Традиції викладання медицини в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розпочинаються з 1840 року, коли його Імператорською Величністю Миколою I підписано Височайший Рескрипт про відкриття медичного факультету в Університеті св. Володимира в Києві (29.04 за ст. стилем). У вересні 1841 р. рішенням Ради професорів Університету св. Володимира ухвалено відкриття медичного факультету. Перший набір – 29 студентів. 23 (9) вересня професор М. І. Козлов прочитав першу лекцію з анатомії, а 26 (12) вересня професор В. О. Караваєв – першу лекцію з Традиції викладання медицини в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розпочинаються з 1840 року, коли його Імператорською Величністю Миколою I підписано Височайший Рескрипт про відкриття медичного факультету в Університеті св. Володимира в Києві (29.04 за ст. стилем). У вересні 1841 р. рішенням Ради професорів Університету св. Володимира ухвалено відкриття медичного факультету. Перший набір – 29 студентів. 23 (9) вересня професор М. І. Козлов прочитав першу лекцію з анатомії, а 26 (12) вересня професор В. О. Караваєв – першу лекцію з енциклопедії та методології медицини. У 1842 р. Розпочато діяльність медичного факультету за новим Статутом, згідно з яким організаційно оформлено викладання додаткових дисциплін, створено кафедру державного медицинознавства. 

У 1843 р. професора Володимира Опанасовича Караваєва призначено першим деканом медичного факультету Університету св. Володимира. У 1885 р. збудовано хірургічну і терапевтичну клініки, а в 1888 р. – акушерську клініку. У 1920 р. було створено Київський інститут охорони здоров’я, який об’єднав медичний факультет університету св. Володимира, Жіночий медичний інститут та медичний факультет Українського державного університету. До його складу увійшов в жовтні 1920 р. Одонтологічний інститут, перетворений на однойменний факультет; у 1921 р. Київський інститут охорони здоров’я перейменовано у Київську державну медичну академію, що згодом стала Київським медичним інститутом, який сьогодні називається Національним медичним університетом імені О. О. Богомольця.

Отже, майже століття в Університеті св. Володимира (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) існував медичний факультет. У 2011 році керівництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка вирішило відновити давні традиції університету навчання медицині, у зв'язку з чим ректор академік Леонід Васильович Губерський 23 лютого 2011 року підписав наказ №112-32 про створення кафедри фундаментальної медицини, а 09 грудня 2016 року наказ № 943-32 про створення кафедри біомедицини, а Навчально-науковому центрі «Інститут біології» реорганізовано в Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини». Отже, кафедра біомедицини є однією з самих молодих кафедр в ННЦ «Інститут біології та медицини», вона готує фахівців за освітньою програмою підготовки «Лабораторна діагностика» та «Дієтологія». З моменту створення кафедру очолює д.б.н., професор Фалалєєва Тетяна Михайлівна.

На даному етапі на кафедрі біомедицини викладають професорка (Т.М. Фалалєєва), 6 доцентів (І.В. Компанець, Н.В. Молочек, Ю.М. Пенчук, Ю.В. Швець, Ю.В. Цейслєр, О.І. Цирюк) і 3 асистенти (В.В. Конопельнюк, Т.В. Луговська, О.В. Табурець). Вони забезпечують читання спецкурсів та проведення лабораторних практикумів із вибраних розділів фізіології та анатомії людини, патоморфології та патофізіології, педіатрії та дієтології, біологічної та біоорганічної хімії, клінічної лабораторної діагностики та маніпуляційної техніки, фармакології та біосенсорної діагностики, основ біоетики та організації природоохоронної діяльності на підприємствах, тощо.

Високий рівень фахової підготовки студентів робить випускників кафедри біомедицини конкурентоспроможними, забезпечує можливість їх працевлаштування в сучасних клінічних лабораторіях, науково-дослідних установах та в системі освіти та охорони здоров’я.