У Ботанічному саду ім. акад. О.В.Фоміна колекція рослин роду Spiraea нараховує 135 таксонів, що представлені 270 зразками і понад 3 тис. екземплярами. У перекладі з давньогрецької мови слово Spiraea означає вінок або лента – так розміщуються багаточисельні суцвіття – зонтики, щитки на пагонах кущів. Таволги висаджені в експозиції на ділянці Таволг і сосен та на інших ділянках дендрарію як солітери, у вигляді куртин по 5-7, 20-30 екз. і більше, а також в бордюрах, на клумбах, кам’янистих гірках, як ґрунтопокривні, в поєднанні з багаторічниками тощо. Рослини з повоєнних насаджень: таволга в’язолиста (S. ulmifolia) з Карпат, т. дібровколиста (S. chamaedryfolia), т. верболиста (S. salicifolia), т. середня (S. media) з широким євразійським ареалом; т. Саржента (S. sargentiana) з Китаю, т. березолиста (S. betulifolia) з Далекого Сходу; т. гострозазубрена (S. arguta), т. бузкоцвіта (S. syringaeflora) та ін. зростають на інших ділянках дендрарію.
Ціняться таволги у декоративному садівництві як красивоквітучі та декоративнолиств’яні кущі. Першими з середини квітня зацвітають до розпускання листків: таволга Тунберга (S. thunbergii), т. сива (S.× cinerea `Grefsheim`), т. звіробоєлиста (S. hypericifolia), т. гострозазубрена (Spiraea arguta), т. усурійська (S. ussuriensis) та ін. Продовжують цвітіння види групи білоквіткових таволг до третьої декади червня, серед яких: таволга китайська (S. chinensis), т. Блюма (S. blumei), т. Генрі (S. henryi), т. Вільсона (S. wilsonii), т. Віча (S. veitchii) тощо. Таволги з рожевим забарвленням квіток починають цвісти з першої декади червня, серед яких: таволга низька (S. humilis) з Якутії і таволга густоквіткова (S. densiflora) з Півн. Америки. До середини літа цвітуть таволги з волотеподібними суцвіттями – це північноамериканські види: т. Білларда (S. billiardii), т. Дугласа (S. douglasii), т. Менциса (S. menziesii) та ін. і закінчують цвітіння у кінці липня та на початку серпня т. біла (S. alba) і таволга повстиста (S. tomentosa). Багаточистельні сорти таволги японської дивують серед літа яскравим забарвленням квіток від білого до малинового кольорів (‘Genpei’), а також забарвленням листків – навесні яскраво-оранжевих відтінків (‘Goldflame’), світло-жовтого та малинового кольорів.
Для створення такої колекції З.Г. Бонюк, починаючи з 1984 р., було організовано і проведено понад 30 експедицій в місця природного зростання Spiraea по території України та колишнього СРСР, а також у вітчизняні та зарубіжні ботанічні сади. Серед інтродукованого різноманіття виявлено і описано нові для ботанічної науки гібриди, форми і культивари: S. trilobata × S. crenata (Bonyuk, 2003 р.); S. trilobata f. crataegifolia Bonyuk, f. nova., Spiraea nipponica f. tosaensis ‘Nana’ cv. nov. (Bonyuk, 2002). S. fritschiana`Rosea` cv. nov. (Bonyuk, 1986). Видано монографію: «Таволги (Spiraea L.)», 2008, де за морфологічними ознаками та за допомогою методу хемотаксономії запропоновано З.Г. Бонюк модифіковану систему роду Spiraea.
Spiraea thunbergii
Spiraea thunbergii
Куратор роду Таволга Зінаїда Бонюк Spiraea cinerea `Grefsheim`
Куратор роду Таволга Зінаїда Бонюк Spiraea cinerea `Grefsheim`
Spiraea henryi
Spiraea henryi
Spiraea densiflora
Spiraea densiflora
https://biomed.knu.ua/about-ibmknu/botanichnyi-sad-im-akad-ov-fomina/diialnist/dendrolohichna-kolektsiia/kolektsiia-rodu-tavolha-spiraea-l.html#sigProId4bd83b55a8
Spiraea menziesii
Spiraea menziesii
Spiraea x bumalda 'Goldflame'
Spiraea x bumalda 'Goldflame'
Spiraea japonica `Genpei`
Spiraea japonica `Genpei`
Ділянка таволг восени
Ділянка таволг восени
https://biomed.knu.ua/about-ibmknu/botanichnyi-sad-im-akad-ov-fomina/diialnist/dendrolohichna-kolektsiia/kolektsiia-rodu-tavolha-spiraea-l.html#sigProIdb29f3e74dd
