гюббенет (1850–1870), М.В. Скліфосовський (1870–1871) О.П. Вальтер (1871–1872), С.П. Коломнін (1872–1879), О.Х. Рінек (1878–1881), О.С. Яценко (1882), Ф.К. Борнгаупт (1883–1903);
- спеціальної терапії, завідувачі: Ф.С. Цицюрін (1844–1846), С.П. Алфер’єв (1846–1857), Ф.Ф. Мерінг (1857–1864), Ю.І. Мацон (1865–1866), В.Т. Покровський (1866–1877), Л.К. Горецький (1876–1877), К.Г. Трітшель (1877–1879), Є.І. Афанасьєв (з 1893);
- терапевтичної клініки з семіотикою, завідувачі: М.І. Козлов (1842–1843), Ф.С. Цицюрін (1844–1857), С.П. Алфер’єв (1857–1864), Ф.Ф. Мерінг (1864–1886);
- теоретичного і практичного акушерства з викладом хвороб породіль і новонароджених, акушерською клінікою, завідувачі: І.К. Крамаренков (1841), О.П. Матвєєв (1844–1882), Г.Є. Рейн (1883–1900);
- державного лікарезнавства, до якого належали: а) судова медицина; б) медична поліція з гігієною; в) лікарське законодавство, тобто

короткий виклад перебігу справ, порядку служби і устрою лікарського управління в державі, а також відомості про цивільну службу і правознавство в обсязі, необхідному для лікаря; г) ветеринарна поліція з епізоотичними хворобами, завідувачі – І.Ф. Леонов (1842–1853), Фрідріх ФрідріховичМерінг (1853– 857), Ф.Ф. Ергардт (1857–1889), М.А. Оболонський (з 1889 р.)

Термін навчання на медичному факультеті складав 5 років. У 1846 році відбувся перший випуск лікарів - 20 осіб, а у 1848 році кількість випускників зросла до 299 (46% із 656 осіб, що навчалися в Університеті). У подальшому набір студентів постійно зростав (скажімо, у 1895 році він склав вже 986 осіб). Факультет залишався до початку ХХ ст. найчисельнішим з факультетів Університету. Розширювалися клінічні та навчальні бази. У 1853 році для медичного факультету було побудовано Анатомічний театр.

Згодом, після запровадження статуту 1863 року, було відкрито ще ряд кафедр:

• порівняльної анатомії та ембріології, завідувачі: Е.Е. Мірам (1842–1862), П.І. Переміжко (1868–1891);
• медичної хімії та фізики, завідувачі: М.І. Козлов, О.О. Шеффер (1863–1868), О.С. Шкляревський (з 1869 р.);
• фармації та фармакогнозії, завідувачі: Л.Ф. Сегет (1843–1853), І.М. Фонберг (1853–1854), М.М. Неєзе (1854–1863), Е.Г. Неметті (з 1864 р.);
• загальної патології, завідувачі: Н.А. Хржонщевський (1869–1887), В.В. Підвисоцький (з 1887 р.);
• офтальмології, завідувачі: В.А. Караваєв (1843–1844), В.В. Беккер (1844–1845), О.К. Цільхерт (1846–1848), Х.Я. Гюббенет (1850–1870), О.В. Іванов (1870–1876), Е.Х. Мандельштам (1876–1880), А.В. Ходін (1881–1902);
• гігієни, медичної поліції, географії і статистики, завідувач: В.А. Субботін (1871–1893);
• енциклопедії, методології та історії медицини, завідувачі: М.І. Козлов (1842–1846), Н.Я. Кожевніков (1848–1850), Ф.Ф. Мерінг (1854–1860), Х.Я. Гюббенет (1861–1862), О.П. Вальтер (1869–1872), Е.Г. Гейбель (з 1874 р.).

На початку 1860-х рр. на медичному факультеті діяли вже 16 кафедр. Збільшився кількісний та якісний склад професорсько-викладацького складу. У навчальний процес, крім семінарських занять, почали впроваджуватися лабораторні та практичні роботи, які проводились в лабораторіях, клініках та анатомічному театрі. Створення нових кафедр пов’язують з іменами професорів-засновників пріоритетних напрямів досліджень: Н.А. Хржонщевським, П.І. Перемежком, В.А. Субботіним. Згідно зі статутом 1884 року на медичному факультеті Університету діяло вже 24 кафедри, відкриваючи можливість викладання лікування дитячих, нервових, душевних, очних, шкірних та інших хвороб.

У 1885 році побудовано корпуси для факультетської терапевтичної та хірургічної клінік на кошти, асигновані урядом до 50-річчя університету (1884). 1888 року збудовано будівлю акушерської клініки, що дало змогу остаточно сформувати навчально-медичний комплекс університету на Бібіковському (тепер Тараса Шевченка) бульварі, 17. У той час при університеті налічувалось 45 навчально-допоміжних установ, серед яких 4 факультетські клініки, 3 госпітальних клініки, 2 клінічних відділення при міській лікарні, анатомічний театр, а також лабораторії та кабінети.

У період 1847-1849 років безпосередню участь у боротьбі з епідеміями холери в Києві брали професори: О.П. Вальтер, Ф.С. Цицурін, Х.Я. Гюббенет; 1856 року для боротьби з епідемією тифу на театр воєнних дій виїжджали професори Ф.Ф. Мерінг та С.П. Алфер'єв. У період 1877-1878 років у боротьбі з епідемією висипного тифу в Києві загинули професори В.Т. Покровський та М.С. Афанасьєв. Для боротьби з епідеміями чуми та прокази на південь Росії, в Астраханську губернію, в Персію, Єгипет та Палестину виїжджав професор Г.М. Мінх. Загальновідома самовіддана боротьба В.В. Високовича та Д.К. Заболотного наприкінці XIX - на початку XX ст. з епідеміями холери та чуми як на території Росії, так і за її межами - в Індії, Монголії, Месопотамії, Португалії, Марокко, Китаї та Маньчжурії. На медичному факультеті працювали вчені, що мали широке європейське визнання, серед них: В.О. Бец, П.І. Перемежко, В.В. Підвисоцький, В.В Високович, В.Ю. Чаговець, В.П. Образцов, М.М. Волкович, В.Є. Чернов, І.В. Троїцький та ін. Серед визнаних засновників наукових медичних шкіл в університеті: В.О. Бец, Г.М. Мінх, П.І. Перемежко, Ю.К. Шимановський, В.П. Образцов, Ф.Г. Яновський, М.М. Волкович. Значний внесок у розвиток медичної науки в Україні пов'язаний з іменами професорів університету В.В. Підвисоцького, Н.А. Хржонщевського та ін.

При факультеті було засновано Товариство київських лікарів – одне з перших медичних товариств в Україні та Росії, за ініціативи якого було створено низку медичних установ, покладено початок першій у Російській імперії службі швидкої медичної допомоги. Клінічна робота медичного факультету не обмежувалася факультетськими клініками. На підставі «Положення про клінічні відділення при Київському військовому шпиталі» (Додаток ІІ до ст. 7 «Свод воєн. пост., кн. ХVІ, узд. 1869», продовж. 1878 р.) при Київському військовому шпиталі було відкрито клінічні відділення університету – терапевтичне, хірургічне, дерматологічне і сифілідологічне, судово-медичне, а також відділення кафедри патологічної анатомії та екплоративний кабінет для нервово-м’язових захворювань. Після запровадження університетського статуту 1884 року при міській Олександрівській лікарні було відкрито пропедевтичну клініку нервових хвороб, дитячу клініку, які діяли на основі «Положення про клінічні відділення при Київській міській лікарні». На утримання всіх факультативних клінік відпускалося з державного казначейства 22 500 крб. та зі спецкоштів університету – 14 531 крб., разом 37 031 карбованець. 1886 року створено акушерсько-гінекологічне товариство, яке очолив професор Г.Є. Рейн. У 1894 році засновано товариство боротьби із заразними хворобами, 1896 – фізико-медичне товариство, метою якого було зближення медицини та інших галузей природознавства, широке використання результатів фундаментальних досліджень і медичної практики; 1897 року – психоневрологічне товариство під керівництвом професора І.О. Сікорського; 1899 - товариство боротьби з сухотами і горбковицею, а в 1900 - дерматосифілідологічне товариство, яке очолив професор С.П. Томашевський, і товариство дитячих лікарів під головуванням В.Є. Чернова. Організатором та керівником хірургічного товариства був професор М.М. Волкович.

Поряд з науковими товариствами фахівців на медичному факультеті університеті Св. Володимира вперше створено студентське наукове товариство, яке організував студент-медик О.А. Кисіль разом з Ф.Г. Яновським, П.В. Нікольським та О.Г. Черняхівським. У 1910 році розпочала свою діяльність ще одна спілка підтримки студентської молоді - Товариство швидкої допомоги нужденним студентам вищих навчальних закладів. У квітні 1920 на базі медичного факультету Університету св. Володимира, Жіночого медичного інституту і медичного факультету Українського державного університету (заснованого 1917 р.) утворено Інститут охорони здоров'я. В грудні 1920 його реорганізовано на Державну медичну академію, а в грудні 1921 – на Київський медичний інститут (нині – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця).

Отже, відкриття Київського університету св. Володимира стало великою культурною, науковою та соціальною подією, а організація медичного факультету сприяла залученню до Києва нових науково-медичних кадрів і підвищенню якості медичної допомоги населенню. Першими клініками медичного факультету Київського університету св. Володимира були очолювані провідними фахівцями факультетські клініки – терапевтична, хірургічна, очна, акушерсько-гінекологічна, які стали не лише базою медичної освіти і науки, але й центрами висококваліфікованої медичної допомоги.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ми на Youtube

В великій родині ННЦ «Інститут біології та медицини» кафедра фундаментальної медицини є однією із наймолодших і заснована 2011 року. Першим завідувачем став академік НАН України, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Лауреат премії ім. Р.Є. Кавецького НАН України Чехун Василь Федорович. У період з 2016 до 2017 року кафедру очолювала доктор біологічних наук, професор Фалалєєва Тетяна Михайлівна. З 2017 року кафедру очолює доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Хоперія Вікторія Геннадіївна.

На кафедрі вивчаються молекулярні механізми розвитку злоякісних новоутворень різного ґенезу, а також проводиться розробка сучасних методів профілактики, діагностики і лікування передпухлинних та пухлинних захворювань. Проводяться дослідження з оптимізації методів морфологічної діагностики на різних етапах лікування шляхом комплексного дослідження топографо-анатомічних характеристик.

На кафедрі вивчаються молекулярні механізми розвитку злоякісних новоутворень різного ґенезу, а також проводиться розробка сучасних методів профілактики, діагностики і лікування передпухлинних та пухлинних захворювань. Проводяться дослідження з оптимізації методів морфологічної діагностики на різних етапах лікування шляхом комплексного дослідження топографо-анатомічних характеристик.

Професорсько-викладацький склад кафедри налічує 15 викладачів (докторів наук - 3, професорів -2 , доцентів - 2, асистентів - 8).

Кафедра забезпечує викладання обов’язкових навчальних дисциплін українською та англійськими мовами «Медична біологія», «Вступ до університетських студій та історія медицини», «Патоморфологія», «Фармакологія та медична рецептура», «Фізіологія людини», «Психіатрія та наркологія», «Клінічна лабораторна діагностика», «Основи нейроендокринної регуляції фізіологічних функцій», «Пропедевтика педіатрії», «Основи медичної генетики», «Актуальні проблеми клінічної патоморфології», «Цитоморфологічна діагностика» та багато інших дисциплін, відповідно до навчальних програм підготовки.

Для забезпечення навчального процесу на базі кафедри створено матеріально-технічну базу, яка відповідає вимогам підготовки спеціалістів на відповідному рівні. Колективом кафедри розроблено навчальні посібники та робочі, які допомагають покращити і оптимізувати ефективність роботи студентів.

Лекційні заняття проводяться з застосуванням сучасної мультимедійної та комп’ютерної техніки, достатньої кількості наочних матеріалів.

Практичні заняття проводяться з застосуванням сучасних демонстраційних засобів, анатомо-морфологічних препаратів, штучних макетів органів, навчальних фільмів, аудиторії віртуальної реальності, навчальних посібників та робочих зошитів, що дозволяє покращити засвоєння матеріалу студентами і дає їм змогу вже з початкових етапів навчання отримувати практичний досвід.

Лабораторні та практичні заняття проводяться у аудиторіях обладнаних мультимедійними проекторами, мікроскопами з використанням багатого фонду гістологічних препаратів.

На базі кафедри створено навчальну лабораторію мікроскопії, яка обладнана апаратурою від лідерів світового ринку цифрової оптики компанії Carl Zeiss і складається з мікроскопа дослідницького рівня Axiolmager А2 із системою спільного спостереження на 11 осіб та цифрового класу на базі камери Primo Star HDCam. Дана система дає змогу викладачу та студентам не просто бачити одну і туж область препарату під мікроскопом, а дивитись в одну точку на ньому! А це принципово покращує процес навчання. Окрім цього, є змога демонструвати високоякісне зображення на великому екрані. Вона є першою навчальною лабораторією такого класу в Україні. Дана лабораторія надає широкі можливості як для навчального, так і дослідницького процесів.

Колектив кафедри докладає всіх зусиль, що спрямовані на підвищення ефективності навчально-виховної роботи та наукової діяльності кафедри. На кафедрі підтримується робоча і у той же час доброзичлива атмосфера, яка дозволяє студентам успішно засвоювати предмети, а співробітникам – плідно працювати.

Попри впровадження в Університеті дистанційної форми навчання на час військового стану адміністрація та співробітники кафедри фундаментальної медицини, докладають максимум зусиль, щоб навчальна практика проходила в лабораторіях медичних установ системи охорони здоров‘я країни. Завдяки цьому здобувачі освіти отримують унікальну для нашого складного часу можливість, залишаючись у безпечних місцях свого перебування, отримати практичні навички і розширити та систематизувати власні знання, одержані при теоретичному вивченні спеціальних фахових дисциплін.

Для проходження навчальної практики було застосовано індивідуальний підхід до кожного здобувача освіти з урахуванням місця його поточного перебування на території України та можливостей лікувально-діагностичних установ системи охорони здоров‘я. Студенти мають змогу робити перші самостійні професійні кроки в клінічній медичній діагностиці під наглядом практикуючих фахівців, що мають щоденну професійну практику та охоче діляться своїм досвідом з нашими студентами.

На сьогодні освітня діяльність на кафедрі здійснюється за напрямком:

освітньою програмою в рамках спеціальності 222 «Медицина» , Галузь знань 22 «Охорона здоров’я».

Денна форма навчання

«МЕДИЦИНА»

Галузь знань  – 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність – 222 «Медицина»

Освітня програма – «Медицина», ОП «Medicine» Освітня кваліфікація – «Магістр»

Освітня програма – «Лабораторна діагностика» ОР «Бакалавр» та ОР «Магістр»

професійна кваліфікація – 222.1 Лікар