21 жовтня 2025 року IX Міжнародна наукова конференція "Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології" розпочалася привітальними словами і побажаннями успішної і плідної наукової та освітньої роботи від Проректора з науково-педагогічної роботи (гуманітарні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тараса КОМПАНЦЯ.

Директор Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Дмитро ЛУКАШОВ у вступній промові наголосив на актуальності психофізіологічних досліджень в умовах воєнного стану й вказав на виклики, що постають перед вітчизняною фізіологічною наукою. Традиції і славетну історію фізіологічних досліджень в стінах нашого Університету нагадав учасникам конференції професор кафедри фізіології та анатомії Микола МАКАРЧУК. Ми, сучасні науковці Університету – спадкоємці наукових досягнень, продовжувачі ідей всесвітньовідомих вчених, які робили відкриття світового масштабу і заклали підвалини української наукової фізіологічної школи. Різноманіття напрямків і перспективи фізіологічних досліджень окреслив завідувач кафедри фізіології та анатомії, професор Олександр КОВАЛЬЧУК, щиро привітавши й подякувавши численним учасникам і гостям конференції з України та зарубіжжя.

До роботи конференції учасники долучалися як очно, так і онлайн. Бездоганний за перебігом змішаний формат став можливим завдяки проведенню конференції в мультимедійному просторі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В комфортній залі (авд.202) червоного корпусу Університету викладачі й здобувачі освіти кафедри фізіології та анатомії, кафедри цитології, гістології та репродуктивної медицини, кафедри біомедицини і кафедри біохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, співробітники Національного університету фізичного виховання і спорту України, Інституту імені О.О. Богомольця НАН України разом із численними учасниками в онлайн форматі приступили до доповідей і дискусій.

Цьогорічна конференція присвячена пам’яті видатного анатома і гістолога, педагога, громадського діяча, професора Київського Університету Володимира Олексійовича Беца. Наукові роботи Володимира Олексійовича Беца з дослідження людського мозку, зокрема по відмінностям у архітектоніці різних ділянок, зберігають своє важливе значення і досі. Праці Володимира Олексійовича Беца стали надійним морфологічним підґрунтям для розвитку фізіології загалом і фізіології центральної нервової системи в нашому Університеті та у всьому світі. Описані й досліджені вперше саме Володимиром Олексійовичем Бецом у 1874 році пірамідні нейрони названі на його честь і уславили ім’я українського вченого і нашої вітчизняної науки у всьому світі! Українські фізіологічні школи відомі й визнані, тож цьогорічна конференція зацікавила учасників і спікерів з різних країн. Різноманіття наукових доповідей і виступів вражає! Доповідь відомої науковиці й представниці генерального партнера Конференції Bienta/Enamine Ltd (Київ, Україна) PhD Галини КУЗНЄЦОВОЇ «Ischemia–Reperfusion Models of Acute and Chronic Kidney Injury: Approaches, Methodological Details, and Applications» відкриває перспективність і важливість фізіологічних дослідів із моделюванням патологічних станів як необхідної складової сучасних прикладних досліджень. У своєму виступі Галина КУЗНЄЦОВА наголосила на динамічному розвитку науки і закликала здобувачів освіти та молодих науковців долучатися до роботи в галузі прикладної біології. Доктор Кен КІЙОНО з університету Осаки (Японія) представив блискучу доповідь «Fundamentals and Applications of Heart Rate Variability: From Autonomic Function Assessment to Disease Prognosis». Серце і його функціонування – джерело натхнення фізіологічних досліджень впродовж століть продовжує бути актуальним для вивчення. І нові сучасні, й традиційні методологічні підходи до аналізу та тлумачення варіабельності серцевого ритму стають ефективним інструментом збереження життя і здоров’я людей. Виступ доктора Кена КІЙОНО викликав жваву дискусію серед учасників конференції. Наступна ж тематика “Neuromodulation and aphasia: challenge of the individualisation of rTMS for post-stroke patients”, представлена доктором Бертраном ГЛІЗОМ (Університет Бордо, Франція) продовжує медичний аспект фізіологічних досліджень. Втрата мови після інсульту, як, нажаль, часто можна почути про трагічні наслідки цієї недуги! І як же зацікавили проголошені доктором Бертраном ГЛІЗОМ підходи й інтерпретації слухачів конференції! Знову лунали гострі й неординарні питання, вимальовувалися можливі напрямки подальших досліджень. Доктор Павел Анжей Герман з королівського інституту технологій (Стокгольм, Швеція) занурив присутніх учасників конференції до проблематики моделювання процесів оперативної пам’яті. У своїй доповіді доктор Павел Анжей Герман зміг підкреслити найтонші аспекти функціонування нейронного субстрату оперативної пам’яті, взаємодію оперативної та довготривалої пам’яті, а також способи їх моделювання через основні нейрообчислювальні закони. Наступна доповідь PhD Крістіана ЛОРЕНЦІ (Париж, Франція) "Advancing Research on Human Auditory Perception of Natural Scenes and Natural Entities" залучила до ще одного надзвичайно цікавого і незмінно актуального напрямку фізіологічних досліджень – вивчення сенсорних систем. Доктор Крістіан ЛОРЕНЦІ ознайомив аудиторію із результатами свіжих досліджень психофізичних особливостей аудіального сприйняття природніх середовищ та еволюційних механізмів пристосування до визначення відстані до розташування життєво необхідних ресурсів на слух. Професор, MD, PhD Людовіко АБЕНАВОЛІ (Катандзаро, Італія) із виступом на тему "Mediterranean diet and metabolic liver disease" не лишив байдужим жодного з учасників конференції! Неймовірна середземноморська дієта, її вплив на невтомну нашу печінку у поєднанні з суто італійською експресією та ентузіазмом професора Людовіко АБЕНАВОЛІ вразили, захопили і, як і всі попередні доповіді, викликали питання й жваве обговорення. Перший день конференції завершила PhD Хіба Шехейтлі з університету Мінесоти (Мінеаполіс, США) виступом "Metastability of resting-state Bold fMRI as a reliable biomarker of individual brain dynamics". Причинне моделювання роботи мозку людини це авангард фізіологічної науки й особливості та унікальність роботи органу, що створює наше власне людське «Я» завжди буде на вістрі пізнання! Власне тематика доповіді передбачала тривалу й нетривіальну дискусію, обговорення особливостей індивідуального аналізу роботи дефолтних нейромереж. Питання і відповіді супроводжували доповідь з тими ж наснагою і захопленням, що й на початку дня. Проте… деструктивна буденність воєнного часу все ж втрутилася у творчий, натхненний і продуктивний хід наукової конференції. Звуки повітряної тривоги зачепили наш перший день наукового дійства на завершенні, ніби намагаючись спинити, обірвати, лиховісно і заздрісно заперечити зростання, розвиток і взаємозв’язок людського світу у науковому пізнанні.

Попри це відкриття IX Міжнародної наукової конференції "Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології" відбулося успішно, плідно і надихаюче. Попереду ще пленарні й секційні доповіді впродовж 3-х днів. Працюємо і не втрачаємо ентузіазму! Дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість досліджувати, творити, обмінюватися знаннями з науковцями всього світу й продовжувати славетну історію фізіології в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка!

Організаційний комітет
IX Міжнародної наукової конференції "Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології"