Попри виснажливу війну, ми вже зараз маємо думати про розвиток України, продовжувати готувати висококваліфікованих фахівців і напрацьовувати проекти для реалізації після перемоги, коли Україна стане на шлях оновлення і розвитку.
21 червня відбулися захисти кваліфікаційних робіт бакалаврів. Поважна екзаменаційна комісія найвищими оцінками відзначила роботи Ксенії Летік і Іванни Нестерук. Ці студентки, маючи неабиякий творчий потенціал, продемонстрували повну компетентність у виконанні всього комплексу проектних робіт від збору вихідної інформації до розробки робочих матеріалів. Запропоновані ними концептуальні рішення оригінальні, враховують архітектурне оточення та специфіку об’єктів проектування. На думку комісії, К. Летік та І. Нестерук безсумнівно готові до успішної професійної діяльності.
К. Летік розробила проект виставкового комплексу в Ботанічному саду імені академіка О.В. Фоміна (м. Київ), який у роки перед початком московської широкомасштабної агресії став майданчиком для проведення виставок-фестивалів ландшафтної архітектури – головного звітного форуму майстрів садово-паркового мистецтва в Україні. Користь від таких виставок як для професійної ландшафтної спільноти, так і для киян та гостей міста незаперечна. Слід зазначити, що ці заходи є надзвичайно корисними і для Ботанічного саду, оскільки не лише посилюють імідж Ботанічного саду, але й відкривають нові можливості для досягнення просвітницьких та навчальних цілей.
У ході роботи над проектом Ксенія Летік у ході збору вихідної інформації про об’єкт проектування, серед іншого, дослідила структуру провідних світових садових фестивалів, виокремила базові зони, характерні для них, проаналізувала можливість застосування кращого світового досвіду в умовах Ботанічного саду і довела принципову можливість створення повноцінного виставкового простору на ділянці «Система», виділеній для розміщення конкурсних експозицій. Висновки, зроблені на першому етапі, були повністю підтверджені в представленому у кваліфікаційній роботі детальному робочому проекті. Запропоновані проектні рішення зі створенням низки комфортних, функціональних та естетичних просторів заслуговують на їх реалізацію в матеріалі. Додатковим свідченням високої якості проектної роботи є відсутність шкоди статусу об’єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Слід зазначити, що вхідна зона виставкового комплексу вже спроектована Вітою Горупахою (див. попередні дописи), і К. Летік змогла досягнути стильової єдності всього виставкового комплексу.
https://biomed.knu.ua/institute-activity/educational/kafedry/kafedra-plant-biology/landshaftne-proiektuvannia-kafedralnyi-litopys/kafedralnyi-litopys/5036-zakhist-kvalifikatsijnikh-robit-bakalavriv-osnovni-zdobutki.html#sigProId0820144e5f
Кардинальні зміни, які відбулися протягом останніх двадцяти років в архітектурному оточенні головного корпусу ННЦ «Інститут біології та медицини», актуалізують питання розробки проектів реконструкції території Інституту. Перед І. Нестерук було поставлено завдання розробити проект реконструкції найважливішої ділянки – вхідної зони перед головним фасадом, яка стане архітектурної візитівкою Інституту. Ділянка є непростою для проектування. Зокрема, для потоку людей від метро тут склався простір без виразного архітектурного образу. Робота над проектами благоустрою таких ділянок потребує від проектанта значного рівня знань та майстерності.
Нестерук І. успішно впоралася з поставленим завданням. Розроблене нею концептуальне рішення, підкріплене робочими матеріалами, у разі реалізації проекту дозволить відновити домінантну містобудівну роль головної будівлі Інституту і у такий спосіб значно посилить імідж установи.
Проблема фронтального простору була майстерно вирішена автором за рахунок його членування на вхідний великомасштабний простір перед вхідною групою Інституту в напрямку метро і низку вирішених більш камерно затишних архітектурних просторів уздовж фасаду корпусу в північно-східному напрямку. Вхідний простір динамічний, впевнено стимулює людей до руху на вхід в Інститут. А в малих просторах зроблено акцент на масштабі людини і, відповідно, створені кращі умови для відпочинку студентів, викладачів та співробітників Інституту. Слід зазначити, що Іванна Нестерук теж впевнено дотрималася стильової єдності з проектом скверу, запроектованим Анастасією Пишненко (див. попередні дописи). Таким чином у нас вже є достатньо проектних матеріалів для реалізації ландшафтного архітектурного ансамблю на території Інституту.
https://biomed.knu.ua/institute-activity/educational/kafedry/kafedra-plant-biology/landshaftne-proiektuvannia-kafedralnyi-litopys/kafedralnyi-litopys/5036-zakhist-kvalifikatsijnikh-robit-bakalavriv-osnovni-zdobutki.html#sigProId13ce0729e5
![]() |
![]() |
![]() |




