Скрипник
Наталія Вячеславівна

Заступник директора ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри цитології, гістології та репродуктивної медицини,
голова журі ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології,
член журі Міжнародної біологічної олімпіади

Всеукраїнська учнівська олімпіада з біології, будучи змаганням учнів середніх загальноосвітніх закладів, є ефективним заходом перевірки рівня їхньої біологічної «компетентності», здатності та вміння розв’язувати різноманітні біологічні задачі, проводити нескладні біологічні експерименти та аналізувати отримані результати. Однак головне завдання олімпіади ми вбачаємо не у перевірці рівня знань і не у розв’язанні питання «Хто найрозумніший?». Головною метою біологічної олімпіади, на нашу думку, є об’єднання захоплених біологією обдарованих дітей, створення наукового осередку з неповторною атмосферою наукової творчості та прагнення до самовдосконалення, що надихала б творчу молодь, спонукала до розвитку, спрямовувала, допомагала у їхньому становленні як майбутніх науковців. До того ж олімпіада дає чудову можливість педагогам-наставникам для обміну ідеями, порівняння підходів до викладання біології та підготовки учнів у різних регіонах країни, що сприяє удосконаленню біологічної освіти, загалом, на національному рівні.

Проте, предметні учнівські олімпіади з біології є важливими навчально-освітніми заходами не лише тому, що дають можливість творчо реалізуватися найбільш активній частині школярів і викладачів. Вони дозволяють визначити наявний, реальний стан розвитку предметного напряму, виявити існуючі проблеми, наочно продемонструвати «що ми знаємо» та «що ми вміємо» в біології на рівні середньої школи на сьогоднішній день. А це, у свою чергу, дає можливість зробити прогноз на майбутнє й відкоректувати плани: показуючи реальний рівень індивідуальної професійної компетентності як учасників, так і вчителів, що їх готують, олімпіади дають змогу чітко окреслити напрями подальшого професійного розвитку.

Однак для того, щоб Олімпіада виконувала свою творчу функцію, має бути створено відповідну систему її проведення, яка б і за формою, і за суттю відігравала роль «творчого генератора». Таку систему створено завдяки ентузіазму засновників і таланту продовжувачів. Олімпіадний рух роками розвивався, вдосконалювався, набуваючи досвіду, сили та ваги. Ми ж, перейнявши естафету, намагаємося продовжувати славні традиції і спрямовувати розвиток відповідно до вимог сьогодення. І одним із найважливіших та найскладніших завдань, що постають перед нами, є завдання задати та підтримати «необхідну швидкість розвитку» наукової складової олімпіадної програми, складової, що має відбивати і за формою, і за суттю, і за темпом та напрямом розвитку сучасні тенденції розвитку біології як науки загалом.

Велика відповідальність покладається на оргкомітет Олімпіади у забезпеченні її організації й проведення, а також на журі, яке має не лише об’єктивно оцінити роботи учасників, але й сформувати наукову програму Олімпіади професійно бездоганно, коректно, творчо та з урахуванням сучасних тенденцій розвитку біології. Тому до складу журі запрошуються високопрофесійні фахівці з різних галузей біології, ентузіасти олімпіадного руху, творчі особистості з неординарним підходом до вирішення питань сучасної біології, представники вищих та середніх загальноосвітніх навчальних закладів з різних регіонів країни. Однак ядром журі Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології вже понад 15 років є викладачі, співробітники й аспіранти ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які докладають багато зусиль, щоб прапор нашої Олімпіади гідно майорів над просторами сучасної Біології.