19-20 вересня 2025 року директор Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Марина Гайдаржи відвідала Ботанічний сад університету Марії Кюрі- Склодовської, м. Люблін, який відмічав 60 років з дня заснування. На урочистості завітала ботанічна спільнота Польщі, керівництво університету і запрошені гості. Від України були присутні три особи – Марина Гайдаржи (директор Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна), директор НПП «Кременецькі гори» Микола Шторгин з колегою Андрієм Штогун (фото 2: Андрій Штогун, директор Люблінського ботсаду Гражина Шимчак, Марина Гайдаржи, Микола Шторгин).
Ботанічний сад справив дуже позитивне враження. На території 25 га розташовані колекції деревних і трав’янистих рослин, що нараховують 6500 видів.
22-26 вересня 2025 року у Римі під гаслом «Ботанічні сади в Десятиліття відновлення ООН» пройшов Десятий Конгрес ботанічних садів Європи - EuroGard 10, зібравши 236 учасників із 36 країн. Засідання проходили у штаб-квартирі FAO (Food and Agriculture Organization); міжнародної Продовольчої та сільськогосподарської організації під патронатом ООН.
Від України з постером «Просвітницька місія Ботанічних садів України у військовий час» виступили Андрій Прокопів (директор Ботанічного саду Львівського Національного університету імені Івана Франка) і Людмила Буюн (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка). Олександр Цибульський (Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна) у воркшопі «Боротьба зі загрозою, яку створює смарагдова вузкотіла златка для Європи: ключові висновки семінару IPSN» зробив доповідь «Ясени (родина Fraxinus) перспективні для озеленення мегаполісів України за умов інвазії смарагдової вузкотілої златки» (фото 3: Олександр Цибульський, куратор колекції тропічних рослин Орто Ботаніко Палермо Манлио Спечале, директор Орто Ботаніко Палермо Розаріо Скикки).
У доповіді Олександр Цибульський загострив увагу на моніторингових дослідженнях 2022-2025 рр. з виявлення видів та сортів ясенів, стійких до ураження ясеневою смарагдовою златкою. Пошкодження від личинки златки призводять до повного знищення дерев впродовж 2–3 років. Швидке розповсюдження в Україні цього інвазійного шкідника ставить під загрозу існування ясенів у зелених зонах і моніторинг фітосанітарного стану насаджень ясенів за допомогою феромонних та кольорових липучих пасток та візуальний огляд рослин є ефективним засобами контролю чисельності чи наявності златки. Вважається, що найбільш дієвим способом боротьби із шкідником є вирубка і знищення пошкоджених дерев, особливо в умовах мегаполісів, де застосування отрутохімікатів в повітря неможливе.
Участь Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна у міжнародних зустрічах є важливою, оскільки глобальні заклики до екологічного відновлення стають дедалі нагальними і ботанічні сади позиціонуються не просто як сховища рослинного матеріалу, а й як активні агенти у відновленні деградованих екосистем та у обміні знаннями для збереження рослинного різноманіття.
https://biomed.knu.ua/news/latest-news/7897-botanichni-sadi-aktivni-uchasniki-zberezhennya-roslinnogo-riznomanittya-2.html#sigProIdf6aa648e3d
Відділ еколого-освітньої роботи
Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна
за матеріалами учасників конференції
