 |
Перелік вибіркових курсів за блоком професійно-орієнтованих дисциплін «ЦИТОЛОГІЯ ТА ГІСТОЛОГІЯ» |
 |
| Освітній рівень «БАКАЛАВР» | |
| 6 СЕМЕСТР | |
| «МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИН» |
|
 |
«Методи дослідження клітин» – це дисципліна вільного вибору, в якій розглядаються відо-мості про історію вивчення клітин та тканин, аналізується методологічне підґрунтя наукових досліджень в галузі цитології та гістології та проводиться огляд традиційних і сучасних методів цитологічного та гістологічного дослідження. "Методи дослідження клітин" – це прикладна галузь біології, що має завданням визначення вірного методичного забезпечення цито-гістологічних досліджень. Методи дослідження клітин визначає взаємозв’язки між розвитком біологічної теоретичної думки та експериментальними методами дослідження мікроскопічних біологічних об’єктів. |
| «АНАЛІТИЧНА І КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЯ» |
|
 |
«Аналітична і кількісна морфологія» – це інтегральна прикладна галузь біології, що виникла на стику класичної морфології, цитології, гістології та біометрії. Завданням аналітичної і кількісної морфології є розробка та застосування методів кількісного та якісного аналізу різних структур живого організму (клітин, субклітинних структур, тканин, органів та ін.), що використовуються в біологічних морфометричних дослідженнях, а також,– закономірності змін морфометричних параметрів при різних морфо-функціональних станах живої системи за різних умов в нормі та при патології. Серед методів, які вивчають студенти, є планіметричні й стереометричні методи, включаючи роботу з комп’ютерними морфометричними програмами, методи тривимірної реконструкції та конфокальної мікроскопії, аналізу зображень, а також – особливості статистичного аналізу результатів морфометричних досліджень. |
| «СПЕЦГІСТОЛОГІЯ» |
|
 |
Дисципліна «Спецігістологія» є базовою гістологічною дисципліною, що висвітлює питання закономірностей морфо-функціональних змін органів при зміні їхнього фізіологіч-ного статусу, в нормі й при патології, що є об’єктом діяльності широкого кола гістологів, а також методів та прийомів гістологічних досліджень, які можуть застосовуватися при постановці дослідів у суміжних науках, які вимагають глибоких знань з гістології. Дисципліна покликана узагальнити уявлення про роль закономірно організованих органів у формуванні, функціонуванні, пластичності над органних угрупувань. |
| 7 СЕМЕСТР | |
| «ЦИТОХІМІЯ» |
|
 |
Метою дисципліни вільного вибору «Цитохімія» є формування уявлення про особливості хімічної природи клітинних структур, розподіл хімічних сполук всередині клітини та їх перетворення у взаємозв’язку з функціями клітини та її окремих компонентів, особливості обміну речовин у тканинах і міжклітинних середовищах, а також про можливості практичного застосування окремих методичних прийомів цито- і гістохімії в фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях в біології і медицині та інших сферах суспільної діяльності (в клінічній діагностиці, судово-медичній практиці, тваринництві тощо). В ході вивчення дисципліни опановуються теоретичні та практичні основи методичних прийомів визначення й порівняльного аналізу особливостей хімічної організації клітин та тканин в умовах збереження морфологічної цілісності клітин і тканин, формується уявлення про особливості проведення хімічних реакцій в цито- і гістологічних препаратах. Вивчаються основи вибору методів дослідження, адекватних меті експерименту, постановки цитохімічного експерименту, обробці і інтерпретації отриманих даних. |
| «ЦИТОФІЗІОЛОГІЯ» |
|
 |
«Цитофізіологія» є дисципліною вільного вибору, що вивчає основні принципи структурно-функціональної організації еукаріотичної клітини, зокрема порівняльний аналіз особливостей структурно-функціональної організації прокаріотичної та еукаріотичної клітин, можливі шляхи еволюційного розвитку еукаріотичної клітини, принципи структурної організації клітинних органел та закономірності кооперативної взаємодії між ними у динамічній системі функціонуючої клітини у різні періоди її існування та за різних умов оточуючого середовища. Дисципліна формує уявлення щодо єдиної концептуальної стратегії внутрішньоклітинної кооперації. У процесі навчання аналізуються можливі способи керування розвитком клітини, впливу на характер та рівень її функціональної активності, а також розглядаються сучасні фундаментальні та прикладні задачі цитології. |
| «НЕЙРОМОРФОЛОГІЯ» |
|
 |
Метою дисципліни «Нейроморфологія» є вивчення особливостей нейрогенезу і цитоархітектоніки різних відділів головного мозку, спинного мозку та їхні зв'язки з регуляцією функцій організму з обов'язковою характеристикою відповідних ядер. При цьому аналізуються патологічні та вікові зміни нервової системи. Для усвідомлення інтеграційної функції нервової системи розглядається будова та особливості функціонування різних типів рецепторів як структур, що сприймають зовнішні і внутрішні сигнали, рухових і міжнейронних закінчень, нервів і трактів, а також морфо-функціональні відмінності центральної та вегетативної симпатичної і парасимпатичної іннервації органів. Формується здатність аналізувати та виявляти зміни будови нервової системи та її регуляції на підставі комплексних методів дослідження. |
| «ГЕМАТОЛОГІЯ» |
|
 |
Дисципліна «Гематологія» розглядає основні процеси цитології та біохімії крові; вивчає склад і функції крові; гемопоез і проблему штучної крові; структурні особливості гемоглобіну; реакції в крові за участю біоорганічних молекул; плазму та сироватку крові; судинно-тромбоцитарний (мікроциркуляторний) гемостаз; коагуляційний гемостаз; механізми дії вітаміну згортання крові; антизгортальнуа і фібринолітичну системи; взаємозалежність систем згортання крові, антизгортання і фібринолізу; ренін-ангіотензинову систему, гідродинаміку і регуляцію кровообігу; патологію тромбоцитів, анемії; агранулоцитоз; гемобластози (лейкемії); геморагічні діатези. |
| 8 СЕМЕСТР | |
| «ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ ЕМБРІОГЕНЕЗУ ХРЕБЕТНИХ» |
|
 |
Дисципліна «Гістофізіологія ембріогенезу хребетних» є базовою ембріологічною дисципліною, що висвітлює питання про закономірності ембріонального розвитку основних класів хребетних тварин, особливості мікроскопічної та cубмікроскопічної організації органів та систем органів тваринного організму на різних етапах ембріогенезу у нормі й при патології, що є об’єктом дослідження широкого кола біологів розвитку. |
| «ОСНОВИ РЕГУЛЯЦІЇ АКТИВНОСТІ КЛІТИН» |
|
 |
Дисципліна «Основи регуляції активності клітин» формує уявлення про механізми регуляції функціональної активності клітин під впливом ендогенних і екзогенних чинників, з акцентом на дію фармацевтичних речовин та їх фармакокінетичні й фармакодинамічні властивості. Розглядається вплив гормонів і біологічно активних сполук на клітинний метаболізм, проліферацію, диференціювання та апоптоз, а також зміни на субклітинному, клітинному й тканинному рівнях у нормі та патології. Дисципліна формує практичні навички оцінювання дозо- та ефектозалежної дії регуляторних і токсичних речовин та їх обґрунтованого застосування в експериментальних моделях. |
| «МОЛЕКУЛЯРНО-КЛІТИННІ ОСНОВИ ГІСТОГЕНЕЗУ» |
|
 |
Дисципліна «Молекулярно-клітинні основи гістогенезу» розглядає особливості будови і функції позаклітинного матриксу, принципи ієрархічної організації комунікативних систем на клітинному та молекулярному рівнях, закономірності їхньої кооперативної взаємодії при різних функціональних станах клітин, зокрема висвітлюються основні принципи різних за механізмами міжклітинних взаємодій еукаріотичної клітини в системах «клітина – клітина», «клітина –позаклітинний матрикс», а саме, ієрархії, закономірності та механізми міжклітинної сигналізації (та міжклітинних взаємодій інших типів) в різних за віком, рівнем диференціації, фізіологічним статусом та станом клітинних популяціях; розглядаються закономірності кооперативної взаємодії в системі функціонуючих клітин у різні періоди їх існування та за різних умов оточуючого середовища; вивчаються можливі способи керування міжклітинними взаємодіями, впливу на характер, рівень та динаміку активності міжклітинних взаємодій; а також сучасні фундаментальні та прикладні задачі даного біологічного напрямку. Дисципліна покликана узагальнити уявлення про системність організації живого і про роль закономірно організованих клітинних систем. |
| «ПАТОЛОГІЯ КЛІТИН» |
|
 |
Предметом вивчення дисципліни «Патологія клітин» є морфо- та патогенез, етіологія хвороб і наслідки альтерації клітин під впливом хвороботворних агентів. Детально розглядаються особливості ультраструктурної патології клітин та морфологічні прояви порушень обміну речовин на прикладі різних видів дистрофій з поясненням механізмів і закономірностей їх розвитку. Порівнюються види компенсаторно-пристосувальних реакцій та їх значення для організму. Аналізуються порушення крово- та лімфообігу та їх наслідки. Розглядаються різні види некрозу, їх класифікація, наслідки та відмінності від апоптозу. Вивчається особливості запалення та їхні види в організмі. На оригінальних гістологічних препаратах розглядається алгоритм опису патоморфолологічних змін в органах, на підставі якого у студентів формується здатність і навички патоморфологічного методу дослідження. |
| Освітній рівень «МАГІСТР» | |
| 2 СЕМЕСТР | |
| «КАРІОЛОГІЯ» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Каріологія» є базовою цитологічною дисципліною, що висвітлює питання структурно-функціональної організації клітинного ядра та його роль у регуляції морфо-функціональних процесів в клітинах і тканинах, значенням в фундаментальних і прикладних медико-біологічних дослідженнях. В ході вивчення дисципліни формується уявлення про структурні і функціональні особливості ядра в еукаріотичних клітинах, засвоюються основні молекулярні, біохімічні і клітинні процеси, які лежать в основі його функціонування, висвітлюються особливості морфо-функціональних змін ядра, що пов’язані з патологічними процесами в клітині, створюються науково-теоретичні основи для ефективного застосування методів дослідження ядра і його компонентів при розробці нових тест-систем, діагностичних методів в біології і медицині, біотехнологічних завдань. |
| «ЦИТОФІЗІОЛОГІЯ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН» |
|
 |
Дисципліна вільного вибору «Цитофізіологія стовбурових клітин» розглядає морфо-функціональні характеристики стовбурових клітин, самооновлення популяції стовбурових клітин, потенціал диференціації стовбурових клітин. А також вивчаються властивості ембріональних стовбурових клітин та стовбурових клітин дорослого організму. В навчальній дисципліні розглядаються молекулярно-генетичні механізмів диференціації клітин та механізми поділу стовбурових клітин. |
| «МОЛЕКУЛЯРНО-КЛІТИННІ МЕХАНІЗМИ ОНТОГЕНЕЗУ» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Молекулярно-клітинні механізми онтогенезу» висвітлює питання реалізації молекулярно-клітинних механізмів онтогенетичних перетворень організмів різних таксономічних груп тварин, її особливості на різних етапах ембріонального розвитку організмів (запліднення, дроблення, гаструляція, нейруляція та формування осьових структур тіла, сегментація, органогенез) та постембріонального розвитку (метаморфоз, ріст, статеве дозрівання, гаметогенез). Вивчаються молекулярно-клітинні механізми ооплазматичної сегрегації, ембріональної індукції та реалізації позиційної інформації. Також вивчається роль закономірно скоординованих онтогенетичних перетворень та молекулярно-клітинних механізмів, що лежать в основі їхньої реалізації, у формуванні, функціонуванні й пластичності організмів різних таксономічних груп тварин. |
| «ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ» |
|
 |
Дисципліна «Гістофізіологія сенсорних систем» – це спеціальна гістологічна дисципліна, що вивчає мікроскопічну структура та особливості функціонування структур організму, причетних до рецепції сигналів зовнішнього середовища, їх обробки та перетворення. Розглядаються особливості цитоархітектоніки різних сенсорних структур та їхні зв'язки з регуляцією функцій організму. Аналізуються патологічні та вікові зміни різних відділів сенсорної системи. Формується здатність аналізувати та виявляти зміни будови сенсорної системи та її регуляції на підставі комплексних методів дослідження. |
| «РЕЦЕПТОРИ БІОРЕГУЛЯТОРІВ» |
|
 |
Навчальна дисципліна «Рецептори біорегуляторів» є складовою освітньої програми професійної підготовки фахівців освітнього рівня «Магістр». Дисципліна є базовою дисципліною, що формує уявлення про основні принципи та молекулярні і цитофізіологічні основи структурно-функціональної організації сигнальних систем клітини, особливості фізіологічної (біохімічної) регуляції сигнальних процесів в клітині, ролі рецепторних систем та сигнальних каскадів у регуляції морфо-функціональних процесів в клітинах і тканинах, в тому числі – в розвитку патологічних процесів при порушенні такої регуляції, їх значення в фундаментальних і прикладних медико-біологічних дослідженнях. В ході вивчення дисципліни значна увага приділяється значенню і практичному застосуванню досліджень рецепторів і сигнальних систем в галузях біотехнології, медицини, сільського господарства, фундаментальній науці, створенню науково-теоретичних основ для ефективного застосування методів дослідження сигнальних систем клітини при розробці нових тест-систем, діагностичних методів, біотехнологічних завдань. |
| «ПОРІВНЯЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ» |
|
 |
Дисципліна вільного вибору «Порівняльна гістологія» – це спеціальна галузь гістології, що виникла на стику класичної порівняльної анатомії та гістології. Завданням порівняльної гістології є порівняльний аналіз тканинного рівня організації організмів різної таксономічної приналежності. Дисципліна вивчає еволюційні закономірності походження та динаміки тканинного рівня організації. |
| 3 СЕМЕСТР | |
| «ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ НЕЙРОЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ» |
|
 |
При вивченні навчальної дисципліни «Гістофізіологія нейроендокринної системи» розглядаються особливості структурної організації нейроендокринної системи і принцип регуляції периферичних ендокринних залоз. Порівнюються основні етапи еволюції нейросекреторної системи у безхребетних та хребетних тварин. Детально аналізується цитоархітектоніка гіпоталамуса ссавців і людини з характеристикою нейросекреторних ядер, гіпоталамічних трактів, серединного підвищення та гіпофіза, особливості будови портальної системи кровообігу між гіпоталамусом та гіпофізом. Вивчається гістоструктура ендокринних залоз та причини розвитку найбільш поширених патологій, особливості морфо- і патогенезу ендокринних залоз та їх наслідки для гормонального статусу організму. Розглядається концепція Пірса про APUD-систему на прикладі характеристики ендокриноцитів ШКТ. |
| «МЕХАНІЗМИ СТАРІННЯ КЛІТИН» |
|
 |
Значення дисципліни «Механізми старіння клітин» полягає у глибокому висвітленні основних принципів старіння клітин організму. Студенти вивчають структурні і функціональні вікові зміни організму на субклітинному, клітинному, органному і системному рівнях організації живого за різних умов в нормі та при патології; проводиться причинний аналіз процесів старіння клітин та організму; порівняльний аналіз старіння у клітинах різних груп живих організмів; розгляд можливих способів керування розвитком процесу старіння з метою вирішення сучасних фундаментальних та прикладних задач в біології та медицині. |
| «ПОРІВНЯЛЬНА ЦИТОЛОГІЯ» |
|
 |
Дисципліна «Порівняльна цитологія» формує знання про структурно-функціональну організацію клітин від прокаріотів і одноклітинних еукаріотів до високо спеціалізованих клітин багатоклітинних організмів, їх еволюційний розвиток і механізми функціонування. Курс спрямований на розвиток умінь інтерпретувати мікро- та субмікроскопічну будову клітин, оцінювати їх морфо-функціональний стан у нормі й при патологіях та застосовувати адекватні методи цитологічних досліджень. |
| «МЕХАНІЗМИ ОНКОГЕНЕЗУ» |
|
 |
Курс «Механізми онкогенезу» вивчає механізми перетворення нормальної клітини на ракову, фокусуючись на генетичних та епігенетичних змінах, що призводить до неконтрольованого зростання та метастазування. Розглядаються сучасні теорії онкогенезу, його ключові етапи та фактори: ініціація, промоція, клітинна трансформація, онкогени, антионкогени (супресори пухлин), фактори ризику (канцерогени), фенотипічні прояви пухлинного процесу. |
| «ІМУНОЦИТОЛОГІЯ» |
|
 |
Вибірковий курс «Імуноцитологія» є базовою цитологічною дисципліною, що висвітлює питання закономірностей структурно-функціональних змін клітин і клітинних угрупувань, органів імунної системи на різних стадіях розвитку, при зміні їхнього фізіологічного стану, за умов норми і особливостей патоморфології імунних процесів. На підставі вивчення характеру взаємодії імунокомпетентних клітин при формуванні імунної відповіді дана дисципліна узагальнює уявлення про роль та значення імунної системи у формуванні, розвитку імунних реакцій як ланки системи гомеостазу організму. У межах курсу розглядаються головні принципи, методичні алгоритми та методи імуноцитофенотипування. |
