Навчальна практика у студентів 2-го курсу дуже насичена, і наступною ми відвідали “Лабораторію молекулярної патології та фізіології тонкої і товстої кишок», яка є частиною Центру колективного користування науковим обладнання нашого Університету. Про основні напрями роботи цієї наукової групи нам розповіла проф. кафедри фізіології та анатомії, д.б.н. Ганна Миколаївна Толстанова — настільки захоплено, що навіть ті, хто раніше не дуже задумувався про тонку і товсту кишки, тепер точно подивилися на нього з більшою увагою.

Студенти дізналися, як вивчають моторну, всмоктувальну та бар’єрну функції кишок, роль мікробіоти, вплив ксенобіотиків і фармакологічних препаратів. Окремо говорили про камеру Уссінга — метод, який дозволяє досліджувати проникність епітелію та транспорт іонів у живій тканині. Фактично це можливість побачити, як кишкова стінка працює як функціональний бар’єр, з'ясувати тонкі механізми всмоктування, той випадок, коли схема на картинці підручника наповнюється сенсом.

Також в лабораторії використовують молекулярно-біохімічні методи: вестерн-блот, зимографію, імуноферментний та імуногістохімічний аналіз, оцінюють склад слизу й маркерів оксидативного стресу. Про окремі методики цікаво і фахово розповіла к.б.н., завідувачка лабораторії Таїсія Володимирівна Довбинчук. Під час візиту, в лабораторіі над своїм проєктом працював аспірант 2-го року навчання кафедри біофізики Олександр Савуляк, який поділився зі студентами особливостями свого дослідження, а також розповів як він використовує метод тензометріі для вивчення скоротливої активності гладеньких м'язів тонкої кишки.

Ганна Миколаївна розповідала, чому студентам важливо якомога раніше долучатися до науки, опановувати різні методики й не боятися лабораторної роботи руками. Бо чим більше вмієш — тим більше дверей відкривається далі. Обговорили важливість ведення протоколів дослідження й наукової документації. Це та частина науки, яка не завжди виглядає ефектно на фото, але саме вона дозволяє системно планувати експерименти, коректно аналізувати отримані результати й не перетворювати лабораторний журнал на археологічну загадку для майбутніх поколінь.

к.б.н., асистент кафедри фізіології та анатомії,
ННЦ "Інститут біології та медицини"
Ольга ПОДПАЛОВА