 |
Перелік вибіркових компонент |
 |
Дисципліни, які викладаються здобувачам освіти,
що вступили у 2023 р. на освітню програму
«Лабораторна діагностика»
| Освітній рівень «Бакалавр» | |
| 7 семестр |
|
| Пакет вибіркових компонент 10 | |
| «Неврологія з оцінкою результатів досліджень» |
|
 |
Метою дисципліни «Неврологія з оцінкою результатів досліджень» є вивчення основних симптомів і синдромів ураження нервової системи, дослідження неврологічного статусу; визначення етіологічних факторів та патогенетичних механізмів розвитку основних неврологічних захворювань, розробка реабілітаційних та профілактичних заходів основних неврологічних захворювань. |
| «Психіатрія та наркологія з оцінкою результатів досліджень» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Психіатрія та наркологія з оцінкою результатів досліджень» закладає основи вивчення студентами психіатрії, наркології та інших клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами; забезпечує формування умінь застосовувати знання з медичної психологи в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності; закладає основи пізнання лікарем психології хворої людини, обґрунтування попереднього діагнозу психічних та психосоматичних розладів, визначення тактики ведення хворих, призначення невідкладної медичної допомоги, формування здорового способу життя та профілактики порушення психічних функцій в процесі життєдіяльності та при різних захворюваннях. |
| Пакет вибіркових компонент 11 | |
| «Клінічна мікробіологія з основами діагностики» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Клінічна мікробіологія з основами діагностики» направлена на формування системи знань про способи співіснування мікроорганізмів і організму людини, біологічні властивості мікроорганізмів, які викликають мікробні ускладнення; протимікробні методи і засоби боротьби з хвороботворними мікроорганізмами, антимікробні сполуки (антисептики, антибіотики, хіміопрепарати, дезінфектанти); професійних умінь та практичних навичок з виділення та дослідження мікроорганізмів, що викликають мікробні ускладнення. |
| «Діагностика інфекційних захворювань» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Діагностика інфекційних захворювань» висвітлює закономірності поширення збудників різної природи, їх основні фізіолого-біохімічні властивості, фактори патогенності, антигенну структуру, патогенез, формування імунітету. Вона ознайомлює здобувачів освіти із сучасними методами ідентифікації, детекції та діагностики інфекційних збудників захворювань людини та надає можливість оволодіти засадами планування та проведення діагностичних досліджень |
| Пакет вибіркових компонент 12 | |
| «Інформаційні технології в медицині» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Інформаційні технології в медицині» є вибірковим компонентом освітньо-професійної програми «Лабораторна діагностика» (рівень «Бакалавр»). Курс охоплює сучасні комп’ютерні та інформаційні технології, застосовані у медичній практиці, зокрема в лабораторній діагностиці. Здобувачі освіти набувають знань про структуру та принципи роботи комп’ютерних систем медичного призначення, особливостей медичних інформаційних систем в Україні та світі, освоюють методи обробки та аналізу медичної інформації, її властивостей та кодування, використання телемедицини для вирішення клінічних та організаційних завдань. У процесі вивчення дисципліни розглядаються структура та функціональні можливості медичних інформаційних систем, баз медичних даних, базова інформація роботи з медичною інформацією, правилами конфіденційності, а також правові й етичні аспекти захисту персональних даних пацієнтів. Отримані знання сприяють формуванню компетентностей, необхідних для ефективного застосування ІТ у лабораторній та клінічній практиці високотехнологічного середовища світового рівня. |
| «Медична інформатика» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Медична інформатика» є вибірковим компонентом підготовки бакалаврів за освітньо-професійною програмою «Лабораторна діагностика» та спрямована на формування у здобувачів освіти цілісної системи знань і практичних навичок використання сучасних інформаційних технологій у галузі охорони здоров’я. Метою курсу є опанування майбутніми фахівцями методів автоматизації лабораторних процесів, принципів роботи з електронною системою охорони здоров’я (eHealth) та інструментів статистичного аналізу біомедичних даних та доказової медицини. У процесі вивчення дисципліни розглядаються структура та функціональні можливості медичних інформаційних систем, а також правові й етичні аспекти захисту персональних даних пацієнтів. Ключову увагу в курсі приділено вивченню спеціалізованих Лабораторних інформаційних систем (ЛІС), що забезпечують автоматизацію всіх етапів лабораторного дослідження: від реєстрації та штрих-кодування біоматеріалу на преаналітичному етапі до валідації результатів та їх архівації на посталітичному. Окремим важливим блоком є засвоєння методів біостатистики та використання табличних процесорів для обробки результатів досліджень, розрахунку референтних інтервалів. За результатами навчання здобувачі освіти набувають здатності ефективно використовувати цифрові інструменти для управління медичною інформацією, здійснювати пошук у наукометричних базах даних та працювати в умовах високотехнологічного лабораторного середовища світового рівня. |
| Пакет вибіркових компонент 13 | |
| «Лабораторна служба. Оцінка аналітичних методів» |
|
 |
«Лабораторна служба. Оцінка аналітичних методів» охоплює вивчення понять, термінології та організаційних аспектів в роботі сучасної клініко-діагностичної лабораторії та забезпечення точних, надійних та об’єктивних клінічних лабораторних досліджень. Предмет вчить принципам організації лабораторної справи, основам діяльності та контролю якості клініко-діагностичної лабораторії, визначенню її необхідних виробничих потреб. |
| «Сучасні лабораторні дослідження» |
|
 |
«Сучасні лабораторні дослідження» є вибірковим компонентом підготовки бакалаврів за освітньо-професійною програмою «Лабораторна діагностика» та сприяє вивченню здобувачами освіти основ медичної спеціальності, що виконує лабораторно-інструментальні дослідження людського організму з використанням морфологічних, біохімічних, імунологічних, генетичних, молекулярно-біологічних, бактеріологічних, цитологічних, токсикологічних, вірусологічних і інших методів за рахунок впровадження сучасних медичних технологій, які, пройшовши наукову апробацію й процедуру дозволу на застосування, вимагають відповідного лабораторного устаткування, безперебійного постачання реагентами, специфічних методичних рекомендацій, виконання санітарних правил, технічного контролю, підготовки персоналу, економічного обґрунтування, застосування міжнародних стандартів в проведенні лабораторних клінічних досліджень. |
| 8 семестр | |
| Пакет вибіркових компонент 14 | |
| «Біохімічні методи дослідження системи гемостазу» |
|
 |
«Біохімічні методи дослідження системи гемостазу» є вибірковим компонентом підготовки бакалаврів за освітньо-професійною програмою «Лабораторна діагностика» та охоплює теоретичні та практичні аспекти біохімічних механізмів та процесів, що лежать в основі функціонування системи гемостазу, останні дані про функціонування ключових ланок системи гемостазу – зсідаючого каскаду та фібринолітичної ланки, характеристики більшості білків, що входять в них, їх взаємодію та взаєморегуляцію, як основу фізіологічного протікання біохімічних процесів, направлених на підтримку рідкого стану крові. Докладно розглядається методологія проведення аналітичних процедур, спрямованих на виявлення появи патологічного процесу в системі гемостазу за розвитку захворювань різної етіології. |
| «Клінічна фізіологія» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Клінічна фізіологія» направлена на формування у здобувачів освіти навичок володіння основними методами оцінки функціонального стану організму, навичок аналізу та інтерпретації результатів сучасних діагностичних технологій. |
| Пакет вибіркових компонент 15 | |
| «Біохімія гормонів та їх діагностичне значення» |
|
 |
«Біохімія гормонів та їх діагностичне значення» є вибірковим компонентом освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітнього рівня "Бакалавр" спеціальності «Технології медичної діагностики та лікування». Дисципліна є базовою для отримання цілісного уявлення про структурно-функціональну організацію ендокринної системи і принцип центральної регуляції на основі зворотного зв’язку периферичних ендокринних органів та інших систем організму. У процесі навчання аналізується біохімічна будова гормонів, механізми реалізації регулювання біологічних процесів та їх роль в регуляції організму. Вивчається структурно-функціональні особливості різних органів ендокринної системи як у чоловіків, так і у жінок за умов норми в різних вікових групах. Предметом навчальної дисципліни є вивчення закономірності розвитку та ендокринної регуляції у різних вікових груп, анатомо-фізіологічні особливості та семіотика деяких уражень ендокринної системи організму, принципи клініко-лабораторної діагностики та аналізу отриманих результатів. |
| «Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань» |
|
 |
«Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань» ґрунтується на ролі ферментів у діагностиці фізіологічного стану організму і полягає в постановці діагнозу захворювання (або синдрому) на основі визначення активності ферментів у біологічних рідинах людини. Дисципліна ознайомлює студентів із знаннями, що кожен орган або тканина має характерний для них спектр ферментів та поява їх у крові надає змогу діагностувати патологію. Також причиною використання ферментів у діагностиці є те, що в організмі здорової людини підтримується стан динамічної рівноваги між процесами анаболізму та катаболізму. Тому вміст у крові ферментів є величиною відносно постійною, а збільшення або зниження активності ферментів у ній свідчать про наявність патологічних процесів |
| Пакет вибіркових компонент 16 | |
| «Методи діагностики лейкемій та інших гематологічних захворювань» |
|
 |
«Методи діагностики лейкемій та інших гематологічних захворювань» спрямована на ознайомлення здобувачів освіти з методами дослідження, які застосовуються для діагностики лейкемій; показаннями та протипоказаннями щодо їх проведення; методиками їх виконання; діагностичною цінністю кожного з них. Здобувачі освіти в межах курсу навчаться визначати діагностичну цінність клінічного аналізу крові та мієлограми при гострих та хронічних лейкеміях; діагностичне значення результатів цитоморфологічного, цитохімічного, цитогенетичного та цитоімунного аналізів; діагностичне значення стернальної пункції при гострих та хронічних лейкеміях, показання, протипоказання; діагностичне значення трепанобіопсії підвздошної кістки при гострих та хронічних лейкеміях, показання, протипоказання; перелік додаткових інструментальних досліджень, які застосовуються для виявлення спленомегалії, гепатомегалії, збільшення внутрішніх лімфовузлів, лейкемічних інфільтратів у різних органах та тканинах |
| «Цитологічні, цитогенетичні та молекулярні методи діагностики захворювань органів кровотворення» |
|
 |
Освітній компонент «Цитологічні, цитогенетичні та молекулярні методи діагностики захворювань органів кровотворення » ознайомлює здобувачів освіти із можливостями діагностики органів кровотворення і пов’язаних з ними захворювань. З'єднання цитогенетичних і молекулярно-генетичних методів в генетиці людини робить майже необмеженими можливості діагностики хромосомних аномалій. На сьогоднішній день росте попит у фахівцях з пренатальної діагностики, передімплантаційної діагностики, коли лікар-генетик, маючи в своєму розпорядженні лише едину клітину, ставить точний діагноз і попереджає про спадкову схильність до тієї чи іншої хвороби |
| Пакет вибіркових компонент 17 | |
| «Лабораторна діагностика вірусних інфекцій» |
|
 |
Навчальна дисципліна “Лабораторна діагностика вірусних інфекцій” є складовою програми професійної підготовки фахівців освітнього рівня «Бакалавр» галузі знань «Охорона здоров’я» спеціальність «Технології медичної діагностики за освітньою програмою «Лабораторна діагностика». Основне завдання дисципліни – засвоєння теоретичних знань та практичних умінь при лабораторній та диференційній діагностиці вірусних інфекцій, профілактиці захворювань, аналіз маркерів інфекцій та прогнозу перебігу хвороби, а також формування активної позиції щодо здорового способу життя. Предмет “Лабораторна діагностика вірусних інфекцій ” формує засади для подальшого вивчення студентом клінічних дисциплін та вміння застосовувати знання з догляду за хворими в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності. |
| «Вірусологія з вірусологічною діагностикою» |
|
 |
Навчальна дисципліна “Вірусологія з вірусологічною діагностикою» є дисципліною вибору, що формує уявлення про віруси, їх структурну та функціональну різноманітність, особливості взаємовідносин вірусів, пріонів та їх хазяїв, основні вірусні захворювання людини, тварин та прокаріотів. У ході вивчення дисципліни приділяється увага сучасній класифікації, генетиці та молекулярній біології вірусів з оцінкою окремих вірусних інфекцій, їх патогенезу, епідеміології та лікування. Розглядаються питання профілактики вірусних хвороб людини, плануванню та проведенню профілактичних та протиепідемічних заходів щодо вірусних хвороб. Увага приділяється аспектам нових інфекцій та інфекцій, що знову виникають (emerging-reimerging infections). |
| Пакет вибіркових компонент 18 | |
| «Онкологія з оцінкою результатів досліджень» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Онкологія з оцінкою результатів досліджень» охоплює вивчення основних концепцій клінічної онкології та принципів фундаментальних досліджень пухлин, ідентифікації діагностичних, прогностичних та предиктивних біомаркерів пухлинного процесу, індивідуалізації лікування та ін. В рамках викладання дисципліни детально розглядаються питання патогенетичних основ та механізмів розвитку злоякісних новоутворень, молекулярно- генетичних особливостей їхньої прогресії та метастазування. В ході викладання дисципліни особлива увага приділяється висвітленню прикладних аспектів фундаментальної онкології, наводиться та/або демонструється можливість практичного застосування і значення окремих лабораторних методів для ранньої діагностики солідних пухлин та лімфопроліферативних захворювань |
| «Гістологія, цитологія та ембріологія» |
|
 |
«Гістологія, цитологія та ембріологія» є навчальною дисципліною про будову, функціонування, еволюцію, онтогенез клітини як елементарної одиниці життя, а також взаємозв’язок морфологічних і функціональних особливостей тканин в нормі, при зміні їхнього фізіологічного статусу, на різних стадіях розвитку, а також при окремих видах патології. Завданнями дисципліни є: поглибити знання здобувачів освіти з закономірностями будови, розвитку, обміном речовин у клітинах та тканинах людини; сформувати уявлення про походження і загальні закономірності еволюційного розвитку клітин та тканин; про будову та сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових і прикладних досліджень у цитології, гістології та ембріології |
| Пакет вибіркових компонент 19 | |
| «Основи протиінфекційного імунітету з оцінкою результатів досліджень» |
|
 |
В межах дисципліни «Основи протиінфекційного імунітету з оцінкою результатів досліджень» здобувачі освіти будут вивчати механізми імунітету, запобігання проникненню і розмноженню патогенів різної природи, познайомляться із основними збудниками патологічних процесів в організмі (пріони, віруси, бактерії, гриби, напростіші, гельмінти) та специфікою методів боротьми організму з кожним з них |
| «Інфекційні процеси бактеріальної етіології» |
|
 |
«Інфекційні процеси бактеріальної етіології» висвітлює питання розвитку сучасних методів біологічних досліджень, покликана окреслити коло методів та методичних прийомів досліджень, що проводяться у галузі мікробіології для вирішення конкретних науково-практичних та діагностичних задач. Дисципліна покликана сформувати систему здатностей та вмінь з методів лабораторної діагностики бактеріальних інфекцій, ідентифікації, виділення, накопичення, очищення вірусів, методів молекулярно-біологічних та серологічних досліджень, а також методів культивування культур клітин та їх практичного використання у мікробіологічних дослідженнях |
