Останнє оновлення: 03 квітня 2026

Перегляди: 4666

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 1

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Директор – Гайдаржи Марина Миколаївна, доктор біологічних наук, с.н.с.
тел. +38 044-234-60-56, приймальна директора 

Заступник директора – Коломійчук Віталій Петрович, д.б.н., доцент
тел. +38 044-234-60-56

Заступник директора – Кельбас Мирослав Семенович
тел. +38 044-234-60-56

Начальник відділу еколого-освітньої роботи – Нікітіна Віра Володимирівна, к.б.н., с.н.с.
е-maill: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Завідувач відділу інтродукції деревних і трав'янистих рослин – Палагеча Роман Миколайович, к.б.н., с.н.с.
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.о. завідувача відділу інтродукції тропічних і субтропічних рослин – Цибульський Олександр Іванович, к.б.н.
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Завідувач відділу біотехнології та фітопатології – Рудік Галина Олексіївна, к.б.н.
е-maill: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Завідувач відділу озеленення і ландшафтної архітектури – Меньшова Валентина Олександрівна – к.б.н., с.н.с.
тел. +38 (044)-234-60-56

Завідувач Музею історії Ботанічного саду
тел. +38 044-239-33-57

Господарсько-технічна служба – Грама Людмила Миколаївна
тел. +38 044-234-60-56

Бібліотека: режим роботи: понеділок – четвер: 11.00 – 16.00

 

До уваги відвідувачів!

Оглядові та тематичні екскурсії проводять по території наукової частини Ботанічного саду (вул. Симона Петлюри,1) у супроводі екскурсовода. Для груп від 10 до 20 осіб екскурсії проводяться всі дні, крім понеділка о 10:00 та 15:00 за попереднім записом за телефоном: +38 044-234-60-56 (з 10 до 16 години, крім суботи, неділі). Також о 11:00, 12:00 та 14:00 год. щодня, крім понеділка, проводяться екскурсії без попередньої домовленості. Екскурсовод зустрічає усіх бажаючих біля воріт наукової частини Ботанічного саду. Вхід до наукової частини без екскурсовода заборонений. Перерва з 13:00 до 14:00.

Тематика екскурсій:

• вівторок, четвер о 11:00 - оглядова екскурсія до оранжерей сукулентних рослин (група до 10 осіб);
• оглядова екскурсія до оранжерейного комплексу, де відвідувачі мають змогу побачити унікальні екзотичні, реліктові та рідкісні рослини тропіків та субтропіків (група до 20 осіб);
• оглядова екскурсія по відкритому ґрунту, під час якої можна ознайомитися з колекціями деревних рослин Ботанічного саду (уточнювати).

Оглядові екскурсії для відвідувачів проводять екскурсоводи, а тематичні екскурсії для студентів проводять фахівці Ботанічного саду за попередньою домовленістю.

Вартість екскурсії:

• для дорослих – вартість квитка 150 грн
• для дітей до 14 років – вартість квитка 75 грн
• для дітей до шести років – безкоштовно
• екскурсії для 1 – 5 осіб (дорослих) – фіксована вартість 600 грн (розподіляється на кількість присутніх)
• учасники бойових дій – безкоштовно (при пред’явленні відповідного документу)

Вартість послуг:

• послуги, пов’язані з проведенням фотозйомки протягом 60 хв – вартість 1 500 грн
• послуги, пов’язані з проведенням кінозйомки протягом 60 хв – вартість 3 000 грн

Для студентів і співробітників Київського національного університету імені Тараса Шевченка екскурсії проводяться безкоштовно, але за попереднім узгодженням з адміністрацією Ботанічного саду.

Екскурсію можна замовити за телефоном: +38 (044) 234-60-56 (з 10 до 16 години; субота, неділя - вихідний).

Вхід до Ботанічного саду (крім наукової частини) вільний.

 

Реалізація посадкового матеріалу 

На території Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна функціонує майданчик з реалізації рослин. Є можливість придбати посадковий матеріал хвойних та листяних дерев, декоративних кущів, трав’янистих багаторічників та інших рослин, вирощених у Ботанічному саду та адаптованих до місцевих кліматичних умов. Також здійснюється продаж тропічних та субтропічних рослин захищеного ґрунту: алое, фікусів, гавортії та ін.

Майданчик розташований у науковій частині Ботанічного саду, на перетині вулиці Гетьмана Павла Скоропадського і вулиці Назарівської.

Працює з 10 до 16 год. Вихідний: субота, неділя.

 

 

 

1 – вхід до наукової частини; 2 – вхід до експозиційної частини; 3 – комплекс оранжерей сукулентних рослин; 4 - комплекс оранжерей водних рослин; 5 – адміністративний корпус та комплекс оранжерей тропічних та субтропічних рослин; 6 – Музей історії Ботанічного саду; 7 – ділянка деревних реліктів та рослин роду Рододендрон; 8 – ділянка спорових рослин; 9 – ділянка хвойних рослин; 10 – ділянка квітково-декоративних рослин; 11 – ділянка рідкісних та зникаючих рослин; 12 – теплично-парникове господарство; 13 – формовий плодовий сад; 14 – ділянка рослин роду Кизильник; 15 – ділянка рослин роду Таволга; 16 – партер; 17 – Сад магнолій; 18 – пам'ятник корейському поету Кім Со Волю; 19 – «Поетична галявина»; 20 – Скульптурна композиція «Навала».

 

 

 

 

Останнє оновлення: 03 квітня 2026

Перегляди: 3033

Історія саду досить цікава і романтична. На першу половину XIX ст. припадає пожвавлення економічного, культурного і наукового життя у Києві, чому сприяло також відкриття у 1834 р. Київського університету Св. Володимира, а згодом і Ботанічного саду, який став провідним осередком інтродукції рослин, забезпечував викладання ботаніки в університеті, зосереджені в саду колекції живих рослин слугували матеріалом для наукових досліджень і великих відкрить.

 

 

 

 

У Ботанічному саду працювали видатні ботаніки, які очолюючи кафедру ботаніки в Університеті і одночасно були директорами саду; тому, говорячи про історію саду, не можна не згадати найголовніших наукових досягнень, пов′язаних з університетським ботанічним садом. На першому місці з них, безумовно, є дослідження в галузі ембріології, генетичної цитології та філогенетичної систематики рослин. Ці дослідження мають світове значення. Про подвійне запліднення згадується у першому-ліпшому підручнику загальної біології та ботаніки в усіх країнах світу. Не менш важливим є відкриття супутників хромосом і дослідження з халазогамії, які є вагомими при побудові філогенетичних систем. Усі ці відкриття належать акад. С.Г. Навашину, що був директором ботанічного саду з 1894 по 1914 рік. У саду і досі ростуть дерева, з яких С.Г. Навашин та його учні відбирали матеріал для своїх досліджень.

 

 

ВИДАТНІ ПОСТАТІ. Питання про створення ботанічного саду виникло відразу ж після заснування Університету. Займався цим спочатку у 1834-1838 рр. перший професор кафедри ботаніки університету Св. Володимира В.Г. Бессер. Маючи досвід розбудови Кременецького ботанічного саду він активно долучився до процесу створення ботанічного саду Київського університету, розпочавши цей процес з пошуку місця для його розташування. Архітектор В.І. Беретті, за проектом якого зводився університет, запропонував розташувати ботанічний сад на пустирі, що прилягав до спорудженого університету. Оглянувши обране місце, перший ректор університету М.О. Максимович, професор В.Г. Бессер і викладач А.Л. Андржейовський схвалили запропоновану територію і надіслали рапорт до Ради університету. Основою колекції саду мали стати рослини, які у 1833 р. було вирішено перевезти з Кременецького (Волинського) ліцею після його розформування. За реєстром 1834 р. було прийнято 513 рослин 34 видів, які тимчасово розмістили у Міському (Царському) та інших садах Києва.
Після завершення 25-річної служби, В.Г. Бессер у 1838 р. вийшов на пенсію, передавши свої обов′язки завідувача кафедри та директора ботанічного саду Р.Е. Траутфеттеру. Погодивши з ректором університету кошторис на утримання саду, детально ознайомившись з відведеною територією, Р.Е. Траутфеттер 22 травня (10 травня) 1839 р. зробив перші посадки майбутньої колекції. Відтоді цей день вважається датою заснування Ботанічного саду Київського університету. Наприкінці вересня 1847 р. було завершено спорудження оранжерейного комплексу з 7 відділень, а також терас, що збереглися до наших днів. До 1850 р. остаточне впорядкування саду було завершено.

 

У 1852 р. Р.Е. Траутфеттера призначили ректором Університету, посаду директора ботанічного саду у 1853-1868 рр. зайняв професор ботаніки П. С. Рогович. У наступні роки тривала забудова території, колекції постійно збагачувалися, лишки рослин використовували для озеленення міста, зокрема для укріплення крутих схилів берегів Дніпра у Києві. У 1868 р. після виходу П.С. Роговича на пенсію, директором ботанічного саду призначили професора Я.Я. Вальца, який у 1871 р. перевівся до Новоросійського (нині Одеського) університету. У 1871-1878 рр. посаду директора ботанічного саду обіймав ординарний професор університету І.Г. Борщов. Під його керівництвом проводилися різноманітні роботи з впорядкування території та розширення рослинних колекцій, у жовтні 1877 р. було завершено будівництво водопроводу в оранжереях ботанічного саду. На багатьох документах, поряд з прізвищем офіційного директора був і підпис Й.В. Баранецького, який безпосередньо опікувався справами ботанічного саду і був завідувачем Ботанічного кабінету. 

 

 

 Багато зусиль для розвитку і збагачення колекцій доклав відомий дослідник флори, професор ботаніки І.Ф. Шмальгаузен. Він керував садом з 1879 р. і залишався на цій посаді до кінця свого життя (1894 р.). У 1884 р., коли урочисто святкували 50-річчя заснування Київського університету, ботанічний сад заявив про себе як цілком сформований науково-дослідний заклад, що вів переписку і здійснював обмін з 80 ботанічними садами; у колекції нараховувалося 1169 видів оранжерейних рослин, у відкритому ґрунті 1193 дерев, кущів, багаторічників та близько 500 видів однорічників. У ці роки в ботанічному саду працював Й.К. Пачоський, який за дорученням директора займався визначенням рослин, збиранням насіння і впорядкуванням гербарію та В.І. Липський, який був консерватором ботанічного саду. 

 

 

 

 Всесвітньо відому славу Київському університету та його ботанічному саду принесли відкриття С.Г. Навашина, який протягом двадцяти років (1894-1914) очолював ботанічний сад і одночасно завідував кафедрою морфології та систематики рослин університету. Чудовий викладач, доброзичливий учений, С.Г. Навашин мав багато учнів у Києві, які разом із ним проводили дослідження і яким він передавав свої знання та досвід. Це відомі вчені М.В. Цінгер, Л.М. Делоне, Г.А. Левицький, Я.С. Модилевський, М.Г. Холодний, В.В. Фінн та багато інших. Після С.Г. Навашина університетським ботанічним садом нетривалий час (літо-осінь 1914 р.) тимчасово завідував професор К.А. Пурієвич. 

 

 

 

19 листопада 1914 р. до Правління університету було направлено рапорт щодо доручення завідування ботанічним садом ординарному професору Київського університету Св. Володимира О.В. Фоміну, який тоді вже був відомим ботаніком, мав досвід організації Тифліського ботанічного саду і був добре обізнаний з ботанічними садами Західної Європи. З великим піднесенням О.В. Фомін взявся за реконструкцію ботанічного саду, поповнення його колекцій, особливо оранжерейних рослин, розширення і збагачення гербарію. З 1919 р. О.В. Фомін почав працювати також і в Академії наук УРСР, у 1921 р. його було обрано академіком, він був членом багатьох наукових товариств у нашій країні і за кордоном, у 1923 р. ним був заснований «Вісник Київського ботанічного саду», у якому був надрукований Проект положення про Український науково-дослідний Ботанічний інститут (1926, т. 4), розроблений О.В. Фоміним і надісланий до Президії Укрнауки.

 

Ім′я О.В. Фоміна назавжди пов′язане з Київським університетом, кафедрою систематики та морфології рослин, якою він завідував 15 років, та з ботанічним садом, керівником якого він був протягом 20 років. Ботанічний сад, про розвиток якого постійно дбав О. В. Фомін, завдячує вченому своїм збереженням у буремні роки Першої світової війни, періоду революцій та Громадянської війни, що у 1914-1922 рр. пережила Україна. У 1935 р., після смерті О.В. Фоміна, за видатний внесок у розвиток науки та титанічну організаторську діяльність ботанічний сад було названо його ім′ям. На відзначення 100-річчя з дня народження академіка О.В. Фоміна на будівлі адміністративного корпусу Ботанічного саду було відкрито меморіальну дошку з написом «В цьому будинку з 1915 до 1935 року жив і працював талановитий радянський ботанік, директор Ботанічного саду академік Фомін Олександр Васильович (1867-1935)».

Після О.В. Фоміна ботанічним садом, що був переданий у підпорядкування Виконкому Київської міськради (1934-1941 р.), керував відомий ботанік М.В. Дубовик. Коли почалася Друга світова війна (1939-1945 рр.), багато працівників закладу влилися у лави захисників Батьківщини. Серед тих, хто загинув смертю хоробрих - М.В. Дубовик. У літописі пам′яті залишаться імена патріотів, які рятували колекцїї під час лихоліття війни. Це директори ботанічного саду професор М.І. Луговий (1942-1943 рр.) і наук. співробітник Н.І. Вакуленко (1941, 1943-1944 рр.) та працівники саду К.С. Гаражеєва, П.Є. Коляда та ін. З вересня 1944 р. директором ботанічного саду призначили завідуючого кафедри фізіології і біохімії рослин Д.П. Проценка. Завдяки енергійним діям директора і самовідданій праці колективу вдалося не лише залікувати рани, нанесені війною, а й активізувати роботу наукових досліджень, збільшити колекцію рослин, провести реконструкцію в оранжереях з підключенням до центрального опалення міста. 

СТАНОВЛЕННЯ САДУ. Рішенням Ради міністрів УРСР у 1960 р. Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна був оголошений пам’яткою садово-паркової архітектури республіканського значення. У 1961 р. директором ботанічного саду був призначений доцент кафедри фізіології рослин І.П. Білокінь, який приклав багато зусиль для присвоєння у 1969 р. ботанічному саду статусу наукової установи з науковою категорією. У 1974 р. міська рада прийняла постанову «Про заходи по благоустрою і реконструкції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна». Під керівництвом директора В.Ф. Лапчика було проведено капітальну реконструкцію центральних оранжерей. На місці трьох старих 16-метрових оранжерей було збудовано 30-метрову оранжерею (площа близько 1000 м²), яка на той час була найвищою спорудою такого типу в Європі. Силами підрядних організацій, працівників Ботанічного саду, а також студентів і викладачів Університету було проведено значні роботи з упорядкування паркової частини Ботанічного саду.

З метою ліквідації наслідків ерозії схилів було завезено близько 20 тис. м³ ґрунту, висаджено понад 4 тис. дерев та кущів, на площі 5 га закладено нові газони, створено експозиції бузку, магнолій, рододендронів, шипшин, хвойних рослин. У 1984 р. було завершено будівництво купольної оранжереї заввишки 18 м загальною площею понад 500 м². За проектом ст. наук. співробітника Ботанічного саду В.І. Северина і за безпосередньої участі В.М. Цапа, В.О. Ступніцького, Т.М. Білого та ін. господарським способом було збудовано актову залу на 150 місць, місток, низку побутових і лабораторних приміщень, а також комплекс оранжерей водних рослин. У 1982 р. директор ботанічного саду В.Ф. Лапчик був переведений на посаду завідувача відділу фізіології та біохімії інтродуцентів, а директором був призначений д.б.н. О.О. Лаптєв, який багато уваги приділяв підготовці наукових кадрів. Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.07.1983 р. Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна було затверджено як заповідний об’єкт.

 

 

 

СУЧАСНІСТЬ. На початку 1987 р. О.О. Лаптєв був переведений на посаду завідувача кафедри ботаніки Університету, а посада директора ботанічного саду виявилася вакантною. На загальних зборах колективу ботанічного саду заступника директором з наукової роботи, к.сх-г.н. В.В. Капустяна було обрано директором ботанічного саду. 

 

У Ботанічному саду за часів директорства В.В. Капустяна (1987–2006 рр. та з 2008 по 2012 рр.) було відбудовано лабораторно-адміністративний корпус, у якому розмістилися наукові лабораторії та підрозділи, в одному з приміщень було створено Музей історії Ботанічного саду. За підтримки Комітету Верховної Ради України з питань екополітики у Ботанічному саду була побудована альтернативна система опалення з використанням газу. Були проведені значні роботи з упорядкування паркової території, куди було завезено майже 20 тис. м³ рослинного ґрунту, висаджено близько 4 тис. екзотичних дерев та кущів, на площі понад 5 га закладено нові газони, реконструйовано експозиції бузків, магнолій, шипшин, хвойних рослин тощо. У 1999 р. вийшов з друку 1-й номер Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка серія «Інтродукція та збереження рослинного різноманіття», в якому розглядалися питання збереження рослинного різноманіття в культурі та природі.

 

 

 У 2006 р. директором Ботанічного саду був призначений д.б.н., професор В.А. Соломаха, який значну увагу в своїй діяльності приділяє підготовці кадрів найвищої кваліфікації, будучи науковим керівником докторантів, аспірантів та пошуковців. За керівництва В.А. Соломахи підготовлено та видано у 2007 р. повний каталог рослин колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна, де представлено 1820 таксонів деревних рослин, 1900 видів, різновидностей і сортів трав‘янистих рослин та 4214 таксонів тропічних і субтропічних рослин.

 

 

 

З вересня 2012 р. Ботанічний сад очолив випускник кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.б.н. О.О. Сенчило. З перших днів діяльності на посаді директора, після детального аналізу стану колекцій та інфраструктурних об′єктів, ним було вирішено спрямувати діяльність у різних напрямах. Упродовж 2015-2018 рр. було замінено аварійне скляне покриття полікарбонатними плитами на субтропічних оранжереях однодольних, голонасінних рослин та частково кліматрону і тропічної оранжереї. Було зроблено чимало робіт по благоустрою і впорядкуванню території Ботанічного саду, її експозиційної частини: навесні 2019 р. завершилася реконструкція дорожнього покриття і бордюрів на центральній ділянці паркової частини («Партер»), на терасах біля адмінкорпусу було закладено нові газони, реконструйовано і знову сформовано рослинні експозиції.

 

У 2015 р. до Дня міста за сприянням Київської міськради реконструювали частину паркану Ботанічного саду вздовж бульвару Шевченка. У травні 2017 р. у Ботанічному саду відбулася конференція з нагоди 150-річчя від дня народження О. В. Фоміна. На фасаді центрального корпусу саду, де в одній із кімнат жив і працював вчений, відкрили нову меморіальну дошку. У грудні 2017 р. на території Ботанічного саду відбулося відкриття пам′ятника «Ворота душі – діалог Тараса Шевченка і Ду-Фу». Витвір виконано у формі двох книг, що уособлюють уявний діалог між двома видатними національними поетами. Для об’єднання природоохоронних зусиль та обміну інформацією спільно з Національним ботанічним садом імені М.М. Гришка НАН України та Інститутом ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України була проведена восьма міжнародна конференція «Planta Europa» під девізом «Збережемо рослини заради майбутнього Землі».

 

 

4 червня 2019 року директором Ботанічного саду призначена д-р біол. наук, ст.наук.сп. М.М. Гайдаржи. Разом із колегами, Марина ГАЙДАРЖИ понад п’ятдесят років працює над формуванням і збереженням колекції сукулентних рослин, вивівши її в розряд однієї з найчисельніших серед ботанічних установ не тільки в Україні, але й у Східній Європі. У 2015 році колекціям тропічних та субтропічних рослин у захищеному ґрунті, як унікальному зібранню рослин світової флори, було надано статус Національного надбання України. 

 

 

10 листопада 2021 року рішенням Кабінету Міністрів України колекція деревних рослин відкритого ґрунту отримала статус Національного надбання України. Нині у дендрарії Ботанічного саду культивується 2234 таксономічні одиниці, тоді як на початку його заснування налічувалося 419. Провідні колекції – родові комплекси Магнолія, Рододендрон, Голонасінні, Кизильник, Таволга, Шипшина. Колекція представлена 66 родинами, 208 родами; у складі колекції є понад 200 раритетних видів, із них майже 150 видів занесені до Світової Червоної книги.

У жовтні 2019 року у парковій частині Ботанічному саду, поряд із скульптурною композицією "Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу" відбулося відкриття «Поетичної галявини». Ректор КНУ Леонід ГУБЕРСЬКИЙ зазначив, що у Ботанічному саду планується встановити пам’ятники й іншим видатним класикам світової літератури та культури, які не лише прикрасять улюблений Сад киян і гостей міста, а й заохочуватимуть до вивчення літератури та історії та наголосив, що Ботанічний сад, який розташований у центрі столиці, повинен стати осередком культури у місті Києві. 

 

У 2020 році, у Всесвітній день охорони навколишнього середовища, з почину команди Координатора проектів ОБСЄ в Україні, встановили арт-об’єкт «Діалог» - альтанку, змайстровану із перероблених пластикових кришечок і оснащену сонячною батареєю і WI-Fi. В одному із куточків Ботанічному саду, роком раніше, встановили лаву зі спинкою, теж виготовлену із переробленого пластику. Ці арт-об’єкти, створені за ініціативою команди Координатора проектів ОБСЄ в Україні, не лише прикрасили паркову алею Ботанічного саду, а й стали нагадуванням, що справжня безпека залежить від багатьох різних речей, а екологічні питання є важливою складовою поняття безпеки.

У 2021 році на фасаді житлового будинку, що розташований навпроти Ботанічного саду, встановили бронзову мініскульптуру, присвячену австралійській пальмі Лівістона (Livistona australis), оригінал якої росте у субтропічній оранжереї Ботанічного саду. Ця пальма є найстарішою і найвищою в Україні. Це перший «монумент» рослині у Києві.
25 липня 2022 року у науковій частині Ботанічного саду, на фасаді адміністративної будівлі, на глибоку повагу та вдячність, урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь Василя Васильовича КАПУСТЯНА, який упродовж 25 років очолював Ботанічний сад.

У серпні 2022 року Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна став учасником міжнародної організації Botanic Gardens Conservation International / Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин, яка об’єднує ботанічні сади світу та залучає партнерів на всіх рівнях до реалізації Глобальної стратегії збереження рослин (Global Strategy for Plant Conservation, GSPC). 9 серпня 2022 року відбувся перший круглий стіл за участі директорів десяти ботанічних садів України (учасників програми) і іноземних партнерів, зокрема представників Partnerships for Nature (USA) і BGCI (Great Britain).

З 2022 року – складні осінньо-зимові періоди для збереження оранжерейних колекцій тропічних і субтропічних рослин. Сувора дійсність - відімкнення світла, нестача тепла,
дров’яні печі Булерьян.

 

З першого дня свого заснування Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна і його унікальні колекції є цінною навчальною базою Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Створені колекції є наслідком багаторічної роботи співробітників, які вивчали біологію рослин, розробляли агротехніку вирощування різних видів, форм та сортів рослин, вивчали ритми їхнього сезонного росту і розвитку, ступінь зимо,- та посухостійкості, стійкості до шкідників та хвороб, репродуктивну здатність. За матеріалами колекції видано низку монографічних робіт, проводяться навчально-тематичні екскурсії, здобувачі освіти збирають та опрацьовують матеріал для курсових і дипломних робіт.

 

 

 

Останнє оновлення: 07 червня 2021

Перегляди: 22467

Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка заснований у 1839 році і є одним із найстаріших серед ботанічних установ України. Розташований біля головного корпусу Університету в центральній частині міста Києва. Проект Ботанічного саду створив архітектор В.І. Беретті. З того часу і дотепер збереглася невелика частина насаджень: більшість дерев та кущів на новосформованих ділянках були висаджені пізніше. Залишилося без змін лише загальне планування саду.

 

 

 

 

 

Територія Ботанічного саду (22,5 га) умовно поділена на наукову частину (9 га) та паркову - відкриту для вільного відвідування. Рельєф Ботанічного саду дуже неоднорідний, розчленований ярами на схили різної крутизни і експозиції. Перепад висот складових рельєфу знаходиться у межах від 139 до 178 м над рівнем моря. На території Ботанічного саду сформувалися ґрунти різних типів, що дозволяє вводити у колекції рослини, які відрізняються між собою місцем походження і вимогами до умов росту і розвитку. За багатством рослинних колекцій Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна посідає провідне місце серед інших ботанічних садів Східної Європи. У колекції зібрані представники рослинного світу майже всіх кліматичних зон – від Арктики до тропіків і гарячих пустель. Рослини з районів субтропічного і тропічного клімату розміщені в оранжереях саду.

 

 

Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна є науково-дослідною і природоохоронною установою у складі Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основним завданням Ботанічного саду є формування та збереження колекцій рослин світової флори, інтродукція рідкісних, ендемічних та корисних рослин; проведення науково-дослідних робіт з біології, агротехніки та ефективного використання досліджуваних рослин; проведення навчальної та освітньо-виховної роботи з питань ботаніки, екології, охорони природи, декоративного садівництва та ландшафтної архітектури.

У Ботанічному саду утримується понад 9 000 видів, форм та сортів рослин. Добре відомі колекції магнолій, рододендронів, водних та прибережно-водних рослин, сукулентів, кактусів тощо. У колекціях представлені види, що занесені до міжнародних, національних та регіональних червоних книг і списків. У 2015 році колекція тропічних та субтропічних рослин у захищеному ґрунті отримала статус наукового об'єкту, що становить Національне надбання України.

 

 

У лабораторії культури рослинних тканин проводиться робота за напрямком розробки технологій клонального мікророзмноження in vitro цінних рідкісних і зникаючих, лікарських та декоративних рослин. Розмножені in vitro та адаптовані до ґрунтових умов рослини поповнюють колекційні фонди Ботанічного саду та використовують як дослідний матеріал при виконанні наукових тем. Водночас, лабораторія є практичною базою для навчання студентів та аспірантів біологічних спеціальностей.

 

 

Важливим джерелом взаємного обміну інформацією є видання Списків насіння (Delectus seminum). Каталог Ботанічного саду налічує близько 1500 назв рослин, проводиться активний обмін більше як з 50 зарубіжними країнами та ботанічними закладами України. Щорічно лабораторія розсилає і отримує близько 2000 зразків насіння.
Гербарій Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна зареєстрований в Index Herbariorum і має міжнародний індекс – KWHU.

Музей історії Ботанічного саду, у фондових колекціях якого зібрано близько 10 тисяч експонатів, знайомить відвідувачів з видатними постатями минулого і сучасними досягненнями науковців Ботанічного саду і вчених ННЦ «Інститут біології та медицини».

Бібліотека є структурним підрозділом Ботанічного саду. Філією укомплектовано бібліотеку літературою з ботаніки, фізіології рослин, загальної біології, агрохімії, захисту рослин, квітникарства, художньою літературою. Фонд містить словники та довідники різних тематик.

Ботанічний сад є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Особливе місце він займає у природоохоронній освіті населення, тут регулярно проходять екскурсії і просвітницькі заходи, що знайомлять усіх бажаючих із рослинним різноманіттям в оранжереях і на відкритих паркових ділянках.

 

Ласкаво просимо завітати до нас!