Останнє оновлення: 31 травня 2020

Перегляди: 1213

Куратор лабораторії к.б.н. Н.В. Нужина

У лабораторії проводяться комплексні дослідження механізмів акліматизації, адаптації та стійкості рослин до змін умов середовища, на фізіолого-біохімічному та анатомо-морфологічному рівнях. Вивчення анатомічних структур дозволяє пролити світло на спорідненість та еволюційне походження тих чи інших таксонів. Разом з цим, визначення таких показників як: ступінь сукулентності, відносна кількість на одиницю площі листка/стебла і тип продихового апарата, ступінь здерев’яніння та опробковіння та інші в динаміці або при зміні умов дає змогу встановлювати можливості адаптації рослин і, відповідно, створювати оптимальніші умови для їх вирощування.

На базі лабораторії проводиться спектрофотометричне дослідження вмісту біологічно активних речовин та основних органічних сполук інтродукованих та аборигенних рослин. Анатомо-морфологічні, цитолого-гістологічні та біохімічні методи застосовуються з метою дослідження теоретичних та прикладних аспектів систематики і таксономії.

• к.б.н. Нужина Н.В. проводить дослідження за допомогою мікроскопу к.б.н. Нужина Н.В. проводить дослідження за допомогою мікроскопу
• Deschampsia antarctica листок Deschampsia antarctica листок
• Euryala ferox закритий провідний пучок Euryala ferox закритий провідний пучок
• Мікрофотографія Agave geminiflora Мікрофотографія Agave geminiflora
•  

Останнє оновлення: 31 травня 2020

Перегляди: 2080

У лабораторії культури рослинних тканин використовується один із сучасних методів розмноження і культивування рослин – метод культури in vitro. Реалізація ідеї використання цього методу в інтродукційному процесі в Ботанічному саду розпочато з 1975 р. за участю Д.М. Глєби, В.М. Цапа, В.О. Ступницького, Т.Н. Білого під керівництвом В.Ф. Лапчика. Застосування біотехнологічних методів дає можливість введення в культуру та масового розмноження рослин, які представляють колекційну і наукову цінність. Стабільність умов вирощування та оптимізація живильних середовищ при культивуванні рослин, їх тканин і органів забезпечують отримання великої кількості генетично однорідного дослідного і садивного матеріалу.

Сьогодні в лабораторії при участі к.б.н. А.В. Голубенко, В.М. Цапа, Н.В. Гензерської, О.В. Гайдаржи успішно розмножуються методами асептичної культури рослинних тканин рідкісні, раритетні, декоративні та лікарські рослини. Основною передумовою розробки технологій клонального мікророзмноження та створення колекцій живого генетичного матеріалу in vitro є дослідження особливостей морфогенезу рослин за умов стерильної культури. Для особливо цінних рослин in vitro-колекції використовуються також як унікальна експериментальна база для розробки методів масового розмноження шляхом прямої й непрямої регенерації. Представники родин Amaryllidaceae, Begoniacea, Bromeliaceae, Cactaceae, Crassulaceae, Gentianaceae, Orchidaceae, Magnoliaceae, Rosaceae та ін. після адаптації до нестерильних умов поповнюють колекційні фонди Ботанічного саду.

• к.б.н. Голубенко А.В. працює у ламінарному боксі к.б.н. Голубенко А.В. працює у ламінарному боксі
• Культура ананасу Культура ананасу
• Цвітіння орхідеї після пересадки у нестерильні умови Цвітіння орхідеї після пересадки у нестерильні умови
• Мікрокущ ожини безколючкової Мікрокущ ожини безколючкової
•  

Останнє оновлення: 09 лютого 2022

Перегляди: 1933

Насіннєву лабораторію було створено в 1976 р. під керівництвом Г.С. Білокінь. Основне завдання лабораторії полягає в зберіганні, організації та здійсненні обміну насінням та посадковим матеріалом з іншими ботанічними садами і ботанічними установами світу та України. Дуже часто це єдина можливість вирощувати ті види рослин, які неможливо отримати іншим шляхом. Отримання якісного посівного матеріалу, визначення умов і термінів зберігання та вивчення особливостей проростання насіння є одними з основних завдань при інтродукції рослин. Обмін насінням чи живцями між ботсадами безкоштовний.

Лабораторія (куратор Чебанюк Т.В.) також виконує основну функцію по обміну інформацією між науковими установами. Важливим джерелом інформації є видання Списків насіння (Delectus seminum), які розсилаються в ботанічні сади та інші установи всього світу. Перший Delectus seminum Київського ботанічного саду, опублікований Р.Е.Траутфеттером у 1842 р., містив 425 назв рослин. Відтоді Списки насіння публікуються регулярно з окремими перервами. У подальшому кількість зразків насіння у списках постійно зростала і зараз каталог налічує понад 1500 назв рослин. На сьогодні Ботанічний сад має активний обмін більше ніж із 50 зарубіжними країнами та ботанічними закладами України. Щорічно лабораторія розсилає і отримує близько 2000 зразків з насінням.

Списки насіння різнились в основному видовим складом рослин. До щорічних Списків вносились рослини, які давали повноцінне зріле насіння, натомість виключались рослини, у яких зав’язування насіння було відсутнє з якихось причин. Певною мірою Списки насіння відбивають стан та динаміку видового складу колекцій Ботанічного саду, хоча багато цінних видів не включені до Списку, оскільки у них плодоношення не відбувається. Списки насіння постійно публікувались друкарським способом, з 2013 р. розсилаються в електронному вигляді, як і переважна більшість Списків інших ботанічних садів світу.

У лабораторії репродуктивної біології (куратор к.б.н. Рудік Г.О.) проводяться дослідження схожості насіння господарсько-цінних та рідкісних видів рослин в залежності від типів субстратів, температурного режиму, передпосівної обробки тощо. Детально вивчались особливості проростання і початкові етапи розвитку досліджуваних рослин.

• Шафа для зберігання резервного фонду насіння Шафа для зберігання резервного фонду насіння
• Списки насіння Ботсаду виданих у різні роки Списки насіння Ботсаду виданих у різні роки
• к.б.н.Рудік Г.О. у лабораторії репродуктивної біології к.б.н.Рудік Г.О. у лабораторії репродуктивної біології
• Однорічні сіянці каштана їстівного Однорічні сіянці каштана їстівного
•  

Останнє оновлення: 29 травня 2020

Перегляди: 1547

Завідувач відділу біотехнології та фітопатології рослин, к.б.н.
Куратор лабораторії репродуктивної біології.
Закінчила біологічний факультет та аспірантуру біологічного факультету Київського національного університет імені Тараса Шевченка.
Захистила кандидатську дисертаційну роботу на тему «Біологічні особливості рослин роду Iberis L. в умовах культури».
Наукові інтереси: інтродукція рослин, біоморфологія та онтоморфогенез рослин, репродуктивна біологія, фізіологія і біохімія рослин.
Автор понад 80 публікацій у наукових виданнях, співавтор 2 колективних монографій.
Контактна інформація: робочий телефон +38 (044)-234-60-56
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Останнє оновлення: 29 травня 2020

Перегляди: 1711

(до 01.01.2019 р. - сектор фізіології та біохімії інтродуцентів)

До 2019 р. у складі сектору фізіології та біохімії інтродуцентів знаходились лабораторії: культури рослинних тканин, досліджень біологічно-активних речовин, цитолого-гістологічних досліджень, насіннєва, біологічних методів захисту рослин, група інтродукції та акліматизації листопадних магнолій, формово-декоративний плодовий сад. Співробітники сектору протягом багатьох років займались дослідженнями стійкості рослин до несприятливих умов зростання; розмноженням рослин за допомогою сучасних біотехнологічних методів; дослідження корисних властивостей рослин; вивченням біохімічного складу; застосуванням біохімічних та цитологічних методів при вирішенні спірних питань таксономічного плану; розробкою методів біологічного захисту рослин від шкідників.

Після реорганізації 2019 р. на основі сектору було створено відділ біотехнології та фітопатології (зав. відділом к.б.н. Рудік Г.О.), до складу якого увійшли лабораторії: культури рослинних тканин (куратори - Цап В.М., к.б.н. Голубенко А.В.; співробітники – Гензерська Н.В., Гайдаржи О.В.), цитолого-гістологічних та біохімічних досліджень (куратор к.б.н. Нужина Н.В.), насіннєва (куратор Чебанюк Т.В.), репродуктивної біології (куратор к.б.н. Рудік Г.О.) та формово-декоративний плодовий сад (співробітник Остапенко М.І.). У теперішній час діяльність відділу зосереджена у напрямі інтродукційних досліджень рідкісних, зникаючих та господарсько-цінних видів, форм та сортів рослин. Чільне місце тут посідають дослідження стійкості інтродуцентів у нових умовах вирощування; розмноження рослин за допомогою як класичних так і сучасних біотехнологічних методів; вивчення біохімічного складу; застосування біохімічних та анатомо-гістологічних методів при вирішенні спірних питань таксономічного плану тощо.

У лабораторії культури тканин застосовуються сучасні технології мікроклонального розмноження рослин в культурі in vitro, що дозволяє масове розмноження особливо цінних рослин з метою поглибленого вивчення їх фізіології, особливостей розвитку та введення в промислову культуру. Представники родин Amaryllidaceae, Begoniacea, Bromeliaceae, Cactaceae, Crassulaceae, Gentianaceae, Orchidaceae, Magnoliaceae, Rosaceae та ін. після адаптації до нестерильних умов поповнюють колекційні фонди Ботанічного саду.

У лабораторії цитолого-гістологічних та біохімічних досліджень вивчається анатомічна будова вегетативних та генеративних органів рослин. Визначення таких показників як: ступінь сукулентності, ступінь здерев’яніння й опробковіння та інші показники в динаміці дає змогу встановлювати можливості адаптації рослин і, відповідно, створювати оптимальні умови для їх вирощування. Також проводиться спектрофотометричне визначення вмісту біологічно активних речовин з метою виявлення механізмів адаптації інтродукованих рослин до стресових факторів.

Насіннєва лабораторія виконує основну функцію по обміну інформацією, насінням та посадковим матеріалом між науковими установами України та всього світу. Дуже часто це єдина можливість вирощувати ті види рослин, які неможливо отримати іншим шляхом. Важливим джерелом взаємного обміну інформацією є видання Списків насіння (Delectus seminum), які розсилаються в ботанічні сади та інші установи всього світу. Перший Delectus seminum, опублікований Р.Є. Траутфеттером у 1842 р., містив 425 назв рослин. Зараз каталог налічує близько 1500 назв рослин. У лабораторії репродуктивної біології проводяться детальні дослідження схожості насіння і початкових етапів онтогенезу рідкісних та господарсько-цінних видів рослин в залежності від умов зберігання та способів пророщування.

Формово-декоративний плодовий сад був закладений з метою створення колекції сортів яблуні та груші для подальшого вивчення їх зимостійкості на початку 60-х років ХХ століття. Особлива увага приділялась створенню різноманітних штучних декоративних форм плодових дерев: демонстрація різноманіття декоративних форм сприяє їх популяризації в декоративному та виробничому садівництві.

• Стелажі зі стерильними культурами в лабораторії рослинних тканин Ботсаду Стелажі зі стерильними культурами в лабораторії рослинних тканин Ботсаду
• Цвітіння орхідеї зігопеталум макулатум після пересадки у нестерильні умови Цвітіння орхідеї зігопеталум макулатум після пересадки у нестерильні умови
• Мікрофотографія водопоглинаючих трихом Neoregelia farinosae Мікрофотографія водопоглинаючих трихом Neoregelia farinosae
• Насіння деревних рослин-інтродуцентів з резервного фонду (дуб, каштан їстівний, клен, береза, гінкго, ліщина, карія, хурма, церціс) Насіння деревних рослин-інтродуцентів з резервного фонду (дуб, каштан їстівний, клен, береза, гінкго, ліщина, карія, хурма, церціс)
•  

Останнє оновлення: 20 січня 2022

Перегляди: 2277

Задум створити Музей історії Ботанічного саду виник в часи, коли видатні вчені - біологи, директори О.С. Рогович, О.В. Фомін, М.В. Дубовик, Н.І. Вакуленко, І.П. Білокінь та інші, описували окремі події, досягнення і будні Ботанічного саду.

У 2003 р. за ініціативи директора В.В. Капустяна ідея створення Музею історії Ботанічного саду почала втілюватися у життя. Була сформована комісія з працівників Ботсаду, очолювана А.М. Головченко, які збирали документи, експонати, раритети в архівах Києва, Москви, Санкт-Петербургу, Кременця, Львова та інших міст, вивчали документи, що зберігалися у фондах Ботанічному саду.

Музей відкрився 6 жовтня 2004 року в урочистій атмосфері, присвяченій 165-річчю Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна.

У 2009 р. у Музеї вже налічувалося понад 10 тисяч експонатів, що призвело до необхідності переведення його до нового приміщення, яке підготували до 170-річчя Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна.

Оновлений Музей був відкритий 19 травня 2009 р. у присутності ректора Університету Л.В Губерського, проректорів та чисельних гостей.

Музей історії Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна зареєстровано в Університеті наказом ректора за №350-32 від 29.04.2011 р. і у Головному управлінні освіти і науки Київської адміністрації - за №190 від 28.09.2009 р.

В експозиції великим тематичним блоком представлено в хронологічній послідовності етапи становлення та розвитку Саду, зібрано наукові видання, велику кількість фактичного матеріалу, що висвітлює досягнення працівників Ботанічного саду від часів його заснування до сьогодення.

У вітринах Музею розміщено мікроскопічні препарати, виготовлені власноручно видатним вченим - академіком С.Г. Навашиним (відео), який працював директором Саду у 1894-1914 рр. і саме в цей період вивчив подвійне запліднення у Lilium martagon L., про що доповів на засіданні Х-го з'їзду натуралістів та лікарів.

• Фрагмент експозиції Фрагмент експозиції
• Головченко А.М. Головченко А.М.
• Загальний вигляд експозиції Загальний вигляд експозиції
• Загальний вигляд експозиції Загальний вигляд експозиції
•  

Цінний матеріал становлять експонати, що висвітлюють науково-організаційну діяльність академіка О.В. Фоміна, який очолював Ботанічний сад (1914-1935 рр.) і відіграв важливу роль у розвитку української ботаніки. В Музеї представлені рукописи лекцій О.В. Фоміна, зберігається його друкарська машинка та інші речі.

Тривалий час, у період з 2012 по 2020 рр., завідувачем Музею був Василь Васильович Капустян, який, до того ж був його засновником. За сприяння В.В. Капустяна фонд Музею постійно поповнювався новими матеріалами та експонатами і нині найважливіші етапи розвитку Ботанічного саду відображені в чисельних наукових та науково-популярних виданнях, авторами яких є співробітники Саду.