19 жовтня 2025 року біля села Предтечине Краматорського району Донецької області загинув воїн 129 окремого батальйону територіальної оборони м.Києва 112 бригади, випускник ННЦ "Інститут біології та медицини" 2012 року Сергій "Африка" Матіясевич.
До Університету Сергій прийшов у 2006 році, обравши спеціальність «Біологія». У 2010 році отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Біологія» та здобув кваліфікацію бакалавра, інженера-лаборанта в галузі біології. Того ж року вступив до КНУ на магістратуру. У 2012 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Біохімія» та здобув кваліфікацію біохіміка, наукового співробітника (біологія), викладача ЗВО.
Однокурсники згадують, що "в Сергія були завжди питання до лекторів. По змісту. Він був один з найсильніших і найталановитіших людей на курсі".
Кирило Фесик: "Він був візіонером, людиною, що мислила масштабно, і завжди прагнув зробити світ кращим. Працював в Інституті геронтології, де вивчав старіння і намагався побороти смерть – цей шлях він обрав після втрати батька у 15 років. Вивчався на психотерапевта та працював у лабораторії Сінево в часи ковіду. Мріяв про власну лабораторію, дирижаблі та будинок, який хотів побудувати власноруч.
Був винахідником, отримав патент на швидкий фастекс. Спортсмен і романтик життя, у 26 років за один день підкорив гору Кіліманджаро – саме тому побратими назвали його Африка. Любив наукову фантастику, стратегії, греблю, лижі, спортивний туризм, а справжньою його пристрастю були гори та скелелазіння. Над одним маршрутом працював три роки – і таки подолав його.
24 лютого 2022 року Сергій добровільно став до лав Збройних сил України. Проходив службу як бойовий медик, мінометник, аеророзвідник, керівник відділення ударних дронів.
За службу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Міністра оборони України «Золотий тризуб», Золотим хрестом від Головнокомандувача Збройних сил України, нагрудним знаком 129 окремого батальйону територіальної оборони «Гідність і Честь», медаллю «Честь. Слава. Держава»...
У 2024 році він одружився і став батьком. Не шукав способу відступити, казав: я зі своїми хлопцями до перемоги.
Вірний до кінця – собі, дружині, побратимам і Україні".
Низький уклін і співчуття родині Героя
🇺🇦 Герою – вдячність, честь і пам'ять!
Герої не вмирають!
Дирекція ННЦ "Інститут біології та медицини"
