У вересні 2026 року в Навчально-науковому центрі «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочинається виконання ініціативної кафедральної науково-дослідної роботи, що об'єднує зусилля трьох кафедр, а саме: біофізики та нейробіології, внутрішньої медицини і хірургії. 

Тема дослідження, присвячена механізмам дії біологічно активних речовин, наноматеріалів і фізичних факторів на живі організми за умов норми та патології, є показовим прикладом того, як сучасна наука долає традиційні межі між дисциплінами заради глибшого розуміння фундаментальних біологічних процесів. Робота, що триватиме до серпня 2029 року, входить до складу комплексної наукової програми університету «Біомедицина, екологія та біотехнологія для якості життя людини» і затверджена на найвищому інституційному рівні – Координаційною радою програми та проректором з наукової роботи.

Структура НДР розкриває логіку міждисциплінарного підходу через три послідовні, але взаємопов'язані етапи. Перший етап зосереджений на фундаментальних іонних і молекулярних механізмах холінергічної регуляції гладеньких м'язів кишечника, зокрема на ролі мускаринових рецепторів М2 і М3 у відкритті рецептор-керованих TRPC4 каналів, що дослідники вивчатимуть методом петч-клемп у поєднанні з фармакологічним тестуванням блокатора GFB-887.

Другий етап переносить фокус у площину наномедицини: тут планується дизайн комплексів «С60 фулерен - білок» методами молекулярного докінгу і молекулярної динаміки для пошуку протикоронавірусних агентів, а також застосування фулеренів в еферентній терапії при пошкодженні сідничного нерва.

Третій етап, що безпосередньо продовжує традицію кафедри біофізики та нейробіології, присвячений впливу монохроматичних і широкоспектральних електромагнітних полів на структурно-функціональні властивості еритроцитів та гемоглобіну, у тому числі за умов комбінованої дії денатуруючих факторів, а також оцінці впливу високочастотної електрохірургії на гемостаз при операціях на паренхіматозних органах.

Особливої уваги заслуговує методологічна оснащеність проєкту: дослідники використовуватимуть як класичні фізіологічні методики (ізометрична тензометрія, відеореєстрація скорочень кишечника, оцінка кишкового транзиту в умовах in vivo), так і високотехнологічні підходи — обчислювальний кластер університету з пакетами Gromacs і Flo+, спектрофлуориметрію, а також спеціалізоване фізіотерапевтичне обладнання, зокрема прилад «Regenerator-01». Саме поєднання класичної електрофізіології, наноматеріалознавства і сучасної біофізики електромагнітних впливів в межах однієї теми ілюструє, що дослідницькі питання, які раніше вирішувалися ізольовано різними кафедрами, сьогодні дедалі частіше потребують спільної експертизи фізіологів, хірургів і біофізиків.

Відкриття цієї теми має значення, що виходить за межі суто наукового інтересу. Робота орієнтована на формат відкритої науки і передбачає публікації в репозитарії eKNUTSHIR, у виданнях, що індексуються Scopus, переважно з квартилями Q1/Q2, депонування молекулярних структур у відкритих базах PDB та AlphaFold, дотримання стандарту FAIR в управлінні даними. Але найважливішим, мабуть, є сам факт інституційного визнання того, що сучасні виклики біомедицини – від коронавірусних інфекцій до бойових травм периферичних нервів і електромагнітної безпеки людини – не вирішуються в межах однієї спеціальності. Створення такої міжкафедральної теми є моделлю того, як університетська наука може організовуватися навколо проблем, а не навколо адміністративних кордонів кафедр, що в перспективі здатне суттєво прискорити шлях від фундаментального відкриття до клінічного застосування.

Професор кафедри біофізики та нейробіології
д.б.н., проф. Віктор МАРТИНЮК